СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
Іменем України
16 лютого 2012 року Справа № 5020-1848/2011
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Гоголя Ю.М.,
суддів Лисенко В.А.,
Рибіної С.А.,
за участю представників сторін:
представник позивача, ОСОБА_1 довіреність № 1 від 03.01.12, Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі;
представник відповідача, не з'явився, приватне підприємство "Моріто";
розглянувши апеляційну скаргу приватного підприємства "Моріто" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Шевчук Н.Г.) від 26 грудня 2011 року у справі № 5020-1848/2011
за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (майд. Повсталих, 6,Севастополь,99008)
до приватного підприємства "Моріто" (пл. Ревякіна, 1,Севастополь,99009)
про стягнення 3952,37 грн.
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2011 року Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до приватного підприємства "Моріто" про стягнення 2 952,37 грн., з яких основна заборгованість у розмірі 3 913,21 грн., пеня у розмірі 39,16 грн.
Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги неналежним виконанням відповідачем умов договору від 03.08.2005 року №252 в частині сплати орендної плати за період з 01.08.2011 року по 29.09.2011 року.
Рішенням господарського суду міста Севастополя від 26 грудня 2011 року у справі №5020-1848/2011 позов задоволений повністю. Стягнуто з приватного підприємства "Моріто" на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі заборгованість по орендній платі за період з 01.08.2011 по 29.09.2011 у розмірі 3913,21 грн., пеню за період з 11.09.2011 по 03.11.2011 у розмірі 39,16 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Не погодившись з рішенням суду, приватне підприємство "Моріто" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду скасувати, прийняти нове, яким позов залишити без задоволення.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заявник апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції дійшов неправомірного висновку, згідно з яким договірні відносини між сторонами з оренди спірного майна припинились з моменту повної оплати, а саме 29.09.2011 року.
У судовому засіданні 15 лютого 2012 року представники сторін підтримали свої доводи та заперечення. Оголошено перерву до 16 лютого 2012 року.
16 лютого 2012 року у судове засідання представник відповідача не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, 03.08.2005 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (Орендодавець) та приватним підприємством „Моріто” (Орендар) укладено договір оренди нерухомого майна (будівлі, споруди), що належить до державної власності №252 (а. с. 8-10).
Згідно з пунктом 1.1 Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування наступне нерухоме майно: виробничий корпус (літери Г) загальною площею 196,4 кв.м., будинок прохідної (літери Д) загальною площею 5,9 кв.м. , навіс загальною площею 32,5 кв.м., та огорожа, яке розташоване за адресою: місто Севастополь, вул. Ревякіна, 1, що знаходиться на балансі Орендаря, вартість якого визначено згідно експертному висновку від 30.04.2005 року та складає 119 584,00 грн. без урахування ПДВ (а. с. 8).
03.08.2005 року об’єкт оренди переданий відповідачу, що підтверджується актом приймання-передачі (а.с. 11).
Згідно з пунктом 3.1 Договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку квітень 2005 року (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) –996,5 грн.
Відповідно до пункту 3.2 Договору орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Згідно з пунктом 3.3 Договору орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні 70% на 30% щомісяця, не пізніше 10 числа місяця, наступного за звітним.
Договір оренди нерухомого майна (будівлі, споруди), що належить до державної власності №252, діє до 31 грудня 2009 року.
Як вбачається з пункту 10.6 Договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього Договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату його продовження.
У зв’язку з відсутністю такої заяви договір продовжений на наступний період.
Відповідно до пункту 10.7 чинність Договору припиняється внаслідок приватизації майна за участю Орендаря.
29.07.2011 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (Продавець) та приватним підприємством „Моріто” (Покупець) укладений Договір №228/40 купівлі-продажу окремого індивідуально-визначеного майна, що підлягає продажу шляхом викупу (а. с. 12-14).
Пунктом 1.1 Договору купівлі-продажу продавець зобов’язується передати у власність покупцю окреме індивідуально визначене майно державної власності –група інвентарних об’єктів у складі: виробничий корпус літери „Г”, загальною площею 196,4 кв.м. у цілому, місцезнаходження якого: місто Севастополь, вулиця Ревякіна за №1-А; будівля прохідної літери „Д” загальною площею 5,9 кв.м. у цілому, місцезнаходження якої: місто Севастополь, вулиця Ревякіна за №1/1.
Відповідно до пункту 1.2 Договору купівлі-продажу право власності на об’єкт приватизації переходить до покупця з моменту сплати повної вартості придбаного об’єкта приватизації.
Згідно з пунктом 1.4 Договору купівлі-продажу, об’єкту приватизації продано за 259 080,00 грн. При цьому сума податку на додану вартість становить 43 180,00 грн.
Відповідно до пункту 2.1 Договору купівлі-продажу покупець зобов’язаний протягом 10 днів з моменту нотаріального посвідчення та державної реєстрації договору внести 43 180,00 грн. податку на додану вартість за придбаний об’єкт приватизації.
Пунктом 2.2 Договору купівлі-продажу встановлено, що покупець зобов’язаний внести 215 900,00 грн. за придбаний об’єкт приватизації протягом 30 календарних днів з моменту нотаріального посвідчення договору. Строк оплати може бути продовжений ще на 30 календарних днів за умови внесення покупцем не менш як 50 відсотків від цієї суми. Плата за об’єкт приватизації вноситься на підставі цього договору.
За змістом пункту 3.1-3.2 Договору купівлі-продажу передача об’єкта приватизації Покупцю здійснюється Продавцем в 3-дений строк після оплати Покупцем повної вартості об’єкту приватизації. Передача об’єкту приватизації продавцем і прийняття його Покупцем засвідчується актом прийому-передачі, який підписується сторонами та скріплюється їх печатками.
29.07.2011 року Договір купівлі-продажу був посвідчений приватним нотаріусом Ковальською Л.П. та зареєстрований в реєстрі за №1753.
Згідно з актом приймання-передачі від 03.10.2011 року продавець передав, а покупець прийняв у власність окреме індивідуально визначене майно державної власності –група інвентарних об’єктів у складі: виробничий корпус літери „Г”, загальною площею 196,4 кв.м. у цілому, місцезнаходження: місто Севастополь, вулиця Ревякіна №1-А; будівля прохідної літери „Д”, загальною площею 5,9 кв.м. у цілому, місцезнаходження: місто Севастополь, вулиця Ревякіна №1/1 (об’єкт приватизації) (а.с. 15).
Покупець сплатив повну вартість об’єкту приватизації за Договором купівлі-продажу 29.09.2011 року, між тим акт приймання-передачі приватизованого майна був підписаний сторонами 03.10.2011 року, в зв’язку з чим позивач вважає, що договір оренди припинив свою дію 29.09.2011 року, що на думку позивача надає йому право вимагати від відповідача сплатити орендну плату за період з 01.08.2011 року по 29.09.2011 року у розмірі 3 913,21 грн., а також пеню за період з 11.09.2011 року по 03.11.2011 року у розмірі 39,16 грн.
Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає наявними підстави для скасування оскарженого рішення суду першої інстанції, у зв’язку з наступним.
Приписами частини 6 статті 283 Господарського кодексу України передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 759 Цивільного кодексу України, договором оренди визнається договір, за умовами якого одна сторона, орендодавець, передає іншій стороні, орендарю, за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. Дана норма кореспондується із статтею 283 Господарського кодексу України, якою визначено, що за договором оренди одна сторона, орендодавець, передає другій стороні, орендареві, за плату па певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення або цілісний майновий комплекс, що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості.
Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі посилається на те, що „Договір оренди державного майна від 03.08.2005 року №252, припинив свою дію 29 вересня 2011 року”. Однак, судова колегія вважає дані ствердження позивача не правомірними та такими, що не підтверджуються обставинами справи.
Відповідно до положень пунктів 2.4 та 10.7 договору оренди №252 від 03.08.2005 року вбачається, що дія договору припиняється внаслідок приватизації об’єкту оренди за участю Орендаря; у разі припинення договору майно повертається Орендарем Балансоутримовичу.
Згідно з пунктом 2 статті 26 Закону України “Про оренду державного та комунального майна”договір оренди припиняється у разі приватизації об'єкту оренди орендарем (за участю орендаря).
Положеннями частини 1 статті 27 Закону України “Про оренду державного та комунального майна” передбачено, що у разі розірвання договору оренди орендар окремого індивідуально визначеного майна зобов'язаний повернути це майно відповідному підприємству, господарському товариству, створеному в процесі приватизації або його правонаступнику.
Відповідно до акту прийому-передачі б/н від 03.08.2005 року об’єкт оренди був переданий на баланс приватного підприємства „Моріто”, який став при цьому і Балансоутримувачем державного майна.
Згідно з договором купівлі-продажу від 29.07.2011 року, сторонами якого є позивач і відповідач, позивач продав відповідачу індивідуально визначене майно, яке було Об'єктом оренди за договором оренди № 252 від 03.08.2005 року.
03 жовтня 2011 року Продавець передав орендоване майно Покупцю по акту прийому-передачі, саме чим виконав свої зобов’язання за договором оренди №252 від 03.08.2005 року.
Положеннями пунктів 3.1 та 3.2 договору купівлі-продажу державного майна від 29.07.2011 року визначено, що передача Об'єкту приватизації здійснюється Продавцем Покупцю в триденний строк після оплати Покупцем повної вартості Об’єкту приватизації; передача Об'єкту приватизації Продавцем і прийняття його Покупцем засвідчується Актом прийому-передачі, який підписується сторонами та скріпляється їх печатками.
Відповідно до пункту 14.1 договору купівлі-продажу державного майна від 29.07.2011 року договір підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації. Аналогічна норма міститься в пункті 3 статті 640 Цивільного кодексу України.
Положеннями частини 3 пункту 3 розділу „Заключні і перехідні положення” Закону України „Про внесення змін в Закон України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмеження” та інші законодавчі акти України від 11.02.2010 року № 1878-VІ визначено, що до 01.01.2012 року державна реєстрація правочинів щодо нерухомого майна здійснюється нотаріусами.
Договір купівлі-продажу державного майна від 29.07.2011 року був засвідчений приватним нотаріусом Севастопольського міського нотаріального округу Ковальською Л.П. та зареєстрований в державному реєстрі угод (правочинів) за №1753.
Окрім цього, підписуючи договір купівлі-продажу державного майна від 29.07.2011 року, позивач гарантував, що Об'єкт приватизації не входить в перелік об'єктів, що не підлягають приватизації, не є проданим, переданим, закладеним, не знаходиться під арештом, судових справ щодо нього немає (пункт 8.1 Договору). Дана гарантія є підтвердженням припинення договору оренди нерухомого майна, що є Об'єктом приватизації.
З моменту укладення договору купівлі-продажу державного майна виникають права і обов'язки у сторін такого договору щодо Об'єкту продажу (приватизація).
Положення пункту 1.2 договору купівлі-продажу державного майна від 29.07.2011 року та частини 1 статті 22 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малої приватизації)” № 2171-ХП від 06.03.1992 року визначають, що право власності на Об'єкт приватизації переходить до Покупця з моменту оплати повної вартості Об'єкту приватизації.
В той же час, згідно з частиною 3 статті 22 Закону України „Про приватизацію невеликих державних підприємств (малої приватизації)” до придбання покупцем права власності на придбаний об'єкт приватизації відповідальність за його збереження несе підприємство (установа, організація), на балансі якого знаходиться об'єкт приватизації.
Матеріали справи свідчать про те, що договір оренди № 252 від 14.09.2005 року був припинений 29.07.2011 року.
В матеріалах справи відсутні докази того, що після 29.07.2011 року, тобто з дати передачі державного майна на утримання від Орендаря балансоутримувачу, приватне підприємство „Моріто” використовувало об’єкт приватизації в своїй господарській діяльності та використовувалось ним як орендарем.
Заявник апеляційної скарги вказує, що не згоден з висновками суду першої інстанції відносно того, що договірні відносини за договором оренди припинені з моменту повної оплати, а саме 29.09.2011 року.
При цьому в рішенні суду першої інстанції вказується, що договірні відносини за договором оренди між сторонами, тобто між позивачем та відповідачем, припинені з моменту повної оплати тобто з 29.09.2011 та до цієї дати Відповідач був зобов'язаний сплатити Позивачу орендну платню за користування державним майном, згідно з умовами договору оренди державного майна від 03.08.2005 року №252.
Судова колегія встановила, що висновок суду першої інстанції заснований на неправомірному ототожненні моменту переходу права власності на приватизований об'єкт на підставі договору купівлі-продажу об'єкту нерухомості з моментом припинення договору оренди нерухомого майна, у зв'язку з повною оплатою.
Окрім цього, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції не врахував зобов'язання орендаря щодо порядку і термінів повернення орендованого майна, визначені договором оренди, а також свої зобов'язання по строкам передачі Об'єкту приватизації, які визначені умовами договору купівлі-продажу такого об'єкту.
Таким чином, судова колегія не може погодитись із рішенням місцевого господарського суду.
Керуючись статями 101, п.2 ст. 103, ч.3, ч.4, ст.104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу приватного підприємства "Моріто" задовольнити.
2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 26 грудня 2011 року у справі № 5020-1848/2011 скасувати.
3. Прийняти нове рішення.
У позові відмовити повністю
Головуючий суддя Ю.М. Гоголь
Судді В.А. Лисенко
С.А. Рибіна
Розсилка:
1. Регіональне відділення Фонду державного майна України в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі (майд. Повсталих, 6,Севастополь,99008)
2. Приватне підприємство "Моріто" (пл. Ревякіна, 1,Севастополь,99009)