Справа № 11-692/2007 Головуючий у 1 інстанції : Бараненко СМ.
Категорія : ст. 185 ч.3 КК України Доповідач : Григор'єва В.Ф.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 вересня 2007 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Чернігівської області в складі:
головуючого-судді - Салая Г.А.
суддів - Оседача М.М., Григор'євої В.Ф.,
з участю прокурора - Щербака О.В.
представника у справах
неповнолітніх - Поливоди С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Чернігові кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 26 липня 2007 року,
ВСТАНОВИЛА:
Цим вироком : ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець м. Новгород - Сіверський Чернігівської області, українець, громадянин України, з неповною середньою освітою, неодружений, раніше судимий: 21.02.2007 року Новгород - Сіверським районним судом Чернігівської області за ст.ст. 186 ч.2, 185 ч.2, 185 ч.3, 70 ч.1, 104 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнений від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік 6 місяців, інвалід з дитинства, учень 9 класу Новгород-Сіверської ЗОШ І-ІП ст. №2, мешканець АДРЕСА_1,
засуджений за ст. 185 ч. З КК України до 3 років позбавлення волі. На підставі ст.71 КК України до призначеного за цим вироком покарання частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Новгород -Сіверського районного суду Чернігівської області від 21.02.2007 року у виді 1 року 1 місяця позбавлення волі та остаточно призначено покарання у виді 4 років 1 місяця позбавлення волі.
Стягнуто із засудженого ОСОБА_1на користь ОСОБА_2 445 грн. на відшкодування матеріальної шкоди.
Доля речових доказів вирішена відповідно до вимог ст. 81 КПК України.
Вироком суду ОСОБА_1визнано винними у тому, що 23 березня 2007 року близько 16 год. 00 хв. неповнолітній ОСОБА_1, з метою крадіжки чужого майна, через відчинені двері, проник до житлового будинку по АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_1, звідки таємно викрав гроші в сумі 780 грн., чим завдав потерпілій матеріальної шкоди.
В апеляції:
засуджений ОСОБА_1, не оспорюючи фактичних обставин справи, кваліфікації своїх дій, просить вирок суду змінити, пом'якшити йому міру покарання, оскільки він являється інвалідом з дитинства, щиро кається у скоєному, обіцяє відшкодувати завдану потерпілій матеріальну шкоду.
В запереченні на апеляцію прокурор вважає, що апеляція подана засудженим безпідставно, а вирок суду є законним та обґрунтованим.
Заслухавши доповідача по справі, пояснення представника у справах неповнолітніх, який вважає, що вирок суду є законним і обґрунтованим, думку прокурора, який просив апеляцію засудженого залишити без задоволення, а вирок суду - без змін, оскільки вважає його законним та обґрунтованим, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені у апеляції доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляція засудженого не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_1у вчиненні злочину, передбаченого ст. 185 ч.3 КК України, відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується сукупністю зібраних по справі доказів,' належно оцінених судом і є правильним.
Цей висновок ґрунтується на показаннях потерпілої ОСОБА_1, яка підтвердила обставини справи та підтримала у повному обсязі свої позовні вимоги по відшкодуванню матеріальної шкоди, свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4., а також засудженого ОСОБА_1, який визнав свою вину в інкримінованому йому злочині повністю і підтвердив у судовому засіданні всі фактичні обставини справи, визнав цивільний позов потерпілої.
Колегія судді вважає, що дії засудженого ОСОБА_1судом правильно кваліфіковані за ст.185 ч.3 КК України.
Покарання засудженому ОСОБА_1судом призначено у відповідності з вимогами ст.65 КК України у межах санкції статті 185 ч.3 КК України, за якою його засуджено, з врахуванням ступеню тяжкості вчиненого злочину, особу засудженого, наявність обставин, що пом'якшують покарання: щире каяття у вчиненому, неповнолітній вік, засуджений є інвалідом з дитинства, за відсутності обставин, які обтяжують покарання. При призначенні покарання ОСОБА_1суд повністю врахував обставини, на які посилається в своїй апеляції засуджений.
Оскільки засуджений ОСОБА_1вчинив новий злочин в період іспитового строку, то суд обґрунтовано застосував ст.71 КК України, призначивши покарання за сукупністю вироків.
З урахуванням наведеного, підстав для зміни вироку суду, пом'якшення призначеного ОСОБА_1судом покарання, колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366, 379 КПК України, колегія суддів , -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію засудженого ОСОБА_1залишити без задоволення, а вирок Новгород-Сіверського районного суду Чернігівської області від 26 липня 2007 року щодо ОСОБА_1 - без зміни.