2\0525\24\12.

                                                       Р  І  Ш  Е  Н  Н  Я.

                                             ІМЕНЕМ                    УКРАЇНИ.

31 січня  2012    року.        КІРОВСЬКИЙ  РАЙОНИЙ   СУД  міста   ДОНЕЦКА

в складі:                               судді -   АНІСІМОВОЇ  Н.Д.

                                             при секретарі -  БОЖЕНОВОЇ  Н.В.

                                            за участю адвоката –ОСОБА_7

                                                              представника  позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому  судовому засіданні в залі суду в місті Донецьку цивільну справу за позовом:

                               ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 «ПРО РОЗДІЛ  СПІЛЬНОГО МАЙНА»,

                                ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3  «ПРО РОЗДІЛ СПІЛЬНОГО МАЙНА».

                                                В  С  Т  А  Н  О  В  И  В  :

                      Позивач  ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4 «ПРО РОЗДІЛ  СПІЛЬНОГО МАЙНА». Крім того, ОСОБА_4 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3 «ПРО РОЗДІЛ СПІЛЬНОГО МАЙНА».

                       В судовому  засіданні  позивач ОСОБА_2 показав суду що з відповідачкою ОСОБА_3 він знаходився в зареєстрованому  шлюбі з 16 листопада 1996 року,про що свідчить  актовий запис № 659 який виданий  Кіровським РАЦЗ міста Донецька. Рішенням Кіровського  районного  суду  міста Донецька від 16.02. 2010 року шлюб з  відповідачкою був розірваний. Під  час знаходження в зареєстрованому шлюбі за спільні  грошові кошти ними було придбано  наступне  майно:  2 кондіціонера, монітор, кухонна витяжка, цифрова відеокамера, фотоапарат,багатофункціональний засіб, пилосос, пральна машина,DVD плеєр, музичний центр, мікрохвильова  піч,2 телевізори, домашній кінотеатр, процесор для комп*ютера, диван, диван-крісло.  Під час звернення до дуту ним було оцінено  вищевказане майно у певну суму відповідно до позовної  заяви, але  після проведення по справі  судово - товарознавчої  експертизи він згодний з висновками експертизи і  просить  суд в порядку розділу спільно  нажитого майна визнати за позивачкою  право власності на усе вищевказане майно, стягнув з нього на користь позивачки вартість 1\2 частини  майна в грошовому вигляді. Крім того, під час знаходження в зареєстрованому шлюбі  з відповідачкою  ними був придбаний  автогаражний бокс № НОМЕР_1 в АГК «Автолюбитель »Кіровського  району міста Донецька.  Відповідно до висновку судово-будівельної експертизи вартість спірного гаражного боксу складає 34 200 гривень. В порядку розділу спільного  майна подружжя він просить виділити йому в натурі вищевказаний  гаражний бокс .стягнув з нього на користь позивачки вартість 1\2 його частини. Також під час знаходження в шлюбі з відповідачкою ними  за спільні грошові кошти була придбана квартира АДРЕСА_1. Просить суд визнати за ним  право власності на 1\2 частину вищевказаної квартири. В задоволенні  зустрічних  позовних вимог  ОСОБА_4 просить відмовити  оскільки  спірна  квартира АДРЕСА_1 була  придбана ним та відповідачкою за грошові кошти, отримані ними від продажу належних ним на праві власності квартир, в зв*язку з чим він вважає що спірна квартира є саме спільним майном подружжя.

               Відповідачка ОСОБА_3 в судовому  засіданні  позовні  вимоги        ОСОБА_2 визнала частково, позовні вимоги ОСОБА_4 визнала повністю і показала  суду,що дійсно під час знаходження з позивачем в зареєстрованому шлюбі ними було придбане вищевказане рухоме майно, перелік якого та вартість відповідно до висновку судово- товарознавчої експертизи  вона визнає повністю. Але вона заперечує проти пропонованого  позивачем порядку розділу спільного майна відповідно  до якого відповідач  наполягає на виділі їй в натурі  усього спільного майна, і просить суд визнати а нею право власності в порядку розділу спільного майна подружжя на пральну  машину, пилосос, плеєр, діван-малютка та діван –крісло , оскільки саме з нею залишаються проживати  діти. Просить виключити з розділу майна комп*ютер, оскільки вищевказана річ є подарунком їх неповнолітній дитині і саме вона ним користується. Також не заперечує проти визнання за повивачем права власності в натурі на гаражний  бокс та просить суд стягнути з позивача на ії користь вартість 1\2 частини гаражного боксу в грошовому вигляді. Вважає що спірна квартира АДРЕСА_1  не є спільним майном ії та позивача, оскільки ця квартира була придбана за грошові кошти від продажу  квартири, яка належала їй та сину на праві власності і позивач  до ії придбання відношення  не мав, оскільки попередня квартира була приватизовані  нею та сином. Просить в цієї частині позовних вимог ОСОБА_2-відмовити  , задоволив позовні вимоги ОСОБА_4 в повному обсязі.

                Позивач  ОСОБА_4 в судовому  засіданні підтримав свої позовні вимоги і показав суду, що відповідно  до відомостей КП БТІ міста Донецька квартира АДРЕСА_1 зареєстрована  на  праві власності за його матір*ю- ОСОБА_3 на підставі біржового  контракту від 29.12. 1998  року та зареєстрованого Універсальною товарною біржею « Правіс «реєстраційний номер № 1229\1. Вищевказана квартира складає з 3-х жилих кімнат,загальна площа  квартири складає 62,5 кв. метри,житлова - 43.10 кв. метри. Але він вважає що квартира АДРЕСА_1 є не тільки особистою власністю ОСОБА_3, але також і його власністю, оскільки фактично спірна квартира була придбана ОСОБА_3 за грошові кошти ,які  належали йому та матері та не є спільною власністю подружжя. Так, після смерті  його батька ОСОБА_6 який помер в 1994 році , його матері на склад сім*ї з 2-х чоловік була надана двокімнатна квартира,яка розташована за адресую: АДРЕСА_2. На цей  період часу він був неповнолітнім в зв*язку з чим ОСОБА_3 приватизувала спірну квартиру разом з ним. Свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_2 було видано Представництвом фонду державного майна України в місті Донецьку № 10502 від 25.02. 1998 року на им*я ОСОБА_3 та ОСОБА_4 по 1\2 частини квартири кожному. Після чого, 22 грудня 1998 року вищевказану квартиру ОСОБА_3 продала від свого імені та він його імені відповідно до біржового контракту та на отримані від продажу квартири грошові кошти 29 грудня 1998 року була придбана спірна квартира, але фактично  договір купівлі-продажу квартири зареєстрований на ім*я ОСОБА_3 при цьому він не був вказаний  як покупець спірної квартири. Виходячи з вищенаведеного, вважає що у відповідності до ст. 384 ч.4 ЦК  УКРАЇНИ  він є співвласником квартири так як була придбана  за спільні  грошові кошти його та матері. Вважає, що строк  для звернення до суду  ним не пропущений так як про своє порушене право він  дізнався тільки 27 серпня 2007 року коли досяг повноліття, на час приватизації квартири, продажу та покупки  квартири він був неповнолітнім і не міг належним чином захистити свої права. Просить суд поновити йому строк для звернення до суду з вищевказаним позовом та розподілити спільну власність: квартиру АДРЕСА_1 між ним та ОСОБА_3, визнав за кожним з них право власності по 1\2 частини  квартири АДРЕСА_1.

                 Заслухавши пояснення  сторін, свідка, вивчивши матеріали  справи, суд вважає що позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 «ПРО РОЗДІЛ  СПІЛЬНОГО МАЙНА»є обґрунтованими та підлягаючими задоволенню, позовні  вимоги

ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3  «ПРО РОЗДІЛ СПІЛЬНОГО МАЙНА»є обґрунтованими та підлягаючими частковому задоволенню, з  наступних підстав:

                     Відповідно до ст. 57 Сімейного Кодексу  України  «Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте ним за час шлюбу ,але за кошти, які належали йому особисто. Якщо у придбання майна вкладені крім спільних коштів і кошти ,що належали одному з подружжя ,то частка у цьому майні ,відповідно до розміру внеску є його особистою приватною власністю».

                   Відповідно до ст. 60 Сімейного  Кодексу  України  «Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того ,що один з них не мав з поважної причини( навчання, ведення  домашнього  господарства, догляд за дітьми хвороба) самостійного заробітку ,доходу. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об’єктом права спільної сумісної  власності подружжя».

                      Відповідно  до ст.  61 Сімейного  Кодексу  України «Об*єктом права спільної сумісної власності подружжя можуть бути будь-які речі, за винятком тих, які виключені з  цивільного обороту.

                      Об’єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя і внесені до сімейного бюджету або внесені на його особистий рахунок у банківську, кредитну установу.

                       Якщо одним з подружжя укладено договір в інтересах сім’ї то гроші, інше майно ,які були одержані за цим договором, є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя.»

                      Речі для професійних занять ,придбані за час шлюбу для одного з подружжя є  об’єктом права спільної сумісної власності».

                      Відповідно  до ст. 70 Сімейного  Кодексу України «У разі поділу майна, що є об’єктом права спільної  сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними ,якщо інше не визначено домовленістю між ними або кредитним договором».

                      В судовому  засіданні  було встановлено  що  сторони по справі –                             ОСОБА_2 та  ОСОБА_3  знаходилися в зареєстрованому  шлюбі з 16 листопада 1996 року,про що свідчить  актовий запис № 659 який виданий  Кіровським РАЦЗ міста Донецька. Рішенням Кіровського  районного  суду  міста Донецька від 16.02. 2010 року шлюб  сторін був розірваний. Під  час знаходження в зареєстрованому шлюбі за спільні  грошові кошти сторонами  було придбано  наступне  майно:  

- кондиціонер  «Idea «вартістю 1188 гривень,

- кондиціонер »LG «вартістю 1485 гривень,

- монітор»LG «вартістю 700 гривень,

- кухонна витяжка «Biot «вартістю 328 гривень,

- цифрова відеокамера  «JVS «вартістю 875 гривень,

- фотоапарат «Olimpus «, який відповідно до висновку судово-товарознавчої  експертизи майнової  вартості не має,

- багатофункціональний прилад « Brother»вартістю 520 гривень,

- пилосос» Rowenta «який відповідно до висновку судово-товарознавчої  експертизи майнової  вартості не має,

- пральна  машина «Samsung «вартістю 690 гривень,

-  DVD плєєр. який відповідно до висновку судово-товарознавчої  експертизи майнової  вартості не має,

- музичний  центр»Philips «вартістю 250 гривень,

- мікрохвильова  піч «Daewoo «вартістю 225 гривень,

- телевизор  «NEK «який відповідно до висновку судово-товарознавчої  експертизи майнової  вартості не має,

- телевізор «Samsung «вартістю 2030 гривень,

- домашній кінотеатр «Genius»вартістю 510 гривень,

- процесор вартістю 1200 гривень,

- диван вартістю 560 гривень,

- діван-крісло вартістю 1100 гривень,

- меблі для передпокою вартістю 1485 гривень, а всього майно на загальну суму  13 146 гривень.

                         Суд вважає за необхідне   провести розділ спільного майна подружжя виділив ОСОБА_3 наступне  майно:

- пральна  машина «Samsung «вартістю 690 гривень,

- пилосос» Rowenta «який відповідно до висновку судово-товарознавчої  експертизи майнової  вартості не має,

-  DVD плеєр, який відповідно до висновку судово-товарознавчої  експертизи майнової  вартості не має,

- диван вартістю 560 гривень,

- діван - крісло вартістю 1100 гривень,

- багатофункціональний прилад « Brother»вартістю 520 гривень,

- процесор вартістю 1200 гривень,

- монітор»LG «вартістю 700 гривень,

- фотоапарат «Olimpus «, який відповідно до висновку судово-товарознавчої  експертизи майнової  вартості не має, а всього  майно на загальну суму 4770 гривень.

             Позивачу ОСОБА_2 суд вважає за необхідне виділити в порядку розподілу  спільного майна подружжя  наступне  майно:

-кондиціонер  «Idea «вартістю 1188 гривень,

- кондиціонер »LG «вартістю 1485 гривень,

- кухонна витяжка «Biot «вартістю 328 гривень,

- цифрова відеокамера  «JVS «вартістю 875 гривень,

- пилосос» Rowenta «який відповідно до висновку судово-товарознавчої  експертизи майнової  вартості не має,

- музичний  центр»Philips «вартістю 250 гривень,

- мікрохвильова  піч «Daewoo «вартістю 225 гривень,

- телевизор  «NEK «який відповідно до висновку судово-товарознавчої  експертизи майнової  вартості не має,

- телевізор «Samsung «вартістю 2030 гривень,

- домашній кінотеатр «Genius»вартістю 510 гривень,

- меблі для передпокою вартістю 1485 гривень, а всього майно на загальну суму  8 376 гривень.

                       При цьому суд вважає що  комп*ютер( до складу якого входить процесор, монітор та багатофункціональний  прилад)  є спільним майном подружжя і входить до складу майна,яке підлягає розділу. Посилання  відповідачки не те,що спірний комп*ютер є подарунком дитині сторін, суд до уваги не приймає оскільки вони ніяким об*активними доказами по справі не підтверджуються. Але з урахуванням інтересів неповнолітньої дитини,яка  залишається проживати з відповідачкою, суд вважає за необхідне виділити спірний комп*ютер саме  відповідачці.  

                      Крім того, суд вважає за необхідне  в порядку розділу спільного майна  подружжя визнати за позивачем право власності в на авто гаражний бокс № НОМЕР_1  в АГК                  «Автолюбитель»вартістю ( відповідно  до висновку судово-будівельної експертизи ) складає 34 200 гривень, стягнути з позивача на користь відповідачки вартість 1\2 частини спірного гаражного боксу в грошовому вигляді. Так як  на користь позивача  на справі судом  передано майно на суму,яка перевищує його частину в спільному майні, суд вважає за необхідне стягнути з  позивача ОСОБА_2 на користь відповідачки ОСОБА_3 різницю вартості  майна ,на яке визнано за ними право в порядку розділу спільного майна, виходячи з наступного :

вартість вищевказаного спільного майна сторін складає:

-34200 гривень - вартість автогаражного боксу,

-13 146 гривень - вартість рухомого майна сторін, а всього майно на суму 47 346 гривень, тобто вартість 1\2 частини майна  сторін складає 23 673 гривні. Оскільки позивачці  в порядку розділу спільного майна подружжя  визнано право власності на  вищевказані вечі вартістю 4770 гривень, суд вважає за необхідне стягнути з позивача на користь відповідачки різницю вартості  майна в розмірі 18 903 гривні.

               Також в судовому  засіданні  було встановлено що спільним майном сторін  є квартира АДРЕСА_1. При цьому суд вважає що спірна  квартира  не є спільним майном подружжя  сторін, оскільки була придбана за грошові кошти, які були отримані від продажу належних сторонам квартир, при цьому при укладенні  біржового контракту при покупці спірної квартири не були враховані інтереси  позивача ОСОБА_4 який на той час був неповнолітнім.

                        Так, відповідно  до  біржового контракту  від 22 грудня 1998  року  відповідачка ОСОБА_3 яка діяла також в інтересах своєї неповнолітньої дитини - позивача ОСОБА_4, продала належну їм на праві власності  квартиру АДРЕСА_2. Як вбачається  з документів, на підставі яких була продана вищевказана квартира. Вона належала ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі Свідоцтва про  право власності на квартиру, виданого Представництвом Фонду  державного  майна України в місті  Донецьку від 25.02. 1998 року. При  цьому відповідно  тексту  біржового контракту  вищевказана квартира була продана за  6 622 гривні.  

              Разом з тим, в судовому  засіданні  було встановлено що позивач ОСОБА_2 5 серпня 1998  року  продав належну йому на праві власності квартиру АДРЕСА_3,яка  належала йому на праві власності на підставі Свідоцтва про право власності на квартиру № 8001 від 29.06.1998 року, при цьому відповідно до договору купівлі-продажу  квартири від 5 серпня 1998 року посвідченого Приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу ОСОБА_5  вартість проданої позивачем квартири 9 115 гривень  .

                   Як вбачається  тексту біржового  контракту  купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 від 29  грудня 1998 року спірна квартира була придбана за 12 187 гривень. Сторонами не було доведено суду доказів того, що спірна квартира була придбана сторонеами за інші грошові кошти ніж ті,яки були отримані від продажу належних їм на  праві власності квартир. Посилання  відповідачки ОСОБА_3 та позивача ОСОБА_4 про те,що спірна квартира  була  придбана лише за грошові кошти отримані від продажу належної  їм на праві власності квартири суд не приймає до уваги оскільки вищевказана квартира була ними продана за 6 622 гривні, в той самий час ,як спірна квартира  була придбана за 12 187 гривень. Таким чином, суд вважає що  частка  позивача  ОСОБА_2 в спірній квартирі є  саме 1\2 частина. Суд також враховує те,що частка  (грошовий внесок )позивача ОСОБА_2 в придбання  спірної квартири є більш значною, ніж інших співвласників, оскільки належну йому на праві власності квартиру позивач  продав за 9 115 гривень, але в зв*язку з тим, що позивач просить визнати за ним право власності саме на 1\2 частину квартиру , на підставі ст. 11 ЦПК УКРАЇНИ  суд не може вийти за межи заявлених позовних вимог, суд вважає за необхідне визнати за позивачем ОСОБА_2 право власності на 1\2 частину квартири  АДРЕСА_1.

              При цьому  суд вважає що при укладенні   біржового  контракту   купівлі-продажу спірної квартири  були суттєво порушені майнові права позивача ОСОБА_4 оскільки  при укладенні  договору купівлі-продажу спірної квартири позивач ОСОБА_4 не був вказаний  як покупець спірної квартири. Виходячи з вищенаведеного, суд вважає що у відповідності до ст. 384 ч.4 ЦК  УКРАЇНИ   позивач ОСОБА_4 є співвласником квартири так як  вона частково була придбана  за спільні  грошові кошти позивача ОСОБА_4 та  відповідачки ОСОБА_3

              Суд вважає що строк  для звернення до суду  позивачем  не пропущений так як про своє порушене право позивач   дізнався тільки 27 серпня 2007 року коли досяг повноліття, на час приватизації квартири, продажу та покупки  квартири він був неповнолітнім і не міг належним чином захистити свої права. При таких обставинах суд вважає за необхідне поновити позивачеві  строк для звернення до суду з вищевказаним позовом та розподілити спільну власність: квартиру АДРЕСА_1 між ОСОБА_4  та ОСОБА_3, визнав за кожним з них право власності по 1\4 частини  квартири АДРЕСА_1.

                      На підставі  вищенаведеного, керуючись ст. ст. 57,60, 61 Сімейного Кодексу  України, ст. ст. 10, 60, 212-215  ЦПК УКРАЇНИ,  суд -

                                             В  И  Р  І  Ш  И  В  :

                        Поновити ОСОБА_4   строк для звернення до суду з  позовом  до ОСОБА_2, ОСОБА_3  «ПРО РОЗДІЛ СПІЛЬНОГО МАЙНА».

                            Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1\2 частину квартири АДРЕСА_1, яка раніше  належала ОСОБА_3.

                            Визнати за ОСОБА_4 право власності на 1\4 частину квартири АДРЕСА_1, яка раніше  належала ОСОБА_3.

                              Визнати за ОСОБА_3  право власності на 1\4 частину квартири АДРЕСА_1, яка раніше  належала ОСОБА_3.

                              Визнеати за ОСОБА_2 право власності на гаражний бокс № НОМЕР_1 в АГК «Автолюбитель»в Кіровському  районі міста  Донецька.

                                Визнати за ОСОБА_2 право власності в порядку розділу спільного майна подружжя на наступне майно:

   -кондиціонер  «Idea «вартістю 1188 гривень,

- кондиціонер »LG «вартістю 1485 гривень,

- кухонна витяжка «Biot «вартістю 328 гривень,

- цифрова відеокамера  «JVS «вартістю 875 гривень,

- пилосос» Rowenta «який відповідно до висновку судово-товарознавчої  експертизи майнової  вартості не має,

- музичний  центр»Philips «вартістю 250 гривень,

- мікрохвильова  піч «Daewoo «вартістю 225 гривень,

- телевизор  «NEK «який відповідно до висновку судово-товарознавчої  експертизи майнової  вартості не має,

- телевізор «Samsung «вартістю 2030 гривень,

- домашній кінотеатр «Genius»вартістю 510 гривень,

- меблі для передпокою вартістю 1485 гривень, а всього майно на загальну суму  8 376 гривень.

                        Визнати за ОСОБА_3      право власності в порядку розділу спільного майна подружжя на наступне майно:

-пральна  машина «Samsung «вартістю 690 гривень,

- пилосос» Rowenta «який відповідно до висновку судово-товарознавчої  експертизи майнової  вартості не має,

-  DVD плеєр, який відповідно до висновку судово-товарознавчої  експертизи майнової  вартості не має,

- диван вартістю 560 гривень,

- діван - крісло вартістю 1100 гривень,

- багатофункціональний прилад « Brother»вартістю 520 гривень,

- процесор вартістю 1200 гривень,

- монітор»LG «вартістю 700 гривень,

- фотоапарат «Olimpus «, який відповідно до висновку судово-товарознавчої  експертизи майнової  вартості не має, а всього  майно на загальну суму 4770 гривень.

                                Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3  18 903 гривні.

                            Апеляційна скарга  на рішення  суду першої інстанції може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення.

                                                Суддя:                                 АНІСІМОВА  Н.Д.