ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
|
26.10.06р. |
|
Справа № 30/252-06 |
За позовом: Закритого акціонерного товариства „Петриківка Агротехсервіс”, (смт. Петриківка, Дніпропетровська область)
До відповідача: приватного підприємця ОСОБА_1, (м. Новомосковськ)
Про розірвання договору оренди автомобіля №НОМЕР_1 та вилучення автомобілю
Суддя: Євстигнеєва Н.М.
Секретар: Ворошило О.М.
Представники:
Від позивача: Ткаченко В.В., довіреність №10/1 від 19.08.2006 року, юрист
Від відповідача: не з'явився
С У Т Ь С П О Р У:
Позивач, Закрите акціонерне товариство „Петриківка Агротехсервіс”, (смт. Петриківка) звернулося з позовом до суду до приватного підприємця ОСОБА_1, яким, з урахуванням заяви про доповнення позовних вимог від 19.09.2006 року просить:
- розірвати договір оренди автомобіля з наступним викупом №НОМЕР_1, укладений між ПП ОСОБА_1 та ЗАТ „Петриківка Агротехсервіс”;
- вилучити у приватного підприємця ОСОБА_1 Автомобіль марки ЗІЛ-130, державний номер НОМЕР_2,1992 року випуску, шасі №3251106, вартістю 20 000грн. і передати його власнику, ЗАТ „Петриківка”;
- стягнути з відповідача на користь ЗАТ „Петриківка Агротехсервіс” борг по орендній платі, що виник з договору №НОМЕР_1 в сумі 10200грн. та накласти арешт на автомобіль марки ЗІЛ-130, державний номер НОМЕР_2,1992 року випуску, шасі №3251106.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним. У зв'язку з несплатою орендної плати в розмірі 15 000грн. за договором оренди №НОМЕР_1 позивач повідомив відповідача про розірвання договору оренди з правом викупу і просив повернути орендований автомобіль. Оскільки автомобіль знаходиться в оренді відповідача станом на сьогоднішній день, а відповідач не сплачує орендної плати за користування автомобілем, позивач зазначає, що заборгованість по орендній платі за період з 30.12.2004 року по 01 липня 2006 року складає 265000грн., однак, у зв'язку з фінансовими труднощами позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі в сумі 10 200грн. відповідно до сплаченого державного мита.
Приватний підприємець ОСОБА_1 проти задоволення позовних вимог заперечує, просить в позові відмовити у зв'язку з виконанням умов договору у повному обсязі.
Відповідач зазначає, що на виконання договору оренди з правом викупу №НОМЕР_1 передав 30.12.2004 року 15 000грн. головному бухгалтеру ОСОБА_3 Цей факт підтверджує колишній директор ОСОБА_4, заступник директора з економіки ОСОБА_5 Також підтверджують цей факт водії ОСОБА_6, ОСОБА_7 охоронець ОСОБА_8., оскільки отримали заробітну плату за рахунок цих коштів 30.12.2004 року. Але головний бухгалтер ОСОБА_3 з невідомих причин оприбуткував ці кошти, як такі, що внесені фермерським господарством Лісних ферми „Елена”, а не від ОСОБА_1
25 березня 2005 року було укладено додаткову угоду до договору №НОМЕР_1, якою встановлено, що орендна плата за автомобіль здійснена ОСОБА_1
19 вересня 2006 року позивач надав клопотання про забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль марки Зіл-130,1992 року випуску, мотивоване тим, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити або зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
10 жовтня 2006 року відповідач надав клопотання про виклик у судове засідання у якості свідків ОСОБА_10 і ОСОБА_9
Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи був відкладений з 19.09.2006 року на 10.10.2006 року. У судовому засіданні 10.10.2006 року оголошено перерву на 26.10.2006 року.
У судовому засіданні за згодою позивача оголошені вступна та резолютивна частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представників сторін, господарський суд, -
В С Т А Н О В И В:
30 грудня 2004 року між Закритим акціонерним товариством „Петриківка Агротехсервіс” (орендодавець) та приватним підприємцем ОСОБА_1 (орендар) укладено договір НОМЕР_1оренди автомобіля з наступним викупом, згідно якого позивач надав в оренду відповідачу автомобіль ЗІЛ-130, державний номер НОМЕР_2, 1992 року випуску (а.с.22).
Строк оренди, згідно п.3.1 договору, складає один місяць, починаючи з 30.12.2004 року по 30.01.2005 року.
Сторони домовились, що повна вартість автомобіля складає 20 000грн. (п.4.1 договору).
Орендодавець вносить орендну плату за домовленістю сторін в сумі 15000 грн. на розрахунковий рахунок або в касу орендодавця (п.4.2 договору).
Згідно п.4.3 договору орендар проводить повну оплату вартості автомобіля до 30.01.2005 року і лише після цього проводиться оформлення документів на право власності.
Згідно розділу ІІУ п.7.2 договору договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами. У випадку відсутності у орендодавця та орендаря претензій один до одного строк дії договору автоматично продовжується (п.7.4 договору).
Договір НОМЕР_1оренди автомобіля укладався сторонами з можливістю наступного викупу автомобіля (п.1.2 договору), але умови викупу в договорі визначені не були.
25 березня 2005 року між позивачем та відповідачем укладено доповнення №48 до договору №НОМЕР_1 оренди автомобіля з наступним викупом.
Згідно цього доповнення умови договору НОМЕР_1викладені в новій редакції, строк оренди продовжено до 31.12.2006 року.
Згідно п.4.1 договору орендна плата проведена згідно договору №НОМЕР_1.
30 листопада 2005 року позивач направив відповідачу листа за вих. НОМЕР_4 яким просив сплатити орендну плату в розмірі 15 000грн. та повернути автомобіль марки ЗІЛ-130,1992 року, лист отримано 07.12.2005 року.
08.12.2005 року листом за вих. НОМЕР_5 позивач попередив відповідача про розірвання договору оренди з моменту отримання цього листа та просив повернути орендований автомобіль в строк до 19.12.2005 року Лист від 08.12.2005 року отримано відповідачем 10.12.2005 року.
Автомобіль на підставі договору застави автотранспорту ООFP/2, посвідченого 21.04.2004 року ОСОБА_11, приватним нотаріусом Петриківського районного нотаріального округу, реєстровий №НОМЕР_7, передано у заставу Закритому акціонерному товариству комерційному банку „Приватбанк”, строк платежу за яким настав 20.04.2005 року.
23 червня 2006 року позивач направив відповідачу рахунок на суму 255 000грн. на сплату орендної плати.
Причиною виникнення спору є несплата відповідачем вартості автомобіля та орендної плати за укладеним договором оренди, проти чого заперечує відповідач.
Розглянувши позовні вимоги суд вважає їх такими, що підлягають задоволенню частково з огляду на наступне.
Між позивачем та відповідачем укладено договір оренди автомобіля з наступним викупом НОМЕР_1від 31.12.2004 року. Цей договір є різновидом договору найму. Правовідносини, пов'язані з орендою транспортного засобу, регулюються параграфом 5 глави 58 Цивільного кодексу України в редакції 2003 року.
Відповідно до статті 798 Цивільного кодексу України предметом договору найму транспортного засобу можуть бути повітряні, морські, річкові судна, а також наземні самохідні транспортні засоби тощо.
Договір найму транспортного засобу укладається у письмовій формі. Договір найму транспортного засобу за участю фізичної особи підлягає нотаріальному посвідченню (стаття 799 Цивільного кодексу України).
Правочин, здійснений у письмовій формі підлягає нотаріальному посвідченню лише у випадках, передбачених законом або за домовленістю сторін. Нотаріальне посвідчення правочину означає, що його зміст, час і місце здійснення, наміри суб'єктів право чину, його відповідність закону та інші обставини перевірені та офіційно зафіксовані нотаріусом, а тому розглядаються як встановлені й достовірні.
Отже, обов'язковість дотримання нотаріальної форми договору №НОМЕР_1 оренди автомобіля з наступним викупом та доповнення №48 до нього від 25.03.2005 року, які укладені з суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_1, передбачена законом.
Як вбачається з матеріалів справи спірний договір не посвідчено нотаріально.
Правові наслідки недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору встановлені статтею 220 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частини першої статті 220 Цивільного кодексу України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.
Нікчемний правочин є недійсним з моменту його вчинення (ст.236 Цивільного кодексу України).
Оскільки договір оренди транспортного засобу з подальшим викупом є нікчемним договором, тобто недійсним з моменту його вчинення -30.12.2004 року, підстави для розірвання договору оренди та стягнення орендної плати з відповідача на підставі цього договору відсутні.
Відповідно до статті 50 Закону України „Про власність” власник має право вимагати повернення свого майна з чужого незаконного володіння.
Незаконним володінням є володіння чужим майном без законних підстав або коли такі підстави раніше були, а потім відпали (п. 5 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 02.04.1994 року №02-5/225 „Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з судовим захистом права державної власності”).
Зважаючи на відсутність підстав володіння суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1автомобілем ЗІЛ - 130,1992 року випуску, шасі 3251106, державний номер НОМЕР_2 (цементовоз), який належить позивачеві, вимога про вилучення цього автомобіля підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
З огляду на встановлені вище обставини суд відхиляє доводи відповідача, приведені в обґрунтування заперечень на позовну заяву.
Клопотання позивача про накладення арешту на автомобіль марки ЗІЛ-130, державний номер НОМЕР_2,1992 року випуску, шасі №3251106 задоволенню не підлягає, як необґрунтоване та не підтверджене відповідними доказами.
Відповідно до статті 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Позивачем не наведено обґрунтованих припущень утруднення або неможливості виконання рішення суду у разі невжиття заходів до забезпечення позову.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача у такому розмірі: витрати по сплаті державного мита в розмірі 200 грн. та 78,15 грн. витрат, пов'язаних зі сплатою інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Керуючись ст.ст.1, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Вилучити у приватного підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1, р/рНОМЕР_8 в ДФ АКІБ „Укрсіббанк”, МФО НОМЕР_9, свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності НОМЕР_10 видане виконавчим комітетом Ново московської міської ради Дніпропетровської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_11) автомобіль марки ЗІЛ -130, державний номер НОМЕР_2, 1992 року випуску, шасі №3251106 вартістю 20 000грн. та передати його власнику, Закритому акціонерному товариству „Петриківка Агротехсервіс”, (51800 Дніпропетровська область, смт. Петриківка, вул. Піонерська,3, р/р 26006592390100 в Дніпропетровській обласній дирекції АППБ „Аваль”, МФО 305653, ЗКПО 31791457) в місячний термін з дня набрання рішенням законної сили.
Стягнути з приватного підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_1, р/рНОМЕР_8 в ДФ АКІБ „Укрсиббанк”, МФО НОМЕР_9, свідоцтво про державну реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності НОМЕР_10 видане виконавчим комітетом Ново московської міської ради Дніпропетровської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_11) на користь Закритого акціонерного товариства „Петриківка Агротехсервіс”, (51800 Дніпропетровська область, смт. Петриківка, вул. Піонерська,3, р/р 26006592390100 в Дніпропетровській обласній дирекції АППБ „Аваль”, МФО 305653, ЗКПО 31791457) витрати по сплаті державного мита в розмірі 200,00грн. та 78,15грн. витрат, пов'язаних зі сплатою інформаційно-технічного забезпечення судового процесу, про що видати наказ.
В решті позовних вимог відмовити.
Суддя Н.М.Євстигнеєва
(Дата підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті
84 Господарського процесуального кодексу України, - 30.10.2006 року)