РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
_____________________________________________________________________
Справа №:
22-ц/0191/85/2012Головуючий суду першої інстанції:Хожаінова О.В.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Притуленко О. В.
РІШЕННЯ
"04" січня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіПритуленко О.В.,
СуддівЛоманової Л.О., Кустової І.В.,
При секретаріКовтун Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 про стягнення аліментів на утримання дружини, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 8 грудня 2011 року,
В С Т А Н О В И Л А :
У серпні 2010 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_7, у якому просила стягнути з відповідача аліменти на її утримання у розмірі 1/3 частини доходів відповідача до досягнення дитиною трирічного віку.
Позовні вимоги мотивовані тим, що з 29 серпня 2006 року вона перебувала з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від якого мають сина ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає разом з нею та знаходиться на її утриманні. Посилаючись на те, що згідно ст.84 СК України вона має право на утримання від батька дитини до досягнення дитиною трьох років, а відповідач у добровільному порядку їй допомоги не надає, просила стягнути з нього аліменти на своє утримання.
Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 8 грудня 2011 року позов ОСОБА_6 задоволений частково. Суд стягнув з ОСОБА_7 на користь позивачки аліменти на її утримання в твердій грошовій сумі в розмірі 250 грн. щомісячно, починаючи з 17 серпня 2010 року по 11 липня 2011 року. Стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць допущено до негайного виконання. Одночасно судом вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду скасувати та ухвалити по справі нове рішення про задоволення її вимог у повному обсязі.
На думку апелянта, при вирішенні справи суд першої інстанції невірно застосував положення ст. 84 СК України, обмеживши період стягнення аліментів датою її виходу на роботу, оскільки її право на утримання не залежить від того чи працює вона та від її матеріального становища. Крім того, суд, на думку апелянта, визначаючи розмір аліментів в твердій грошовій сумі, не врахував, що відповідач працевлаштований і має постійний дохід у вигляді заробітної плати, що є підставою для стягнення аліментів у відсотковому відношенні. Не погоджується апелянт і з розміром аліментів, визначених судом.
Відповідач подав заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на неспроможність доводів апелянта, просить скаргу відхилити, рішення суду – залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення апелянта і її представника, пояснення відповідача, обговоривши наведені у скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень частини 2 статті 84 Сімейного кодексу України дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Як правильно встановлено судом та не оспорюється сторонами, з 29 серпня 2006 року сторони перебували в зареєстрованому шлюбі (а.с.5). Від шлюбу мають дитину - ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_2, який після припинення шлюбних відносин між батьками проживає з позивачкою і знаходиться на її утриманні.
Виходячи з наведеного суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на її утримання.
Вирішуючи питання про розмір і спосіб стягнення аліментів, суд першої інстанції виходив із того, що відповідач працює, отримує заробітну плату, має на утриманні двох пенсіонерів, які раніше були його опікунами, щомісячно надає їм матеріальну допомогу, сплачує аліменти на утримання дитини. Виходячи з наведеного суд визначив аліменти у твердий грошовій сумі в 250 грн. щомісячно, не мотивувавши при цьому чому аліменти підлягають стягненню саме у твердий грошовій сумі, а не у частці від заробітку (доходу), як зазначено у позові.
При вирішенні цього питання суд не врахував положення статей 80, 81 Сімейного кодексу України, за змістом яких аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі з урахуванням видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів.
Згідно ст.1 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на одного з подружжя, дітей, батьків, інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 лютого 1993 року за №146, утримання аліментів з працівників проводиться з усіх видів заробітку і додаткової винагороди, в тому числі з основної заробітної плати за посадовим окладом і усіх видів доплат і надбавок до заробітної плати, премій тощо.
Оскільки, як вбачається з матеріалів справи, відповідач працює на підприємстві ДП «Феодосійське підприємство по забезпеченню нафтопродуктами», має постійний дохід, який складається з заробітної плати та премій (а.с. 23, 95, 143), колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що аліменти підлягають стягненню у твердий грошовій сумі.
Не підтверджується матеріалами справи і висновок суду про те, що на утриманні відповідача знаходяться інші особи (крім дитини).
При визначенні періоду, протягом якого позивачка має право на утримання, суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_6 з 11 липня 2011 року працює, внаслідок чого дійшов висновку про те, що аліменти підлягають стягненню з відповідача лише по 11 липня 2011 року.
З таким висновком погодитися не можна, оскільки згідно ч.4 ст.84 СК України право на утримання дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
В зв’язку з викладеним, рішення суду в частині визначення розміру, способу та строку стягнення аліментів на утримання дружини на підставі п. 3 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає зміни.
Враховуючи усі обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що з ОСОБА_7 на користь позивачки належить стягнути аліменти у розмірі 1/10 частини заробітку (доходу) щомісячно, починаючи з 17 серпня 2010 року, до досягнення дитиною трирічного віку.
На підставі наведеного, керуючись статтею 303, пунктом 3 частини 1 статті 307, пунктами 1,4 частини 1 статті 309, ст.ст. 313-314, 316 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у м. Феодосії
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.
Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 8 грудня 2011 року в частині визначення розміру та строку аліментного платежу змінити, зазначивши, що з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 підлягають стягненню аліменти на її утримання у розмірі 1/10 частини заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з 17 серпня 2010 року до досягнення дитиною трирічного віку.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Притуленко О.В. Ломанова Л.О. Кустова І.В.