ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
< Текст >
31 січня 2012 р. < Текст > Справа №2а-605/12/0170
м. Сімферополь
Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Шкляр Т.О., при секретарі Желудковій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Київського районного відділу Сімферопольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим < Список > < Позивач в особі >
до ОСОБА_1 < Список > < Відповідач в особі > < Текст >
про затримання та примусове видворення громадянина
від позивача -
від відповідача -
перекладач -
Суть справи:
Київський районний відділ Сімферопольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до ОСОБА_1 про затримання та примусове видворення з України.
Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 10.01.12 р. відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 12.01.12 р. провадження у справі зупинено до набрання законної сили рішенням Окружного адміністративного суду АР Крим по справі № 2а-15509/11/0170/13 за позовом ОСОБА_1 до Київського районного відділу Сімферопольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим про визнання протиправним та скасування рішення про видворення з України та заборони в'їзду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 31.01.12 р. провадження у справі поновлено.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на посилається на порушення відповідачем вимог ст. 32 Закону України “Про правовий статус іноземців і осіб без громадянства”, а саме перебування на території України, не зважаючи на прийняття 01.12.11 р. рішення про видворення за межі України, порушення громадського порядку на території України.
Відповідач письмових заперечень проти позову не надав.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив задовольнити позов.
Відповідач проти позову заперечував, просив відмовити в задоволенні позову.
Вивчивши обставини справи, заслухавши представника позивача та відповідача, дослідивши надані докази та оцінивши їх у сукупності, суд
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Кан, національний паспорт НОМЕР_1 є громадянином Ірландії, про що 04.07.2001 р. був виданий паспорт строком дії до 04.07.2011 р.
24.09.10 р. прибув до України через КПП «Щорс», про що свідчить відповідна відмітка у паспорті.
01.12.11 р. співробітниками СГІРФО Київського РО ГУ МВС України в АР Крим проведено перевірку документів громадянина Ірландії ОСОБА_1, за результатами якої встановлено, що останній перебуває на території України нелегально.
05.12.11 р. Київським РО ГУ МВС України в АР Крим на підставі ч. 2 ст. 32 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” прийнято рішення про видворення громадянина Ірландії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з України у строк до 10.12.2011 р. із забороною вїзду до України строком на 5 років, про що ОСОБА_1 був ознайомлений особисто, проте від підпису відмовився, про що складено відповідний акт, наявний в матеріалах справи.
Київським РО ГУ МВС України в АР Крим вих.. 17162 від 05.12.11 р. направлено повідомлення про прийняте рішення по особі ОСОБА_1 до прокуратури Київського району м. Сімферополя; 05.12.11 р. зроблено відповідні відмітки у паспорті ОСОБА_1 про прийняття рішення про примусове видворення за межі України із забороною вїзду на територію України строком на п’ять років.
З матеріалів справи встановлено, що Головним управлінням МВС України в АР Крим на адресу Державної Прикордонної служби України було направлено доручення про контроль до 05.12.2016 р. про заборону вїзду до України терміном на 5 років ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, Ірландія.
Спеціальним законом, який визначає правовий статус, закріплює основні права, свободи та обов'язки іноземців та осіб без громадянства, які проживають або тимчасово перебувають в Україні, і визначає порядок вирішення питань, пов'язаних з їх в'їздом в Україну або виїздом з України на час розгляду справи є Закон України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” № 3773 від 22.09.2011 р.
Відповідно до ч.1 ст.30 Закону України № 3773 на час розгляду справи центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.
Центральним органом виконавчої влади, утвореного для реалізації державної політики у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, є Державна міграційна служба України, про що зазначено у п.1-2 Положення про Державну міграційну службу в Україні, затвердженого Указом Президента України від 06.04.11 р. № 405.
Відповідно до п. 2 Указу Президента України «Питання Державної міграційної служби України» від 06.04.11 р. № 405 Міністерству внутрішніх справ України, Міністерству культури України, Державному комітету України у справах національностей та релігій забезпечити належне виконання функцій, які належали названим органам до набрання чинності цим Указом і передаються до повноважень Державної міграційної служби України, до завершення формування системи її органів.
На підставі викладеного, суд вважає, що Київський районний відділ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим є належним позивачем по даній справі.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" № 3773 від 22.09.2011 р. правовий статус іноземців та осіб без громадянства визначається Конституцією України, цим та іншими законами України, а також міжнародними договорами України.
У разі якщо міжнародним договором України встановлено інші правила, ніж передбачені цим Законом, застосовуються правила, передбачені таким міжнародним договором України.
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Кан, національний паспорт НОМЕР_1 є громадянином Ірландії, 24.09.10 р. прибув до України через КПП «Щорс», про що свідчить відповідна відмітка у паспорті, більше території України не залишав.
Правила перебування іноземців на території України встановлені Постановою Кабінету Міністрів України № 1074 від 29.12.1995 року "Про Правила в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію".
Пунктом 19 Правил в редакції на час виникнення спірних правовідносин передбачено, що іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну на законній підставі, можуть тимчасово перебувати на території країни за паспортним документом, зареєстрованим у порядку, встановленому цими Правилами.
Паспортний документ подається іноземцем та особою без громадянства для реєстрації у пункті пропуску через державний кордон посадовій особі Державної прикордонної служби. Реєстрація проводиться на період короткотермінового перебування - для іноземців та осіб без громадянства з держав з безвізовим порядком в'їзду - на термін не більш як 90 днів протягом 180 днів, якщо інший термін не визначено міжнародними угодами.
Таким чином, строк перебування на території України ОСОБА_1 на момент прийняття рішення про видворення закінчився - 24.12.2010 року.
Рішення позивача про видворення рішення про видворення громадянина Ірландії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, з України у строк до 10.12.2011 р. із забороною вїзду до України строком на 5 років до 10.12.11 р., було прийнято на підставі ч. 2 ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 04.02.1994 р. № 3929, який діяв на час прийняття відповідного рішення про видворення.
Згідно ч. 2, 3 ст. 32 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 04.02.1994 р. № 3929 іноземець та особа без громадянства може бути видворений за межі України у разі якщо:
його діяльність на території України негативно впливає на відносини України з іншою державою;
він вчинив адміністративне правопорушення після виконання адміністративного стягнення;
у нього немає законних засобів існування, достатніх для забезпечення його перебування в Україні та виїзду з України, у розмірі, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Рішення про видворення іноземця та особи без громадянства за межі України приймається органом внутрішніх справ за місцем його перебування з наступним повідомленням протягом 24 годин прокурора про підстави прийняття такого рішення. За рішенням органу внутрішніх справ видворення іноземця та особи без громадянства за межі України на підставах, визначених у частині першій цієї статті, супроводжується забороною подальшого в'їзду в Україну строком до десяти років, а на підставах, визначених у частині другій цієї статті, може супроводжуватися забороною подальшого в'їзду в Україну строком до п'яти років. Строки заборони подальшого в'їзду в Україну обчислюються з дня винесення зазначеного рішення. Порядок виконання рішення про заборону подальшого в'їзду в Україну визначається законодавством України.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 звертався до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Київського районного відділу Сімферопольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим про визнання протиправним та скасування рішення про видворення з України та заборони в'їзду від 05.12.11 р., про що було відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-15509/11/0170/13.
Згідно з судовим рішенням від 12.01.12 р. по справі № 2а-15509/11/0170 за позовом ОСОБА_1 до Київського районного відділу Сімферопольського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим про визнання протиправним та скасування рішення про видворення з України та заборони в'їзду від 05.12.11 р. ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог - відмовлено.
Вказане рішення на час судового розгляду даної справи набрало законної сили.
З матеріалів справи вбачається, що за час перебування на території України ОСОБА_1 звернувся до Державного комітету України у справах національностей та релігій за отриманням статусу біженця, про що вих.№ 28 від 29.10.2011 р. йому було відмовлено в наданні цього статусу.
Судом встановлено, що ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 26.05.2011 року у справі № 2а-1092/11/13/0170 адміністративний позов ОСОБА_1 до Відділу міграційної служби в Автономній Республіці Крим про визнання протиправними дій Державного комітету України у справах національностей та релігій, оформлених у вигляді повідомлення № 28 про відмову позивачу у наданні статусу біженця та спонукання повторно розглянути заяву позивача про надання статусу біженця відповідно до вимог Закону України “Про біженців” та прийняти вмотивоване рішення, залишено без розгляду. На час розгляду справи вказана ухвала суду у справі № 2а-1092/11/13/0170 набрала законної сили.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" № 3773 від 22.09.2011 р. Іноземці та особи без громадянства, які отримали повідомлення про відмову у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, що втратили або позбавлені статусу біженця або додаткового захисту і не використали права на оскарження таких рішень, а також особи, які отримали повідомлення про відхилення скарги про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, і не використали права на його оскарження до суду, особи, які отримали рішення суду про підтвердження рішення про відмову в оформленні документів для вирішення питання щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, повинні добровільно повернутися в країну походження або третю країну в установлений строк, якщо вони не мають інших законних підстав для перебування в Україні, встановлених цим Законом.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач перебуває на території України нелегально, про що свідчать результати проведеної 01.12.11 р. співробітниками СГІРФО Київського РО ГУ МВС України в АР Крим перевірки документів .
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України № 3773 іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення.
Більш того, постановою Київського районного суду м. Сімферополя АР Крим від 16.09.11 р. ОСОБА_1 підданий адміністративному стягнення у вигляді адміністративного арешту строком на 1 добу на підставі ст.ст. 185, 283 КУпАП.
Згідно з рішенням про видворення 05.12.11 р. Київського РО ГУ МВС України в АР Крим на підставі ч. 2 ст. 32 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” громадянин Ірландії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, повинен покинути територію України до 10.12.11 р.
Відповідно до ч. 5 ст. 26 Закону України № 3773 іноземець або особа без громадянства зобов'язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове повернення.
Під час судового розгляду справи встановлено, що після спливу строку перебування на території України відповідач з приводу вирішення питання про продовження строку реєстрації до Київського районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в АР Крим не звертався, що підтверджується довідкою ВГІРФО ГУ МВС України в АР Крим від 11.01.2012 р.
Таким чином, відповідачем не виконано рішення позивача про залишення території України у строк до 10.12.11 р.
Таким чином, ОСОБА_1, не виконуючи вимоги національного законодавства в частині правил в'їзду іноземців та осіб без громадянства в Україну, їх виїзду з України і транзитного проїзду через її територію, зокрема порушуючи правила перебування на території України без належного оформлення документів, чим вчинив адміністративне правопорушення.
Громадський порядок у звичаєвому розумінні є певною системою суспільних відносин, головним завданням якої є забезпечення нормального функціонування суспільства в цілому та регулювання поведінки кожного окремого індивіда в ньому на локальному рівні за допомогою соціальних та правових норм. Громадський порядок має місце лише у випадках дотримання останнього усіма громадянами суспільства на забезпечення особистої та суспільної безпеки, сворення сприятливих умов для стабільного функціонування всіх підсистем, в тому числі - громадських та державних підприємств, установ, організацій та громадських об'єднань, а також всебічного задоволення матеріальних і духовних потреб.
Отже зважаючи на розуміння сутності громадського порядку як дотримання з боку громадян суспільних та правових норм, останній у вузькому сенсі - це відсутність правопорушень нормативно-правового регламентування діяльності суспільства та держави з боку кожного громадянина, в тому числі - осіб, які перебувають на території України тимчасово.
Відповідно до п. 1 ст. 30 Закону України № 3773 центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 31 Закону України № 3773 іноземець або особа без громадянства не можуть бути примусово повернуті чи примусово видворені або видані чи передані до країн:
де їх життю або свободі загрожуватиме небезпека за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань;
де їм загрожує смертна кара або страта, катування, жорстоке, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання;
де їх життю або здоров'ю, безпеці або свободі загрожує небезпека внаслідок загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини, або природного чи техногенного лиха, або відсутності медичного лікування чи догляду, який забезпечує життя;
де їм загрожує видворення або примусове повернення до країн, де можуть виникнути зазначені випадки.
В матеріалах справи відсутні докази того, що ОСОБА_1 загрожує будь-яка небезпека з боку сторонніх осіб будь-де за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань, в тому числі - у країнах, де можуть виникнути ситуації загальнопоширеного насильства в ситуаціях міжнародного або внутрішнього збройного конфлікту чи систематичного порушення прав людини, або природного чи техногенного лиха, або відсутності медичного лікування чи догляду, який забезпечує життя.
Відповідачем в порядку ч. 1 ст. 71 КАС України не надано доказів, які обґрунтовують протиправність рішення позивача про примусове видворення відповідача.
Позивачем заявлені також позовні вимоги щодо затримання ОСОБА_1.
Приймаючі до уваги, що відповідач, який є іноземцем, скоїв на території України адміністративне правопорушення і у добровільному порядку ухиляється від виїзду з території України після прийняття органом внутрішніх справ рішення про його видворення, суд вважає, що заявлені вимоги про видворення ОСОБА_1 за межі території України є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
З урахуванням правомірності прийнятого Київським РО ГУ МВС України в АР Крим рішення про примусове видворення відповідача, обставин справи в частині відсутності відомостей про постійне або тимчасове місцезнаходження відповідача, доказів наявності у останнього коштів щодо забезпечення власної життєдіяльності, мають місце правові підстави для затримання ОСОБА_1 з метою забезпечення подальшого видворення.
Відповідно до ч. 4 ст. 183-5 КАС України судові рішення у визначених цією статтею адміністративних справах у частині затримання іноземців та осіб без громадянства підлягають негайному виконанню.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 256 КАС України негайно виконуються постанови суду про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства в частині затримання.
Позовні вимоги підлягають задоволенню.
Постанову у повному обсязі складено 31.01.12 р.
Керуючись ст. 158, 160-163, 167, 183-5 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Позов задовольнити.
2. Затримати та примусово видворити за межі України громадянина Ірландії ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.
3. Звернути постанову до негайного виконання в частині затримання.
Постанова набирає законної сили в п'ятиденний строк з дня її проголошення.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної республіки Крим протягом 5 днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
< Текст >
Суддя < підпис > Шкляр Т.О.
< Текст >