РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
_____________________________________________________________________
Справа №:
22-ц/0191/89/2012Головуючий суду першої інстанції:Терентьєв А.М.
Головуючий суду апеляційної інстанції:Притуленко О. В.
РІШЕННЯ
"11" січня 2012 р. колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого суддіПритуленко О.В.,
СуддівЛоманової Л.О., Кустової І.В.,
При секретаріКовтун Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Феодосії цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до Державного підприємства «Феодосійський морський торгівельний порт» про скасування наказів, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 5 грудня 2011 року,
В С Т А Н О В И Л А :
У липні 2011 року ОСОБА_6 звернувся до суду з позовом до ДП «Феодосійський морський торгівельний порт» про оскарження дисциплінарних стягнень у вигляді догани, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та компенсації моральної шкоди.
У позові зазначив, що у період його роботи головним бухгалтером ДП «Феодосійський морський торгівельний порт» відповідач безпідставно застосував до нього, дисциплінарні стягнення у вигляді догани (про що було оголошено в наказах №388 від 14 червня 2011 року та №90/л від 20 червня 2011 року), а наказом №92/л від 20 червня 2011 року незаконно звільнив його з роботи за систематичне невиконання без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором і Правилами внутрішнього трудового розпорядку (за пунктом 3 ст.40 КЗпП України).
Накладені дисциплінарні стягнення вважає незаконними, оскільки трудових обов’язків не порушував.
У листопаді 2011 року ОСОБА_6, зазначивши, що відповідач добровільно поновив його на роботі, уточнив позовні вимоги і просив суд визнати незаконними та скасувати накази про оголошення йому дисциплінарного стягнення у вигляді догани та стягнути з ДП «Феодосійський морський торгівельний порт» на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу в період з 22 червня 2011 року (з моменту звільнення) по 25 жовтня 2011 року (до поновлення на роботі).
Рішенням Феодосійського міського суду АР Крим від 5 грудня 2011 року позов ОСОБА_6 задоволений частково: суд скасував накази №388 від 14 червня 2011 року та №90/л від 20 червня 2011 року в частині оголошення догани ОСОБА_6 В решті вимог відмовлено. Одночасно вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення суду в частині відмови в задоволенні вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення цих вимог.
На думку апелянта, висновок суду про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на його користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу суперечить матеріалам справи.
Відповідач подав заперечення, в яких, посилаючись на неспроможність доводів апелянта, просить скаргу відхилити, рішення суду – залишити без змін.
Згідно з вимогами частини 1 статті 303 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Рішення суду в частині задоволення позовних вимог про скасування наказів виконуючого обов’язки начальника ДП «Феодосійський морський торгівельний порт» №388 від 14 червня 2011 року та №90/л від 20 червня 2011 року в частині оголошення догани ОСОБА_6 не оскаржується, тому апеляційний суд, виходячи з наданих йому законом повноважень, не перевіряє законність рішення в цій частині.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, обговоривши наведені у скарзі доводи та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.
Відмовляючи ОСОБА_6 в задоволенні позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, суд першої інстанції посилаючись на положення ст.235 КЗпП України, згідно яких при винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно вирішує вимоги про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу, дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення середнього заробітку, оскільки спір про поновлення позивача на роботі не був предметом судового розгляду.
Однак, з таким висновком погодитися не можна через те, що судом неправильно застосовані норми матеріального права.
Так, встановлено і сторонами не оспорюється, що з 17 липня 1995 року позивач перебував з відповідачем у трудових відносинах, з 17 червня 2010 року ОСОБА_6 працював головним бухгалтером ДП «Феодосійський морський торгівельний порт».
Наказом №388 від 14 червня 2011 року ОСОБА_6 було оголошено догану за візування та виконання наказу №347 від 26 травня 2011 року, виданого начальником ДП «Феодосійський морський торгівельний порт» про виведення зі складу готелю кімнати номер 16 і введення її у склад гуртожитку.
Наказом №90/л від 20 червня 2011 року до позивача знов було застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді догани за систематичне запізнення на роботу в період з 23 травня 2011 року по 10 червня 2011 року.
22 червня 2011 року за наказом № 92/л ОСОБА_6 був звільнений з роботи за систематичне невиконання без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором і Правилами внутрішнього трудового розпорядку, відповідно до пункту 3 ч.1 ст.40 КЗпП України).
Під час розгляду справи судом, ДП «Феодосійський морський торгівельний порт», на підставі припису Територіальної державної інспекції праці в АР Крим, самостійно поновило порушене право позивача шляхом видання наказу за номером №179/л від 26 жовтня 2011 року про поновлення ОСОБА_6 на роботі та скасування наказу №92/л від 22 червня 2011 року про його звільнення.
Разом з тим, питання про виплату позивачу середнього заробітку за час вимушеного прогулу відповідачем вирішено не було. В засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача не заперечував, що період з 22 червня 2011 року по 26 жовтня 2011 року (за виключенням часу непрацездатності) є вимушеним прогулом, за який підлягає оплаті середній заробіток, оскільки через неправомірне звільнення позивача було поновлено на роботі.
За змістом ч.2 ст. 235 КЗпП України, до компетенції органу, який розглядає трудовий спір, зокрема належить і вирішення питання щодо виплати працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу у разі його незаконного звільнення.
Дійшовши висновку про неправомірне застосування відповідачем дисциплінарних стягнень до позивача, суд першої інстанції разом з тим не врахував, що поновлення на роботі вимагає не тільки скасування наказу про звільнення та видачу наказу про поновлення працівника на роботі, а і вчинення дій по оплаті праці. Відсутність таких дій з боку власника або уповноваженого ним органу є підставою для стягнення з нього на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що в частині відмови у стягненні середнього заробітку за час вимушеного прогулу рішення підлягає скасуванню на підставі п.4 ч.1 ст.309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про задоволення цих вимог.
Середній заробіток за час вимушеного прогулу позивача підлягає начисленню відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року за №100, з послідуючими змінами та доповненнями.
Відповідно п.п.3 п.1, ч.3 п.2, п. 8 вказаного Порядку нарахування виплат за час вимушеного прогулу обчислюється із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, які мають бути оплачені за середнім заробітком.
Згідно довідки ДП «Феодосійський морський торгівельний порт» середньомісячна заробітна плата позивача складає 10024,54 грн. (10333,17 грн. за 20 роб. днів у квітні 2011 року + 9715,91 грн. за 19 роб. днів у травні) : 2 = 10024,54 грн.).
Середньоденний заробіток позивача складає 514,08 грн. Період вимушеного прогулу позивача (за виключенням періоду тимчасової непрацездатності з 22.06.2011 по 04.07.2011, оплата якого відповідачем здійснюється відповідно до розпорядження №806 від 30.11.2011 року) складає 80 днів, з 05 липня 2011 року до 26 жовтня 2011 року, а тому сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу, яка підлягає стягненню складає 41126,40 грн., із розрахунку: 80днів х 514,08грн. = 41126,40грн. Сума визначена без вирахування податку та інших обов’язкових платежів.
Крім того, відповідно до ч.5 ст.88 ЦПК України з ДП «Феодосійський морський торгівельний порт» у дохід держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 411,27 грн.
З урахуванням наведеного, керуючись ст.303, п.2 ч.1 ст.307, ст.ст. 309, 313-314, 316 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А :
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити.
Рішення Феодосійського міського суду АР Крим від 5 грудня 2011 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_6 про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення.
Стягнути з Державного підприємства «Феодосійський морський торгівельний порт» на користь ОСОБА_6 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 41126 (сорок одна тисяча сто двадцять шість) грн. 40 коп.
Стягнути з Державного підприємства «Феодосійський морський торгівельний порт» у дохід держави судовий збір в розмірі 411,27 грн.
В решті рішення суду залишити без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржене до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Притуленко О.В. Ломанова Л.О. Кустова І.В.