КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД       

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.02.2012                                                                                           № 1/374

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Зубець Л.П.

суддів:            Новікова  М.М.

          Мартюк А.І.

при секретарі:            Рибаруку М.М.

за участю представників

від позивача:          не з’явились;

від відповідача:           ОСОБА_1 - дов. №3 від 03.01.2012р.;

                              ОСОБА_2 – дов. №33 від 03.01.2012р.;

від третьої особи           не з’явились;

розглянувши у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу  Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Луганської обласної дирекції

на ухвалу                      Господарського суду міста Києва  

від                               23.01.2012р.

у справі                     №1/374 (суддя Мельник В.І.)

за позовом                Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Луганської обласної дирекції

до           Приватного акціонерного товариства „Акціонерна страхова компанія „Інго Україна”

третя особа          Товариство з обмеженою відповідальністю „Луганський гофротарний комбінат”

про          стягнення 6 988 986,46 грн.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.01.2012р. провадження у справі №1/374 було зупинено на підставі ч.1 ст. 79 Господарського процесуального кодексу України.

Не погоджуючись із винесеною ухвалою суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.01.2012р. у справі №1/374, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що місцевим господарським судом було неповно з’ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми процесуального права. Зокрема, позивач наголошував на наступному:

- відповідачем порушені строки прийняття рішення щодо виплати або відмови у виплаті страхового відшкодування;

- відповідач не надав суду доказів, які б свідчили про те, що кримінальна справа порушена саме відносно посадових осіб Товариства з обмеженою відповідальністю „Луганський гофротарний комбінат” (третьої особи);

- розгляд Ленінським районним судом м. Луганська кримінальної справи за фактом пожежі, внаслідок якої частково знищено застраховане відповідачем майно, не впливає на обов’язок відповідача виконувати умови договору страхування №630133584 від 19.06.2009р. щодо прийняття рішення про виплату або відмову у виплаті страхового відшкодування.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.02.2012р. апеляційну скаргу позивача було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 22.02.2012р.

В судовому засіданні 22.02.2012р. представники відповідача подали відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечували проти доводів позивача, викладених в апеляційній скарзі, просили суд залишити скаргу без задоволення, а оскаржувану ухвалу місцевого господарського суду без змін, як таку, що була винесена з повним, всебічним та об’єктивним з’ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм процесуального права.

Представники позивача та третьої особи у судове засідання 22.02.2012р. не з’явились, про поважність причин нез’явлення суд не повідомили, будь-яких заяв або клопотань до суду не надходило.

Оскільки явка представників сторін та третьої особи у судове засідання не була визнана судом обов’язковою, приймаючи до уваги наявні в матеріалах справи докази належного повідомлення представників сторін та третьої особи про місце, дату та час судового розгляду, а також зважаючи на обмеженість строків розгляду апеляційної скарги на ухвали місцевого господарського суду, колегія суддів визнала за можливе розглядати справу у відсутність представників позивача та третьої особи.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників відповідача, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Публічне акціонерне товариство „Райффайзен Банк Аваль” в особі Луганської обласної дирекції (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства „Акціонерна страхова компанія „Інго Україна” (далі - відповідач) 6 988 986,46 грн. страхового відшкодування, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що відповідач не виконує умови договору страхування №630133584 від 19.06.2009р. До участі у справі як третю особу було залучено Товариство з обмеженою відповідальністю „Луганський гофротарний комбінат” (далі - третя особа).

В процесі судового розгляду відповідач подав клопотання про зупинення провадження у справі №1/374 до прийняття рішення Ленінським районним судом м. Луганська у кримінальній справі по обвинуваченню ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6. за ст. 270 ч.2 Кримінального кодексу України (том справи – 2, аркуші справи – 72-73), посилаючись на те, що вказана стаття Кримінального кодексу України передбачає покарання за порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, що спричинило виникнення пожежі, яка спричинила загибель людей, майнову шкоду в особливо великому розмірі або інші тяжкі наслідки. Кримінальну справу порушено відносно посадових осіб третьої особи, яка виступає страхувальником за договором страхування №630133584 від 19.06.2009р., укладеним з відповідачем, а умовами названого договору передбачено, що порушення вимог правил пожежної безпеки працівниками третьої особи є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування.

Місцевий господарський суд задовольнив клопотання відповідача, визнавши його обґрунтованим і підтвердженим належними доказами, та зупинив провадження у справі №1/374 до розгляду Ленінським районним судом м. Луганська пов'язаної з нею кримінальної справи №02/10/0091.

Позивач в апеляційній скарзі зазначає про те, що підстави для зупинення провадження у справі відсутні, оскільки наявність кримінальної справи №02/10/0091 не впливає на зобов’язання сторін за договором страхування №630133584 від 19.06.2009р., а тому місцевий господарський суд повинен був вирішувати спір по суті.

Апеляційний господарський суд не погоджується з доводами позивача, викладеними в апеляційній скарзі, вважає їх помилковими та такими, що спростовуються зібраними у справі доказами, з наступних підстав.

Насамперед, необхідно зазначити, що предметом розгляду у справі №1/374 є вимоги позивача, який є вигодонабувачем за договором страхування №630133584 від 19.06.2009р., про стягнення 6 988 986,46 грн. страхового відшкодування, яке, на думку позивача, підлягає виплаті у зав’язку з настанням страхового випадку – пожежі, що мала місце 26.01.2010р.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом договору страхування №630133584 від 19.06.2009р. є майнові інтереси страхувальника (третьої особи), що не суперечать закону, пов’язані з володінням, користуванням, розпорядженням майном (нежитлові будівлі). Майно застраховане, якщо воно перебуває за адресою: Україна, м. Луганськ, вул.  Ровеньковськая, буд. 82-А (п.п.2.1, 11 договору страхування).

Умови здійснення виплати страхового відшкодування погоджені сторонами в розділі 15 договору страхування №630133584 від 19.06.2009р., згідно з п.15.6 якого страховик має право відкласти рішення щодо виплати або відмови у виплаті страхового відшкодування у випадку якщо органами внутрішніх справ порушена кримінальна справа проти посадових осіб страхувальника, уповноважених ним осіб або його представників та/або ведеться розслідування обставин, які спричинили настання страхового випадку - до закінчення розслідування.

В розділі 17 договору страхування №630133584 від 19.06.2009р. визначені права та обов’язки сторін. Зокрема, в пп.17.1.9 п.17.1 названого договору передбачено, що страхувальник зобов’язаний дотримуватися вимог безпеки, що встановлені законами або іншими нормативними актами щодо об’єкта страхування (правила та норми безпеки проведення робіт або інші аналогічні норми).

В розділі 16 договору страхування №630133584 від 19.06.2009р. наведені причини відмови у страховій виплаті. Так, відповідно до пп.16.1.7 п.16.1 вказаного договору страхування підставою для відмови страховика (відповідача) у здійсненні виплати страхового відшкодування є невиконання страхувальником (третьою особою) будь-якого із обов’язків, накладених на нього цим договором.  

Як було встановлено судом, 26.01.2010р. на території відповідача сталась пожежа, внаслідок якої було знищено частину майна, застрахованого відповідачем за договором страхування №630133584 від 19.06.2009р.

Слідчим управлінням УМВС України в Луганській області порушено кримінальну справу №02/10/0091 за фактом порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, що спричинило виникнення пожежі на території підприємства ТОВ „Луганський гофротарний комбінат”, якою заподіяно шкоду здоров’ю людей, спричинено загибель людей та заподіяно майнову шкоду ТОВ „Луганський гофротарний комбінат”, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 270 Кримінального кодексу України. По даній кримінальній справі органом досудового слідства висунуто звинувачення директору названого товариства             Сєдову В.В., головному інженеру Супруну Г.В., начальнику цеху №1 Гладкому В.В. та зварювальнику Буту І.Л. Кримінальна справа №02/10/0091 знаходиться на розгляді у Ленінському районному суді м. Луганська (том справи – 2, аркуш справи – 54).

В матеріалах справи наявний лист Ленінського районного суду м. Луганська від 19.01.2012р. №1-431/11, в якому вказано, що в провадженні суду знаходиться кримінальна справа, порушена за фактом порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, які спричинили виникнення пожежі на території ТОВ „Луганський гофротарний комбінат” за адресою: м. Луганськ, вул. Ровеньковська, 82-А, яка спричинила шкоду здоров’ю людей та потягла загибель людей, за ознаками злочину, передбаченого ст. 270 ч.2 Кримінального кодексу України. Рішення по справі не прийнято (том справи – 2, аркуш        справи – 77).

Частина 2 статті 270 Кримінального кодексу України передбачає покарання за порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки, що спричинило виникнення пожежі, яка спричинила загибель людей, майнову шкоду в особливо великому розмірі або інші тяжкі наслідки.

Як вірно зазначив місцевий господарський суд в оскаржуваній ухвалі, кримінальна справа №02/10/0091, яка розглядається Ленінським районним судом м. Луганська, є пов’язаною з господарською справою №1/374 і в процесі розгляду кримінальної справи №02/10/0091 по обвинуваченню посадових осіб третьої особи (страхувальника за договором страхування №630133584 від 19.06.2009р.) ОСОБА_3., ОСОБА_4., ОСОБА_5., ОСОБА_6. можуть бути встановлені обставини, які матимуть суттєве значення для правильного вирішення спору у справі №1/374, зокрема, відносно вини посадових осіб третьої особи у порушенні правил пожежної безпеки, що спричинило виникнення пожежі, оскільки за умовами договору страхування №630133584 від 19.06.2009р. вказані порушення є підставою для відмови відповідачем у виплаті страхового відшкодування.

Наведене вище свідчить про те, що розгляд господарської справи №1/374 є неможливим до вирішення пов’язаної з нею кримінальної справи №02/10/0091, яка розглядається Ленінським районним судом м. Луганська.

Доказів, які б свідчили про протилежне, ані місцевому господарському суду, ані суду апеляційної інстанції надано не було.  

В ст. 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що провадження у справі №1/374 підлягає зупиненню.

Згідно зі ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Доводи, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи.

Враховуючи вищенаведені обставини в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що ухвала Господарського суду міста Києва від 23.01.2012р. у справі №1/374 прийнята з дотриманням норм процесуального права, у зв’язку з чим апеляційна скарга позивача задоволенню не підлягає.

Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на позивача (апелянта).

Керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 75, 79, 86, 99, 101-106 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства „Райффайзен Банк Аваль” в особі Луганської обласної дирекції залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 23.01.2012р. у справі №1/374 - без змін.

2. Матеріали справи №1/374 повернути до Господарського суду міста Києва.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції у встановленому законом порядку та строки.

Головуючий суддя                                                                      Зубець Л.П.

Судді                                                                                          Новіков  М.М.

                                                                                          Мартюк А.І.