ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.О.Невського/Річна, 29/11, к. 122
УХВАЛА
27.02.2012Справа №5002-34/5302-2011
за позовом Приватного акціонерного товариства "Санаторій "Золотий пляж"
(98600, АР Крим, м. Ялта, смт. Курпати, Алупкінське шосе, 2)
до відповідача Фонду державного майна України
(01133, м. Київ, вул. Кутузова, 18/9)
третя особа Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця»
(01023, м. Київ, вул. Ш Руставелі, 39/41)
про визнання права власності
Суддя А. Р. Ейвазова
п р е д с т а в н и к и :
від позивача – ОСОБА_1. за довіреністю №б/н від 16.09.2011р.;
від відповідача – ОСОБА_2. за довіреністю №342 від 17.08.11р.;
від третьої особи – не з’явився;
від прокуратури – Куінджи М.О. посвід.№09006
Суть спору: Приватне акціонерне товариство "Санаторій "Золотий пляж" (далі – ПрАТ «Санаторій «Золотий пляж») звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом до відповідача – Фонду державного майна України про визнання права власності на майно, а саме:
- будівлі їдальні літ. «В», загальною площею 1728, 3 кв.м.;
- спального корпусу № 1 літ. А, загальною площею 2 324 кв.м.;
- спального корпусу № 2 літ. Б, загальною площею 1390, 5 кв.м.;
- спального корпусу №4 літ. «Г», загальною площею 5666, 3 кв.м.;
- пляжного корпусу № 5 літ. «Д», загальною площею 896, 8 кв.м.;
- адміністративного корпусу літ. «Е», загальною площею 370, 1 кв.м.;
- човнової станції літ. «З», загальною площею 153, 4 кв.м.;
- літнього кінозалу з відкритою площадкою літ «И», загальною площею 31, 6 кв.м.;
- складу літ. «Ж», загальною площею 288, 7 кв.м.;
- складу літ. «К», загальною площею 83, 6 кв.м. ;
- майстерні літ. «М», загальною площею 27, 3 кв.м;
- складу літ. «Н», загальною площею 45, 1 кв.м;
- резервуару на 300 м. куб;
- резервуару на 500 м. куб.
В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на те, що відповідне майно набуто ним у власність при передачі його одним із засновників товариства – акціонером – Закритим акціонерним товариством лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (перейменовано у Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів України «Укрпрофоздоровниця») до його статутного фонду відповідно до актів №№1,0101, 0202 на підставі установчого договору про створення ЗАТ «Санаторій «Золотий пляж». При цьому, як стверджує позивач, право власності на таке майно відповідачем у справі – Фондом державного майна України оспорюється (т.1 а.с.2-6).
Доповнюючи підстави заявленого позову, позивач, відповідного до наданого ним пояснення, також посилається на те, що право власності на спірне майно визнано за ним на підставі рішення господарського суду АР Крим від 31.05.2007р. у справі №2-26/2335.1-2006, на підставі якого зареєстровано право власності на будівлі та споруди санаторію «Золотий пляж» (т.1 а.с.114-115).
Відповідач у справі – Фонд державного майна України у відзиві на позов заявлені вимоги відхиляє, посилаючись на те, що:
- питання щодо суб’єктів права власності майна колишніх профспілкових організацій на даний час не врегульовано, у зв’язку з чим майно колишніх профспілкових організацій залишається державною власністю і правові підстави для зміни форми власності відсутні; результати інвентаризації відповідного майна Фондом державного майна направлені до Верховної Ради України
- президія Ради Федерації незалежних профспілок України постановою від 22.11.1991р. не вправі була передавати спірне майно у власність створеного нею Акціонерного товариства лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця», а останнє у подальшому ним розпоряджатись;
- рішення Виконавчого комітету Ялтинської міської ради, на підставі якого зареєстровано право власності на спальні корпуси №№1, 2, визнано недійсним рішенням господарського суду АР Крим від 29.09.2011р. у справі №5002-26/3170-2011, яке на даний час оскаржено в апеляційному порядку;
- вказаним рішенням у зазначеній справі встановлено факт знесення відповідного майна;
- рішенням господарського суду АР Крим від 26.09.2011р. у справі №5002-19/3405-2011, яке на даний час переглядається в апеляційному порядку, визнано недійсним рішення Виконавчого комітету Ялтинської міської ради від 12.10.2001р. №382 (15) «Про оформлення права власності на об’єкти нерухомого майна санаторію «Золотий пляж», які розташовані у смт. Курпати, а саме резервуари, човнову станцію літ. «З», склад літ. «Ж», «К», «Н», майстерню літ. «М», літній кінозал літ. «І», адміністративний корпус літ. «Е», пляжний корпус літ. «Д», будівлю їдальні літ. «В», пляжний корпус №4 літ. «Г» (т.1 а.с.107-110).
Ухвалою господарського суду АР Крим від 16.01.2012р. залучено до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Приватне акціонерне товариство лікувально-оздоровчих закладів профспілок України «Укрпрофоздоровниця» (діла – ПрАТ «Укрпрофоздоровниця») (т.1 а.с.69-70).
Третя особа – ПрАТ "Укрпрофоздоровния" у письмовому поясненні вважає вимоги, заявлені позивачем у справі, такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі. Як пояснила третя особа, спірне майно зареєстровано за позивачем на підставі рішення господарського суду АР Крим від 31.05.2007р. у справі №2-26/2335.1-2006 за позовом ЗАТ "Санаторій "Золотий пляж" до Виконавчого комітету Лівадійської селищної ради і ЗАТ "Укрпрофоздоровниця про визнання права власності. При цьому, ЗАТ "Укрпрофоздоровниця" правомірно володіла відповідним майном, яке передала як внесок до статутного фонду товариства (т.1 а.с.144-145).
До прийняття рішення у даній справі від прокуратури АР Крим 13.02.2012р. надійшло повідомлення про вступ у справу прокурора (т.1 а.с.112).
Дослідивши матеріали справи, вислухавши думку представників сторін, третьої особи та прокурора, суд вважає, що відповідна позовна заява прийнята помилково, оскільки дана справа не підсудна господарському суду Автономної Республіки Крим.
Так, предметом спору у даній справі є право власності на спірне майно, яке розташовано за адресою: АР Крим, м.Ялта, смт. Курпати, Алупкінське шосе. 2.
Відповідно до ч.2 ст.16 ГПК України, справи у спорах про право власності на майно, витребування майна з чужого незаконного володіння чи про усунення перешкод у користування майном розглядаються судом за місцезнаходженням майна.
Однак, в силу ч.4 цієї норми, справи у спорах, у яких відповідачем є вищий чи центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються господарським судом міста Києва.
Таким чином, розгляд справи, у яких відповідачем є, зокрема, вищий чи центральний орган виконавчої влади, віднесений до виключної компетенції господарського суду м. Києва ( абзац третій п.20.8 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 24.10.2011р. №10 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам»).
У даній справі вимоги заявлені до Фонду державного майна України, який є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом.
Так, у Тимчасовому положення про Фонд державного майна України, яке затверджено постановою Верховної Ради України від 07.07.1992р. №2558-ХІІ і діяло на момент подання позовної заяви та порушення справи, не визначено до якого виду органів влади віднесено відповідний центральний орган державної влади.
Однак, в силу пп.1, 2 Положення зазначено, що Фонд державного майна України є державним органом, який здійснює державну політику в сфері приватизації державного майна, виступає орендодавцем майнових комплексів, що є загальнодержавною власністю; Фонд у своїй діяльності підпорядкований і підзвітний Верховній Раді України.
Аналогічне положення щодо підпорядкування Верховній Раді України Фонду державного майна України містила і ч.2 ст.7 Закону України "Про приватизацію державного майна". При цьому, відповідні положення визнані неконституційними відповідно до рішення Конституційного Суду України від 01.07.1998р. у справі №01/1501-97 (1-8/98) за конституційним поданням Президента України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини четвертої статті 3, частини другої статті 5, частин другої та сьомої статті 7 і частини п’ятої статті 29 Закону України “Про приватизацію державного майна” (в редакції Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про приватизацію майна державних підприємств" від 19.02.997р. (справа щодо приватизації державного майна).
Зокрема, розглядаючи відповідну справу, Конституційний Суд України дійшов висновку про надання Конституцією України відповідному державному органу спеціального статусу лише через особливість призначення, у зв’язку з чим, як визначив Конституційний Суд України, підпорядкування в Законі України “Про приватизацію державного майна” Фонду державного майна України Верховній Раді України не відповідає Конституції України. При цьому, у відповідному рішенні Конституційний Суд України визначив, що це випливає і з Тимчасового положення про Фонд державного майна України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 07.07.1992р., яке визначає Фонд державного майна України державним органом, що здійснює державну політику у сфері приватизації державного майна, а також Закону України «Про приватизацію державного майна», де на Фонд державного майна покладається реалізація державної політики у сфері приватизації.
Перелік центральних органів виконавчої влади визначений Указом Президента України від 09.12.2010р. «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади», яким затверджено схему організації та взаємодії центральних органів виконавчої влади.
Відповідно до розділу 3 відповідної Схеми, у редакції чинній на момент звернення з позовом та порушення провадження у справі за таким позовом, Фонд державного майна віднесений до центрального органу виконавчої влади із спеціальним статусом.
Слід зазначити, що під час розгляду справи набув чинності Закон України «Про Фонд державного майна України», ст.1 якого визначено, що Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, відповідальним перед Президентом України.
Таким чином, оскільки відповідачем у даній справі є центральний орган виконавчої влади із спеціальним статусом – Фонд державного майна України, спір не може розглядатись господарським судом Автономної Республіки Крим, оскільки віднесений до виключної підсудності господарського суду м. Києва і відповідна справа прийнята до провадження господарським судом Автономної Республіки Крим помилково, без додержання правил про виключну підсудність.
Порушення правил про виключну підсудність є безумовною підставою для скасування рішення відповідно до п.7 ч.3 ст.105, п.7 ч.2 ст.11110 ГПК України.
Згідно ч.1 ст.17 ГПК України, якщо справа не підсудна даному господарському суду, матеріали справи надсилаються господарським судом за встановленою підсудністю не пізніше п’яти днів з дня надходження позовної заяви або винесення ухвали про передачу справи.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.15-17,86 ГПК України, суд
у х в а л и в:
направити справу за підсудністю до господарського суду м. Києва.
Ухвала може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного господарського суду протягом п’яти днів з дня їх оголошення.
Копію ухвали направити сторонам, третій особі та в прокуратуру Автономної Республіки Крим рекомендованою кореспонденцією.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Ейвазова А.Р.