ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 105-106
РІШЕННЯ
Іменем України
21.02.2012Справа №5002-3/5114-2011
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг», ( м. Київ, пр. – т. Возз’єднання ,15)
до відповідача Приватного підприємства «Фенікс – Плюс», (Красногвардейський район, с. Комарівка, вул. Леніна,18)
про стягнення 57221,81 грн.
Суддя ГС АРК Соколова І.О.
П Р Е Д С Т А В Н И К И :
Від позивача – представник не з’явився
Від відповідача - представник ОСОБА_1. за дор. № 3 від 01.02.12р
Суть спору: У листопаді 2011 року позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг», м. Київ звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача - Приватного підприємства «Фенікс – Плюс», Красногвардейський район, про стягнення штрафних санкції у розмірі 57221,81 грн., у тому числі пені у розмірі 4624,41 грн., річних у розмірі 25362,16 грн. та штрафу у розмірі 27235,24 грн. за договором поставки засобів захисту рослин від 25.03.11р. Крім того, позивач також просить стягнути з відповідача судовій збір.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем його грошових зобов’язань по повній та своєчасній оплаті поставленого позивачем за договором поставки засобів захисту рослин , у зв’язку з чим позивач звернувся з позовом до суду про стягнення 57221,81 грн. штрафних санкцій, передбачених умовами договору від 25.03.11р., а саме п. 5.2. , п. 5.4, п. 5.5. та вимогами ст. 625 ЦК України.
На підставі розподілу справ автоматизованою системою документообігу ГС АРК від 21.11.11р. вказаний позов розподілений на суддю ГС АРК Соколову І.О
Ухвалою ГС АРК від 22.11.11р. суд прийняв вказаний позов до свого провадження, справі привласнений номер № 5002-3/5114-11, з призначенням до слухання на 16.12.11р.
Ухвалою ГС АРК від 16.12.11р. суд відклав розгляд справи на 10.01.12р за клопотанням позивача у зв’язку з тим , що між сторонами відбуваються домовленості щодо врегулювання спору.
Ухвалами від 10.01.12р. та від 06.02.12р. суд, за клопотаннями позивача та відповідача, продовжував строк розгляду справи та відклав її розгляд на 21.02.12р.
До дня слухання справи від позивача до суду надійшло клопотання від 13.02.12р. про розгляд справи за відсутністю його представника на підставі раніш поданих суду документів.
Представник відповідача у судове засідання 21.02.12р з’явився, надав суду відзив на позов, а також клопотання від 21.02.12р.
Зокрема, у відзиві на позов представник відповідача зазначав, що момент настання виконання зобов’язання по сплаті сум річних з простроченої суми залежить від наявності вимоги кредитора ( позивача по дійсній справі), тобто направлення ( вручення) боржникові (відповідачу по дійсній справі) вимоги кредитора, та боржник повинен виконати такій обов’язок у семиденний строк від дня пред’явлення вимоги. Проте, позивачем не представлено доказів, що така вимога направлена (вручена) відповідачу, а тому не має підстав для стягнення з відповідача суми річних у розмірі 25362,16 грн. та штрафу у розмірі 27235,24 грн.
Крім того, представник відповідача у судовому засідання 21.02.12р. надав суду клопотання від 21.02.12р., про зменшення розміру пені та штрафу, посилаючись на тяжке фінансове становище підприємства .
Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, заслухав пояснення представника відповідача , суд -
В С Т А Н О В И В :
25.03.2011 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг», м. Київ та Приватним підприємством «Фенікс – Плюс», Красногвардійський район був укладений договір про поставку засобів захисту рослин № АП-06-0018. (а.с. 12-13)
У відповідності з пунктом 3.3 Договору Позивач зобов'язався в строк до 25 квітня 2011 року поставити наступні засоби захисту рослин: Фостран у кількості 750,00 літрів, Оперкот у кількості 75, 00 кілограм.
Позивач також зобов'язувався поставити засоби захисту рослин на загальну суму 53 355,25 гри., а відповідач, згідно пункту 2.1 договору, зобов'язався прийняти зазначені засоби захисту рослин та сплатити їх у наступний термін : до 25 квітня 2011 року в сумі 10 471.05 гри. та до 01 вересня 2011 року в сумі 41 884,20 грн.;
Також в процесі виконання основного договору поставки від 23.03.11р. , між сторонами 31.03.11р. була укладена додаткова угода за № АП-06-0018ДС1, якою сторони доповнили договір поставки додатковими видами засобів захисту рослин: Норвел у кількості 600, 00 "літрів та Позитив плюс у кількості 1500,00 літрів, на загальну суму 129 213,00 грн.. ( а.с. 14)
За цією додатковою угодою відповідач взяв на себе зобов’язання прийняти зазначені засоби захисту рослин та оплатити їх до 01 квітня 2011 року у сумі 25 842, 60 гривень та до 01 вересня 2011 року в сумі 103 370,40 грн.
На виконання умов основного договору позивачем було здійснено поставку товару, що підтверджується видатковою накладною від 29 березня 2011 року № АП-06-0017 на суму 52 355,25 грн., довіреністю від 29 березня 2011 року № 030, видатковою накладною від 07 квітня 2011 року № АП-06-0028 на суму 129 213.00 грн. та довіреністю від 07 квітня 2011 року № 044. ( а.с. 15-18)
Таким чином, загальна вартість поставлених засобів захисту рослин, становить 181 568,25 грн.
Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідач, у порушення умов Договору , розрахувався з позивачем за отриманий товар наступним чином:
- 07 квітня 2011 року в сумі 10 471,05 гривень;
- 29 червня 2011 року в сумі 10 000,00 гривень;
- 06 жовтня 2011 року в сумі 61 097,20 гривень;
- 21 жовтня 2011 року в сумі 50 000,00 гривень;
- 02 листопада 2011 року 50 000,00 гривень.
Таким чином, відповідачем не були дотримані строки сплати за поставлений товар .
У зв’язку з цим, позивач у своєму позові ставить питання про стягнення з відповідача штрафу, пені, річних відсотків, тобто просить застосувати відносно ПП «Фенікс –Плюс» міри відповідальності , передбачені умовами договору та діючім законодавством за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань .
Так, відповідно до п 5.1. договору поставки, сторони відповідають за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором і чинним законодавством України.
Згідно з п. 5.2 Договору відповідач за несвоєчасну сплату товару повинен сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.
Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно п. 5.3. Договору Сторони прийшли до згоди, і встановили, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, припиняється через три роки від дня, коли це зобов'язання повинно бути виконане.
Таким чином, розмір пені за період з 01.04.11р по 22.10.11р., який позивач просить стягнути з відповідача, становить 4 624,41 грн.
Суд, перевіривши розрахунок розміру пені, наданий позивачем , встановив , що вказаний розрахунок відповідає умовам договору та нормам діючого законодавства, а також визнаний відповідачем по дійсній справі у повному обсязі.
Крім вимог про стягнення пені, відповідачем також заявлені вимоги про стягнення з відповідача за прострочення виконання грошового зобов’язання більш ніж на 30 днів штрафу у розмірі 15 % від ціни договору, що складає 27235,24 грн. , а також річних у сумі 25 362,16 грн.
Суд, перевіривши розрахунок розміру штрафу, наданий позивачем , встановив , що вказаний розрахунок відповідає умовам договору та нормам діючого законодавства, а тому вказана сума підлягає стягненню з відповідача.
Відповідно п. 5.5. Договору, сторони дійшли згоди щодо зміни розміру процентної ставки, передбаченої ч. 2 ст. 625 ЦК України, і встановлюють її у розмірі 40% річних від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 (дев'яноста) днів з дати, коли Товар повинен бути сплачений Відповідачем та 96% річних від несплаченої ціни товару до дня повної оплати, з дати закінчення дев'яноста календарних днів, що складає , згідно розрахунку позивача, 25362,16 грн., які не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст.ст. 33,34 ГП України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Обґрунтовуючи позов, позивач посилається на ст..625 Цивільного кодексу України.
Дійсно, у силу ч.2 ст..625 Цивільного кодексу України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не передбачений договором або законом лише у разі прострочення виконання грошового зобов'язання.
Таким чином, момент настання виконання зобов’язання по сплаті суми боргу, з урахуванням 3% річних з простроченої суми, залежить від наявності вимоги кредитора, тобто направлення (вручення) боржникові вимоги кредитора.
Згідно п. 2 ст. 530 ЦК України зобов'язання, термін виконання яких визначений моментом пред'явлення вимоги, боржник зобов'язаний виконати в семиденний термін з дня пред'явлення вимоги.
Проте, позивачем не представлено доказів, що така вимога направлена (вручена) відповідачу.
Крім цього, сам позивач підтверджує, що вимоги про стягнення річних в письмовій формі їм не надавалися.
Таким чином, підстав для виконання відповідачем зобов'язання по сплаті суми річних від простроченої суми на даний момент не має.
При цьому суд вважає за необхідне відзначити, що позовні вимоги не є вимогою, що відноситься до обов'язкового права. Так, позовна вимога передбачена процесуальним законодавством (ст. 54 ГПК України), заява з такою вимогою подається до суду і розглядається в порядку, визначеному процесуальним законодавством. Окрім цього, в даному випадку вимога є позовною і є вимогою про стягнення заявленої суми, тобто вимога про примусовий характер її виконання у разі її задоволення виконується в процесі виконавчого провадження.
Окрім цього, виконання вимоги за цивільними зобов'язаннями залежить від визначених ст. 530 ЦК України термінів.
Таким чином, позовна вимога не може розглядатися як вимога, що відноситься до обов'язкового права Цивільного Кодексу України.
Відповідно ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином, згідно до вимог цього кодексу.
Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги позивача про стягнення 25362,16 грн. річних задоволенню не підлягають.
Слід також зауважити , що судом було розглянуто клопотання відповідача від 21.02.12р., про зменшення розміру пені та штрафу у зв’язку з тяжким фінансовим становищем підприємства, з посиланням на ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України.
Але, суд не знаходить законних підстав для задоволення вказаного клопотання, оскільки відповідачем не надано жодного доказу в обґрунтування свого клопотання, яки б підтвердили факт незадовільного фінансового становища ПП «Фенікс – Плюс».
Таким чином, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача та вважає можливим стягнути з відповідача пеню та штраф у загальній сумі 31859,65 грн. , а в задоволені вимог про стягнення 25362,16 грн. річних – відмовити.
Спір розглянуто за наявними у справі матеріалами. Інших документів сторонами не надано.
Судовий збір суд відносить на відповідача за правилами ст. 49 ГПК України.
Водна та резолютивна частині рішення оголошені у судовому засіданні у присутності представника відповідача 21.02.12р.
З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд –
ВИРІШИВ:
1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг», м. Київ - задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Фенікс – Плюс», (Красногвардейський район, с. Комарівка, вул. Леніна,18, р/р 26005210130774 в АТ «Прокредит Банк», м. Київ , МФО 320984, ЄДРПОУ 32116055) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг», ( м. Київ, пр. – т. Возз’єднання ,15, р/р 26001393 в СФ «ПУМБ» у м. Севастополі, МФО 308092, ЄДРПОУ 30262667) пеню у розмірі 4624,41 грн. та штраф у розмірі 27235,24 грн., усього 31859,65 грн.
3. Стягнути з Приватного підприємства «Фенікс – Плюс», (Красногвардейський район, с. Комарівка, вул. Леніна,18, р/р 26005210130774 в АТ «Прокредит Банк», м. Київ , МФО 320984, ЄДРПОУ 32116055) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг», ( м. Київ, пр. – т. Возз’єднання ,15, р/р 26001393 в СФ «ПУМБ» у м. Севастополі, МФО 308092, ЄДРПОУ 30262667) 822,65 грн. судового збору.
4. В частині стягнення суми 25362,16 грн. річних – відмовити.
5. Повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Хімагромаркетинг», ( м. Київ, пр. Возз’єднання ,15, р/р 26001393 в СФ «ПУМБ» у м. Севастополі, МФО 308092, ЄДРПОУ 30262667) з державного бюджету (рахунок № 31216206700002, отримувач –Державний бюджет м. Сімферополь, 22030001, ЄДРПОУ 34740405, банк отримувача: ГУ ДКСУ в АР Крим, м. Сімферополь, код банку 824026) 66,00 грн., як надмірно сплачений судовій збір за подання позову.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення підписаній суддею 27.02.12р
Суддя ГС АР Крим І.О.Соколова
Повний текст рішення підписаній суддею 27.02.12р
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Соколова І.А.