Cnpaвa№ 22-2331 2007 року Головуючий у 1 інстанції РуденкоЛ.М.
Категорія 29 Доповідач Новікова Г.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 березня 2007 року Апеляційний суд Донецької області в складі
Головуючого - Рибалко Л.І.
суддів - Новікової Г.В., Санікової О.С
при секретарі - Ставріновій Ю.М.
з участю адвокатів ОСОБА_4, ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Донецьку апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на рішення Слов"янського міськрайонного суду від 18 грудня 2006 року в справі за позовомОСОБА_3 до ОСОБА_2, 3-і особи КП ЖЕК-7, відділ громадянства, еміграції і реєстрації фізичних осіб Слов'янського MB УМВС України в Донецькій області про визнання такою, що втратила право користування спірним житлом та зустрічному позові ОСОБА_2 доОСОБА_1, 3-і особи КП ЖЕК-7, відділ громадянства, еміграції і реєстрації фізичних осіб Слов'янського MB УМВС України в Донецькій області , РАГС м.Слов'янська про визнання шлюбу недійсним, визнання реєстрації недійсною, виселенні, усунення перешкод в користуванні квартирою -
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, виступ адвокатів, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд -
ВСТАНОВИВ:
25.02.2005 року ОСОБА_3 звернувся до суду із вказаним позовом, посилаючись на те, що він є основним квартиронаймачем АДРЕСА_1. В квартирі з 1.03.1995 року зареєстрована і проживала за його згодою ОСОБА_2. В листопаді 1998 року відповідачка залишила спірну квартиру, забрала своє майно, пояснила що переїде на постійне місце проживання до своїх батьків вАДРЕСА_2. З цього часу відповідачка не проживає в спірній квартирі без поважних причин, не бажає ліквідувати реєстрацію, а тому він просив визнати її такою, що втратила право користування спірним житлом.
28.10.2005 року ОСОБА_3 уточнив свої позовні вимоги і просив визнати відповідачку такою, що втратила право користування спірним житлом у зв'язку із її вибуттям на інше місце проживання за адресою своїх батьків по ст.107 ЖК України.
9.03.2006 року ОСОБА_1 звернулась із заявою про залучення її в справі в
якості правопреемника позивача, оскільки ОСОБА_3 помер, а вона є його дружиною
(а.с.141).
Ухвалою Слов'янського міськрайонного суду від 9.03.2006 року ОСОБА_1
залучена до справи як правонаступник позивача.(145).
27.03.2006 року ОСОБА_2звернулася із зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання шлюбу недійсним, визнання реєстрації недійсною, виселенні, усунення перешкод в користуванні квартирою .Посилалася на те, що ОСОБА_1 є працівником ЖЕКу -7. Використовуючи своє службове становище вона зареєструвала фіктивний шлюб ізОСОБА_3, поміняла замки на вхідних дверях, незаконно зареєструвалась в квартирі. Вважала шлюб фіктивним, так як хворий немічний ОСОБА_3 помер і причину смерті не могли встановити внаслідок різко виражених гнилісних змін, наміру створити сім"ю ОСОБА_1 не мала, а лише хотіла заволодіти квартирою. Вселилася ОСОБА_1 в квартиру без її згоди, а тому підлягає виселенню із визнанням її реєстрації в спірній квартирі недійсною. Вона в спірній квартирі не проживала деякий час з поважних причин, так як хворіла. Просила визнати шлюб
недійсним, визнати реєстрацію недійсною, виселити ОСОБА_1 із спірної квартири,
усунути перешкоди в користуванні квартирою.
Рішенням Слов'янського міськрайонного суду від 18.12.2006 року в задоволенні позовних вимог основного і зустрічного позовів відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду в частині відмови їй в позові так як суд не прийняв до уваги, що надано достатніх доказів того, що позивачка тривалий час не проживала в спірній квартирі, оскільки переїхала проживати до своїх батьків.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2просить скасувати рішення суду в частині
відмови їй в позові, так як суд не прийняв до уваги, що ОСОБА_1 вселена в спірну
квартиру в порушення вимог закону, так як в квартирі на момент вселення ОСОБА_1 була зареєстрована вона і її син, згоди на вселення останньої вона не давала. Крім того не прийнято до уваги, що шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3був недійсним.
Апеляційний суд вважає, що скарга ОСОБА_1 не підлягає задоволенню, а скарга ОСОБА_2підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову про визнання ОСОБА_2такою, що втратила право користування спірним житлом, місцевий суд виходив з того, що ОСОБА_2не мала змоги проживати в спірній квартирі з поважних причин і не вибувала на інше постійне місце проживання.
Разом з тим, такий висновок суперечить встановленим обставинам, нормам матеріального та процесуального права.
Судом встановлено, що основним квартиронаймачемАДРЕСА_1був ОСОБА_3. З 1.03.1995 року в спірній квартирі як член сім"ї ОСОБА_3 зареєстрована і проживала за його згодою ОСОБА_2, що підтверджено довідкою житлового органу (а.с.8). Сам ОСОБА_3 в судових засідання підтверджував, що ОСОБА_2була вселена в квартиру за його згодою, він не заперечував проти її проживання в спірній квартирі.
Рішенням Слов"янського міськрайонного суду від 19.12.2000 року, яке набрало законної сили, свідоцтво про право власності наАДРЕСА_1ві д 9.08.1999 року, виданого на ім"я ОСОБА_3 визнано незаконним.
Вселено ОСОБА_2 в спірну квартиру, визнано за нею право
користування жилою площею квартири, зобов"язано ОСОБА_3не чинити їй перешкоди
в користуванні житлом. В задоволенні позову ОСОБА_3 про визнанняОСОБА_2 такою, що втратила право користування житлом відмовлено.
31.03.2005 року було зареєстровано шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1(а.с.144).
Згідно свідоцтва про смерть ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_1(а.с.142).
На підставі заяви ОСОБА_1 від 9.03.2006 року ухвалою Слов'янського міськрайонного суду від 9.03.2006 року ОСОБА_1 залучена до справи як правонаступник позивача.
Відповідно до ст.37 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов"язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі в справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії цивільного процесу.
Статтею 205 ЦПК України передбачено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо померла фізична особа, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Залучаючи ОСОБА_1 до участі в справі в якості правонаступника ОСОБА_3, суд не прийняв до уваги, що між сторонами виникли житлові правовідносини, які не допускають правоприємства в даному випадку. Оскільки ОСОБА_1 самостійно позову про визнання ОСОБА_2такою, що втратила право користування АДРЕСА_1 не заявляла і вона не є правонаступником в виниклих правовідносинах, а позивач помер, то провадження по справі підлягає закриттю.
За вказаних обставин рішення суду в частині відмови ОСОБА_1 в задоволенні позову про визнання ОСОБА_2такою, що втратила право користування житлом підлягає скасуванню з закриття провадження в справі.
Відмовляючи ОСОБА_2в задоволенні позову в частині визнання реєстрації недійсною, виселенні, усуненні перешкод в користуванні спірною квартирою, суд виходив з того, що після реєстрації шлюбу ОСОБА_1 прописалася в спірній квартирі в якості дружини основного квартиронаймача. ОСОБА_2хоча і була зареєстрована в квартирі, однак не проживала там з поважних причин. А тому її згода була не потрібна.
Разом з тим, такий висновок суперечить нормам матеріального та процесуального права.
Згідно статті 65 ЖК України наймач вправі у встановленому порядку з письмової згоди всіх проживаючих разом з ним членів сім"ї вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб.
Судом встановлено, що 31.03.2005 року було зареєстровано шлюб міжОСОБА_3 та ОСОБА_1. 14.04.2005 року ОСОБА_1 була зареєстрована та вселилася в спірну квартиру. Рішенням Слов'янського міськрайонного суду від 19.12.2000 року, яке набрало законної сили, вселено ОСОБА_2в спірну квартиру, визнано за нею право користування жилою площею квартири, зобов"язано ОСОБА_3не чинити їй перешкоди в користуванні житлом. Тобто на момент вселення ОСОБА_1 в спірну квартиру ОСОБА_2мала право користування спірним житлом, ніким такого права вона позбавлена не була, а тому вселення ОСОБА_1 в спірну квартиру повинно було бути відповідно до вимог ст.65 ЖК України за згодою ОСОБА_2 Однак ОСОБА_2такої згоди не давала, що не заперечувалось і ОСОБА_1 в судовому засіданні. Таким чином ОСОБА_1 вселилася в спірну квартиру в порушення встановленого порядку, без згодиОСОБА_2, а тому права користування спірним житлом не набула і підлягає виселенню зі спірної квартири, з усуненням перешкод ОСОБА_2в користуванні спірним житлом у зв"язку із тим, що на вхідних дверях були замінені замки і ключі ОСОБА_2не передавались. Доводи про те, що ОСОБА_1 вселилася в спірну квартиру як дружина ОСОБА_3 правомірно, не можуть бути прийняті до уваги, так як суперечать нормам матеріального права.
Посилання на те, що на момент реєстрації діяли Тимчасові Правила реєстрації, які не передбачали наявність згоди на вселення та реєстрацію, а тому ОСОБА_1 правомірно вселилася в спірну квартиру, не можуть бути прийняті до уваги, оскільки Правила передбачали лише порядок реєстрації, а не виникнення права користування житлом.
Відмовляючи в задоволенні позову про визнання шлюбу недійсним, суд дійшов
обґрунтованого висновку про відсутність передбачених законом підстав і правильно відмовив в позові в цій частині.
Керуючись ст.ст.309,316 ЦПК України, апеляційний суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, апеляційну скаргуОСОБА_2
частково задовольнити.
Рішенням Слов"янського міськрайонного суду від 18.12.2006 року скасувати в
частині відмови в задоволенні позовуОСОБА_3 до ОСОБА_2, 3-і особи КП ЖЕК-7,відділ громадянства, еміграції і реєстрації фізичних осіб
Слов"янського MB УМВС України в Донецькій області про визнання такою, що втратила
право користування спірним житлом та в частині позову ОСОБА_2 до
ОСОБА_1, 3-і особи КП ЖЕК-7, відділ громадянства, еміграції і
реєстрації фізичних осіб Слов"янського MB УМВС України в Донецькій області ,РАГС
м.Слов"янська про визнання реєстрації недійсною, виселенні, усунення перешкод в
користуванні квартирою скасувати.
Провадження в справі за позовомОСОБА_3 до ОСОБА_2, 3-і особи КП ЖЕК-7,відділ громадянства, еміграції і реєстрації фізичних осіб
Слов"янського MB УМВС України в Донецькій області про визнання такою, що втратила
право користування АДРЕСА_1закрити.
Виселити ОСОБА_1 із АДРЕСА_1, визнавши її реєстрацію в зазначеній квартирі недійсною та
усунувши таким чином перешкоди в користуванні вказаною квартирою для ОСОБА_2.
В іншій частині рішення залишити без зміни.
Рішення може бути оскаржене до Верховного Суду України протягом двох місяців.