РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 червня 2025 рокуСправа №160/25036/24

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді                                                   Конєвої С.О.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у місті Дніпрі адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

12.09.2024р. (згідно штемпеля поштового зв`язку) ОСОБА_1 звернувся з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та просить:

- визнати протиправною відмову відповідача у нарахуванні та виплаті позивачеві щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн., передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021р. №713, до існуючої пенсії;

- зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачеві виплату щомісячної доплати до пенсії передбачену постановою Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021р. №713, у розмірі 2000,00 грн., починаючи з місяця припинення такої доплати з урахуванням раніше виплачених сум.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262). Після виконання рішення суду від 09.04.2024р. у справі №160/577/24 пенсійний орган припинив виплату щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року №713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб». На звернення позивача від 07.08.2024р., листом №48728-35337/К-01/8-0400/24 від 02.09.2024р. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача зокрема про те, що оскільки розмір його пенсії на виконання рішення суду обчислено з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.01.2022 та на 01.01.2023, а не на 01.03.2018, як передбачено Постановою №713, для встановлення до розміру його пенсії щомісячної доплати в сумі 2000,00 грн. підстави відсутні. Позивач вважає таку відмову відповідача протиправною, а тому звернувся до суду з даним позовом. В обґрунтування своєї правової позиції позивач посилається на постанови Верховного Суду.

Ухвалою суду від 25.09.2024р. було відкрито провадження у даній адміністративній справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України та зобов`язано відповідача, зокрема, надати відзив на позов та докази в обґрунтування відзиву з дотриманням вимог ст.ст. 162, 261 Кодексу адміністративного судочинства України (а.с.17).

09.10.2024р. через систему «Електронний суд», на виконання вимог вищевказаної ухвали суду, від відповідача до суду надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому останній просив у задоволенні позовних вимог позивача відмовити в повному обсязі посилаючись, зокрема, на те, що розмір пенсії позивача обчислено на виконання рішення суду з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.01.2022 та на 01.01.2023, а не на 01.03.2018, як визначено Постановою № 713, тому підстави для встановлення до розміру пенсії щомісячної доплати відсутні (а.с.22-23,28-29).

В подальшому, 26.11.2024р. ухвалою суду провадження у цій справі було зупинено на підставі п.9 ч.2 ст.236 Кодексу адміністративного судочинства України до набрання чинності рішенням Верховного Суду у зразковій справі №400/6254/24 (Пз/990/11/24) - (а.с.32).

Ухвалою суду від 05.05.2025р. було поновлено провадження у цій справі та продовжено строк розгляду даної справи до 06.06.2025р. (а.с.37).

Згідно ч.5 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відповідності до вимог ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Отже, рішення у даній адміністративній справі приймається 06.06.2025р. у межах строку, встановленого ст.258 Кодексу адміністративного судочинства України.

У відповідності до вимог ч.8 ст.262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті  справи.

Із наявних в матеріалах справи документів судом встановлені наступні обставини у даній справі.

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та отримує пенсію за вислугу років, призначену на умовах Закону України Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб від 09.04.1992 року №2262-XII, що підтверджується наявними у справі доказами (а.с.11,13).

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.04.2024р. у справі №160/577/24, яке набрало законної сили 13.035.2024р., позов ОСОБА_1 було задоволено та, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити з 01.02.2022 р. перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Південно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України від 27.03.2023р. №3/315, з урахуванням раніше виплачених сум; здійснити з 01.02.2023 р. перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки Південно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України від 15.08.2023р. №3/1605, з урахуванням раніше виплачених сум (а.с.7-9).

На звернення позивача від 07.08.2024р., листом №48728-35337/К-01/8-0400/24 від 02.09.2024р. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивача зокрема про те, що оскільки розмір його пенсії на виконання рішення суду обчислено з грошового забезпечення, визначеного станом на 01.01.2022 та на 01.01.2023, а не на 01.03.2018, як передбачено Постановою №713, для встановлення до розміру його пенсії щомісячної доплати в сумі 2000,00 грн. підстави відсутні, що підтверджується змістом копії вказаного листа, наявної в матеріалах справи (а.с.13).

Вказаний спір виник у зв`язку із незгодою позивача з відмовою відповідача у нарахуванні та виплаті позивачеві щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн., передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021р. №713, до існуючої пенсії, у зв`язку з чим позивач просить відновити його права шляхом визнання такої відмови відповідача протиправною та зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачеві виплату щомісячної доплати до пенсії передбачену постановою Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021р. №713, у розмірі 2000,00 грн., починаючи з місяця припинення такої доплати з урахуванням раніше виплачених сум.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для задоволення позову позивача, виходячи з наступного.

Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, є Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон №2262).

Цим Законом  держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв`язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.

Згідно з частиною четвертою статті 63 Закону №2262 усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

З метою поетапного зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам, та до прийняття Верховною Радою України законодавчих актів щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців і деяких інших осіб Кабінет Міністрів України 14 липня 2021 року прийняв постанову № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» (далі – Постанова № 713).

Відповідно до пункту 1 Постанови № 713 з 1 липня 2021 року особам, яким призначено пенсію до 1 березня 2018 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) (крім військовослужбовців строкової служби), до розмірів їх пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону станом на 1 березня 2018 р., установлено щомісячну доплату в сумі 2000,00 гривень, яка враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, визначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону.

Особам, яким призначено (поновлено) пенсію після 1 березня 2018 року, розмір якої обчислено відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону (крім військовослужбовців строкової служби) з грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 року або до цієї дати, встановлюється щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту.

Особам, зазначеним в абзацах першому і другому цього пункту, пенсії яких переглядалися (перераховувалися) після 1 березня 2018 року (крім перерахунку пенсій на виконання Закону України від 24 березня 2022 року № 2146-IX «Про внесення змін до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» щодо пенсій в разі втрати годувальника»), щомісячна доплата, встановлена абзацами першим і другим цього пункту, не виплачується, крім випадків, коли розмір пенсії після такого перегляду (перерахунку) збільшився менше ніж на 2000 гривень. Якщо сума збільшення пенсії під час її перегляду (перерахування) не досягала 2000 гривень, щомісячна доплата, передбачена абзацом першим цього пункту, встановлюється в сумі, якої не вистачає до зазначеного розміру.

Зі змісту вказаних вище норм вбачається, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-XII, підлягають перерахунку якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, а також у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців. При цьому Кабінету Міністрів України надано право встановлювати умови та порядок перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.

Кабінет Міністрів України постановою від 13 лютого 2008 року № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393» (далі - Порядок № 45) затвердив Порядок, який визначає алгоритм дій, який вчиняють, зокрема, територіальний орган Пенсійного фонду України та державний орган, з якого осіб, яким призначено пенсію відповідно до Закону № 2262-XII, було звільнено із служби, для реалізації перерахунку раніше призначених пенсій.

Пунктом 1 Порядку № 45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-XII, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Згідно з пунктами 2, 3 Порядку № 45 Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Мініоборони, МВС, Національній поліції, Мін`юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв`язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС, Службі судової охорони (далі - державні органи).

Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.

На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Тобто на уповноважені органи покладено функції зі складання довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством після надходження від територіального пенсійного органу списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку за формою згідно із додатком 1 до Порядку № 45.

Аналіз наведених вище норм права в системному взаємозв`язку вказує, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону №2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, на підставі рішення Кабінету Міністрів України, оскільки саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розмірів грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.

Водночас, Закон України від 5 жовтня 2000 року № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-III) визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій. Згідно з положеннями статті 1 цього Закону державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.

В свою чергу, базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров`я та освіти (стаття 6 Закону №2017-III).

Величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення розміру перерахунку пенсій.

Так, 30 серпня 2017 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», яка набрала чинності 1 березня 2018 року (далі - Постанова № 704).

Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Додатком 1 до Постанови № 704 визначено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців із числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.

Пунктом 4 Постанови № 704 (у первинній редакції) передбачалось, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Пунктом 6 Постанови Кабінету Міністрів України № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (далі - Постанова № 103), внесено зміни до Постанови № 704, внаслідок яких пункт 4 Постанови № 704 викладено у новій редакції, а саме: «4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».

При цьому зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися.

Отже, станом на 1 січня 2018 року та 1 січня 2019 року пункт 4 Постанови № 704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як «розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року».

Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 січня 2020 року у справі № 826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103, яким були внесені зміни до пункту 4 Постанови № 704.

Указаною постановою скасовано зміни, зокрема, до пункту 4 Постанови № 704 та відновлено його попередню редакцію (станом на 30 липня 2018 року), згідно з якою розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Тобто, оскільки зміни, внесені Постановою № 103, зокрема, до пункту 4 Постанови № 704, визнані у судовому порядку нечинними, то з 29 січня 2020 року діє редакція пункту 4 Постанови № 704, яка діяла до зазначених змін і в якій передбачено, що для визначення посадового окладу та окладу за військовим званням застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений  законом на 1 січня календарного року, а не прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня 2018 року.

Отже, через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом України про Державний бюджет на певний рік, на 1 січня календарного року в осіб із числа військовослужбовців виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-XII.

Зазначений висновок узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постанові від 02 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21.

Такий перерахунок пенсії вважається таким, що виник на підставі встановленій нормативно-правовим актом, а саме, зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на певний рік, що мало наслідком зміну розміру грошового забезпечення військовослужбовців (посадового окладу) та є підставою для перерахунку пенсії колишнім військовослужбовцям відповідно до статті 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Так, з аналізу пункту 1 Постанови № 713 у сукупності із приписами статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» вбачається наступне:

- з 1 липня 2021 року колишнім військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та іншим особам, пенсії яким призначено за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 1 березня 2018 року (і до розміру пенсії на вказану дату) або пенсія яким призначена (поновлена) після 1 березня 2018 року (з грошового забезпечення, визначеного станом на 1 березня 2018 року або до цієї дати), було установлено щомісячну доплату в розмірі 2000,00 грн;

- доплата, визначена цією Постановою, враховується під час подальших підвищень розмірів пенсій, що здійснюються у зв`язку із прийняттям після 1 березня 2018 року уповноваженим органом нормативно-правого акта, який став правовою підставою для перегляду (перерахування) пенсії. Тобто, таке підвищення (перерахунок пенсії) повинне відповідати порядку, передбаченому статтею 63 Закону № 2262-XII, та обов`язково мало здійснюватися після 1 березня 2018 року, при цьому не має значення, чи такий нормативно правовий акт був прийнятий до 1 березня 2018 року, чи після, оскільки визначальним є саме момент підвищення – після 1 березня 2018 року;

- метою установлення такої доплати є поетапне зменшення диспропорцій в розмірах пенсій, призначених військовослужбовцям, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції), поліцейським та деяким іншим особам;

- виплата щомісячної доплати в розмірі 2000,00 грн не здійснюється у разі коли пенсія особам, зазначеним в абзацах першому і другому пункту 1 цієї Постанови, переглядалася (перераховувалася) саме після 1 березня 2018 року відповідно до процедури, передбаченої статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», і такий перегляд (перерахунок) перевищив розмір доплати;

- якщо перегляд пенсії (перерахунок) здійснювався до 1 березня 2018 року або після цієї дати, однак на виконання рішення суду з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на який у особи виникло до 1 березня 2018 року, то такий перегляд (перерахунок) не є підставою для нездійснення виплати у розмірі 2000,00 грн чи її припинення;

- водночас, якщо перегляд пенсії (перерахунок) здійснювався після 1 березня 2018 року на виконання рішення суду з метою усунення порушеного права особи на належний розмір пенсії, право на який у особи виникло після 1 березня 2018 року, то такий перегляд (перерахунок), проведений відповідно до статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом), є підставою для нездійснення виплати у розмірі 2000,00 грн чи її зменшення (в залежності від розміру збільшення пенсії після перерахунку).

У зв`язку із тим, що положення Постанови № 713 припинення або зміну розміру щомісячної доплати в сумі 2000,00 грн пов`язують з переглядом (перерахунком) пенсії, при цьому не вказуючи правову та фактичну підставу такого перегляду, але вказують на мету виплати такої доплати (поетапне зменшення диспропорцій в розмірах пенсій) та підстави припинення її виплати (збільшення пенсії більше аніж на 2000,00 грн), то перерахунок пенсії у зв`язку із зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на певний рік, що мало наслідком зміну розміру грошового забезпечення військовослужбовців (посадового окладу), є тим підвищенням, з яким абзац третій пункту 1 Постанови № 713 пов`язує припинення або зміну (зменшення) розміру щомісячної доплати, передбаченої цим нормативно-правовим актом.

Отже, суд приходить до висновку, що перерахунок пенсії у зв`язку зі зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на певний рік, що мало наслідком зміну розміру грошового забезпечення військовослужбовців (посадового окладу), є підставою для припинення виплати щомісячної доплати в сумі 2000 грн, передбаченої Постановою № 713.

Перерахунок пенсії військовослужбовця на підставі рішення суду з урахуванням розмірів посадового окладу та окладу за спеціальним званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом України про Державний бюджет на 1 січня 2021 року, 1 січня 2022 року, 1 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», є таким перерахунком пенсії з підвищенням, який відповідно до абзацу третього пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 «Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» є правомірною підставою для невиплати доплати до пенсії в розмірі 2000,00 грн.

За викладеного, оскільки пенсія позивача на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.04.2024р. у справі №160/577/24 перераховувалася з підвищеного розміру грошового забезпечення у зв`язку зі зростанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законами України про Державний бюджет на 1 січня 2022 року та на 1 січня 2023 року, то підстави для виплати щомісячної доплати до пенсії позивача в розмірі 2000,00 грн. згідно постанови КМУ №713, відсутні.

Зазначеної правової позиції дотримується Верховний Суд у своєму рішенні від 16.12.2024р. у зразковій справі №400/6254/24, яке набрало чинності 13.03.2025р.

Дана адміністративна справа відповідає ознакам типової справи, що визначені у пунктах 78-79 рішення Верховного Суду у справі №400/6254/24.

Відповідно до ч.3 ст.291 Кодексу адміністративного судочинства України, при ухваленні рішення у типовій справі, яка відповідає ознакам, викладеним у рішенні Верховного Суду за результатами розгляду зразкової справи, суд має враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені у рішенні за результатами розгляду зразкової справи.

У відповідності до вимог ст. 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд  не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Частина 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства  України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.

Водночас, за ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, покладається на кожну сторону, тобто, у даному випадку, на позивача.

Однак, позивачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів, які б свідчили про протиправність відмови відповідача у нарахуванні та виплаті позивачеві щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн., передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021р. №713, до існуючої пенсії, з урахуванням положень чинного пенсійного законодавства, якими регулюються спірні правовідносини, встановлених судом обставин у справі та висновків Верховного Суду у зразковій справі №400/6254/24, які наведені вище.

При цьому, судом не можуть бути покладені в основу даного судового рішення висновки, викладені в постановах Верховного Суду, на яких наполягає позивач у позові, оскільки вони не є релевантними до спірних правовідносин.

Відповідно до ст.19 Конституції України  органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження  рішень,  дій  чи  бездіяльності  суб`єктів  владних  повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З  урахуванням вимог ч. 2 ст. 2 вказаного Кодексу, перевіривши правомірність відмови відповідача у нарахуванні та виплаті позивачеві щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн., передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021р. №713, до існуючої пенсії, суд приходить до висновку, що пенсійний орган, відмовляючи позивачеві у таких спірних нарахуваннях, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, обґрунтовано та з врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Отже, судом не встановлено порушення відповідачем прав та інтересів позивача на належне пенсійне забезпечення своєю відмовою у нарахуванні та виплаті позивачеві щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн., передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021р. №713, до існуючої пенсії, у зв`язку з чим слід відмовити позивачеві у задоволені даних позовних вимог.

Виходячи з того, що у адміністративного суду відсутні обґрунтовані правові підстави для визнання протиправною відмови відповідача у нарахуванні та виплаті позивачеві щомісячної доплати у розмірі 2000,00 грн., передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021р. №713, до існуючої пенсії (основної вимоги), а, відповідно, відсутні підстави для задоволення і похідних вимог позивача про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачеві виплату щомісячної доплати до пенсії передбачену постановою Кабінету Міністрів України "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб" від 14.07.2021р. №713, у розмірі 2000,00 грн., починаючи з місяця припинення такої доплати з урахуванням раніше виплачених сум.

Враховуючи все вищевикладене, суд приходить до висновку про відсутність обґрунтованих правових підстав для задоволення даного адміністративного позову, у зв`язку з чим у задоволенні даного позову позивачеві слід відмовити повністю.

При прийнятті даного рішення, суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема, у справах "Салов проти України" (заява №65518/01 від06.09.2005; п.89), "Проніна проти України" (заява №63566/00 від18.07.2006; п.23) та "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04 від10. 02.2010; п.58), яка полягає у тому, що принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) 09.12.1994, п.29).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України лише при задоволенні позову судові витрати покладаються на суб`єкта владних повноважень.

Отже, з урахуванням того, що у адміністративного суду відсутні підстави для задоволення позову, а тому судові витрати позивача по сплаті судового збору згідно квитанції до платіжної інструкції на переказ готівки №0.0.3877546027.1 від 12.09.2024р. слід покласти на позивача згідно ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись  ст.ст. 2-10, 11, 12, 47, 72-77, 94, 122, 132, 139, 193, 241-246, 250, 251, 257-262, 291 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -  

УХВАЛИВ:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на позивача згідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення відповідно до вимог статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду набирає законної сили у строки, визначені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                     С.О. Конєва