СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
22 лютого 2012 року Справа № 5002-1/2409-2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Сікорської Н.І.,
суддів Ткаченка М.І.,
Євдокімова І.В.,
за участю представників сторін:
позивача, не з'явився, (Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради);
відповідача, ОСОБА_1, на підставі довіреності за №б/н від 25.09.2011 р.(Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Нептун");
третьої особи, не з'явився, (Сімферопольська міська рада);
прокурор, не з'явився, (прокурор Автономної Республіки Крим)
розглянувши апеляційну скаргу Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Ковтун Л.О. ) від 27 жовтня 2011 року у справі № 5002-1/2409-2011
за позовом Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради (вул. Толстого, 15,Сімферополь,95000)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Нептун" (вул. К. Маркса, 6,Сімферополь,95000)
за участю у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на боці позивача - Сімферопольська міська рада (вул. Толстого, 15,Сімферополь,95000)
за участю прокурора Автономної Республіки Крим (місто Сімферополь, вул Севастопольська, 11, 95011)
про розірвання договору купівлі-продажу та спонукання до повернення майна
ВСТАНОВИВ:
Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради АР Крим (далі Фонд) на підставі статей 526, 610,611, п. 2 ст. 651; 653, 387 Цивільного кодексу України звернувся до господарського суду АР Крим з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю " Виробничо-комерційна фірма "Нептун" (далі ТОВ "ВКФ "Нептун") про розірвання договору купівлі-продажу не житлових приміщень, загальною площею 47, 6 кв. м, розташованих по вул.. К. Маркса, буд.. 6 № 1,2,3,4,5,6,7 в літ. "Б" у м. Сімферополі та про спонукання до повернення зазначеного майна.
Позовні вимоги мотивовані тим, що між сторонами укладений договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, загальною площею 47, 6 кв. м, розташованих по вул.. К. Маркса, буд.. 6 № 1,2,3,4,5,6,7 в літ. "Б" у м. Сімферополі, який нотаріально посвідчений та здійснена його державна реєстрація. За умовами вказаного договору покупець відповідно до п.2.1, 2.2, 2.3 укладеного договору зобов’язаний протягом 10 днів з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору внести суму податку на додану вартість у розмірі 26358,40 грн, а протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору внести 131 792 грн. за придбаний об’єкт приватизації, перерахувавши вказані суми зі свого рахунку на рахунок покупця. Відповідно до п. 5.1 договору купівлі-продажу, покупець зобов’язаний у встановлені договором строки сплатити ціну продажу об’єкта. У зв’язку з невиконанням умов договору, а саме у зв’язку з несплатою станом на 24.05.2011 року ціни об’єкту приватизації, позивач звернувся до відповідача з пропозицією про розірвання договору купівлі-продажу та про повернення майна до комунальної власності нежилих приміщень по вул.. Карла Маркса, буд.. 6, № 1,2,3,4,5,6,7 в літ "Б" у м. Сімферополі. Відповіді позивачем не отримано, у зв’язку з чим Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради АР Крим звернувся до господарського суду із зазначеним позовом.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 27 жовтня 2011 року у справі № 5002-1/2409-2011 (суддя Ковтун Л.О.) у задоволенні позову відмовлено.(а.с. 77-79).
Рішення суду мотивовано тим, що оскільки відповідачем у добровільному порядку сплачено як ціну продажу спірного об’єкту із урахуванням суми ПДВ, так і суми пені та неустойки за порушення строків такої сплати, то право позивача порушено не суттєво, тобто позивач не довів істотність порушення договору зі сторони ТОВ "ВКФ "Нептун", внаслідок чого друга сторона значною мірою не позбавилась того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради АР Крим звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, позов задовольнити повністю.(а.с. 89-92).
Доводи апеляційної скарги Фонду мотивовані порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Так, апелянт зазначив, що у порушення п.2.1, 2.2, 2.3 договору та ст..ст. 526, 629 ЦК України, оплата за об’єкт приватизації у встановлені строки ТОВ "ВКФ "Нептун" не внесена. Зазначені обставини відповідач не заперечує, а більш того за несвоєчасну сплату ціни об’єкту приватизації відповідачем сплачена неустойка у розмірі 20 % вартості об’єкту з урахуванням ПДВ в сумі 31 630,08 коп. Отже, оскільки ціна договору є суттєвою умовою, та укладаючи договір , Фонд в силу ч. 2 ст. 651 ЦК України розраховував саме на внесення оплати за об’єкт приватизації у встановлені договором строки, у зв’язку з чим вважає хибними висновки суду першої інстанції щодо недоведеності позивачем суттєвого порушення договору з боку відповідача.
Крім того, Фонд звертає увагу на те, що відповідно до ч. 2 ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна", ст.. 611, 527 ЦК України та п. 7.2 договору, позивач має право звертатися з позовом як про стягнення неустойки у зв’язку з несвоєчасним виконанням зобов’язань за договором, так і про розірвання договору, у зв'язку з чим посилання відповідача на сплату неустойки, як на заперечення щодо розірвання договору, Фонд вважає такими, що не можуть бути взяти судом до уваги.
Таким чином, відповідно до ч. 9 ст. 27 Закону України "Про приватизацію державного майна" у випадку розірвання договору купівлі-продажу у зв'язку з невиконанням покупцем договірних зобов'язань, об’єкт приватизації підлягає поверненню до комунальної власності.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 05.12.2011 року апеляційна скарга Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради АР Крим прийнята до провадження та призначена до розгляду на 21 грудня 2011 року о 10 год 45 хв. у складі колегії суддів: головуючого судді Сікорської Н.І., суддів Остапової К.А. та Ткаченка М.І.
У зв'язку з відпусткою судді Остапової К.А., її замінено на суддю Євдокимова І.В. за розпорядженням заступника голови суду В.В. Сотула від 24.01.2012 р., у зв'язку з чим перебіг строку розгляду справи починається з 24.01.2012 року.
Розгляд справи неодноразово відкладався.
В судовому засіданні 22.02.2012 року представник Фонду не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не сповістив.
Представник ТОВ "ВКФ "Нептун" заперечував проти задоволення апеляційної скарги, приєднав до матеріалів справи письмові пояснення, відповідно до яких представник відповідача вважає, що рішення законне та обґрунтоване.
Вважає, що відповідач виконав всі обов’язки за договором, сплатив ціну об’єкту приватизації та неустойку за несвоєчасне виконання обов’язків, у зв'язку з чим підстав для розірвання договору, у позивача не має.
Ухвалою суду від 25 січня 2012 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на боці позивача залучено Сімферопольську міську раду, в особі якої територіальна громада здійснює повноваження власника комунального майна.
В судове засідання 22 лютого 2012 року представник третьої особи не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив.
Прокурор, який приймає участь у розгляді зазначеної справи також в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належно.
Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України –це право, а не обов’язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.
Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, судова колегія вважає за можливе переглянути ухвалу суду першої інстанції за відсутності представників позивача та третьої особи.
Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступні обставини.
Як встановлено судовою колегією, 21 лютого 2011 року між Фондом комунального майна Сімферопольської міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Нептун" укладений договір №1208 купівлі-продажу шляхом викупу останнім окремого індивідуально визначеного майна - нежилих приміщень по вулиці Карла Маркса, будинок № 6 у м. Сімферополі (комунальна власність).
Відповідно до п.1.1 зазначеного договору продавець (Фонд) зобов’язується передати у власність покупцю (ТОВ "ВКФ "Нептун") не житлові приміщення №№ 1, 2, 3, 4, 5, 6, 7 у літері "Б" загальною площею 47,6 кв.м, які розташовані по вулиці Карла Маркса, будинок № 6 у м. Сімферополі, а покупець зобов’язується прийняти зазначені приміщення і сплатити ціну відповідно до умов, що визначені у цьому договорі.
Зазначені вище не житлові приміщення на час укладення договору належали територіальній громаді в особі Сімферопольської міської ради на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого на підставі рішення виконкому цієї ж ради від 13.11.2009 року № 3000, зареєстрованого Кримським республіканським підприємством "Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації".
За п. 1.2 договору право власності на нежитлові приміщення переходять до покупця з моменту сплати повної вартості придбаного об’єкта.
Вказаний в цьому договорі об’єкт продано за 158 150, 40 грн. з урахуванням ПДВ. ( п. 1.4 договору)
Згідно з розділом 2 договору купівлі-продажу, яким встановлений порядок розрахунків за придбаний об’єкт, покупець зобов’язаний протягом 10 днів з моменту нотаріального посвідчення і державної реєстрації договору внести 26 358,40 грн. податку на додану вартість за придбаний об’єкт приватизації.
Покупець зобов’язаний внести 131 792 грн. за придбаний об’єкт приватизації протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору. Розрахунки за придбаний здійснюються покупцем шляхом безготівкового перерахування всієї суми з свого рахунку на рахунок продавця. ( п.п. 2.1, 2.2.)
Передача об’єкта приватизації здійснюється комунальним підприємством житлово-експлуатаційним об'єднанням Центрального району м. Сімферополя покупцю в 3-денний термін після сплати повної вартості придбаного об’єкта з подальшим затвердженням акта прийому-передачі фондом комунального майна Сімферопольської міської ради. (п. 3 договору)
Відповідно до п. 5.1 договору покупець зобов’язаний у встановлений цим договором термін сплатити ціну продажу об’єкта.
Пунктом 7.2 договору передбачена відповідальність покупця, якщо останній протягом 60 днів з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору не сплатить встановлену вартість, він сплачує неустойку у розмірі 20 відсотків вартості об’єкту приватизації з урахуванням податку на додану вартість. При цьому Продавець ставить питання про розірвання цього Договору.
При невиконанні однією із сторін умов цього договору він може бути змінений або розірваний на вимогу другої сторони за рішенням суду або господарського суду, а об’єкт приватизації повернений в комунальну власність. (п. 12.2)
Вказаний договір був нотаріально посвідчений та зареєстрований 21.02.2011 року, про що свідчить витяг з державного реєстру правочинів. ( а.с. 14)
Відповідно до платіжного доручення № 56 від 25 березня 2011 року ТОВ "ВКФ "Нептун" сплатило вартість податку на додану вартість у розмірі 26 358,40 грн. за договором купівлі-продажу № 1208, тобто значно пізніше ніж передбачено умовами договору ( а.с. 70.)
Отже, у зв’язку з невиконання ТОВ "ВКФ "Нептун" взятих на себе обов’язків щодо сплати у встановлені договором терміни вартості податку на додану вартість та ціни за об’єкт приватизації, Фонд комунального майна на адресу відповідача 25.05.2011 року направило листа № 508/40/01 з пропозицією розірвати договір купівлі-продажу та повернути майно у комунальну власність, однак відповіді позивач не отримав та звернувся до суду із зазначеним позовом.
Судом першої та апеляційної інстанції також встановлено, що 03 червня 2011 року ТОВ "ВКФ "Нептун" сплатило ціну за об’єкт приватизації за договором купівлі-продажу № 1208 від 21.02.2011 року у розмірі 131 792 грн. (платіжне доручення № 126 від 03.06.2011 року) (а.с. 72)
Крім того, 03 червня та 19 липня 2011 року ТОВ "ВКФ "Нептун" на рахунок позивача сплачено 31 630, 08 грн. неустойки в розмірі 20 % вартості об’єкту приватизації та 4085,55 пені за договором купівлі-продажу № 1208. ( а.с. 69, 71)
Також ТОВ "ВКФ "Нептун" на рахунок Фонду сплачено у відшкодування витрат за договором купівлі-продажу № 1208 суму у розмірі 1494, 17 грн. ( а.с. 73)
Предметом спору є вимоги Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради АР Крим про розірвання договору купівлі-продажу об’єкту приватизації та спонукання до повернення нерухомого майна у комунальну власність.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити з наступних підстав.
Спірний договір, укладений сторонами у справі, є особливим різновидом договору купівлі-продажу державного майна і правовідносини, що виникли між покупцем і продавцем, регулюються положенням спеціального Закону України «Про приватизацію державного майна», а також загальними положеннями про зобов’язання.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, та статті 526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За змістом статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.
Факт невиконання відповідачем зобов’язань договору, укладеного між сторонами, підтверджено матеріалами справи, зокрема, платіжними дорученнями, які свідчать про внесення податку на додану вартість поза строками договору, а ціни об’єкту приватизації вже після звернення з вимогами про розірвання договору.
Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі розірвання договору.
Також відповідно до частини п'ятої статті 27 Закону України «Про приватизацію державного майна»на вимогу однієї із сторін договір купівлі-продажу може бути розірвано або визнано недійсним за рішенням суду в разі невиконання іншою стороною зобов'язань, передбачених договором купівлі-продажу, у визначені строки.
Тобто, вказана норма (на яку посилається Позивач та скаржник у справі) визначає підставою для розірвання угоди приватизації наявність одночасно двох умов –невиконання стороною зобов'язань у визначені строки.
Відповідно до пункту 7.2 та 12.2 позивач має право розірвати договір у судовому порядку, якщо відповідач порушує свої зобов’язання за договором.
Частина дев'ята статті 27 Закону України «Про приватизацію державного майна»передбачає, що у разі розірвання в судовому порядку договору купівлі-продажу у зв’язку з невиконанням покупцем договірних зобов’язань приватизований об’єкт підлягає поверненню у державну власність, включаючи земельну ділянку.
Зважаючи на встановлені обставини щодо порушення зобов’язань за договором та вимоги вищезазначених правових норм, враховуючи те, що відповідачем не виконані зобов’язання за договором купівлі-продажу щодо сплати у встановлені договором терміни податку на додану вартість у розмірі 26 358,40 грн. протягом 10 днів з моменту нотаріального посвідчення і державної реєстрації договору (тобто до 03.03.2011 року) та внесення 131 792 грн. за придбаний об’єкт приватизації протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору (тобто до 23.03.2011 року), судова колегія вважає, що вимога позивача про розірвання договору купівлі-продажу від 21 лютого 2011 року № 1208, укладеного між Фондом комунального майна Сімферопольської міської ради та товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма "Нептун" підлягає задоволенню, та як наслідок, підлягає задоволенню позовна вимога щодо зобов’язання відповідача повернути у комунальну власність Сімферопольської міської ради об’єкт приватизації –нежитлові приміщення літ. "Б" №№ 1,2,3,4,5,6,7, площею 47,6 кв.м., розташоване за адресою: Україна, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. К. Маркса, буд.. 6.
Крім цього, нормами частин 1 та 2 ст. 651 Цивільного кодексу України наведені наступні –загальні підстави та порядок розірвання цивільного договору: зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору .
Отже, за приписами норм вказаної статті для розірвання договору за рішенням суду однією із необхідних умов є істотне порушення цього договору, для підтвердження якого необхідно довести, що внаслідок такого порушення другій стороні договору було завдано шкоду та внаслідок цієї шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Таким чином, до предмету доказування у судовій справі про розірвання договору входить не тільки доведення факту невиконання договору, але й встановлення судом істотності зазначених порушень договору, тобто наявності у зазначених порушень характеру таких, що значною мірою позбавили сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Так, колегія суддів вважає хибними висновки суду першої інстанції щодо недоведеності істотності порушення договору зі сторони відповідача, оскільки внаслідок цього порушення позивач не позбавився значною мірою того, на що він розраховував при укладенні договору.
Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критерію, що встановлений абзацом другим вищенаведеної норми закону. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - "значної міри" позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за об'єктивними обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. Вина сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і взагалі для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі ч.2 ст. 651 ЦК України. Також критерієм істотного порушення закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому мається на увазі не лише грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а і випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.
Як убачається з умов спірного договору ( п. 5.1) відповідач був зобов’язаний виконати обов’язки щодо сплати ціни об’єкту приватизації та податку на додану вартість у певні терміни.
Разом з тим, ТОВ "ВКФ "Нептун" зазначені зобов’язання за договором не виконало, про що відповідач не заперечує сам та про що свідчать платіжні доручення про сплату ціни об’єкту приватизації та податку на додану вартість з порушенням термінів, передбачених договором.
Отже, Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради, укладаючи договір купівлі-продажу зі встановленням певних термінів сплати ціни договору, розраховував на отримання коштів у певні строки, чого був позбавлений в результаті невиконання відповідачем обов’язків за договором.
Посилення відповідача та суду першої інстанції на сплату неустойки, пені за прострочення виконання обов’язків та добровільне виконання зобов’язання щодо сплати ціни об’єкту договору та податку на додану вартість, як доказ відсутності порушених прав позивача, є хибними та суперечить нормам цивільного та господарського законодавства щодо виконання зобов’язань, оскільки сплата відповідачем ціни об’єкта приватизації мале місце лише після звернення з вимогами про розірвання договору, а вимоги про стягнення неустойки та пені були предметом розгляду іншої справи, що підтверджується ухвалою господарського суду АР Крим у справі за № 5002-26/2296-2011 рік.
Щодо доводів відповідача про невиконання позивачем вимог ст.. 188 ГК України колегія суддів вважає слід зазначити наступне.
Як було встановлено судами першої та апеляційної інстанції, листом від 23.05.2011 р. за вих. № 508/40/01 Фонд комунального майна АР Крим повідомив відповідача про розірвання договору купівлі-продажу від 21.02.2011 р., у зв'язку з невиконання обов’язків за договором щодо сплати податку на додану вартість та ціни об’єкту приватизації у встановлені договором строки. Також позивач зазначив про необхідність повернення майна у комунальну власність за актом приймання-передачі (а.с. 7-8).
Твердження ТОВ "ВКФ "Нептун" про неотримання ним листа Фонду комунального майна від 23.05.2011 р. за вих. № 508/40/01 , є безпідставними, так як в матеріалах справи знаходиться копії квитанції про направлення зазначеного листа .
Згідно з пунктом 4.1 Порядку здійснення державними органами приватизації контролю за виконанням умов договорів купівлі-продажу об'єктів приватизації, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 19 серпня 1998 р. N 1649 (з наступними змінами та доповненнями) у разі, коли за результатами контролю за виконанням покупцем умов договору орган приватизації приймає рішення про необхідність розірвання договору і за відсутності при цьому пропозиції або згоди покупця на його розірвання орган приватизації порушує питання про розірвання договору та повернення об'єкта приватизації у державну власність у судовому порядку.
П. 4 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 01.07.98 р. у справі N 01/1501-97 (1-8/98) зазначено, що положення частини п'ятої статті 29 Закону України «Про приватизацію державного майна» регулює наслідки невиконання умов угоди купівлі-продажу. Як окрема юридична категорія угод вони мають назву «угоди приватизації»(стаття 27 Закону), і є особливими договорами купівлі-продажу державного майна, на які поширюються також відповідні норми цивільного законодавства про угоди, якщо інше не випливає із законодавства про приватизацію. Невиконання або часткове невиконання умов договору купівлі-продажу державного майна регулюється нормами зобов'язального права.
Таким чином, з вищезазначеного можливо зробити висновок, що спірний договір купівлі-продажу є особливим договором купівлі-продажу державного майна (угодою приватизації), невиконання або часткове невиконання умов якого регулюється нормами зобов'язального права, зокрема Цивільним кодексом України.
Згідно зі статтею 188 Господарського кодексу України зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Проте, відповідно до частини другої статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.
Як зазначено в резолютивній частині Рішення Конституційного Суду України від 09.07.2002 у справі щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 124 Конституції України (справа про досудове врегулювання спорів), положення частини другої статті 124 Конституції України щодо поширення юрисдикції судів на всі правовідносини, що виникають у державі, в аспекті конституційного звернення необхідно розуміти так, що право особи (громадянина України, іноземця, особи без громадянства, юридичної особи) на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.
Отже, за таких обставин недотримання позивачем вимог частини другої статті 188 Господарського кодексу України щодо недодержання двадцятиденного терміну після одержання пропозиції для звернення до суду з вимогами про розірвання договору, не позбавляє позивача права звернутися за захистом порушеного права шляхом вчинення прямого позову до відповідача про розірвання оспорюваного договору (постанова Верховного Суду України від 01.12.2009 N50/101-08).
Вказана правова позиція викладена в Інформаційному листі Вищого господарського суду від 15.01.2010 №01-08/12 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів окремих норм процесуального права (за матеріалами справ, розглянутих Верховним Судом України)".
З урахуванням викладеного, доводи апеляційної скарги Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради АР Крим спростовують рішення суду першої інстанції, у зв’язку з чим, судова колегія вважає, що судове рішення постановлено з порушенням норм матеріального права, а висновки суду першої інстанції, викладені у рішенні місцевого господарського суду, не відповідають обставинам справи, тому рішення підлягає скасуванню з постановленням нового.
Згідно з п. 2 частини 1 ст. 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення.
Відповідно до п. 3, 4 частини 104 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального права.
З зазначених обставин, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо обґрунтованості вимог апеляційної скарги і наявності правових підстав для її задоволення і скасування рішення місцевого господарського суду.
Крім того, колегія суддів вважає за необхідне відповідно до вимог ст.. 49 Господарського процесуального кодексу України відшкодувати стороні, на користь якої відбулося рішення, судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення суду у розмірі 470 грн. 50 коп, за рахунок другої сторони.
Керуючись статтею 101, пунктом 2 частини 1 статті 103, пунктами 3, 4 частини 1статті 104 статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Фонду комунального майна Сімферопольської міської Ради Автономної Республіки Крим задовольнити.
2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 27 жовтня 2011 року у справі № 5002-1/2409-2011 скасувати.
3. Прийняти нове рішення.
Позов задовольнити.
4. Розірвати договір купівлі-продажу від 21.02.2011р. №1208, укладений між Фондом комунального майна Сімферопольської міської ради (код ЄДРПО 20687358)(95000, м. Сімферополь, вул.. Толстого,15,) та товариством з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма "Нептун"»(95000, м. Сімферополь, вул. К. Маркса, буд.. 6).
5.Зобов’язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма "Нептун"»(код ЄДРПО 19179792)(95000, м. Сімферополь, вул. К. Маркса, буд.. 6) повернути об’єкт приватизації –окреме індивідуально визначене майно – нежитлове приміщення № 1,2,3,4,5,6,7 в літ. "Б", площею 47,6 кв.м., розташоване за адресою: Україна, АР Крим, м. Сімферополь, вул.. К. Маркса, буд. 6, в комунальну власність Сімферопольської міської ради Автономної Республіки Крим (вул. Толстого, 15,Сімферополь,95000).
6.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма "Нептун"»(код ЄДРПО 19179792) (95000, м. Сімферополь, вул. К. Маркса, буд.. 6) на користь Фонду комунального майна Сімферопольської міської ради (код ЄДРПО 20687358)(95000, м. Сімферополь, вул.. Толстого,15,) судовий збір у розмірі 470 грн. 50 коп.
7. Господарському суду Автономної Республіки Крим видати накази.
Головуючий суддя Н.І. Сікорська
Судді М.І. Ткаченко
І.В. Євдокімов
Розсилка рекомендованим поштовим відправленням:
1.Фонд комунального майна Сімферопольської міської ради (вул. Толстого, 15,Сімферополь,95000)
2. Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Нептун" (вул. К. Маркса, 6,Сімферополь,95000)
3. Прокурор Автономної Республіки Крим (місто Сімферополь, вул Севастопольська, 11, 95011)
4. Прокурор міста Севастополя –для відома (вул.. Павліченко, 1, місто Севастополь, 99011)
5. Сімферопольська міська рада (вул. Толстого, 15,Сімферополь,95000)