Справа № 2/0614/1202/11
Р І Ш Е Н Н Я
І м е н е м У к р а ї н и
22 лютого 2012 року Малинський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді Ярмоленка В.В.
при секретарі судових засідань Грищенко О.В.
розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Малині цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяних внаслідок злочину, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, заподіяної відповідачами внаслідок злочинних дій останніх 17 жовтня 2010 року. В їх обґрунтування зазначила, що в цей день близько 12-ї години на території Малинського кооперативного ринку ОСОБА_4 декілька разів вдарила її кулаком по обличчю, а ОСОБА_3, тримаючи в руці камінь, нанесла кілька ударів по голові, внаслідок чого в неї з носа потекла кров та вона була змушена стаціонарно лікуватися з 21.10.2010 року по 01.11.2010 року. Згідно акту СМЕ позивачу були завдані легкі тілесні ушкодження. За її скаргою Малинським районним судом Житомирської області була порушена кримінальна справа проти відповідачів за ч.2 ст. 125 КК України, однак постановою від 04.11.2011 року була закрита в зв’язку з звільненням від кримінальної відповідальності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі п. «е»ст.1 Закону України «Про амністію у 2011 році».
Просила стягнути з відповідачів в солідарному порядку 2318 грн. матеріальної шкоди та 4000 грн. моральної шкоди, завданих їй внаслідок злочину.
В судовому засіданні підтримала позовні вимоги, зазначивши, що тривалий час лікувалася в Малинському МРТМО, а квітні 2011 року обстежувалася в Житомирському консультативно-діагностичному центрі з приводу ускладнень стану здоров’я внаслідок її побиття відповідачами. Внаслідок цього несла матеріальні збитки, розмір яких підтверджується чеками та квитанціями, долученими до матеріалів справи, і як наслідок, пов’язану з цим моральну шкоду.
Представник позивача ОСОБА_5 в обґрунтування розміру заявленої моральної шкоди, пояснила, що внаслідок протиправних безпідставних дій відповідачів позивач несла вимушені зміни в звичному способі життя, пов’язане з лікуванням та обстеженням.
Відповідач ОСОБА_4 позов визнала частково. Заперечувала щодо задоволення вимог в частині відшкодування моральної шкоди, та розміру матеріальної шкоди в частині, недоведеними письмовими доказами. Пояснила, що є матір’ю ОСОБА_3, яка вже близько трьох років співмешкає з сином ОСОБА_2 –ОСОБА_6, однак позивач постійно ображає її дочку та стає на заваді життю дітей, вчиняє психологічний тиск. Оскільки це не дає їй бажаних результатів, то вона приходить на кооперативний ринок, де ОСОБА_4 продає молочні вироби, та в присутності сторонніх людей намагається принизити її дочку. Все це призвело до того, що ОСОБА_3 намагалась здійснити спробу суїциду. 17 жовтня 2010 року близько 12 години вона, зустрівши ОСОБА_2 біля входу в молочний павільйон кооперативного ринку в м. Малині, умисно нанесла їй декілька ударів кулаками в обличчя, намагаючись потрапити в очі.
Відповідач ОСОБА_3, підтвердивши обставини, що склалися в її особистому житті, показала, що дійсно 17.10.2010 року під час бійки її матері з позивачкою, вона розбороняла їх, при цьому дала ляпасу останній, через неприязні стосунки з нею, та постійне намагання позивачки принизити її та матір, а також постійні образи її в розмовах з сином. Заперечила щодо нанесення ударів по голові ОСОБА_2 камінням. Визнала позов в частині відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 274,65 грн., та моральної - 200 грн.
Представник відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_7 зазначив, що квитанції, долучені до матеріалів справи та обґрунтування моральної шкоди не доводять того розміру, який зазначений в позовних вимогах.
Вислухавши сторони по справі, дослідивши докази по справі, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:
Виходячи з суті позову та суб'єктного складу, справу слід розглядати в порядку цивільного судочинства.
Постановою Малинського районного суду Житомирської області від 04.11.2011 року в кримінальній справі за скаргою потерпілої ОСОБА_2 про обвинувачення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 за ч.2 ст. 125 КК України було звільнено від кримінальної відповідальності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності на підставі п. «е»ст.1 Закону України «Про амністію у 2011 році», тобто з нереабілітуючих підстав. Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з актом амністії не звільняє відповідачів від відшкодування шкоди завданої в результаті злочину
З описової частини постанови та досліджених відмовних матеріалів №1477 слідує, що 17 жовтня 2010 року близько 12 години ОСОБА_2 біля входу до молочного павільйону зустрілася з ОСОБА_4, з якою в неї склалися неприязні стосунки. Остання вдарила її декілька разів по обличчю та сховалася. В цей час до ОСОБА_2 підійшла ОСОБА_3, та вдарила рукою по обличчю.
Внаслідок цих дій позивачу були завдані тілесні ушкодження, які згідно з актом судово-медичного дослідження №42 від 01.02.2011 року відносяться до легкого ступеню важкості з короткочасним розладом здоров’я.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.
Обставини та механізм нанесення тілесних ушкоджень учасниками процесу не оспорювався, визнавався відповідачами, внаслідок чого суд приходить до висновку про їх винність в заподіянні легких тілесних ушкоджень з короткочасним розладом здоров’я ОСОБА_2
Згідно досліджених в судовому засіданні виписки/епікризу Малинської районної поліклініки встановлено, що позивачка знаходилась на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні Малинського МРТМО з 21.10.2010 по 01.11.2010 року з діагнозом закрита черепно-мозкова травма, струс головного мозку, періорбітальна гематома зліва, носова кровотеча. Виписана у відносно задовільному стані. З 04.04.2011 по 14.04.2011 року перебувала на денному стаціонарі з діагнозом –дисцикуляторна енцефалопатія змішаного ґенезу, та 24.05.2011 року проходила обстеження в діагностичному центрі Житомирської обласної ради.
Вищезазначене лікування позивачка проходила у зв’язку із завданням їй тілесних ушкоджень відповідачами.
Згідно з ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Однак, надані позивачкою на підтвердження завданої матеріальної шкоди фіскальні чеки, касові ордери та квитанції не узгоджуються з дослідженими аркушами призначень, оскільки не містять інформації про медикаменти, часу їх складення або призначення («аптека»або урологічні), тому суд вважає можливим стягнути на користь позивачки суму 893 грн.55 коп., в якості відшкодування матеріальних збитків.
Доведеним є факт завдання позивачці моральної шкоди, пов’язаної з переживанням нею душевних страждань під час вчинення злочину та фізичного болю під час лікування, тому згідно положень ст.23 ЦК України, врахувавши характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань, завданих позивачці, а також врахувавши вимоги розумності і справедливості, тривалість конфлікту між сторонами та поведінку самої позивачки по відношенню до відповідачів, відповідність заподіяній матеріальній шкоді, суд вважає доцільним стягнути з відповідачів на користь позивачки 600 грн. моральної шкоди.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»
особи, які спільно заподіяли шкоду, тобто заподіяли неподільну шкоду взаємопов'язаними, сукупними діями або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими.
Керуючись ст.ст. 3,10, 11,60,88, 209, 212, 215 ЦПК України, ст.ст. 1166, 1167 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року №6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.
Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_4 та ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 893,55 грн. завданої матеріальної шкоди та 600 грн. моральної шкоди, а всього 1493,55 (одну тисячу чотириста дев’яносто три гривні 55 копійок) грн.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 94,10 грн. судового збору.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави 94,10 грн. судового збору.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Малинський районний суд.
Суддя:В. В. Ярмоленко