Справа №2-а-37

2012 рік

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М  У К Р А Ї Н И

16 січня 2012 року Суддя Солом’янського районного суду  м. Києва Шереметьєва Л.А, розглянувши в порядку скороченого провадження  справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Солом’янському районі м. Києва про визнання дій протиправними та зобов’язання нарахувати та виплатити надбавку до пенсії з 23.05.2011 р.,-  

В С Т А Н О В И В:

23.11.2011 року позивач звернувся до суду з позовом і просить визнати дії відповідача протиправними та зобов’язати його нарахувати та виплатити позивачу, як дитині війни, надбавку до пенсії у встановленому законом розмірі 30% замість нарахованих відповідачем 10% за період часу з  09.07.2007 року.

В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що він народився  ІНФОРМАЦІЯ_1, пенсіонер за віком та відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" є дитиною війни, а тому має право на пільги, передбачені цим Законом.

Зокрема, відповідно до ст.6 цього Закону вона має право на отримання щомісячної доплати до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.                                                               Не дивлячись на це, відповідач цю надбавку  виплачує йому в розмірі 10% замість встановлених законом 30%, а тому вважає дії відповідача протиправними, такими, що порушують його права, а тому просить задовольнити позов.

Ухвалою суду від 09.12.2011 року позивачу було відмовлено в поновленні строку звернення до суду в частині позовних вимог з 09.07.2007 року по 22.05.2011 року. В цей самий день було відкрито скорочене провадження в справі в частині вимог з 23.05.2011 року.

Відповідачу в справі направлена копія позовної заяви з додатками. Заперечення на позов до суду від відповідача не надійшли.

         Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, вважаю, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.  

Встановлено, що позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України Солом’янського р-ну   м. Києва і отримує пенсію за віком.

Згідно зі ст. 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

Позивач народився ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто станом на день закінчення  війни не мав 18 років.

Таким чином, позивач є дитиною війни в розумінні Закону України "Про соціальний захист дітей війни", а тому на нього розповсюджуються всі пільги та соціальні гарантії, передбачені Законом України "Про соціальний захист дітей війни", в тому числі й право на підвищення пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком, як передбачено ст. 6 цього Закону.

        Встановлено і не заперечується відповідачем в листі на ім’я позивача, що доплата до пенсії йому, як дитині війни, виплачується з січня 2008 року в розмірі 10% прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з питань захисту прав людини.

Відповідно до ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою соціального забезпечення громадян, які, відповідно до спеціального закону, є дітьми війни. Тобто, фактично ця щомісячна надбавка є формою реалізації конституційного права громадян, які є дітьми війни, на соціальний захист.

Судом встановлено і підтверджується листом відповідача на адресу позивача, що доплата до пенсії йому виплачується в розмірі 10%  від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, відповідно до Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік»та постанови КМУ №530 від 28.05.2008 року, якими були внесені зміни до ст.6 Закону "Про соціальний захист дітей війни" щодо розміру цієї доплати.

Обґрунтовуючи правомірність нарахування позивачу доплати до пенсії в такому розмірі, відповідач в листі на його ім’я посилається на те, що даний розмір встановлено КМУ України і після рішення Конституційного Суду України щодо її неконституційності нових джерел фінансування на ці види доплат встановлено не було.

Законом «Про Державний бюджет України»також не передбачено додаткових витрат на виплату соціальної допомоги особам, яким встановлено статус дитини війни, а самостійно діяти в цьому питанні та самостійно визначати суми до виплати органи Пенсійного фонду не мають права.

Суд не може прийняти таку позицію відповідача до уваги, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" фінансове забезпечення державних соціальних гарантій здійснюється за рахунок Державного бюджету України, а не за рахунок бюджету Пенсійного фонду України. За умови відсутності у державному бюджеті коштів на виплату щомісячних надбавок дітям війни це створює ситуацію правової невизначеності стосовно джерела коштів, з яких має виплачуватися зазначена надбавка.

У справі "Кечко проти України" Європейський Суд з прав людини констатував, що не приймає аргумент Уряду щодо бюджетних асигнувань, оскільки органи державної влади не можуть посилатись на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов’язань.

                 Виходячи з цього, посилання відповідача в своєму листі на приведені в ньому нормативні акти в обґрунтування своєї позиції з цього питання є безпідставними, т.я. реалізація особою, в т.ч. позивачкою, свого права на отримання допомоги не може бути поставлено у залежність від бюджетних асигнувань, відсутність яких не може бути підставою для порушення прав громадян на соціальний захист, в тому числі й на отримання надбавки до пенсії, яка прямо передбачена законом.

         При вирішенні даного спору суд  також враховує наступне.

З 01.01.2008 року була прийнята нова редакція Закону України»Про соціальний захист дітей війни», згідно з якою дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується до пенсії, виплачується у підвищеному розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.

З 01.01.2008 року виплата складає 10% прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб.

Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп/2008 визнано неконституційним п.41 р.ІІ Закону України від 28.12.2007 року «Про Державний Бюджет  на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», яким були внесені зміни до ст.6 Закону.

У п.п. 4, 5 рішення Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-рп/2007 визначено, що вимоги щодо змісту закону про Державний бюджет України містяться в ч.2 ст. 95 Конституції України, положення якої конкретизовано у ст. 38 Бюджетного кодексу України.

Встановлений ч.2 ст. 95 Конституції України, ч. 2 ст. 38 Кодексу перелік правовідносин, які регулюються законом про Державний бюджет України, є вичерпним.

Як визначено ст.48 Конституції України, при прийнятті закону про Державний бюджет України мають бути дотримані принципи соціальної, правової держави, верховенства права, забезпечена соціальна стабільність, а також збережені пільги, компенсації і гарантії, заробітна плата та пенсії для забезпечення права кожного на достатній життєвий рівень.

Оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, Кодексі адміністративного судочинства України, то цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов’язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України.

Після прийняття Конституційним Судом України рішення №1-29/2007 від 09.07.2007 року знову почали діяти положення ст.6  України «Про соціальний захист дітей війни», а тому вимоги позивача суд вважає обґрунтованими.  

       Встановлено також, що 14.06.2011 року Верховною Радою  України  прийнято  Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік",  який набрав  чинності 19.06.2011 року.

      П.7 ч.1 зазначеного Закону Прикінцеві положення Закону  України  "Про  Державний   бюджет   України   на 2011 рік"  доповнено п.4,  яким встановлено, що у 2011 році норми і положення ст.ст. 39,  50,  51,  52,  54  Закону України "Про статус і соціальний захист громадян,  які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи",  ст.6  Закону України  "Про  соціальний захист дітей війни",  ст.ст.14,  22,  37 та ч.3 ст. 43  Закону  України  "Про пенсійне  забезпечення  осіб,  звільнених з військової служби,  та деяких інших  осіб"  застосовуються  у  порядку  та розмірах,  встановлених  Кабінетом  Міністрів  України,  виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду  України  на 2011 рік.
      Даний закон не визнано неконституційним, а тому підлягає  застосуванню при вирішенні спору, як   прийнятого пізніше.  

      На виконання даного закону Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 745 від 06.07.2011 року «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», яка набула чинності 23.07.2011 року.

      Відповідно до ст.6 даної постанови дітям війни/ крім тих, на яких поширюється дія Законів України» Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»та «Про жертви нацистських переслідувань»/ до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться в розмірі 49,8 гривні.  

      З огляду     на     це, до набрання чинності даною постановою КМУ, прийнятої на  виконання  вимог  п.4 Прикінцевих положень Закону України "Про  Державний  бюджет  України  на  2011  рік", вимоги позивачки підлягають задоволенню в розмірі, встановленому ст.6  Закону України "Про соціальний захист дітей війни».

      Т.я. станом на даний час ця доплата виплачується позивачці в розмірі, визначеному постановою КМУ №745 від  06.07.2011 року, підстави для задоволення її вимог після 23.07.2011 року відсутні.  

      Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є  захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів  державної влади при здійсненні ними владних управлінських функцій.

       Виходячи з даної норми закону, а також відсутність підстав вважати про можливі порушення прав позивачки з боку відповідача в майбутньому,  підстави для задоволення вимог позивачки в частині зобов’язання відповідача нараховувати та виплачувати їй додаткову пенсію на майбутній час, відсутні.

       Керуючись ст.6 Закону України»Про соціальний захист дітей війни», Законом України "Про  Державний  бюджет  України  на  2011  рік", постановою КМУ №745 від 06.07.2011 року«Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», ст.ст.  69-71, 99, 159- 163, 183-2 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

      Позов задовольнити частково.

      Зобов’язати Управління Пенсійного фонду України в Солом’янському р-ні м. Києва нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку до пенсії, передбачену ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», в   розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, з 23.05.2011 року по 22.07.2011 року за вирахуванням виплат, здійснених на протязі цього періоду часу.

     В решті позову відмовити.

     Постанову піддати негайному виконанню.

     Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного адміністративного суду через районний суд.   

Суддя