П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

21 лютого  2012 року                                           м.  Дніпропетровськ

Ленінський районний суд м. Дніпропетровська у складі:

                                           головуючого судді                                  Мовчан Д.В.                                                                                                 при секретарі                                           Волкобоєвої А.О.

за участю: позивача – ОСОБА_1, представника позивача –ОСОБА_2, представника третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору –ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1  до Управління пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору –Публічне акціонерне товариство «Євраз –Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського», про зобов’язання призначення та виплати пенсії,-

В С Т А Н О В И В:

             ОСОБА_1 (далі –Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління пенсійного  фонду України в Ленінському районі м. Дніпропетровська, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору –Публічне акціонерне товариство «Євраз –Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського», про зобов’язання призначення та виплати пенсії.

          В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 20.05.2010року №220/290 Дніпропетровським металургійним заводом ім. Петровського йому було видано довідку, згідно якої він працював з 09.08.1978р. по 19.04.1979р., а саме: 8 місяців 10 днів, та  з 22.06.1981р. по 31.07.1982р., а саме: 1 рік 1місяць 9 днів, електромонтером по ремонту електрообладнання у Конверторному цеху, що передбачено Списком №2, розділом –ІV, підрозділом -2, пунктом –«а»згідно Постанови Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956р. №1173.Далі, позивач зазначає, що з 04.12.1987р. по 11.10.1988р., а саме: 10 місяців 7 днів, працював на посаді  електромонтера по ремонту електрообладнання на виробництві, тобто на сталеплавильному металургійному виробництві (чорні метали), що передбачено Списком №2, розділом –ІV,  підрозділом -2, пунктом  -«а», згідно Постанови Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956р. №1173. Також, позивач вказує, що 20.05.2010року за  №220/289 Дніпропетровським  металургійним заводом ім. Петровського йому було видано довідку, згідно якої він працював з 01.04.1994р. по 07.03.1997р., а саме: 2 роки 11 місяців 6 днів на виробництві (доменного, сталеплавильного, прокатного) на посаді електромонтажником по ремонту електрообладнання основних металургійних цехів(доменного, сталеплавильного, прокатного), що віднесено до Списку №1 відповідно до 1030200а-1753а, розділом ІІІ, підрозділом -2, пунктом –«а», затвердженого Кабінетом Міністрів СРСР від 09.08.1991року  №591.Після чого, позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України  в Ленінському районі м. Дніпропетровська з заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах, відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»від 15 травня 1992року «2356-ХІІ. 14.11.2011 року  Управлінням Пенсійного фонду України  в Ленінському районі м. Дніпропетровська йому було надано відповідь за № 5015/10-40, у якій було зазначено, що право на призначення йому пенсії за Списком №1 відсутнє, та запропоновано  звернутися за призначенням пенсії за Списком №2 після досягнення 56 річного віку. У зв’язку з  чим, позивач змушений звернутися до суду  і просити зобов’язати відповідача призначити йому, ОСОБА_1, пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»від 15 травня 1992року №2356-ХІІ з урахуванням стажу за Списком №1 за період його роботи на ВАТ «Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського»після досягнення 52 річного віку.   

           Позивач (його представник) у судовому засіданні позовні вимоги підтримали повністю, надали пояснення, аналогічні викладеному в адміністративному позові, та просили позов задовольнити повністю з викладених у позовній заяві підстав.

Представник відповідача Притолюк Т.М. у судове засідання з приводу розгляду позовних вимог по суті не з’явилася, про день та час розгляду справи повідомлялася належним чином, про що свідчить її підпис в повідомленні про ознайомлення про час та місце розгляду даної адміністративної справи по суті (а.с.22),  надала суду заперечення на позовну заяву позивача, в яких в задоволені позовних вимог просить відмовити.     

Представник третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору –Публічного акціонерного товариства «Євраз –Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського», в судовому засіданні просив адміністративний позов задовольнити, проти обставин, що викладені в позовній заяві не заперечував.

Суд, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі,  з’ясувавши обставини справи та перевіривши  їх доказами, знаходить позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.  

Задовольняючи частково адміністративний позов, суд виходив з наступного.

Способом реалізації відповідачем владних управлінських функцій як суб’єктом владних повноважень  є розпорядження щодо призначення (перерахунку) або рішення про відмову  у призначенні (перерахунку) пенсії.  

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України), завдання Кодексу адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень, з боку  у тому числі, органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб що передбачені  Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно  до  ч.1 ст. 46 Конституції України  громадяни  мають  право на  соціальний захист, що включає  право  на  забезпечення  їх у разі повної,  часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з  незалежних  від  них  обставин,  а  також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком працівники, зайняті повний робочий день на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці - за Списком №1: чоловіки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

   Судом встановлено, що позивач звернувся до Управління  Пенсійного Фонду України  в Ленінському  районі м. Дніпропетровська  року щодо  призначення йому, ОСОБА_1, пенсії  на пільгових умовах, відповідно до ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»від 15 травня 1992 «2356-ХІІ, однак в задоволенні таких вимог позивачу було відмовлено (а.с. 10).

Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення»основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Це ж встановлено п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637.

Згідно п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутністю трудової книжки або відповідних записів у ній, який був затверджений Постановою КМ України №637 від 12.08.1993р. зі змінами на 02.03.2010р., у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Крім того, п.3 Порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій та посад і показників стаж роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005р. №383, передбачено, що до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або професіях незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992р. Такими документами можуть бути тільки трудова книжка та довідки підприємства.

Із матеріалів справи вбачається, що згідно довідки від 20.05.2010року №220/290 виданої  Дніпропетровським металургійним заводом ім. Петровського,  ОСОБА_1 працював з 09.08.1978р. по 19.04.1979р., а саме: 8 місяців 10 днів, та  з 22.06.1981р. по 31.07.1982р., а саме: 1 рік 1місяць 9 днів, електромонтером по ремонту електрообладнання у Конверторному цеху, що передбачено Списком №2, розділом –ІV, підрозділом -2, пунктом –«а»згідно Постанови Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956р. №1173 (а.с.12).

Із матеріалів справи вбачається, що згідно довідки від  20.05.2010року за  №220/289 виданої Дніпропетровським  металургійним заводом ім. Петровського йому було видано довідку, згідно якої він працював з 01.04.1994р. по 07.03.1997р., а саме: 2 роки 11 місяців 6 днів на виробництві (доменного, сталеплавильного, прокатного) на посаді електромонтажником по ремонту електрообладнання основних металургійних цехів(доменного, сталеплавильного, прокатного), що віднесено до Списку №1 відповідно до 1030200а-1753а, розділом ІІІ, підрозділом -2, пунктом –«а», затвердженого Кабінетом Міністрів СРСР від 09.08.1991року  №591(а.с.13).

Як вбачається зі змісту записів у трудової книжки позивача всі періоди, вказані у довідках, коли позивач працював за професією, яка дає право на пільгову пенсію згідно Списку №1, підтверджуються записами у трудовій книжці. У зв'язку з чим, весь період роботи позивача на посаді електромонтером по ремонту електрообладнання основних металургійних цехів(доменного, сталеплавильного, прокатного)  на Дніпропетровському  металургійному заводом ім. Петровського з 09.08.1978р. по 19.04.1979р., та з 22.06.1981р. по 31.07.1982р., та з 04.12.1987р. по 11.10.1988р., та  з 01.04.1994р. по 07.03.1997р.,  має бути зараховано до пільгового стажу.

При цьому, суд  вважає за можливе застосувати вимоги ст.11 КАС України з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, вийти за межі позовних вимог та визнати неправомірною відмову відповідача у призначенні  ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, пільгової пенсії та зобов’язати призначити та виплачувати йому цей вид пенсії, оскільки така відмова встановлена та підтверджена наявними у справі доказами.

Оскільки позивачем не заявлялись вимоги про розподіл судових витрат, суд вважає за можливим покласти їх на позивача.

На  підставі   наведеного ,керуючись  ст.19 Конституції України , Закону України   «Про державний   бюджет  України  на  2012  рік»,  Закону України  «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення ,ст.ст.5, 12, 17,86 ,128,   159 - 163  Кодексу адміністративного судочинства України,  суд,-

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов ОСОБА_1   –задовольнити частково.

          2. Визнати неправомірною відмову Управління Пенсійного Фонду України в Ленінському  районі м. Дніпропетровська у призначені ОСОБА_1 пільгової пенсії відповідно до вимог п. «а»ч.1 ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

           3. Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Ленінському  районі м. Дніпропетровська призначити та виплачувати ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1., пільгову пенсію за Списком № 1 відповідно до вимог Закону України «Про пенсійне забезпечення», починаючи з дня його звернення, тобто з 28.10.2011року.    

           4.  В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Постанова суду може бути оскаржена до Апеляційного Адміністративного  суду Дніпропетровської  області  через Ленінський районний суд м. Дніпропетровська, шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення постанови, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цієї постанови.    

 У разі складання постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови в письмовому  провадженні апеляція, скарга подається протягом десяти   днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанови суду набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України .   

Суддя:                                                                                            Д. В. Мовчан