АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-501/12
Головуючий по 1-й інстанції Куцин В.М.
Суддя-доповідач: Чічіль В. А.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 січня 2012 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області у складі:
Головуючого: судді Чічіля В.А.,
Суддів: Мартєва С.Ю., Хіль Л.М.,
за участю секретаря: Лутицької Л.І.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»
на рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 06 грудня 2011 року
по справі за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»про стягнення пені, інфляції, відсотків у зв’язку з несвоєчасним виконанням грошового зобов’язання,-
В С Т А Н О В И Л А :
У листопаді 2011 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», в якому просила стягнути з відповідача пеню, інфляційні втрати та 3% річних за невиконання грошового зобов’язання за договором депозитного рахунку №20/02-09/9 на загальну суму 86527 грн. 07 коп.
Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 06 грудня 2011 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено частково, стягнуто з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»на її користь пеню в сумі 40909 грн. 20 коп., інфляційних витрат в сумі 26899 грн. 20 коп., 3% річних в сумі 8406 грн. 00 коп. та судові витрати в сумі 1163 грн. 60 коп., а всього –77378 грн. 00 коп., в решті позову відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, його в апеляційному порядку оскаржено ПАТ «Райффайзен Банк Аваль».
Апелянт просить рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що скаргу слід відхилити.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, між сторонами по справі 02 грудня 2008 року було укладено договір №20/02-02/9 на вклад Універсальний, за умовами якого ОСОБА_3 передала готівкою 192000 грн. 00 коп. зі сплатою позивачці відсотків (а.с. 11).
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції виходив з того, що строк виконання зобов’язання за договором депозитного вкладу закінчився 03 грудня 2009 року, тоді як фактичне його виконання за судовим рішенням в порядку виконавчого провадження було здійснено 04 березня 2011 року, у зв’язку з чим у позивача виникло право на відшкодування їй пені, інфляційних та 3% річних в межах строків позовної давності.
Колегія суддів вважає, що місцевий суд дійшов вірних висновків, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦПК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої cуми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як слідує з п. 1.1., 4.1 Договору №20/02-02/9 від 02 грудня 2008 року вклад підлягає поверненню вкладнику 02 грудня 2009 року та у випадку прострочки повернення цих коштів, банк виплачує пеню в розмірі 0,05% від неповернутої суми вкладу за кожен день прострочення.
Тобто, у випадку неповернення ОСОБА_3 коштів, які вона передавала за договором вкладу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», з наступного дня такого прострочення у неї виникає право вимоги у банку сплати пені, відшкодування інфляційних витрат та 3% річних.
У зв’язку з невиконанням банком своїх зобов’язань по договору, зокрема, повернення депозиту в строки, визначені в договорі, ОСОБА_3 була вимушена звернутися до суду.
Рішенням Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 05 серпня 2010 року, яке є преюдиціальним до спірних правовідносин, стягнуто з ПАТ «Райффайзен Банк Аваль»на користь ОСОБА_3 депозитний вклад в сумі 192000 грн. 00 коп. та нараховані по ньому відсотки в сумі 32160 грн. 00 коп. (а.с. 8-10).
Дане рішення місцевого суду виконано 04 березня 2011 року, про що свідчить довідка Миргородського відділення ПАТ КБ «ПриватБанк»за вих. №343 від 08 листопада 2011 року (а.с. 12).
Таким чином, у зв’язку з недобровільним виконанням банком своїх обов’язків по договору та несвоєчасним поверненням коштів, судом першої інстанції правомірно відшкодовано ОСОБА_3 інфляційні витрати та 3% річних за невиконання грошового зобов’язання, вірно застосовано строк позовної давності в 1 рік щодо відшкодування пені та правильно вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
За таких обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається.
Апеляційна скарга не містить у собі нових фактів чи засобів доведення, які б спростовували висновки місцевого суду.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 303, 307 ч. 1 п. 1, 308, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,-
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль»відхилити.
Рішення Миргородського міськрайонного суду Полтавської області від 06 грудня 2011 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий у справі:
Судді:
З оригіналом згідно:
суддя В.А. Чічіль