СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
22 лютого 2012 року Справа № 5002-22/4420-2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гоголя Ю.М.,
суддів Лисенко В.А.,
Рибіної С.А.,
за участю представників сторін:
позивач, не з'явився, ОСОБА_2;
представник відповідача, ОСОБА_3, довіреність № б/н від 03.01.12, сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дружба народів";
представник відповідача, ОСОБА_4, довіреність № б/н від 03.01.12, сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дружба народів";
розглянувши апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба народів" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Калініченко А.А.) від 13 грудня 2011 року у справі № 5002-22/4420-2011
за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1,,97012)
до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба народів" (Петрівка, Красногвардійський р-н,97012)
про стягнення 31393,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
У жовтні 2011 року позивач - ОСОБА_2 звернулась до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовною заявою до відповідача - сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба народів", якою просить суд стягнути з відповідача 31393,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 20.12.2005 року позивач був виключений із складу учасників сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба народів".
Рішенням господарського суду Автономної Респобліки Крим від 13 грудня 2011 року у справі №5002-22/4420-2011 позов задоволений частково. Стягнуто з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба народів" на користь ОСОБА_2 6874,28 грн. вартості частини майна товариства, 980,29 грн. - 3% річних та 5643,78 грн. - збитків від інфляції, всього - 13498,35 грн. В задоволенні решти заявлених позовних вимог про стягнення з відповідача 17894,65 грн. - відмовлено. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду, сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дружба народів" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати, прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
У судове засідання 22 лютого 2012 року позивач не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов’язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Тому, з врахуванням наявних у справі доказів, визнавши їх достатніми для прийняття рішення у справі, судова колегія визнала можливим розглянути справу за відсутністю позивача, який не з’явився.
Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_2 була учасником сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Дружба народів”, та відповідно до свідоцтва про право власності на частку у статутному фонді серії ДН5-399/2 № 15 від 11 квітня 2003 року, розмір частки, що їй належить, складав 6859.89 грн., а в процентному відношенні - 0,005% (а.с. 13).
11 лютого 2005 року позивачка звернулася до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Дружба народів” з заявою про вихід зі складу учасників товариства.
Цією ж заявою вона просила виплатити в грошовій формі вартість частки майна товариства, що відповідає її частці у статутному фонді товариства, яка становить 6859,89 грн.
Відповідно до виписки з протоколу №9 зборів учасників і їх представників сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Дружба народів” від 20.12.2005 року ОСОБА_2 виключена зі складу товариства (а.с. 14).
Також, на зборах учасників сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Дружба народів” від 20.12.2005 ухвалено видати ОСОБА_2 в натуральній формі майна, згідно затвердженого переліку майна на першочергове отримання долі із статутного фонду товариства її частку, що дорівнює 6598,89 грн.
14 листопада 2006 року ОСОБА_2 знов звернулася до генерального директора сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Дружба народів” з заявою про виплату належній їй частки статутного фонду в грошовому еквіваленті (а.с. 20).
З листування між позивачкою та сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Дружба народів” вбачається, що останній запропонував їй отримати належну частку статутного фонду в натуральній формі, згідно з затвердженого переліку майна на першочергове отримання частки із статутного фонду товариства (а.с. 25).
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права і відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що рішення суду підлягає зміненню, виходячи з наступного.
Підставою виникнення цього спору стало вирішення питання щодо порядку здійснення розрахунку між Товариством та його учасником при виході останнього зі складу Товариства.
Правовий статус і діяльність господарських товариств регулюються положеннями Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України “Про господарські товариства”.
Відповідно до частини 1 статті 148 Цивільного кодексу України, учасник товариства з обмеженою відповідальністю має право вийти з товариства, повідомивши товариство про свій вихід не пізніше ніж за три місяці до виходу, якщо інший строк не встановлений статутом.
Згідно з пунктом 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24.10.2008 „Про практику розгляду судами корпоративних спорів” при вирішенні спорів, пов'язаних із виходом учасника з товариства, господарські суди повинні керуватися тим, що відповідно до Цивільного кодексу та Закону „Про господарські товариства” учасник товариства з обмеженою відповідальністю вправі у будь-який час вийти з товариства незалежно від згоди інших учасників та самого товариства. Вихід зі складу учасників товариства не пов'язується ні з рішенням зборів учасників, ні з внесенням змін до установчих документів товариства. У зв'язку з цим, моментом виходу учасника з товариства є дата подачі ним заяви про вихід відповідній посадовій особі товариства або вручення заяви цим особам органами зв'язку.
Судом першої інстанції встановлено та не заперечувалось сторонами у справі, що 11 лютого 2005 року позивачка звернулася до сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Дружба народів” з нотаріально посвідченою заявою про вихід зі складу учасників товариства.
Відповідно до пункту 14.1. Статуту сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Дружба народів” при виході з товариства учасники повинні подати письмову заяву з проханням про це на ім’я Голови Зборів товариства. Питання про вихід учасника з товариства вирішуються на зборах учасників товариства.
Як вбачається з матеріалів справи, заява ОСОБА_2 про виключення з членів сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Дружба народів” вирішена та задоволена рішенням загальних зборів цього товариства від 20 грудня 2005 року, яке оформлено протоколом № 9.
Згідно з частиною 1 статті 54 Закону України "Про господарські товариства" при виході учасника з товариства з обмеженою відповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства, пропорційна його частці у статутному фонді. Виплата провадиться після затвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12 місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад може бути повернуто повністю або частково в натуральній формі. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту його виходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертається в натуральній формі без винагороди.
Аналогічні положення містяться у статті 148 Цивільного кодексу України та Статуті сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Дружба народів”.
Так, пунктом 8.5.3 статуту Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба народів" встановлено, що вкладами учасників можуть бути грошові кошти, рухоме та нерухоме майно, інші матеріальні цінності, цінні папери, права інтелектуальної власності, інші майнові та немайнові права, що визначені і оцінені у грошовому вираженні.
Майнові права передаються учасниками товариству шляхом надання відповідного документу в порядку, передбаченому чинним законодавством України (пункт 8.5.7.). Пункт 8.5.10 Статуту передбачає, що настання відповідних майнових наслідків, у зв’язку з виключенням учасника з товариства, відбувається на умовах і в порядку, передбачених чинним законодавством і цим статутом.
Також, пунктом 14.2 врегульовано, що при виході учасника з товариства йому видається майно в натуральній формі за вартістю рівною його частці у статутному фонді товариства. Виплата (видача) здійснюється після затвердження звіту за рік, у якому він вийшов з товариства, у строк до 12 місяців з дня виходу. За бажанням учасника і за згодою більшості інших учасників, та наявності вільних грошових коштів учаснику може бути виплачена вартість його частки у статутному фонді грошовими коштами. Учаснику, який вибув, виплачується належна йому частка прибутку, отримана товариством у даному році до моменту його виходу.
Зі змісту протоколу зборів відповідача № 9 вбачається, що одночасно з виключенням позивача з членів сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Дружба народів” вирішено видати позивачеві в натуральній формі її частку майна згідно затвердженого переліку на першочергове отримання частки із статутного фонду товариству, що дорівнює 6589,89 грн.
Як встановлено судовою колегією, відповідно до рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 03 березня 2011 року, залишеного без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 10 травня 2011 року, рішення загальних зборів учасників сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю „Дружба народів”, оформлене протоколом №9 від 20 лютого 2005 року, визнано недійсним в частині видачі ОСОБА_2 в натуральній формі майна, згідно затвердженого переліку майна на першочергове отримання своєї долі зі статутного фонду при виході зі складу товариства.
В зв’язку з цим судова колегія вважає, що доводи відповідача про застосування строків позовної давності до правовідносин, які виникли при вирішенні спору, не підлягають задоволенню, оскільки перебіг вказаного строку, щодо стягнення частки долі в грошовій формі, почався зі вступу даного рішення суду в законну силу, тобто з 10 травня 2011 року.
Таким чином, рішення суду першої інстанції в частині стягнення 6 874,28 грн. частини майна товариства є обґрунтованим та таким, що відповідає діючому законодавству.
Стосовно позовних вимог про стягнення з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба народів" сум інфляційних втрат та 3% річних, слід зазначити наступне.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Однак, судова колегія вважає, що приписи статті 625 Цивільного кодексу України не застосовуються до корпоративних правовідносин.
Оскільки виплата вартості майна товариства при виході його учасника не є договірними зобов'язаннями товариства, тому відповідальність, передбачена законом за порушення грошового зобов'язання не може бути застосована.
Враховуючи вищевикладене, судова колегія не погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог в частині стягнення 980,29 грн. –3% річних та 5643,78 грн. –збитків від інфляції, а тому рішення в цій частині підлягає скасуванню.
Отже, керуючись статтями 101, п.4 ст.103, п. 4 ч.1 ст. 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Дружба народів" задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Кримвід 13 грудня 2011 року у справі № 5002-22/4420-2011 змінити.
Викласти резолютивну частину в наступній редакції:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Дружба народів” (Красногвардійський район, с. Петрівка, банківські реквізити невідомі, ЄДРПОУ 03759079) на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, індефікаційний код НОМЕР_1, паспорт ЕЕ НОМЕР_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка д. Популово, Лальського району, Кіровської області) 6874,28 грн. вартості частини майна товариства.
В частині стягнення 3 % річних –980,29 грн. та 5643,78 грн. –збитків від інфляції –відмовити.
Стягнути з сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю “Дружба народів” на користь ОСОБА_2 189,16 грн. судового збору, з яких 68,74 грн. за звернення з позовною заявою, 68,74 грн. за звернення з апеляційною скаргою та 51,68 грн. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3.В іншій частині рішення залишити без змін.
4.Видачу наказу доручити господарському суду Автономної Республіки Крим.
Головуючий суддя Ю.М. Гоголь
Судді В.А. Лисенко
С.А. Рибіна
Розсилка:
1. ОСОБА_2 (АДРЕСА_1,,97012)
2. Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю "Дружба народів" (Петрівка, Красногвардійський р-н,97012)
3. Відділу державної виконавчої служби Красногвардійського районного управління юстиції (вул. Чкалова, 8, смт. Красногвардійське, 97000)