Справа №22-ц-1646/11 Головуючий у суді у 1 інстанції - Гетьман

Номер провадження 22-ц/1890/6502/11 Суддя-доповідач - Смирнова

Категорія - 24

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 лютого 2012 року                                                                                                     м.Суми

Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:

головуючого-судді -  Смирнової Т. В.,

суддів -  Попруги  С. В.,  Хвостика  С. Г.,

за участю секретаря - Пархоменко А.П.,

розглянувши заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2  про ухвалення додаткового рішення про повернення судових витрат

у справі за позовом Комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» до ОСОБА_1, ОСОБА_2

про стягнення заборгованості за надані комунальні послуги з водопостачання та водовідведення, -

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 05 липня 2011 року позовні вимоги КП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2, ОСОБА_1 в солідарному порядку на користь КП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» заборгованість за комунальні послуги в сумі 700 грн., судові витрати з кожного по 25,50 грн. та витрат на ІТЗ з кожного по 60 грн.

08 вересня 2011 року за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_1 вказане рішення суду першої інстанції, було переглянуте Апеляційним судом Сумської області.

Рішенням Апеляційного суду Сумської області від 08 вересня 2011 року рішення Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 05 липня 2011 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову КП «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» до ОСОБА_2, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги відмовлено.

ОСОБА_2, ОСОБА_1 звернулись до Апеляційного суду Сумської області із заявою про ухвалення додаткового рішення про повернення понесених судових витрат.

Дослідивши матеріали і доводи заяви, колегія суддів дійшла висновку, що заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно п.4 ч.1 ст. 220 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у розгляді справи, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

В засіданні апеляційного суду відповідачі участі не брали, в апеляційній скарзі просили повернути витрати 25 грн. 50 коп. судового збору, ІТЗ - 120 грн., про що надали квитанції про понесені витрати.

Згідно квитанції № 000061 від 13.07.2011 р. ОСОБА_1 сплатив судовий збір 25 грн. 50 коп. та за квитанцією № 000062 від 13.07.2011 р. він сплатив витрати на ІТЗ розгляду справи в сумі 120 грн.

За таких обставин понесені судові витрати підлягають стягненню з позивача відповідно до ч.1 ст.88 ЦПК України.

Щодо повернення витрат на правову допомогу колегія суддів не вбачає для цього підстав. Так, адвокат не брав участі в судових засіданнях в місцевому та апеляційному суді. Договір про надання правової допомоги між ОСОБА_1 та адвокатом укладено після постановлення рішення судом першої інстанції (а.с. 33 договір), а ОСОБА_2 договір на правову допомогу не укладала.

Згідно з п. 3 цього договору обсяг і вартість наданої правової допомоги визначається у відповідному розрахунку, який є невід’ємним додатком до цього договору і свідчить про виконання сторонами своїх зобов’язань.

В справі відсутній розрахунок обсягу і вартості наданої правової допомоги на час апеляційного розгляду.

При розгляді справи апеляційним судом, апелянти не посилались на понесені ними витрати на правову допомогу та не просили їх відшкодувати в своїй апеляційній скарзі.

До своєї заяви про постановлення додаткового рішення заявники додали не завірену належним чином копію квитанції про оплату правової допомоги в сумі 250 грн. від 07 липня 2011 року, тоді як договір з адвокатом укладено 10 липня 2011 року. До заяви вони не надають відповідного розрахунку, який є обов’язковим за договором (п. 3 Договору) на підтвердження витрат по розглянутій справі.

За таких обставин колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про повернення витрат на правову допомогу, оскільки за ч.1 ст.88 ЦПК України судові витрати присуджуються в разі їх документального підтвердження, а такого підтвердження витрат на правову допомогу заявники не надали.

Керуючись ст.ст. 88, 220, 313, 317, 319  ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства» на користь  ОСОБА_1, ОСОБА_2 в повернення судових витрат по 12 грн. 75 коп. судового збору та по 60 грн. в повернення витрат на ІТЗ.

Рішення набрало законної сили з моменту проголошення, та може бути оскаржене в касаційному порядку протягом двадцяти днів безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий -

Судді -