Справа № 2-7226/2011

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

21 липня 2011 року                                                            Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі:            головуючого судді –Башмакова Є.А.

при секретарі –Куляба Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 до виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, треті особи: Перша дніпропетровська державна нотаріальна контора, Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»Дніпропетровської обласної ради, про визначення часток у спільній сумісній власності, -

В С Т А Н О В И В :

21 лютого 2011 року позивачі звернулись до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська з позовом до виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, треті особи: Перша дніпропетровська державна нотаріальна контора, комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»Дніпропетровської обласної ради, про визначення часток у спільній сумісній власності.

В обґрунтування своїх вимог з урахуванням уточнень позивачі у позовній заяві та позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні посилались на те, що згідно свідоцтва про право власності на житло від 18 січня 1999 року, виданого виконкомом міської ради народних депутатів від 16 грудня 1999 року, квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 (який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року) та ОСОБА_5 (яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року). Після смерті ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відкрились спадщини, які складаються з частин вищезазначеної квартири, однак, ці частки не визначені, що є перешкодою для прийняття позивачами спадщини, у зв’язку із чим останні були змушені звернутись до суду із позовом, в якому просять суд припинити право спільної сумісної власності на вказану квартиру, визначити частки кожного із співвласників у спільній частковій власності на вищевказану квартиру в рівних долях, а також визнати за позивачем ОСОБА_1 право власності на частку померлої ОСОБА_5 у спірній квартирі в порядку спадкування за законом.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримала, на їх задоволенні наполягала.

Відповідач у судове засідання представника не направив, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у судовому засіданні 20 липня 2011 року надав суду письмові пояснення, у яких проти задоволення позову заперечує, та просить суд відмовити позивачам у задоволенні позовних вимог.

Третя особа –Перша дніпропетровська державна нотаріальна контора у судове засідання представника не направила, про день час та місце слухання справи була повідомлена належним чином, надала суду письмову заяву у якій просить суд розглянути дану цивільну справу за відсутності її представника.

Третя особа –Комунальне підприємство «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»Дніпропетровської обласної ради у судове засідання представника не направило, про день час та місце розгляду справи було повідомлено належним чином, про причини неявки суду не повідомило.

Вислухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали даної цивільної справи суд приходить до наступного висновку з таких підставах.

Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло, виданого 18 січня 1999 року виконкомом Дніпропетровської міської ради народних депутатів.

Судом також встановлено, що ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що підтверджуються копією свідоцтва про смерть серії 1-КИ № НОМЕР_1 від 31 березня 2011 року, копія якого міститься в матеріалах даної цивільної справи.

У судовому засіданні також встановлено, що ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року, про що свідчить копія свідоцтва про смерть серії 1-КИ № НОМЕР_2 від 25 серпня 2004 року.

Також судом з’ясовано, що позивач ОСОБА_1 звернулась до нотаріальної контори із заявою про видачу їй свідоцтва про право на спадщину за законом на нерухоме майно –частини квартири, які належать її померлим батькам ОСОБА_4 та ОСОБА_5, проте, їй було відмовлено, у зв’язку із тим, що свідоцтво про право на спадщину за законом чи за заповітом після смерті одного з учасників спільної сумісної власності може бути видане нотаріусом лише після виділення (визначення) частки померлого у спільному майні, дані обставини підтверджується наявною в матеріалах справи копією постанови державного нотаріуса Першої дніпропетровської державної нотаріальної контори про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами Цивільно кодексу (ЦК) України.

Згідно із положеннями п. 224 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 20/5 від 03.03.2004 року, нотаріус може видати свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті одного із учасників спільної сумісної власності лише після виділення (визначення) частки померлого у спільному майні.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 355 ЦК України майно, що перебуває у власності двох або більше осіб належить їм на праві спільної сумісної власності.

Згідно зі ст. 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного із них у праві власності є спільною сумісною власністю.

Ст. 370 ЦК України встановлено, що співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, а у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.

Так, згідно зі ст. 372 ЦК України майно, що перебуває у спільній сумісній власності, може бути за згодою співвласників поділене між ними. При цьому, право спільної сумісної власності на таке майно припиняється.

Втім, у спірних правовідносинах поділ спільного сумісного майна у позасудовому порядку, шляхом укладання відповідної угоди між співвласниками, є неможливим у зв’язку зі смертю двох із них.

Виходячи зі змісту ст. ст. 370, 372 ЦК України частки співвласників у майні, що перебуває у спільній сумісній власності, презюмуються рівними, якщо інше не встановлено законом або домовленістю між ними.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється, або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Оцінюючі усі докази, які було досліджено судом у процесі судового засідання в їх сукупності, враховуючи джерела набуття спільного сумісного майна, а також приймаючи до уваги, що у справі приймають участь співвласники, при цьому, проти припинення права спільної сумісної власності та визначення часток співвласників як рівних треті особи не заперечують, суд приходить до висновку про те, що слід визначити, що квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 (який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року), ОСОБА_5 (яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року) на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 18 січня 1999 року виконкомом Дніпропетровської міської ради народних депутатів в рівних частках, а саме: 1/5 - ОСОБА_1, 1/5 - ОСОБА_2, 1/5 - ОСОБА_3, 1/5 - ОСОБА_4 (який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року), 1/5 - ОСОБА_5 (яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року).

Стосовно вимог про визнання за позивачем ОСОБА_1 права власності у порядку спадкування за законом на належні її померлим батькам частини квартири АДРЕСА_2, враховуючи, що судом вирішено питання про розмір часток співвласників у спірній квартирі, суд вважає, що дані позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки, вирішення цього питання входить до компетенції органів нотаріату, у зв’язку із чим суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні цієї частини вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11,60,212,213,215,224,233 ЦПК України, ст.ст. 368, 392 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Припинити право спільної сумісної власності співвласників на квартиру АДРЕСА_1.

Визначити, що квартира АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 (який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року), ОСОБА_5 (яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року) на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 18 січня 1999 року виконкомом Дніпропетровської міської ради народних депутатів, у рівних частках, а саме: 1/5 - ОСОБА_1, 1/5 - ОСОБА_2, 1/5 - ОСОБА_3, 1/5 - ОСОБА_4 (який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року), 1/5 - ОСОБА_5.

У задоволенні іншої частини позовних вимог –відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 223 ЦПК України.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були  присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя                                                                                                    Є.А. Башмаков