Справа № 2-345/2011р.  

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

23 травня  2011р.                                                                                               Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська

у складі: головуючого –судді - Ткаченко Н.В.

   при секретарі – Омарбековій І.М.          

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк»до Товариства з обмеженою відповідальністю «УФА «Верус», ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

 19.05.2009р. ЗАТ КБ «ПриватБанк»звернувся до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «УФА «Верус», ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості.

26.06.2009р. справу було передано в провадження судді Гончаренко В.М. у зв’язку з переведенням судді Чорнобук В.І. до іншого суду, а 11.09.2009р. справу передано в провадження судді Ткаченко Н.В. у зв’язку  із закінченням повноважень у судді  Гончаренко В.М.

Ухвалою судді Ткаченко Н.В.  від 15.09.2009р. було замінено сторону позивача –замість ЗАТ КБ «ПриватБанк»- ПАТ КБ «ПриватБанк»(в липні 2009 р. відбулась офіційна зміна назви банку з ЗАТ КБ «ПриватБанк»на ПАТ КБ «ПриватБанк»).

  В обґрунтування позову позивач у позовній заяві посилалися на те, що 23.05.2008р. між банком та відповідачем ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 162011, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 62910 дол. США на придбання автотранспорту, зі сплатою відсотків в розмірі 18% річних за користування кредитом та кінцевим терміном повернення кредиту  до 24.05.2010р.

На забезпечення виконання зобов’язань позичальника за кредитним договором,  23.05.2008р. між  банком та ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 були укладені договори поруки № 162011-2, № 162011-3,  № 162011-4,  згідно яких останні прийняли на себе договірне зобов’язання нести повну майнову відповідальність перед банком у разі невиконання позичальником своїх зобов’язань за кредитним договором, включаючи сплату кредиту, процентів, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

Крім того, в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1, 12.01.2009р. між  ПАТ КБ «ПриватБанк»та  ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус»було укладено договір поруки № 467 та додаток №1 до нього, відповідно до якого ТОВ «УФА «Верус»прийняло на себе зобов’язання нести відповідальність перед позивачем у разі невиконання позичальником зобов’язань за кредитним договором тільки в розмірі 200 грн.  

Зі свого боку позивач виконав, передбачені кредитним договором умови та надав ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 62910 дол. США, проте в зв’язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов’язань, станом на 12.05.2009р. виникла заборгованість по договору в розмірі  56011,38 дол. США.

За час знаходження справи в провадженні суду позивачем двічі були уточнені позовні вимоги (розмір заборгованості) 20.12.2010р. та 23.05.2011р.  

Відповідно до останніх уточнень сума заборгованості по договору станом на 11.05.2011р. становила –104622,96 дол. США з яких: прострочена заборгованість по кредиту –49135,67 дол. США, заборгованість по відсоткам –38488,75 дол. США, заборгованість по комісії та пені - становить 16998,54 дол. США.

 Представник позивача –ОСОБА_5 (яка діє за дорученням від 27.09.2010р), в судове засідання                               не з ’явилась. 23.05.2011р. до суду надійшла заява представника позивача, в якій вона позовні вимоги з урахуванням уточнень від 23.05.2011р. підтримала в повному обсязі та просила стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ПАТ КБ «Приватбанк»заборгованість по кредитному договору № 162011 від 23.05.2008р. станом на 11.05.2011р. у розмірі 104622,96 дол. США., що в гривневому еквіваленті становить 833844,99 грн., та в дохід держави судові витрати по справі. Стягнути солідарно з ТОВ «УФА «Верус»та відповідачів на користь позивача 200 грн. Крім того, в заяві від 23.05.2011р. представник позивача просила розглядати справу з винесенням рішення за її відсутності.

Представник відповідача  - ТОВ «УФА«Верус»  - ОСОБА_6 (який діє на підставі довіреності від 30.12.2010р.) в судове засідання 23.05.2011р. не з’явився, про дату та час слухання справи був повідомлений належним чином.  Своєю заявою від 23.05.2011р. позовні вимоги в межах  стягнення солідарно з ТОВ «УФА «Верус»та відповідачів 200 грн.,  визнав в повному обсязі, просив розглядати справу за його відсутності.

Відповідачі - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 –в судове засідання 23.05.2011р. не з’явились, про час та місце розгляду справи повідомлялись шляхом направлення судових повісток за місцем реєстрації, що підтверджується відповіддю ЦАС. В справі є розписка представника відповідачки ОСОБА_4 –ОСОБА_7 від 21.04.2011р., згідно якої представник був повідомлений про час та місце розгляду справи, а також  поштове повідомлення про завчасне отримання відповідачем ОСОБА_2 судової повістки. Конверти, які були направлені відповідачам ОСОБА_1 та ОСОБА_3, були повернуті до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання», до цього конверти направлені відповідачам  були повернуті до суду з відповідних підстав.

За таких обставин, суд вважає, що на підставі  ч. 4,5 ст. 74, ч.1 ст. 76, ч.2 ст. 77 ЦПК України (зі змінами від 07.07.2010р.), відповідачі вважаються належним чином повідомленими про день та час судового засідання і такими, що відсутні без поважних причин, що є підставою для вирішення справи за відсутністю відповідачів.  

   Між тим, 19.06.2009р. відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надали суду письмові заперечення, в яких позовні вимоги не визнали, але фактично не спростовували існування заборгованості по договору, яка виникла в зв’язку з настанням фінансової кризи та погіршенням матеріального становища їх родини, проте за даних обставин відповідачі здійснювали часткове погашення кредиту, але в більшому розмірі платежі банком зараховувались на погашення пені та як наслідок сума прострочених платежів по кредиту збільшилась до 25000 дол. США.

10.11.2010р. ОСОБА_4 до суду була надана заява про відкладення судового засідання 10.11.2010р., в якій відповідачка заперечувала проти розміру заборгованості, зазначеної позивачем в довідці від 10.11.2010р., оскільки на її думку дійсна сума заборгованості є меншою враховуючи здійснені платежі по договору та просила суд відкласти судове засідання зв’язку з необхідністю надання суду довідки банку про розмір заборгованості.

На підставі положень ст. 169 ЦПК України, суд вважає за можливе розглядати справу за відсутності сторін на підставі наявних в справі доказів.  

З урахуванням того, що відповідачем ТОВ «УФА «Верус, по справі  висловлена думка щодо визнання позовних вимог, відповідачі свої заперечення виклали в заявах від 19.06.2009р. та 10.11.2010р., які будуть враховані при винесенні рішення, суд вважає за можливе винести рішення на загальних підставах, встановлених ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін вважає, позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

   Відповідно до ст. ст. 526, 530 ЦК України, зобов’язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

   Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов’язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

   Згідно до ст. 610, ч.1 ст. 612 ЦК України, порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання ( неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановленим договором або законом.

  Судом встановлено, що 23.05.2008р. між банком та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 162011, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит у сумі 62910 дол. США на придбання автотранспорту, зі сплатою відсотків в розмірі 18% річних за користування кредитом та кінцевим терміном повернення кредиту строком до 24.05.2010р.

 Зі свого боку позивач виконав, передбачені кредитним договором умови та надав ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 62910 дол. США, проте в зв’язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов’язань, станом на 12.05.2009р. виникла заборгованість по договору в розмірі  56011,38 дол. США.

20.12.2010р. до суду надійшла уточнена позовна заява ПАТ КБ «Приватбанк», в якій позивач зазначив, що станом на 20.12.2010р. розмір заборгованості по договору № 162011 збільшився та складає 171971,54 дол. США, в тому числі є прострочена заборгованість по кредиту та відсоткам.  

23.05.2011р. позивач надав суду уточнену позовну заяву та детальний розрахунок заборгованості, згідно яких  станом на 11.05.2011р. сума заборгованості по кредитному договору порівняно з сумою станом на 20.12.2010р.  зменшилась та складає 104622,96 дол. США (з яких з: прострочена заборгованість по кредиту –49135,67 дол. США, заборгованість по відсоткам –38488,75 дол. США, заборгованість по комісії та пені - становить 16998,54 дол. США), виходячи з чого, суд приходить до висновку, що банком при здійснені розрахунку були враховані заперечення відповідачів та проведений взаєморозрахунок з урахуванням сум здійснених платежів.

Також, суд оцінюючи надані відповідачем ОСОБА_1 письмові заперечення від 21.12.2010р., які за своїм змістом містять вимоги зустрічної позовної заяви, проте не викладені у вигляді позовної заяви, вважає, що вони              не можуть, бути прийняті до уваги при винесенні рішення та бути підставою для відмови в задоволенні позову.

На забезпечення виконання зобов’язань позичальника по кредитному договору, 23.05.2008р. між  банком та ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 (батьки та дружина) були укладені договори поруки № 162011-2, № 162011-3,  № 162011-4,  згідно яких останні прийняли на себе договірне зобов’язання нести повну майнову відповідальність перед банком у разі невиконання позичальником своїх зобов’язань за кредитним договором, включаючи сплату кредиту, процентів, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків.

Відповідно до ст. ст. 553, 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором за виконання боржником його обов’язку, а у випадку порушення такого обов’язку боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.

  Вирішуючи вимоги позивача до відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про солідарне стягнення заборгованості по кредитному договору № 162011 в розмірі 104622,96 дол. США, приймаючи до уваги, що у судовому засіданні знайшов підтвердження факт невиконання позичальником ОСОБА_1, своїх зобов’язань по договору щодо сплати кредиту та процентів за користування кредитом, а також факт наявності у позивача, за умовами укладеного між ним та ОСОБА_1 договору, права вимагати повернення кредиту та сплати процентів за користування кредитом, та приймаючи до уваги, що у судовому засіданні також знайшов підтвердження факт невиконання поручителями, а саме, ОСОБА_4, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 своїх зобов’язань перед позивачем за відповідними договорами поруки, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ КБ «Приватбанк»до відповідачів в частині стягнення заборгованості є обґрунтованими, заснованими на законі і такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки грошовою одиницею в Україні є гривня, суд стягує присуджені в іноземній  валюті суми в еквіваленті до курсу гривні на день винесення рішення.  

Відповідно до довідки Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська, згідно до відомостей валютного відділу Дніпропетровського центрального відділення «Промінвестбанку» України, офіційний курс НБУ у відношенні долар США станом на 23.05.2011р. складає 797,85 грн. за 100 дол. США.    

Таким чином, солідарному стягненню з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” підлягає заборгованість по кредитному договору № 162011 від 23.05.2008р. станом на 11.05.2011р. у розмірі  834734 грн. 29 коп., що є еквівалентом 104622,96 дол. США (за таким розрахунком: сума заборгованості –104622,96 дол. США   х 7,9785   = 834734,29 грн.).

Крім того, в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_1, 12.01.2009р. між  ПАТ КБ «ПриватБанк»та  ТОВ «Українське фінансове агентство «Верус»було укладено договір поруки № 467 та додаток №1 до нього, відповідно до якого ТОВ «УФА «Верус»прийняло на себе зобов’язання нести відповідальність перед позивачем у разі невиконання позичальником зобов’язань по кредитному договору тільки в розмірі 200 грн.   

Приймаючи до уваги ті обставини, що договір поруки  № 467  від 12.01.2009р., яким передбачено стягнення суми 200 грн., солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ТОВ “УФА «Верус», не є багатостороннім договором, суд вважає, що в задоволені частини позовних вимог, яка стосується  солідарного  стягнення з відповідачів  200 грн., на користь  ПАТ КБ „ПриватБанку” слід  відмовити.

Обговорюючи питання розподілу судових витрат, з огляду на те, що для позивача ухвалою судді Чорнобук В.І. від 19.05.2009р. була відстрочена сплата цих витрат, а даним рішенням позовні вимоги задоволено частково, на підставі ст. 88 ЦПК України, суд вважає за можливе стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та  ОСОБА_4  на користь держави судовий збір у розмірі 1700 грн. (1% від ціни позову в гривневому еквіваленті, але не більше ніж  1700грн.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120грн., відмовивши у стягненні судових витрат з ТОВ „УФА „Верус”, оскільки даним рішенням в задоволені позовних вимог до  цього відповідача  відмовлено.

    На підставі викладеного, керуючись ст. ст.  526, 530, 553 ,554, 610, 1050 ЦК України, ст.ст. 8, 10, 60, 88,  74-77 169, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд , -

В И Р І Ш И В:

 Позовні  вимоги ПАТ КБ „ПриватБанк” до Товариства з обмеженою відповідальністю «УФА «Верус», ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 –задовольнити частково.

 Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк “ПриватБанк” заборгованість по кредитному договору № 162011 від 23.05.2008р. станом на 11.05.2011р. у розмірі  834734 грн. 29 коп. ( вісімсот тридцять чотири тисячі сімсот тридцять чотири грн. 29 коп. ).

Стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь держави судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 1700 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 120 грн.

  В  задоволенні іншої частини позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк»- відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів.

             Суддя:                                                                                                                                                                 Н.В.Ткаченко