Справа №2-47 Головуючий у суді у 1 інстанції - Тимощенко
Номер провадження 22-ц/1890/116/12 Суддя-доповідач - Смирнова
Категорія - 19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
14 лютого 2012 року м.Суми
Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Смирнової Т. В.,
суддів - Ільченко О. Ю., Таран С. А.,
з участю секретаря судового засідання – Пархоменко А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Апеляційного суду Сумської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1, до якої приєдналась ОСОБА_2
на рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 11 липня 2011р.
у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кварк П» до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2,
про відшкодування витрат на будівництво, -
в с т а н о в и л а:
Рішенням Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 11 липня 2011р. позов ТОВ «Кварк-П» задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Кварк-П» 2047392 грн.23 коп. витрат на будівництво буд. АДРЕСА_1, державне мито в сумі 1700 грн. та витрати на ІТЗ в сумі 120 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилаючись на порушення судом матеріального і процесуального права просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити ТОВ «Кварк-П» в задоволенні позову.
При цьому, вказує, що як власник будинку від позивача будь-яке майно не отримував та жодних угод з ТОВ «Кварк-П» не укладав.
Заслухавши пояснення ОСОБА_1, його представника, підтримавших скаргу, заперечення представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів дійшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що договори на проведення будівельних робіт по будівництву домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1, укладались позивачем або його представником – Малим підприємством – Завод автопричепів, запчастин, який і проводив оплату за виконану роботу по будівництву будинку грошовими коштами, які йому належали.
Колегія суддів вважає, що з висновками судового рішення неможна погодитися, оскільки до них суд першої інстанції дійшов всупереч обставинам справи, суд безпідставно вважав доведеними обставини, за яких задовольнив позов, а тому згідно з п.2, 3 ч.1 ст.309 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову з наступних підстав.
В позовній заяві ТОВ «Кварк-П» посилався на те, що з метою будівництва в м. Глухові житлового будинку домовився з відповідачем ОСОБА_1, що останній одержить земельну ділянку на своє ім’я, а будівництво для ТОВ «Кварк-П» буде проводиться Глухівським заводом автопричепів та запчастин, якому позивач надав відповідні повноваження щодо укладання договорів, розпорядження грошовими коштами позивача.
Причиною такої домовленості з відповідачем ОСОБА_1 було те, що позивач є іноземним товариством, якому не можна було одержати земельну ділянку за Земельним Кодексом України (1990 року).
В подальшому на земельній ділянці, виділеної відповідачу, було побудовано житловий будинок за адресою АДРЕСА_1, та відповідач одержав свідоцтво про право власності на цей будинок, відмовивши позивачу у відшкодуванні понесених ним витрат на будівництво будинку.
Звертаючись з позовом про стягнення витрат на будівництво, позивач не зазначив ціну позову, не зазначив конкретну суму, яка підлягає стягненню з відповідача на відшкодування понесених витрат.
Згідно зі ст. 4 ЦК України (1964 р.) та ст. 11 ЦК України (2004 р.) однією з підстав виникнення цивільних прав та обов’язків є угода, договір, інші правочини, з яких виникають зобов’язання.
Будь-яких доказів щодо укладання з відповідачем угоди, договору, інших правочинів про свою участь у будівництві на земельній ділянці відповідача спірного будинку та про порядок повернення витрат позивач не надав, а відповідач заперечує наявність такої угоди.
Як на правову підставу для стягнення коштів за участь у будівництві будинку, позивач послався на ст. 1212, ч.2 ст.1213 ЦК України та зазначив, що відповідач без достатньої правової підстави заволодів його майном, тобто будинком, а оскільки майно неможливо повернути в натурі, то просив стягнути вартість майна.
Колегія суддів вважає, що за зазначеними нормами закону у позивача не виникло право вимагати сплати вартості будинку, оскільки позивач ніколи не був власником будинку та будинок не вибував з його власності.
Згідно зі ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов’язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Порядок подання доказів встановлено ст. 131 ЦПК України. Згідно з зазначеною нормою сторони зобов’язані подати свої докази суду до або під час попереднього судового засідання у справі. Якщо таке засідання не проводиться, то докази подаються до початку розгляду справи по суті.
В разі недотримання цього припису Закону, докази не приймаються, якщо сторона не доведе, що на це були поважні причини.
Звертаючись з позовом про стягнення з відповідача коштів, в повернення своїх витрат на будівництво будинку, позивач не зазначив обсяг своїх витрат ні в грошовому, ні в товарно-матеріальному виразі, ним не надано жодного засобу доказування щодо понесених витрат: товарно-матеріальних документів, фінансових документів.
Надані позивачем копії договорів на поставку продукції (а.с.9),акт звірки (а.с.16), договір поставки автомобіля (а.с.17), договір поставки дизтоплива (а.с.18), договір будівельного підряду (а.с.21) та інші не є доказами фактично понесених позивачем витрат на будівництво спірного будинку в сумі 2 млн. 47 тис. 392 грн., яку присудив суд першої інстанції.
В зазначених копіях договорів, актах взаєморозрахунків відсутній підпис власника земельної ділянки ОСОБА_1, а сам розмір присудженої суми визначений позивачем розрахунковим способом 2047392 грн. без посилання на реальні витрати, що не є доказом участі в будівництві та розміру заявлених вимог.
Згідно даних БТІ відновлювальна вартість домоволодіння у цінах 2010 р. складає 887116 грн., тобто в 2,5 раза менше, ніж нібито витратив позивач (а.с.84 зведений акт вартості).
Посилаючись на свою участь в будівництві спірного будинку позивач в той же час не надав проекту на будівництво будинку. До справи приєднано незавірену копію розрахункового касового ордеру про сплату 120000 ОСОБА_3 за розробку проекту. Документ цей не може бути належним доказом, оскільки в ньому відсутня дата, номер, копія не завірена належним чином, взагалі неможна встановити, коли сплачувались кошти і за який період, та за проект якого будинку, та в якій валюті.
Суд першої інстанції розглянув справу у відсутності відповідача та не з’ясував його позицію щодо заявлених до нього вимог.
В засіданні апеляційного суду, заперечуючи позов та підтримуючи свою апеляційну скаргу, відповідач ОСОБА_1 пояснював, що будинок будувався без участі позивача, що всі його документи, щодо витрат на будівництво, утримує в себе його брат ОСОБА_1 – засновник, директор ТОВ «Кварк-П». Представник позивача на заперечення скарги не надав будь-яких інших доказів.
З матеріалів справи вбачається, що земельна ділянка під будівництво спірного будинку виділена відповідачу ОСОБА_1 за рішенням Глухівської міської ради від 23.04.1993 р. (а.с.27), також на його імя оформлений документи по газопроводу (а.с.74), акт прийомки-передачі земельної ділянки (а.с.102), акт винесення меж земельної ділянки внатурі (а.с.103), акт готовності об’єкта до експлуатації (а.с.222), свідоцтво про відповідність об’єкта проектної документації та ДБН (а.с.226), свідоцтво про право власності (а.с.229).
За таких обставин виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що позивач всупереч ст. 60 ЦПК України не довів заявлених ним вимог, а тому відсутні підстави для задоволення позову.
Керуючись ст. 303, 307, п.2,3 ч.1 ст.309, ст. 313, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
в и р і ш и л а:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити.
Скасувати рішення Глухівського міськрайонного суду Сумської області від 11 липня 2011 року, та ухвалити нове рішення про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю «Кварк П» в задоволенні позову до ОСОБА_1, третя особа: ОСОБА_2 про відшкодування витрат на будівництво.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий -
Судді -