У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
2008 року квітня 29 дня колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого - Ященка В.А.
суддів - Прокопенка О.Б., Крамаренка В.І.
з участю прокурора - Кравцової Л.М.
засудженого -ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Суми кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 13 лютого 2008 року, яким
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1року народження, уродженець АДРЕСА_1мешканець АДРЕСА_2 раніше засуджувався:
1) 27.08.2000р. Конотопським районним судом за ст.ст.81 ч.3,140 ч.2,42 КК України до 3 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією ¼ майна, постановою Конотопського районного суду від 05.04.2002 року звільнений умовно-достроково на 1 рік 9 міс. 21 день;
2) 22.09.2006р. Конотопським міськрайонним судом за ст. 345 ч.2 КК України до 1 року 6 міс. обмеження волі із звільненням від відбування покарання на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком на 1 рік, -
засуджений за ч.2 ст. 345 КК України до позбавлення волі строком на два роки шість місяців.
Доля речових доказів судом вирішена у відповідності з вимогами ст. 81 КПК України.
Згідно з вироком суду ОСОБА_1 визнано винним та засуджено за вчинення злочину при слідуючих обставинах :
19.10.2007 року до Конотопського МРВ УМВС України в Сумській області відОСОБА_2 надійшла заява щодо неправомірних дій співмешканця ОСОБА_1, яка була належним чином зареєстрована за № 4927 і начальником Дубов'язівського відділення міліції передана для виконання дільничному інспектору ОСОБА_3, котрий спільно із оперуповноваженими карного розшуку - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 виїхали до місця проживанняОСОБА_2 для з'ясування обставин справи.
19.10.2007 року близько 19 години ОСОБА_1, знаходячись в будинку в АДРЕСА_2, в якому мешкає ОСОБА_2, на прохання дільничного інспектора ОСОБА_3 прослідувати за ним у відділення міліції для з'ясування обставин, викладених у заявіОСОБА_2 щодо погрози фізичного застосування насильства до неї, розуміючи, що ОСОБА_3 перебуває на службі і виконує покладені на нього службові обов'язки, умисно наніс працівникові міліції декілька ударів рукою в обличчя та інші частини тіла, та не реагуючи на вимоги припинити вказані дії, пошкодив формений одяг ОСОБА_3. Після цього, оперуповноваженими карного розшуку ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відносно ОСОБА_1 було застосовано спецзасоби-наручники, і останній був доставлений до Дубов'язівського відділення міліції. В результаті дій ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_3 були заподіяні легкі тілесні ушкодження.
В поданій апеляції ОСОБА_1 вказує, що даний інцидент був спровокований працівниками міліції, які знали про погані стосунки між ним і дільничним інспектором, а так як він був раніше судимий, то були заінтересовані в його засудженні. Також зазначає, що судом при призначенні покарання не взято до уваги ряд пом'якшуючих обставин, а саме те, що він має позитивні характеристики, поганий стан здоров'я, працює, являється єдиним годувальником в сім'ї та на його утриманні знаходяться неповнолітній син, співмешканка, хворі батьки, тому прохає пом'якшити призначене покарання або замінити його на обмеження волі.
Вислухавши доповідь судді, засудженого ОСОБА_1, котрий підтримав подану апеляцію, думку прокурора Кравцової Л.М. про залишення вироку суду без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів судової палати з кримінальних справ не знаходить підстав до її задоволення.
Викладені у вироку суду висновки, щодо доведеності вини ОСОБА_1 в умисному спричиненні легких тілесних ушкоджень працівникові правоохоронного органу, при виконанні цим працівником службових обов'язків за обставин, викладених у вироку, підтверджуються сукупністю зібраних у справі доказів, які перевірено в судовому засіданні в установленому кримінально-процесуальним законодавством порядку.
Доводи апеляції засудженого ОСОБА_1 про здійсненні працівниками міліції провокації відносно нього перевірялись в судовому засіданні суду першої інстанції, і вони не знайшли свого підтвердження. Більше того суд навів докази, якими ці доводи спростовуються.
Так сам ОСОБА_1, визнаючи вину, підтверджував, що 19 жовтня 2007 року коли він спав у будинкуОСОБА_2 в АДРЕСА_2, і його розбудили працівники міліції, то він декілька разів, при виниклому конфлікті, вдарив працівника міліції ОСОБА_3
Потерпілий ОСОБА_3 зазначав у судовому засіданні суду першої інстанції, що виконуючи доручення начальника Дубов'язівського відділення міліції і перевіряючи заявуОСОБА_2 про неправомірну поведінку та погрози ОСОБА_1, він разом із працівниками міліції ОСОБА_5 та ОСОБА_6 прибули до будинкуОСОБА_2, де виявили ОСОБА_1, і при запрошенні останнього до відділення міліції, ОСОБА_1 декілька разів вдарив його в обличчя, спричинивши тілесні ушкодження.
Судом належним чином проаналізовані інші докази по справі.
Зокрема, допитані у справі свідкиОСОБА_4,ОСОБА_5 та ОСОБА_6, повністю підтверджували покази потерпілого ОСОБА_3
Згідно висновку судово-медичної експертизи а.с.44 у ОСОБА_3 виявлені тілесні ушкодження у вигляді синця на шиї зліва, які по ступеню тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину за обставин викладених у вироку підтверджена і іншими дослідженими судом доказами. Так, із протоколу огляду речових доказів а.с. 92, вбачається пошкодження форменного одягу потерпілого ОСОБА_3, що мало місце 19.10.2007р., а згідно із висновком судово-психіатричної експертизи а.с. 53-55 ОСОБА_1 інкриміноване йому діяння вчинив у стані, коли міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Суд, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, проаналізувавши наявні джерела доказів у справі, дійшов до висновку про спричинення ОСОБА_1 легких тілесних ушкоджень працівникові правоохоронного органу ОСОБА_3, при виконанні цим працівником службових обов'язків. При цьому суд, навівши відповідні мотиви у вироку, спростував вказівки ОСОБА_1 про неправомірну поведінку працівників міліції. Так за заявою ОСОБА_1 проводилася службова перевірка законності дій працівників міліції а.с.116 і встановлені саме правомірні дії працівників міліції, які за скаргоюОСОБА_2 щодо неправомірних дій співмешканця ОСОБА_1, виїжджали на місце події для з'ясування обставин скарги. Більш того і за постановою прокурора Конотопського району а.с.126, у відношенні працівників Конотопського МРВ УМВС України в Сумській області відмовлено у порушенні кримінальної справи за відсутності у їх діях складу злочину.
В зв'язку з викладеним доводи апеляції засудженого ОСОБА_1 щодо неправомірності дій працівників міліції та їх провокування конфлікту, являються такими, що не заслуговують на увагу.
Колегія суддів вважає кваліфікацію дій ОСОБА_1 за ч.2 ст.345 КК України вірною.
Покарання за зазначеним законом ОСОБА_1 судом призначено з дотриманням вимог ст.65 КК України. При цьому враховано тяжкість вчиненого злочину, дані про особу винного, наявність обставин, що пом'якшують покарання, в тому числі і тих на які посилається в апеляції засуджений ОСОБА_1 За таких обставин суд першої інстанції, аргументовано навівши відповідні мотиви, дійшов до висновку про призначення ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі. Колегія суддів судової палати з кримінальних справ вважає, що визначене ОСОБА_1 покарання є необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, а тому доводи апеляції засудженого про неправильність призначеного покарання являються необґрунтованими.
Порушень кримінально-процесуального закону, які б тягли зміну чи скасування вироку, колегія суддів не вбачає.
Не знаходячи підстав до задоволення апеляції, керуючись ст. ст. 362, 366, 377 КПК України, колегія суддів судової палати з кримінальних справ, -
У Х В А Л И Л А :
Вирок Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 13 лютого 2008 року відносно ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляцію засудженого ОСОБА_1 - без задоволення.
Головуючий В.А. Ященко
Судді О.Б. Прокопенко
В.І. Крамаренко