Справа № 1-23/12   

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2012  року Рокитнянський  районний суд Київської області в складі:

головуючого       -  судді Литвина О.В.,

при секретарі      -  Василенко О.В.,

з участю прокурора Нечепоренко Р.Л.,   розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Рокитно  кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт.Корнин Попільнянського району Житомирської області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України,  з повною загальною середньою освітою, розлученого, тимчасово не працюючого,  раніше   судимого,

за ст.395  КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1, звільнившись 18.04.2011 року з місць позбавлення волі та знаючи, що відносно нього згідно постанови Ірпінського  міського суду Київської області від 24.02.2011 року встановлено адміністративний нагляд терміном на 1 рік, без поважних причин та без дозволу ОВС залишив вибране ним місце проживання - АДРЕСА_1,   виїхавши за межі району та змінивши свій контактний номер мобільного телефону з метою ухилення від адміністративного нагляду, чим злісно ухилився від встановлених правил та обмежень адміністративного нагляду.

Відповідно до ч.3 ст.299 КПК України суд обмежив дослідження фактичних обставин справи допитом підсудного, дослідженням даних, які характеризують особу винного, оскільки ці докази ніким не оспорюються, підсудний та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих осбтавин, вони не викликають сумнівів у добровільності та істинності їх позицій.

Підсудний  ОСОБА_1 визнав себе винним повністю у вчиненому злочині за викладених у обвинувальному висновку обставин та показав, що на час відбування покарання у місцях позбавлення волі  йому було встановлено адміннагляд. З місць позбавлення волі звільнився у квітні 2011 року та приїхав у с.Петрівське Рокитнянського району, ставши одночасно на облік у Рокитнянському РВ ГУ МВС України в Київській області. Йому роз’яснили порядок та правила адміннагляду і він знав, що без дозволу міліції не можна виїзджати за межі району. Він говорив дільничому, що поїде працювати в м.Київ, але той повідомив йому щоб він приїзджав відмічатися. Разом з тим, він відмитився лише раз і більше не приїзджав, хоча  в с.Петрівське приїзджав щомісяця. Зателефонувати до райвідділу у нього не було можливості.

Просить не позбавляти волі.

Суд вважає вірною кваліфікацію дій підсудного  ОСОБА_1   по ст.395 ч.1 КК України як ухилення від адміністративного нагляду, особою, щодо якої встановлено адміністративний нагляд у разі звільнення з місць позбавлення волі.

Помякшуючих та обтяжуючих вину підсудного обставин судом не встановлено.

За викладеного, зважаючи на дані про особу підсудного, суд вважає, що необхідною та достатньою для його виправлення мірою покарання, є визначений санкцією ст.395 КК України арешт.

Судові витрати та речові докази  у  справі відсутні, цивільний позов не заявлений.

Керуючись ст. ст.323,324 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_1    визнати винним  по ст.395 КК України та призначити покарання у вигляді  арешту строком 4 місяці.

Міру запобіжного заходу щодо засудженого ОСОБА_1    змінити із підписки про невиїзд на взяття під варту, взявши його під варту  в залі суду та утримувати його в СІЗО №13 Державного департаменту по виконанню покарань  в м. Києві та Київській області.

Строк відбування покарання засудженим ОСОБА_1 рахувати з дня взяття його під варту, тобто з 22.02.2012 року.

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Київської області протягом п”ятнадцяти  діб з моменту його проголошення через Рокитнянський районний суд.

Суддя                                                                                                    О.Литвин