УХВАЛА

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

Справа №:
22-ц/0191/21/2012Головуючий суду першої інстанції:Муратова Ж.А.

Головуючий суду апеляційної інстанції:Притуленко О.  

"04" січня 2012 р.  колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого суддіПритуленко О.В.

СуддівЛоманової Л.О.,  Кустової І.В.,

При секретаріКовтун Н.В.,

 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Феодосії цивільну справу за позовом Керченської міської ради АР Крим до ОСОБА_6 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки, за апеляційною скаргою Керченської міської ради АР Крим на рішення Керченського міського суду АР Крим від 31 жовтня 2011 року,

В С Т А Н О В И Л А :

 У квітні 2011 року Керченська міська рада АР Крим звернулася до суду з позовом до ОСОБА_6 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки в районі житлового будинку АДРЕСА_1 шляхом знесення розташованого на ній гаражу №9. Вимоги позову мотивовані тим, що спірна земельна ділянка використовується відповідачем без одержання відповідних документів.

           Рішенням Керченського міського суду АР Крим від 31 жовтня 2011 року в задоволенні позову відмовлено.

          Керченська міська рада АР Крим подала апеляційну скаргу, в який порушує питання про скасування рішення і ухвалення нового рішення про задоволення позову.

          На думку апелянта, висновок суду про відсутність правових підстав для зобов’язання відповідачки звільнити самовільно зайняту земельну ділянку шляхом знесення гаражу суперечить матеріалам справи.

           В запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_6, посилаючись на неспроможність доводів апелянта, просить скаргу відхилити, рішення суду – залишити без змін.  

           Згідно з вимогами ч. 1 ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

           Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, обговоривши наведені у скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Керченської міської ради АР Крим не підлягає задоволенню з наступних підстав.

           Відповідно до статті 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті земельні ділянки підлягають поверненню власникам землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан, включаючи знесення будинків, будівель і споруд, здійснюється за рахунок громадян або юридичних осіб, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок провадиться за рішенням суду.

       Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що земельна ділянка, на якій знаходиться будова, визначена позивачем як гараж №9, що знаходиться у користуванні відповідачки, при будівництві будинку АДРЕСА_1, була виділена для будівництва господарських споруд – сараїв, призначених для користування мешканцями вказаного будинку. Тому відсутні підстави вважати, що відповідачка самовільно зайняла спірну земельну ділянку.

        Вказаний висновок узгоджується з матеріалами справи, з яких вбачається, що багатоквартирний житловий будинок АДРЕСА_1 числиться на балансі КП «Войковець»; згідно плану кварталу №53 напроти вказаного будинку у будові літ. «А» розташовані сараї, які (згідно даних технічної інвентаризації) входять в оцінку вартості цього будинку (а.с.37, 41, 42, 43). Використання частини літера «А» відповідачкою, яка проживає у вказаному будинку в приватизованій у 1996 році квартирі № 6, не свідчить про самовільне зайняття земельної ділянки, на якій розташовані сараї літ. «А».

        За відсутності факту самовільного зайняття відповідачкою спірної земельної ділянки, суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позову.

         Оскаржуючи рішення суду, апелянт зазначає, що поза увагою суду залишився факт відсутності у відповідачки документів, що посвідчують право на земельну ділянку.

         Зазначений довід апелянта не можна визнати підставою для скасування оскарженого рішення, оскільки матеріали справи не містять відомостей про заволодіння відповідачкою земельною ділянкою, про вчинення нею дій по освоєнню земельної ділянки, забудови тощо.

Представником позивача не оспорюється, що при багатоквартирному житловому будинку №27 дійсно існували сараї, але доказів того, що відповідачка побудувала гараж замість сараїв, або реконструйовала сараї, позивачем не надано. Посилання представника позивача на те, що будівля, яку використовує відповідачка як гараж, виходить за межи побудови літ. «А» не підтверджуються і наданим позивачем кадастровим планом, складеним приватним підприємством «Землевпорядні роботи».

         За таких обставин колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування оскарженого рішення.

         З урахуванням наведеного, керуючись ст. 303, п.1 ч.1 ст.307, ст.ст. 308, 313-315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії

УХВАЛИ Л А :

 Апеляційну скаргу Керченської міської ради АР Крим відхилити.

Рішення Керченського міського суду АР Крим від 31 жовтня 2011 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

 Притуленко О.В.                       Ломанова Л.О.                  Кустова І.В.