ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
< Текст >
19 грудня 2011 р. < Текст > Справа №2а-10315/11/0170/3
(12:01) м. Сімферополь
Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Шкляр Т.О., при секретарі Желудковій О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_2 (позивач 1)
ОСОБА_10 (позивач 2)
ОСОБА_3 (позивач 3)
ОСОБА_4 (позивач 4) < Список > < Позивач в особі >
до Комісії з розгляду питань, пов'язаних з узгодженням документів по землеустрою Сакської районної державної адміністрації АР Крим < Список > < Відповідач в особі > < Текст >
про визнання незаконною відмови та спонукання до виконання певних дій
за участю представників сторін:
від позивачів 1, 2 - ОСОБА_5, дов.,
позивач - ОСОБА_3, пасп.,
від позивача 4 - ОСОБА_6, дов.,
від відповідача - не з'явився.
Суть справи:
ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_2, ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулись до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Міськрайонного управління Держкомзему у місті Саки та Сакського району АР Крим про визнання незаконною відмови надати згоду на проектування належних до виділення земельних ділянок с. Вітіно Сакського району; спонукання надати відповідну згоду.
Адміністративний позов не відповідав вимогам п. 4 ч. 1, ст. 106 КАС України, у зв'язку із чим ухвалою суду від 16.06.2011 р. позов залишено без руху із наданням строку на усунення недоліків. Недоліки позовної заяви усунуті позивачем та у встановлений судом строк, що не перешкодило відкриттю провадження по справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.08.11 р. відкрито провадження в адміністративній справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 15.08.11 р. роз’єднано зазначені позовні вимоги в окремі провадження, а саме роз’єднано справу № 2а-7121/11/0170/3 за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_2, ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Міськрайонного управління Держкомзему у місті Саки та Сакського району АР Крим про визнання незаконною відмови надати згоду на проектування належних до виділення земельних ділянок с. Вітіно Сакського району, спонукання надати відповідну згоду на:
- справу за позовом ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 до Міськрайонного управління Держкомзему у місті Саки та Сакського району АР Крим про визнання незаконною відмови надати згоду на проектування належних до виділення земельних ділянок с. Вітіно Сакського району, спонукання надати відповідну згоду,
залишивши номер справи № 2а-7121/11/0170/3;
- справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Міськрайонного управління Держкомзему у місті Саки та Сакського району АР Крим про визнання незаконною відмови надати згоду на проектування належних до виділення земельних ділянок с. Вітіно Сакського району, спонукання надати відповідну згоду,
привласнивши справі номер № 2а-10315/11.
Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15.08.11 року закінчено підготовче провадження у справі № 2а-10315/11/0170/3, справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 31.10.11 р. замінено первинного відповідача - Міськрайонне управління Держкомзему у місті Саки та Сакського району АР Крим - на належного відповідача - Комісію з розгляду питань, пов'язаних з узгодженням документації по землеустрою, створену розпорядженням Сакської райдержадміністрації від 05.02.2010 р. № 265-р. (96500, АР Крим, м. Саки, вул. Леніна, 15).
17.11.11 р. позивачами подано заяву про уточнення позовних вимог, згідно з якою позивачі просять:
1) визнати протиправним та скасувати висновок Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації по землеустрою № 419/11 від 14.04.11 р. про відмову у погодженні проекта землеустрою земельної ділянки у спільну сумісну власність громадянам України ОСОБА_2, ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_4 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої в АДРЕСА_1 з земель, не переданих у власність або постійне користування в межах населеного пункта на території Молочненської сільської ради Сакського р-ну АР Крим загальною площею 0,2500 га.;
2) зобов'язати Комісію з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації по землеустрою згідно зі ст. 186-1 Земельного кодексу України, нормами Типового положення про комісію з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації по землеустрою, затвердженого Постановою КМУ від 23.12.2009 р. № 1420 здійснити дії по узгодженню проекту землеустрою по відводу земельної ділянки у спільну сумісну власність громадянам України ОСОБА_2, ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_4 для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, розташованої в АДРЕСА_1 з земель, не переданих у власність або постійне користування в межах населеного пункта на території Молочненської сільської ради Сакського р-ну АР Крим загальною площею 0,2500 га.
В обґрунтування позовних вимог позивачі посилаються на підстави, викладені в позовній заяві, основні з яких такі, що відповідачем протиправно дано відмову у погодження проекту відводу земельної ділянки за мотивів ст.ст. 89, 121, 60 Земельного кодексу України, ст. 60 Водного кодексу України з огляду на те, що позивачі є індивідуальними забудовниками та співвласниками будинків у прибережній зоні, що не перевищує 2 км від урізу моря.
У судовому засіданні позивач та представник інших позивачів позовні вимоги підтримали, просили задовольнити позов.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши позивача та представника інших позивачів, дослідивши матеріали справи, наявні докази та оцінивши їх у сукупності, суд
ВСТАНОВИВ:
02.10.2006 р. ОСОБА_2, ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулись до Молочненської сільської ради про надання дозволу на складання проекту землеустрою з відводу безоплатної земельної ділянки площею 0,25 га у спільну сумісну власність з земель, не наданих у власність або у постійне користування в межах населеного пункту с. Вітіне, згідно генерального плану забудови у західній частині с. Вітіне, для будівництва та обслуговування двоповерхових чотирьох житлових будинків, господарських будівель і споруд на території Молочненської сільської ради (а.с.34).
22.05.2007 р. Рішенням № 277 15 сесії 5 скликання Молочненської сільської ради позивачам було надано дозвіл на складання проекту землеустрою з відводу безоплатно у спільну сумісну власність земельних ділянок, з земель, не наданих у власність або у постійне користування в межах населеного пункту с. Вітіне, згідно генерального плану забудови у західній частині с. Вітіне, для будівництва та обслуговування двоповерхових чотирьох житлових будинків, господарських будівель і споруд на території Молочненської сільської ради (а.с. 35).
19.10.2009 р. Сакським районним відділом земельних ресурсів вих.№ 11/6063 надані умови відводу земельної ділянки на підставі рішення Молочненської сільської ради № 277 від 22.05.2007 р., № 537 від 26.03.2008 р., № 538 від 26.03.2008 р. та інш. за адресою: АДРЕСА_1, площею 0,2500 га, для будівництва та обслуговування двоповерхового житлового будинку, господарських будівель та споруд, безоплатно у спільну сумісну власність.
Згідно вказаних умов відведені земельні ділянки знаходяться у межах 2-х км. прибережної зони Чорного моря, на них розповсюджується дія правового обмеження (а.с.22).
В матеріалах справи наявні наступні погодження позивачами відведеної земельної ділянки:
- висновок № 3247 від 18.11.2009 р. Головного архітектора сектору регіонального розвитку містобудування та архітектури про можливість цільового використання земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.53);
- висновок № 04-13 від 22.11.2009 р. про погодження проекту земельної ділянки Управління екологічної інспекції Західно-Кримського регіону (а.с.55);
- акт обстеження земельної ділянки, що проектується до відводу безоплатно у спільну сумісну власність громадянам України ОСОБА_2, ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_4 Молочненської сільської ради (а.с.61);
- висновок № 111 від 19.04.10 р. Сакської районної СЕС (а.с.47);
- висновок Республіканського районного комітету АР Крим з охорони культурної спадщини № 12898 від 16.12.09 р. (а.с.56).
Рішенням Молочненської сільської ради № 21 від 24.12.2010 р. були внесені зміни до рішення № 277 від 22.05.2007 р., а саме "надати дозвіл на складання проекту землеустрою з відводу безоплатно у спільну власність земельних ділянок, з земель, не наданих у власність або постійне користування в межах населеного пункту с. Вітіне, згідно генерального плану забудови в західній частині с. Вітіне для будівництва та обслуговування двоповерхових житлових будинків, господарських будівель та споруд на території Молочненської сільської ради площею 0,25 га пасовищ громадянам України ОСОБА_2, ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_4 (а.с.40).
10.08.2010 р. вих№ 3841-пк/11 Республіканським комітетом по земельних ресурсах за результатами розгляду проекту землеустрою по відводу земельної ділянки загальною площею 0,2500 га у спільну сумісну власність громадянам України ОСОБА_2, ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_4 для будівництва та обслуговування двоповерхового чотирьохквартирного житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) у АДРЕСА_1 на території Молочненської сільської ради Сакського р-ну АР Крим виявлені порушення складання проекту землеустрою, а саме:
- порушення п. 2 ст. 89, ст. 121 Земельного кодексу України з огляду на те, що проектом передбачний відвод земельної ділянки у спільну сумісну власність громадянам для будівництва та обслуговування двоповерхового чотирьохквартирного житлового будинку, господарських будівель та споруд, що не є житловим будинком присадибного типу;
- функціональне використання земельної ділянки не відповідає вказаним проектним земельно-кадастром даним, в т.ч. проектуємому цільовому призначенню земельної ділянки;
- усунення розходження інформації про відношення відведеної земельної ділянки до водних об'єктів, їх водоохоронних зон, прибережних захисних полос. Матеріали проекту привести у відповідність ст. 19, 20, 58, 60 Земельного кодексу України та при необхідності дотриматись вимог ст. 59 Земельного кодексу України, ст. 85, 90 Водного кодексу України(а.с.49).
Комісією з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою, наданий висновок № 419/11 від 14.04.11 р. про відмову у погодженні проекту землеустрою з відводу земельної ділянки громадянам України ОСОБА_2, ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_4 для будівництва та обслуговування двоповерхового чотирьохквартирного житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) у АДРЕСА_1 з земель, не наданих у власність або постійне користування в межах населеного пункту на території Молочненської сільської ради Сакського р-ну АР Крим у зв'язку із порушенням п. 2 ст. 89, ст. 121, ст. 60 Земельного кодексу України, ст. 90 Водного кодексу України (а.с.74).
Відповідно до ст.ст. 2, 3, 17 КАС України визначальним критерієм віднесення справи до справ адміністративної юрисдикції є наявність стороною у справі суб'єкта владних повноважень та виконання ним у спірних відносинах владних управлінських функцій у сфері публічно-правових відносин.
Пунктом 7 ч.1 ст.3 КАС України закріплено поняття суб'єкту владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства України, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Комісія з розгляду питань, пов’язаних з погодженням документації із землеустрою, є постійно діючим органом, утвореним районною та міською держадміністрацією –у районах і мм. Києві та Севастополі, міською радою –у містах обласного значення, до повноважень якої належить надання висновків про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або місця розташування об’єкта, про що вказано в ч.1, 2 ст. 186-1 Земельного кодексу України, п.п.1, 3 Типового положення про Комісію з розгляду питань, пов’язаних з погодженням документації із землеустрою, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2009 р. № 1420.
Відповідно до п. 13 Типового положення до складу комісії входять уповноважені в установленому порядку на підписання та скріплення печаткою відповідних висновків представники:
територіального органу Держкомзему;
органу містобудування та архітектури;
територіального органу Мінприроди;
органу санітарно-епідеміологічної служби;
органу охорони культурної спадщини.
Розпорядженням Сакської районної державної адміністрації в АР Крим № 11-р від 19.01.2010р. було створено Комісія з розгляду питань, пов’язаних з погодженням документації із землеустрою.
Розпорядженням Сакської районної державної адміністрації в АР Крим № 265-р від 05.02.2010р. було затверджено Положення про Комісію з розгляду питань, пов’язаних з погодженням документації із землеустрою.
Отже Комісія з розгляду питань, пов’язаних з погодженням документації із землеустрою, є суб’єктом владних повноважень, до якого звернена вимога позивача; є належним відповідачем згідно з п. 9 ст. 3, ч.3 ст. 50 КАС України.
Відповідно до ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовані ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні.
Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово.
Акти ненормативного характеру (індивідуальні акти) породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.
Відповідно до ч. 6, 7 ст. 186-1 Земельного кодексу України результати роботи Комісії оформлюються висновком, який підписується всіма її членами та скріплюється печатками органів, представники яких входять до її складу. Підставою відмови у погодженні документації із землеустрою може бути невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.
Відповідно до п. 4 Типового положення про Комісію з розгляду питань, пов’язаних з погодженням документації із землеустрою, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2009 р. № 1420, для отримання висновку про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орган, уповноважений приймати рішення про надання у користування земельної ділянки, подає комісії для розгляду проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки або клопотання про погодження.
Відповідно до п. 6 Типового положення у разі надання Комісією висновку про відмову у погодженні документації із землеустрою така документація разом з висновком повертається органу, який її подав.
У разі коли проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки підлягає обов’язковій державній експертизі, погоджений проект подається комісією до відповідного територіального органу Держкомзему для проведення такої експертизи відповідно до закону з одночасним інформуванням його розробника або замовника.
Відповідно до п.9 Типового положення висновок підписується всіма членами комісії та скріплюється печатками органів, представники яких входять до її складу.
Відповідно до п. 12 Типового положення висновок комісії може бути оскаржений в судовому порядку.
Отже висновок Комісії з розгляду питань, пов’язаних з погодженням документації із землеустрою, є актом індивідуальної дії, що спричиняє виникнення певних прав та обов’язків у осіб, яким належать останні за результатами розгляду проекту із землеустрою.
Таким чином, дана справа у відповідності до положень ст.ст. 2, 3, 17 КАС України є справою адміністративної юрисдикції та підлягає розгляду в порядку адміністративного провадження.
Статтею 18 Земельного кодексу України (далі – ЗК України) визначено, що до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об'єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.
Відповідно до ст. 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Згідно зі ст. 58 ЗК України до земель водного фонду належать землі, зайняті:
а) морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водними об'єктами, болотами, а також островами, не зайнятими лісами;
б) прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навколо водойм, крім земель, зайнятих лісами;
в) гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них;
г) береговими смугами водних шляхів.
Відповідно до ст. 60 ЗК України вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Прибережні захисні смуги встановлюються по берегах річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:
а) для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів;
б) для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів;
в) для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.
Розмір та межі прибережної захисної смуги уздовж морів та навколо морських заток і лиманів встановлюються за проектами землеустрою, а в межах населених пунктів - з урахуванням містобудівної документації.
Ст. 61 ЗК України передбачає, що прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.
Так, відповідно до ст. 61 Земельного кодексу України у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво; зберігання та застосування пестицидів і добрив; влаштування літніх таборів для худоби; будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів; влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо; миття та обслуговування транспортних засобів і техніки. Режим господарської діяльності на земельних ділянках прибережних захисних смуг уздовж річок, навколо водойм та на островах встановлюється законом.
Статтею 88 Водного Кодексу України (далі – ВК України) визначено, що з метою охорони поверхневих водних об'єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.
Прибережні захисні смуги встановлюються по обидва береги річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною:
для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менше 3 гектарів - 25 метрів;
для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари - 50 метрів;
для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.
Уздовж морів та навколо морських заток і лиманів виділяється прибережна захисна смуга шириною не менше двох кілометрів від урізу води.
Прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється розорювання земель (крім підготовки грунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво; зберігання та застосування пестицидів і добрив; влаштування літніх таборів для худоби; будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів; миття та обслуговування транспортних засобів і техніки;влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо (ст.89 ВК України).
У ст.90 ВК України встановлено, що прибережна захисна смуга уздовж морів, морських заток і лиманів входить у зону санітарної охорони моря і може використовуватися лише для будівництва військових та інших оборонних об'єктів, об'єктів, що виробляють енергію за рахунок використання енергії вітру, сонця і хвиль, об'єктів постачання, розподілу, передачі (транспортування) енергії, а також санаторіїв, дитячих оздоровчих таборів та інших лікувально-оздоровчих закладів з обов'язковим централізованим водопостачанням і каналізацією, гідротехнічних, гідрометричних та лінійних споруд.
Матеріали справи свідчать про те, що земельна ділянка, яку бажають отримати у власність позивачі, знаходиться у двохкілометровій зоні прибережної смуги Чорного моря. Зазначений факт не оскаржується позивачами, підтверджується матеріалами справи.
На час розроблення позивачем проекту відведення земельної ділянки в порядку, передбаченому ЗК України та ВК України, не встановлена прибережна захисна смуга в тому районі, в якому знаходиться ця земельна ділянка.
За таких обставин мають місце правові підстави користуватися вимогами ст.88 ВК України щодо встановлення нормативних розмірів прибережних захисних смуг.
Згідно ст.59 ЗК України громадянам та юридичним особам органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування із земель водного фонду можуть передаватися на умовах оренди земельні ділянки прибережних захисних смуг, смуг відведення і берегових смуг водних шляхів, а також озера, водосховища, інші водойми, болота та острови для сінокосіння, рибогосподарських потреб, культурно-оздоровчих, рекреаційних, спортивних і туристичних цілей, проведення науково-дослідних робіт тощо.
Згідно ст. 83 ЗК України землі водного фонду, до яких належать і прибережні захисні смуги, не можуть передаватися у приватну власність, крім випадків, передбачених ЗК України.
Статтею 78 ЗК України визначено, що право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них. Громадяни набувають право власності на земельні ділянки , зокрема, на підставі приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування (ст. 81 ЗК України).
Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій;) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання (ст. 116 ЗК України).
Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений у ст. 118 ЗК України, відповідно до якої громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідної районної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації або сільської, селищної, міської ради за місцезнаходженням земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо приватизації земельних ділянок приймається у місячний строк на підставі технічних матеріалів та документів, що підтверджують розмір земельної ділянки.
Виходячи зі змісту наведених норм права має місце пряма заборона законом щодо виділення земельних ділянок у прибережних захисних смугах у власність під забудову житловими будинками.
У зв’язку з вищевикладеним, повноваження, надане суб’єкту владних повноважень, використане з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи внаслідок чого відсутні підстави для визнання протиправним та скасування висновку Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою № 419/11 від 14.04.11 р. про відмову у погодженні проекту землеустрою з відводу земельної ділянки громадянам України ОСОБА_2, ОСОБА_10, ОСОБА_3, ОСОБА_4 для будівництва та обслуговування двоповерхового чотирьохквартирного житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка).
Вимоги позивача по зобов’язанню відповідача здійснити дії по узгодженню проекту відведення по відводу земельної ділянки у спільну сумісну власність позивачам є похідними від вимог про визнання протиправним та скасування висновку Комісії з розгляду питань, пов'язаних з погодженням документації із землеустрою № 419/11 від 14.04.11 р., у зв’язку з тим, що відсутні правові підстави для скасування вказаного висновку, відсутні правові підстави для зобов’язання відповідача здійснити дії по узгодженню проекту відведення по відводу земельної ділянки у спільну сумісну власність позивачам.
У судовому засіданні 19.12.11 р. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. У повному обсязі постанову складено 23.12.11 р.
Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити у задоволенні позовних вимог.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
< Текст >
Суддя < підпис > Шкляр Т.О.
< Текст >