Справа № 2-а-4 /2012 року

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 лютого 2012 року                              Солом’янський районний суд м. Києва

у складі: головуючого судді –Лазаренко В.В.

                          при секретарі                          –Подобєді О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Солом’янської районної у м. Києві державної адміністрації, 3-я особа: Солом’янська районна у м. Києві державної адміністрації, про зобов’язання суб’єкта владних повноважень вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся в суд з адміністративним позовом до Головного Управління Пенсійного фонду України в м. Києві, в якому просив суд постановити рішення, прийнявши постанову, якою зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Солом’янської районної у м. Києві державної адміністрації встановити йому статус інваліда війни та видати відповідне посвідчення; витребувати у відповідача документ що підтверджує (спростовує) надання ОСОБА_1 відповіді на його заяву від 07.09.2011 року (вх. № М-514), а саме: - Журнал реєстрації вихідної кореспонденції та реєстр поштовим відправлень; відшкодувати матеріальну шкоду, стягнути з відповідача кошти за не отримані пільги (відповідно до ст. 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту ) на підставі довідки (квитанції) про сплату комунальних послуг та моральну шкоду у розмірі 1грн.; постановити окрему ухвалу та направити її до прокуратури для вжиття заходів щодо порушення кримінальної справи відносно начальника Управління праці та соціальною захисту населення Солом’янської районної у м. Києві державної адміністрації ОСОБА_2 за дії, які підпадають під ознаки службового злочину (корупційні дії) та до районної адміністрації щодо порушення ним присяги державного службовця. Конституції України та вищевказаних законів.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що він приймав участь у ліквідації наслідків аварії па Чорнобильський АЕС під час проходження військових учбових зборів у складі 960 ОВТ, про що свідчить відповідний запис у військовому квитку на сторінці 13. Крім цього, на сторінці 24 військового квитка зазначено, що з 3 липня 1988 року по 20 січня 1989 року (174дні) приймав участь в роботах по ліквідації наслідків аварії па Чорнобильській АЕС. Вважає, що наслідком цієї роботи стало захворювання, яке є причиною його інвалідності. Даний факт підтверджується висновком спеціалізованої радіологічної медико-соціальної експертної комісії від 15.01.2001 року. В даному документі зазначено, що причиною інвалідності є роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

В своїй заяві посилається на те, що відповідно до статті 7 Закону України від 22.10.1993р. № 3551- XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»до інвалідів війни належать: - інваліди із числа військовослужбовців, осіб вільнонайманого складу, які стали інвалідами в наслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних підчас виконання обов'язків пов'язаних з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи.

07.09.2011 року позивач звернувся з відповідною заявою до Управління праці та соціального захисту населення Солом’янської районної у м. Києві державної адміністрації з проханням визнати його  статус «інваліда війни»та видати йому відповідне посвідчення.

Проте УПСЗН Солом’янської районної у м. Києві державної адміністрації відмовило ОСОБА_1 у встановленні статусу інваліда війни, посилаючись на те, що в наданій ним довідці медико-соціальної комісії не встановлений причинний зв'язок, а саме що захворювання отримано при виконанні обов’язків військової служби. Позивач вважає, що надана відповідь свідчить про упереджене ставлення до нього з боку керівництва управління і має явні ознаки корупційних діянь.

В судове засідання позивач не з’явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Подав о суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності. Позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечувала проти заявленого позову та просила суд відмовити в його задоволенні, посилаючись на те, що законних підстав для встановлення позивачу статусу інваліда війни Управлінням праці та соціального захисту населення Солом’янської районної у м. Києві державної адміністрації немає.

         Представник третьої особи -  Солом’янської районної у м. Києві державної адміністрації в судовому засіданні заперечувала проти заявленого позову та просила суд відмовити в його задоволенні.

Заслухавши думку представника відповідача, представника третьої особи, дослідивши подану позивачем заяву, суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності позивача.

Заслухавши пояснення представника відповідача, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позов підлягає залишенню без задоволення, з таких підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченням громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_1 від 10 квітня 1997 року та вкладкою № НОМЕР_3 до вказаного посвідчення (а.с.4).

З копії військового квитка НОМЕР_2 від 03.05.1972 року, вбачається, що ОСОБА_1 у 1988-89р.р. (174 дні), під час проходження військових учбових зборів у складі 960 ОВТ  на посаді продавця, з 31 липня 1988 року по 20 січня 1989 року приймав участь в роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. (а.с.5).

Позивач ОСОБА_1 в своїй позовній заяві посилається на те, що наслідком цієї роботи стало захворювання, яке є причиною його інвалідності та посилається на висновок спеціалізованої радіологічної медико-соціальної експертної комісії серії КИЕ-1 № 000245, оскільки даним документом йому встановлено 3 групу інвалідності з 01.02.2001 року та зазначено, що захворювання пов’язане з роботою по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с.6).

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»до інвалідів війни належать військовослужбовці, особи вільнонайманого складу, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час захисту Батьківщини, виконання інших обов'язків військової служби, пов'язаних з перебуванням на фронті в інші періоди, з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1994 року № 302 із змінами та доповненнями «Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни»передбачено, що посвідчення інваліда війни видасться на підставі довідки медико-соціальної експертизи про групу та причину інвалідності.

Визначення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва) у військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, які призвані на військові збори, у осіб, звільнених із військової служби а також причинного зв'язку захворювань, поранень, які заподіяли військовослужбовцям смерть, згідно з наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 року № 402 «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 17.11.2008р. № 1109/15800, є основним завданням та покладено на військово-лікарську експертизу.

Із заперечень відповідача УПСЗН Солом’янської районної у м. Києві державної адміністрації вбачається, що відповідач не заперечує факту звернення до нього 07.09.2011 року позивача ОСОБА_1 із заявою про встановлення йому статусу інваліда війни. Представник відповідача зазначила, що ОСОБА_1 до заяви були надані наступні документи: ксерокопія паспорту (1,2,14 стор.), ксерокопія військового квитка (1,12,13,24,25 стор.), довідка МСЕК, посвідчення ліквідатора аварії на ЧАЕС.

В наданій ОСОБА_1 довідці медико-соціальної комісії не встановлено причинний зв'язок, а саме те, що захворювання отримано при виконанні обов'язків військової служби при ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, відповідно до п.1 ст.7 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», що і стало підставою для відмови у встановленні позивачу статусу інваліда війни УПСЗН Солом’янської районної у м. Києві державної адміністрації. Про своє рішення відповідач повідомив позивача листом від 15.09.2011 року, надавши при цьому письмові пояснення причини відмови, що підтверджується копією  вищезгаданого листа, доданого до позовної заяви позивачем, який міститься в матеріалах справи (а.с.6).

З урахування викладено вище, суд приходить до висновку, що підстави для задоволення вимог позивача відсутні, оскільки до інвалідів війни належать військовослужбовці, особи вільнонайманого складу, які стали інвалідами внаслідок виконання інших обов'язків військової служби з ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, а ОСОБА_1 не надано суду доказів того, що його захворювання отримано при виконанні саме обов'язків військової служби при ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статус інваліда встановлюють органи праці та соціального захисту населення на підставі документів про причину захворювання (поранення, контузії, каліцтва, травми), пов’язаного з виконанням обов’язків військової служби.

Особа має право оскаржити в адміністративному порядку або в суді офіційну відмову у наданні статусу інваліда війни, а суд в межах своїх повноважень може зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії при наявності законних підстав.

Враховуючи обставини зазначені вище, суд дійшов до висновку, що УПСЗН Солом’янської районної у м. Києві державної адміністрації діяло в межах своїх повноважень і прийняло рішення про відмову в наданні статусу учасника бойових дій позивачу відповідно діючому законодавству, а тому адміністративний позов ОСОБА_1 не підлягає задоволенню в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 19 Конституції України, Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22.10.1993р. № 3551- XII, Постановою Кабінету Міністрів України «Про порядок видачі посвідчень і нагрудних знаків ветеранів війни» від 12.05.1994 року № 302, наказом Міністра оборони України «Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», ст.ст. 9-11, 70, 159-163, 167 від 14.08.2008 року № 402 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Солом’янської районної у м. Києві державної адміністрації, 3-я особа: Солом’янська районна у м. Києві державної адміністрації, про зобов’язання суб’єкта владних повноважень вчинити певні дії  відмовити.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через районний суд  протягом десяти днів  з дня отримання копії  постанови.    

Суддя: