Справа № 2-1204/11

 РІШЕННЯ  

іменем України

30 листопада 2011 року                                                                   Верхньодніпровський районний суд

                                                                                                     Дніпропетровської області

в складі:

головуючого –судді Дігтярь Н.В.

при секретарі –Демяненко С.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Верхньодніпровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма»«Мишурин Ріг», третя особа відділ Держкомзему у Верхньодніпровськом у районі, про розірвання договору оренди,

                                                                     ВСТАНОВИВ:

      До суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма»«Мишурин Ріг»про розірвання договору оренди земельної ділянки, посилаючись на те, що на підставі державного акту про право власності на землю серія ЯЖ №828388 від 3 лютого 2009р вона є власником земельної ділянки площею 3,0990га, розташованої на території Мишуринрізької сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області.

      21 листопада 2009р згідно договору оренди земельної ділянки, укладеного між нею та відповідачем, вона передала в оренду відповідачу вказану земельну ділянку на умовах, що орендар кожного року сплачує їй орендну плату за користування земельною ділянкою в розмірі 1062грн.63коп., що на теперішній час її не влаштовує, оскільки договором оренди не передбачено поступового збільшення орендної плати, в зв’язку з чим вона буде недотримувати належній їй доходи від користування належною їй земельною ділянкою.

        В подальшому позивач змінила підстави позовних вимог і прохає розірвати договір оренди в зв’язку з невиконанням відповідачем умов договору в частині неналежної виплати орендної плати, оскільки він виплатив позивачу орендну плату за 2010рік не в повному обсязі, сума недоплати складає 501грн.09коп.

        В судовому засіданні позивач та її представник підтримали позовні вимоги, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві. Позивач уточнила, що орендну плату їй було сплачено за 2010р у вигляді 400кг пшениці, та 49кг насіння соняшнику, а не як помилково вказано в позовній заяві - 200кг пшениці.

       Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав за їх безпідставністю, пояснив, що за умовами договору відповідач повинен розраховуватися з позивачем або грошима або зерном, або іншими видами послуг. В 2010р за домовленістю сторін відповідач розраховувався зерном: 400кг пшениці, та 49кг насіння соняшнику на загальну суму 1125грн 08коп., що більше, ніж передбачено умовами договору оренди. Ціни на зерно пшениці та насіння соняшника було взято відповідно середньо біржових цін станом на  25 жовтня 2010 року.

      Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази по справі, суд вважає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають за слідуючими підставами:

      За вимогами ст.11 ЦПК України- суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть учать у справі.

      Ст.13 Закону України «Про оренду землі»- визначено поняття договору оренди землі: Договір оренди землі- це договір, за яким орендодавець зобов’язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння користування на певний строк,  а орендар зобов’язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

      Згідно державного акту на право приватної власності на землю серія ЯЖ №828388 від 3 лютого 2009р позивач є власником земельної ділянки площею 3,0990га, розташованої на території Мишуринрізької сільської ради Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

      21 листопада 2009р між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди вказаної  ділянки строком на 10років, починаючи з дати його реєстрації, який був зареєстрований у Верхньодніпровському районному відділі Дніпропетровської регіональної філії Центру державного земельного кадастру 03 вересня 2010року.

      За умовами п.2 Договору оренди земельна ділянка площею 3,0990га, передається орендарю, яким є відповідач, для  товарного сільськогосподарського виробництва. За користування земельною ділянкою орендар сплачує орендодавцю кожного року орендну плату з розрахунку 3% від вартості земельної ділянки в розмірі 1062грн.63коп. в строк до 20 грудня. За домовленістю сторін орендна плата може бути повністю або частково сплачена сільгосппродукцією за біржовими цінами а також наданням орендодавцю послуг, дин раз на рік.

      Земельний податок сплачується орендарем у встановлений законодавством термін за рахунок орендодавця.

      Відповідно до  п.1 ст.651 ЦК України- зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено законом або договором.

      За вимогами ст..31 ЗУ «Про оренду землі»- договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.

      Відповідно до п.12 Договору оренди земельної ділянки, укладеного між сторонами - однією з підстав розірвання договору є вимога однієї із сторін у випадку невиконання іншою стороною обов’язків, передбачених договором.

    Виходячи з правовідносин, які складися між сторонами, а саме оренди земельної ділянки, позивач вимагає розірвання договору оренди за підставами невиконання умов договору з боку відповідача в частині орендної плати.          

    Згідно  ст.31 Закону України «Про оренду землі»- на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання  сторонами обов’язків, передбачених ст..24 і 25 цього закону.

     Позивач підставами розірвання договору вказує неналежну оплату орендної плати відповідачем, проте в судовому засіданні встановлено, що в 2010р відповідач сплатив орендну плату зерновими культурами, отримання яких підтвердила позивач та що підтверджується відомостями про видачу зерна соняшник -49кг на суму 169грн.72коп. та пшениці-400кг, на суму 759грн.82коп., та крім того,  сплачено податок за рахунок орендодавця в сумі 163грн.08коп.

     .

      Вид оплати орендної плати встановлено п.2 Договору, за яким встановлена альтернатива виду орендної плати- грошові кошти, сільгосппродукція або наданням орендодавцю послуг.

       За вимогами ч.1 ст.60 ЦПК України- обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню.

     Оскільки дані обставини визнані сторонами, вони не підлягають доказуванню.

     Позивачем не надано доказів в порушення відповідачем  умов договору в частині розміру орендної плати

     За таких обставин суд вважає, що порушення істотних умов договору відповідачем з підстав, викладених в позовній заяві, а саме неналежної сплати орендної плати, не встановлено, доказів в обґрунтування даних обставин, позивачем суду не надано, тому в задоволенні позовних вимог позивачу необхідно відмовити.

       Керуючись ст.ст.10, 60, 212, 213, 214, 215 ЦПК України, суд-

                                                                     ВИРІШИВ:

        ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог до товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма»«Мишурин Ріг», третя особа відділ Держкомзему у Верхньодніпровськом у районі, про розірвання договору оренди земельної ділянки - відмовити

        Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Дніпропетровської області протягом десяти днів з моменту його проголошення.                              

Головуючий -