Справа № 1218/12

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

26 січня 2012 року Солом’янський районний суд м. Києва

             у складі: головуючого - судді –       Оксюти Т.Г.

             при секретарі –                              Прохоровій К.Д.

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Солом’янської районної в м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 про визнання ордеру на жиле приміщення та розпорядження недійсними, виселення з жилого приміщення, -

В С Т А Н О В И В :

          11.08.2011 року позивачі звернулись до суду з позовом до відповідачів та просили визнати рішення виконавчого комітету Солом’янської районної у м. Києві державної адміністрації про надання ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_1 недійсним.

          Визнати ордер на жиле приміщення –квартиру АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_3 недійсним.

Виселити ОСОБА_3 з жилого приміщення –квартири АДРЕСА_1.

Свої вимоги обґрунтовують тим, що рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 25.07.2008 року в цивільній справі за позовом ОСОБА_4 їх було визнано такими, що втратили право користування жилим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1.

При цьому ОСОБА_4, як позивач у вищевказаній справі, надав суду неправдиві відомості про те, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не проживали в квартирі без поважних причин та про те, що йому невідоме їх місцезнаходження. Саме тому про існування рішення суду позивачі дізналися випадково лише у 2010 році, після чого 24.01.2011 року звернулися до Апеляційного суду м. Києва з апеляційною скаргою на рішення суду.

12.05.2011 року Апеляційний суд м. Києва своєю ухвалою скасував рішення Солом'янського районного суду м. Києва у вищевказаній цивільній справі №2-2538/08 і провадження у справі було закрито в зв’язку зі смертю позивача ОСОБА_4

Таким чином позивачі, як члени сім'ї наймача ОСОБА_4, який отримав квартиру 19.10.1988 року згідно ордеру на житлове приміщення №11092, згідно вимог чинного законодавства не визнавалися такими, що втратили право на користування житлом і не припиняли свого права на проживання в ній.

Спірна квартира є неприватизованою та знаходиться на балансі КП «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду»СП ВСП «Чоколівський».

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер.

Після скасування Апеляційним судом м. Києва рішення Солом'янського райсуду м. Києва позивачі звернулися до паспортистки ЖЕКу №909 з метою реєстрації в спірній квартирі, однак їм було відмовлено з посиланням на те, що у спірній квартирі значиться зареєстрованою та проживає інша особа.

В липні 2011 року, отримавши довідку форми №3, позивачі довідалися, що ордер на дану квартиру був виданий відповідачу ОСОБА_3 і він зареєстрований в спірній квартирі.

На неодноразові письмові заяви та скарги стосовно протизаконної видачі ордеру на вселення та реєстрації в квартирі громадянина ОСОБА_3, надання копії рішення виконавчого органу про видачу ордеру на його вселення, заборони приватизації цієї квартири, заяви про знищення особистого майна, тощо, позивачі отримували лише відписки від Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації, а деякі запити залишалися взагалі без відповіді.

Вважають, що при вирішенні питання про виділення квартири ОСОБА_3 і видачі на його ім'я ордера на спірне жиле приміщення Солом’янською районною в м. Києві державною адміністрацією були порушені їх житлові права, оскільки у відповідності з ст. 71 ЖК України жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї понад шість місяців при наявності поважних причин.

На підставі викладеного, позивачі вважають, що є всі законні підстави для визнання ордеру на жиле приміщення виданого на ім'я ОСОБА_3 та рішення Солом’янської районної в м. Києві державної адміністрації недійсними.

Крім того, у зв’язку з тим, що ОСОБА_3 не має права на користування спірною квартирою він підлягає виселенню.

          На підставі вищевикладеного просили позов задовольнити.

          Позивачі та їх представник у судовому засіданні позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити.

          Представник Солом’янської районної в м. Києві державної адміністрації в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечувала, посилаючись на те, що ордер на жиле приміщення за адресою: АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_3 видавався на підставі розпорядження Солом’янської районної в м. Києві державної адміністрації від 10.03.2011 року за №124.

          Ордер був виданий без порушень норм чинного законодавства.

          Проте, представник не заперечувала проти обставин, викладених у позовні заяві, а саме проти того, що позивачі мають право на проживання у квартирі АДРЕСА_1.

          Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував посилаючись на те, що він був законно вселений у квартиру АДРЕСА_1, а саме на підставі ордеру серії Б №018375 на жиле приміщення.

          На підставі вищевикладеного просив у позові відмовити в повному обсязі.

Суд, вислухавши думку позивачів та їх представника, представника відповідача Солом’янської районної в м. Києві державної адміністрації, відповідача ОСОБА_3, вивчивши та дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 25.07.2008 року в цивільній справі №2-2538/08 за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа: Солом’янська районна у м. Києві державна адміністрація про визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням, позивачів –ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було визнано такими, що втратили право користування жилим приміщенням, а саме квартирою АДРЕСА_1.

У зв’язку з тим, що ОСОБА_4 було невірно викладено обставини у вказаній справі, позивачі 24.01.2011 року звернулися до Апеляційного суду м. Києва з апеляційною скаргою на вищевказане рішення суду.

Ухвалою колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду м. Києва від 12.05.2011 року рішення Солом’янського районного суду м. Києва від 25.07.2008 року скасовано та провадження у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа: Солом’янська районна в м Києві державна адміністрація про визнання особи такою, що втратила право користування житлом закрито.

В ході розгляду Апеляційним судом м. Києва вищевказаної справи було встановлено, що рішення Солом’янського районного суду м. Києва від 25.07.2008 року підлягало скасуванню, у зв'язку з порушенням норм процесуального права, неправильною оцінкою доказів та невідповідністю висновків суду обставинам справи і провадження у справі було закрито в зв’язку зі смертю позивача –ОСОБА_4

Згідно ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Як пояснили в судовому засіданні позивачі, після скасування Апеляційним судом м. Києва рішення Солом'янського райсуду м. Києва вони звернулися до ЖЕКу №909 з метою реєстрації в спірній квартирі, однак їм було відмовлено з посиланням на те, що у спірній квартирі на зареєстрована та проживає інша особа.

Згідно довідки форми №3 виданої ВСП «Чоколівський»15.07.2011 року за №1296, у квартирі АДРЕСА_1 зареєстрований та проживає відповідач ОСОБА_3

Спірна квартира не приватизована.

Відповідач ОСОБА_3 був зареєстрований у квартирі на підставі ордеру на жиле приміщення –квартиру АДРЕСА_1 серії Б №018375 виданого Солом’янською районною в м. Києві державною адміністрацією на підставі розпорядження №124 від 10.03.2011 року.

Позивачі просили визнати рішення виконавчого комітету Солом’янської районної у м. Києві державної адміністрації про надання ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_1 та ордер на жиле приміщення –квартиру АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_3 недійсними, на що слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 58 ЖК України ордер може бути виданий лише на вільне жиле приміщення.

Ст. 59 ЖК України визначає, що ордер на жиле приміщення може бути визнано недійсним у судовому порядку у випадках подання громадянами не відповідаючи дійсності відомостей про потребу в поліпшенні житлових умов, порушення прав інших громадян/або організацій на зазначене в ордері жиле приміщення, неправомірних дій службових осіб при вирішенні питання про надання жилого приміщення, а також в інших випадках порушення порядку і умов надання жилих приміщень.

Згідно п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.04.1985 р. «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України», у випадку, коли позов пред'явлено особами, права яких порушено видачею ордера і на яких не може бути покладено обов'язок по наданню відповідачам жилого приміщення, до участі у справі має бути притягнутий виконком або інший відповідний орган, що здійснює управління житловим фондом. Якщо, незважаючи на попередження, притягнутий до участі у справі орган не вирішив питання про надання відповідачам приміщення, суд вирішує позов по суті і при його задоволенні покладає на цей орган обов'язок надати відповідачам те жиле приміщення, яке вони раніше займали, або інше, яке за змістом ч. 2 ст.117 ЖК України має відповідати за розміром і благоустроєм наданому за ордером. У будь-якому випадку надається інше, а не раніше займане жиле приміщення, якщо останнє  зайняте з законних підстав.

Таким чином судом достовірно встановлено, що позивачі, як члени сім'ї наймача ОСОБА_4, який отримав квартиру 19.10.1988 року згідно ордеру на житлове приміщення №11092, згідно вимог чинного законодавства не визнавалися такими, що втратили право на користування житлом і не припиняли свого права на проживання в ній.

При вирішенні судом спору в 2008 році про визнання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 такими, що втратили право користування жилим приміщенням, а саме: квартирою АДРЕСА_1, Солом'янська районна в м. Києві державна адміністрація була притягнута до участі в справі в якості третьої особи, а, отже, на час винесення розпорядження та видання ордеру на жиле приміщення на квартиру ОСОБА_3 по справі було достовірно відомо про наявність спору на зазначене житло.

Встановлено, що на неодноразові письмові заяви та скарги до Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації: вх. №92Г від 01.02.2011 року, вх. №6370 від 13.07.2011 року, вх. №993 2 від 13.07.2011 року; до керівника Солом'янського РУ ГУ МВС України в м. Києві вх. №Т-2390 від 13.07.2011 року, вх. №Т-2415 від 15.07.2011 року; до Голови КМДА вх. №Т-993 від 15.06.2011 року, директора ЖЕКу №909 вх. №63 від 14.06.2011 року стосовно протизаконної видачі ордеру на вселення та реєстрації в квартирі громадянина ОСОБА_3, надання копії рішення виконавчого органу про видачу ордеру на його вселення, заборони приватизації цієї квартири, заяви про знищення особистого майна тощо, позивачі отримували відповіді, що при реєстрації та видачі ордеру на спірне жиле приміщення ОСОБА_3, в діях Солом’янської районної в м. Києві державної адміністрації та ВСП «Чоколівський»порушень функціональних обов’язків та вимог чинного законодавства України виявлено не було.

Проте, з такими твердженнями Солом’янської районної в м. Києві державної адміністрації суд не погоджується з огляду на наступне.

12.05.2011 року Апеляційний суд м. Києва своєю ухвалою скасував рішення Солом'янського районного суду м. Києва по цивільній справі №2-2538/08 від 25.07.2008 року у зв'язку з порушенням норм процесуального права, неправильною оцінкою доказів та невідповідністю висновків суду обставинам справи, а провадження у справі було закрито, у зв’язку зі смертю ОСОБА_4

Отже, при вирішенні питання про виділення квартири ОСОБА_3 і видачі на його ім'я ордера на спірне жиле приміщення Солом’янською районною в м. Києві державною адміністрацією були порушені житлові права позивачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, оскільки у відповідності з ст. 71 ЖК України жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім'ї понад шість місяців при наявності поважних причин.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 106 ЖК України повнолітній член сім'ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім'ї наймача.

З урахуванням порушення прав позивачів при вирішенні питання виділення квартири громадянинові ОСОБА_3 згідно розпорядження Солом’янської районної в м. Києві державної адміністрації та незаконної видачі останнім ордеру, суд приходить до висновку, що наявні усі підстави для визнання розпорядження Солом’янської районної у м. Києві державної адміністрації про надання ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_1 та ордеру на жиле приміщення –квартиру АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_3 недійсними.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку про задоволення цієї частини позовних вимог.

Також, слід зазначити, що згідно ст.117 ЖК України, у разі визнання ордера на жиле приміщення недійсним внаслідок неправомірних дій осіб, які одержали ордер, вони підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення. Якщо громадяни, зазначені в ордері, раніше користувалися жилим приміщенням у будинку державного або громадського житлового фонду, їм повинно бути надано жиле приміщення, яке вони раніше займали, або інше жиле приміщення. У випадках визнання ордера на жиле приміщення недійсним з інших підстав, крім випадку, передбаченого частиною першою цієї статті, громадяни, зазначені в ордері, підлягають виселенню з наданням іншого жилого приміщення або приміщення, яке вони раніше займали.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відповідач ОСОБА_3 не має права на користування спірною квартирою АДРЕСА_1 і тому підлягає виселенню.

Згідно ст.10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Згідно ст.57 ЦПК України доказами  є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для  вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті  обставини, на які вона посилається  як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього кодексу.

Згідно ч.4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

За таких обставин справи, суд приходить до висновку, що позивачі довели ті обставини на які посилались як на підставу позовних вимог, а тому позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до п. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Встановлено, що при подачі позову до суду усі судові витрати були оплачені позивачем ОСОБА_1

Таким чином, суд приходить до висновку, про стягнення з ОСОБА_3 на користь позивачів суми сплаченого судового збору 8,50 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 37,00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись Постановою Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.04.1985 року «Про деякі питання, що виникли в практиці застосування судами Житлового кодексу України ст.ст. 58, 59, 71, 106, 117 ЖК України, ст.ст. 10, 27, 28, 29, 30, 57, 60, 61, 88, 169, 213, 214, 215, 218, 226-228 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Солом’янської районної в м. Києві державної адміністрації, ОСОБА_3 про визнання ордеру на жиле приміщення та розпорядження недійсними, виселення з жилого приміщення задовольнити.

Визнати недійсним розпорядження Солом'янської районної у м. Києві державної адміністрації «Про вирішення житлових питань громадян Солом’янського району»№124 від 10.03.2011 року про надання ОСОБА_3 квартири АДРЕСА_1.

Визнати недійсним ордер на жиле приміщення серії Б №018375 від 16.03.2011 року, що виданий Солом’янською районною в м. Києві державною адміністрацією на підставі розпорядження №124 від 10.03.2011 року - квартиру АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_3.

Виселити ОСОБА_3 з жилого приміщення, а саме: квартири АДРЕСА_1.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в сумі 8,50 грн. та витрати по сплаті інформаційно-технічного забезпечення в сумі 37,00 грн.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва через Солом’янський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня постановлення рішення.

Суддя