Головуючий у 1 інстанції - Ромашка В.П.

                                                                                  Суддя-доповідач - Сіваченко І.В.                                                                                      

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А    

Іменем України

22 травня 2008 року                                                                 Справа № 22-а-4473/08

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді                              Сіваченка І.В.

суддів                                                    Василенко Л.А., Дяченко С.П.

В С Т А Н О В И Л А:

Позивач звернулася до суду з позовом, в якому зазначила, що з 22,03.1993 р. вона працює на посаді судді Первомайського міського суду Луганської області. Заробітну плату отримує від відповідача у справі, який є розпорядником державних коштів по оплаті праці. У період з 24.12.1985 р. по 16.07.1988 р. вона працювала на посадах начальницького складу: інженером з організації праці виправно-трудової колонії №3, старшим інспектором спеціальної групи виправно-трудової колонії №39 УВС Пермського облвиконкому. У період з 21.03.1991 р. по 22.03.1993 р. працювала помічником голови Первомайського міського суду Луганської області. На період 10.08.2003 р. її стаж державної служби складав 15 років і відповідно до ст. 44 Закону України «Про статус суддів» вона мала право на щомісячну надбавку за вислугу років у розмірі 25%. Відповідачем наказ про виплату їй надбавки у розмірі 25% відповідачем видано лише 03.03.2006 р., коли вона набула стажу 15 років державної служби без урахування стажу роботи в установі відбуття покарань. Відмовляючи у зарахуванні цього стажу, відповідач посилається на те, що у матеріалах її особової справи відсутні офіційні документи від головного Управління внутрішніх справ Пермського краю РФ: копія послужного списку та підтвердження. що установа, у якій вона працювала відповідно до штатного розкладу, діючого на той час, була підрозділом апарату відповідного органу внутрішніх справ. Дії адміністрації ТУ ДСА вона вважає неправомірними. Просила зобов'язати Територіальне управління державної судової адміністрації в Луганській області зарахувати до її стажу державної служби період роботи на посадах начальницького складу УВС Пермського облвиконкому з 24 грудня 1985 р. по 16 липня 1988 р. та зобов'язати Територіальне управління державної судової адміністрації в Луганській області провести перерахунок її заробітної плати виходячи з того, що станом на 10 серпня 2003 р. стаж державної служби ОСОБА_1. становив 15 років і з цього періоду нарахувати їй щомісячну надбавку за вислугу років у розмірі 25% від загальної суми щомісячного заробітку.

Постановою Стахановського міського суду Луганської області від 25 лютого 2008 року позов ОСОБА_1. було задоволено в повному обсязі.

Не погодившись з даним рішенням суду першої інстанції, Територіальне управління державної судової адміністрації в Луганській області подало апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, якою просить постанову від 25 лютого 2008 року скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що Територіальне управління державної судової адміністрації в Луганській області не є правонаступником Луганського обласного управління юстиції, оскільки це не зазначено в Указі Президента України від 03.03.2003 р. №182/2003 «Про Положення про Державну судову адміністрацію України». Головним розпорядником коштів є Державна судова адміністрація України. Після створення ТУ ДСА та передачі йому документації з питань організаційного, матеріально-технічного та кадрового забезпечення діяльності загальних судів від Луганського обласного управління юстиції відділ кадрів здійснив перевірку розрахунків стажу роботи суддів, що дає право на надбавку за вислугу років і з'ясувалося, що до стажу державної служби ОСОБА_1. було безпідставно зараховано період роботи на атестованих посадах начальницького складу у виправно-трудових колоніях Управління внутрішніх справ Пермського облвиконкому, оскільки у особовій справі не було необхідних для цього документів: копії послужного списку, підтвердження з УВС Пермського краю, що установа, у якій працювала ОСОБА_1., згідно з діючим на той час штатним розкладом була підрозділом апарату УВС. Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 р. №283 затверджено Порядок обчислення стажу державної служби, відповідно до якого посада, на якій працювала ОСОБА_1. безпосередньо не визначена Порядком обчислення стажу державної служби, час роботи на якій зараховується до стажу державної служби.

Особи, які беруть участь в справі, до апеляційного суду не прибули.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає апеляційну скаргу необґрунтованою, а судове рішення таким, що підлягає залишенню без змін, з наступних підстав.

При розгляді справи в апеляційній інстанції встановлено наступне.

Випискою із наказу начальника УВС Пермського облвиконкому №133л/с від 14.07.1988 р.(а.с.3,26), копією трудової книжки на ім'я ОСОБА_1. (а.с.37-38), випискою із послужного списку архівної особової справи колишнього співробітника ОСОБА_1. (а.с.39) та архівною довідкою Інформаційного центру Головного Управління ВС по Пермському краю (а.с.40) підтверджено, що на підставі наказу МВС СРСР від 23.02.1982 р. №064 наказом УВС Пермського облвиконкому від 07.04.1982 р. №040 була створена колонія-поселення, якій наказом УВС Пермського облвиконкому від 21.06.1982 р. №070 присвоєно №39: ВТК-поселення №3/39 (об'єднана). Наказом УВС Пермського облвиконкому від 16.06.1988 р. №054 виправно-трудова колонія загального режиму №3 (ВТК №3 УВС Пермського облвиконкому) ліквідована з 01.07.1988 р. та що ОСОБА_1. працювала у цій установі з 24.12.1985 р. по 22.01.1986 р. інженером з організації праці, а з 22.01.1986 р. по 16.07.1988 р. - старшим інспектором спец. групи, звільнена з 16.07.1988 р. за скороченням штату.

Ці обставини правильно місцевим судом визнані доведеними, а доводи апеляційної скарги з цього приводу є надуманими.

Згідно з абзацом 2 пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 р. №283 до стажу державної служби зараховується робота (служба) на посадах керівних працівників і спеціалістів в апараті органів прокуратури, судів, нотаріату, дипломатичної служби, митного контролю, внутрішніх справ, служби безпеки, розвідувальних органів, інших органів управління військових формувань Держспецзв'язку, Адміністрації Держспецтрансслужби, державної податкової та контрольно-ревізійної служби.

Відповідно до п.1.4 Методики щодо зарахування (включення) до стажу державної служби періодів роботи (служби) періодів роботи (служби) колишніх працівників і осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, затвердженого наказом Головного управління державної служби України, Міністерства праці та соціальної політики України від 12.10.2007 р. №270/551, Постановою Правління Пенсійного фонду України від 12.10.2007 р. №18/10, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 05.11.2007 р. за №1243/14510, документами для зарахування (включення) до стажу роботи державної служби періоду роботи (служби) в органах внутрішніх справ є трудова книжка, копія послужного списку з особової справи рядового та начальницького складу та, у разі неможливості на підставі поданих документів обчислення стажу, - також довідка кадрової служби органу внутрішніх справ, у якому працював (проходив службу) колишній працівник або особа рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ, у тому числі інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи. У разі реорганізації органу внутрішніх справ таку довідку видає орган, що є його правонаступником, а у разі ліквідації органу - довідку видає Галузевий державний архів МВС України чи його органи на місцях. Пунктом 2.1 Методики визначено, що зарахування роботи (служби) в органах внутрішніх справ до стажу державної служби за часів СРСР (до 24.08.1991 р.) здійснюється відповідно до абзацу четвертого пункту 2 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.1994 р. №283. Згідно з п.2.3 Методики за часів СРСР до стажу державної служби зараховуються періоди роботи на посадах керівних працівників і спеціалістів та служби на посадах середнього, старшого і вищого начальницького складу у центральному апараті Міністерства внутрішніх справ СРСР, УРСР та інших республік СРСР, а також в апараті управлінь (самостійних відділів і інших підрозділів)внутрішніх справ - самостійних структурних підрозділів виконавчих комітетів місцевих рад депутатів трудящих, Рад народних депутатів та апараті управлінь (самостійних відділів і інших підрозділів) внутрішніх справ, які були місцевими органами державного управління Міністерства внутрішніх справ СРСР, УРСР та інших республік СРСР.

Таким чином, доводи позивача про те, що період роботи (служби) в УВС Пермського облвиконкому повинно бути зараховано до стажу державної служби заслуговують на увагу. Щодо тривалості такого стажу, то шляхом арифметичного підрахунку його тривалості за період з 24.12.1985 р. по 16.07.1988 р. тривалість становить 2 роки 6 місяців і 22 дня. Посилання позивача на наявність саме такої тривалості стажу слушні. Арифметичні помилки (описки) в документах з цього питання не є підставою не враховувати цей стаж в стаж державної служби.

Щодо заперечень відповідача про те, що він не є правонаступником Луганського обласного управління юстиції, вони не заслуговують на увагу, оскільки трудові правовідносини, з приводу яких виник спір, не пов'язані з правонаступництвом. Функції щодо позивачки з приводу спірних правовідносин в теперішній час виконує саме відповідач.

Тобто суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись ст.ст. 195-196, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Територіального управління державної судової адміністрації в Луганській області - залишити без задоволення.

Постанову Стахановського міського суду Луганської області від 25.02.2008 р. у справі № 2-а-24/2008 за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління державної судової адміністрації в Луганській області «про зобов'язання вчинити певні дії» - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з моменту набрання законної сили.

Головуючий                                                                                    

Судді