Справа № 2-4513/11

2/413/1070/2012

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

31.01.2012 року                                                            м. Кривий Ріг                   

Жовтневий  районний суд  міста Кривого Рогу у складі;

Головуючого судді; ВОДОП 'ЯНОВА С.М.,

при секретарі ;   Ткачук Н.І.,

розглянувши  за участю  представника позивача ОСОБА_4 –ОСОБА_5 та представника ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка»-  ОСОБА_7 у відкритому судовому засіданні у залі суду міста Кривого Рогу позовну заяву за позовом,-

ОСОБА_4 до Публічного Акціонерного товариства  «ЄВРАЗ Суха Балка»про відшкодування моральної шкоди внаслідок отримання професійного захворювання,-

                                        В С Т А Н О В И В ;

До Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу звернулася  ОСОБА_4 з позовом до Публічного Акціонерного товариства  «ЄВРАЗ Суха Балка»про відшкодування моральної шкоди внаслідок отримання професійного захворювання.

В обґрунтування позову представник позивачки ОСОБА_4 –ОСОБА_5  суду зазначила, що ОСОБА_4, працювала на шахтах «Південна»та «Ювілейна»рудоуправління ім..ХХ Партз’їзду та ВАТ "Суха Балка" (правонаступник ПАТ «Євраз Суха Балка») підземним контролером ВТК, підземним контролером ВТК радіометристом з 15.03.1968 року по 01.11.1973 року; підземним перекидальником в період з 01.06.1976 року по 27.02.1986 року; підземним лаборантом радіометристом з 28.10.1986 року по до 13.10.1987 року підземним стволовим з 13.10.1987 року по 06.06.1989 року та з 27.02.1991 року по 30.04.1999 року.

Всього  на підприємствах  відповідача позивачка в справі ОСОБА_4  працювала 49 років 2 місяці, з яких 26 років 1 місяць у шкідливих для здоров’я умовах:  впливу  шкідливих факторів, а саме; пилу, шуму, вібрації, важкості праці, несприятливого мікроклімату.

ОСОБА_4 виконувала важкі роботи з установки та закріплення вагонеток в кліті, вивантажувала їх, керувала різними механізмами, приймала та розвантажувала різні довгомірні матеріали і важке обладнання, прибирала просипи гірничої маси.

Внаслідок цього останнім часом,  стан її здоров’я постійно погіршувався і тому вона була змушена звертатись за медичною допомогою. Після неодноразових лікувань, при черговому звернені до лікарні у неї було виявлено декілька професійних захворювань:

Хронічне обструктивне захворювання легень першої   ст. (пиловий бронхіт першої   ст.), ЛН першого-другого ст. (144).

Внаслідок професійного захворювання,  висновком МСЕК від 30.04.2008 року ОСОБА_4 було вперше встановлено з 21.04.2008 року 20 % втрати професійної працездатності, безстроково.

Представник позивачки  ОСОБА_5 суду зазначила, що підприємствами  відповідача не були створені безпечні та нешкідливі умови праці. Крім того керівництво підприємств відповідача, свідомо допускало працівника до виконання трудових обов’язків, чим свідомо спричиняло шкоду їх здоров’ю. На підприємстві просто економили  на цьому кошти,  чим підвергали  ризику здоров’я робітників. Так однією з причин захворювання ОСОБА_4 є підвищення запиленості повітря робочої зони, внаслідок маючих місце порушень нормативного провітрювання.

Таким чином, причиною професійного захворювання ОСОБА_4, як вказала ОСОБА_5,-  є  багаторічна робота ОСОБА_4 у шкідливих умовах, і  тому вона отримала професійне захворювання.  Винним у цьому є  підприємства Відповідача в справі.

На сьогоднішній день, ОСОБА_4 потерпає від фізичних та  моральних страждань, змушена витрачати багато сил і часу для організації свого життя, побуту. Через медичні обмеження їй довелось звільнитись з роботи. Тому змінилось і її матеріальне становище.

ОСОБА_4 внаслідок захворювання  важко  дихати, оскільки їй дошкуляє біль, кашель та задуха. Все це створює ОСОБА_4  незручності у побуті,  вона вже не може виконувати багато робіт по дому. Їй важко ходити по сходах. Їй довелось відмовитись від багатьох улюблених занять.

Через хворобу вона почала відчувати страх за своє життя, невпевненість у своєму майбутньому, дуже з цього приводу вона переживає.

Будучи активною людиною ОСОБА_4  змушена змінити спосіб свого життя, стала менш рухливою. Її спілкування на сьогоднішній день стало дуже обмеженим. Надії на одужання у неї немає, адже її захворювання може лише погіршитись, що й відбувається.

Внаслідок захворювання ОСОБА_4  повинна постійно приймати ліки, а коштів для цього у неї не вистачає.  Вона втратила змогу допомагати своїм дітям та онукам.

Таким чином, заподіяне ОСОБА_4  з вини підприємства  відповідача професійне захворювання порушило звичайний для неї спосіб життя, і це вимагає від неї додаткових зусиль для організації свого життя, для забезпечення своїх життєвих потреб, для підтримки свого здоров’я.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди ОСОБА_4  виходить з розрахунку 200 розмірів мінімальної заробітної плати (960грн.) і просить стягнути на її користь з відповідача в справі - 196 000 грн..

Представник відповідача в справі,- ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка»-  Павлова Н.Ф. позовні вимоги  не визнала у повному обсязі. Сутність заперечень  представника відповідача зводиться до того, що позивачка обравши  професією  підземного гірничого робітника, знала про шкідливість  цієї професії для здоров’я, тому вона добровільно і свідомо погодилася виконувати цю роботу  тривалий час. Крім того, Павлова Н.Ф. суду зазначила, що  позивачка ОСОБА_4 народилася 20 грудня 1939 року і їй виповнилось   - 71 рік. В такому похилому віці звісно людина почуває себе не добре, вона потребує  лікування.  Такий похилий  вік вимагає від людини невідь яка не має професійного захворювання,  додаткових зусиль для організації свого життя, для забезпечення своїх життєвих потреб, для підтримки свого здоров’я.

Та обставина, що  позивачка такий тривалий час працювала на підприємстві зі шкідливими умовами праці, вказує та те,  що вона маючи пенсійний вік, свідомо піддавала своє здоров’я занадто великим та шкідливим випробуванням.  Тому представник відповідача  не вбачає вини підприємства у завданні шкоди здоров’ю позивачці. Та обставина, на яку вказала представник позивачки, що остання втратила роботу внаслідок захворювання, на думку представника відповідача,  є у даному випадку неспроможною, так як позивачка  в справі має пенсійний вік.

Крім того, представник відповідача  суду вказала, що стаття 9 Закону України "Про охорону праці" покладає обов'язок з відшкодування шкоди, заподіяної працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я у процесі трудової діяльності, на Фонд відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності".

Суд, заслухавши представника позивачки ОСОБА_5 та представника відповідача Павлову Н.Ф., дослідивши письмові докази,  долучені до справи, вважає, що позовні вимоги  підлягають частковому задоволенню з  наступних підстав:

Судом встановлено, що  позивачка в справі  ОСОБА_4, працювала на шахтах «Південна»та «Ювілейна»рудоуправління ім..ХХ Партз’їзду та ВАТ "Суха Балка" (правонаступник ПАТ «Євраз Суха Балка») підземним контролером ВТК, підземним контролером ВТК радіометристом з 15.03.1968 року по 01.11.1973 року; підземним перекидальником в період з 01.06.1976 року по 27.02.1986 року; підземним лаборантом радіометристом з 28.10.1986 року по до 13.10.1987 року підземним стволовим з 13.10.1987 року по 06.06.1989 року та з 27.02.1991 року по 30.04.1999 року.

Всього  на підприємствах  відповідача позивачка в справі ОСОБА_4  працювала 49 років 2 місяці, з яких 26 років 1 місяць у шкідливих для здоров’я умовах:  впливу  шкідливих факторів, а саме; пилу, шуму, вібрації, важкості праці, несприятливого мікроклімату.

Внаслідок цього, як зазначила суду представник позивачки,  останнім часом,  стан її здоров’я постійно погіршувався і тому вона була змушена звертатись за медичною допомогою. Після неодноразових лікувань, при черговому звернені до лікарні у неї було виявлено декілька професійних захворювань:

Внаслідок професійного захворювання,  висновком МСЕК від 30.04.2008 року ОСОБА_4 було вперше встановлено з 21.04.2008 року 20 % втрати професійної працездатності, безстроково.

Суд вважає заперечення  представника відповідача в справі такими,  що заслуговують на увагу суду, стосовно того, що маючи пенсійний вік, ОСОБА_4 свідомо піддавала своє здоров’я занадто великим випробуванням працюючи в шкідливих умовах праці. Тобто, ОСОБА_4,   працюючи  тривалий час у шкідливих для здоров’я умовах:  впливу  шкідливих факторів, маючи пенсійний вік, на думку суду дійсно свідомо піддавала небезпеці своє здоров’я, маючи такий великий стаж роботи і похилий вік.

 Висновком МСЕК від 30.04.2008 року ОСОБА_4,  у віці 69 років,  було вперше встановлено невеликий об’єм втрати працездатності у непрацездатному віці, - тільки 20 % втрати професійної працездатності, безстроково.

Тому суд  вважає, позовні вимоги такими що підлягають частковому задоволенню.

Так обставина, що ОСОБА_4 внаслідок  виконання  роботи  на підприємстві відповідача працювала в умовах впливу шкідливих факторів, доведена наданими суду письмовими доказами, а саме; Актом  розслідування професійного захворювання, № 23 від 28 березня 2008 року, та виписними епікризами з лікарень де проходила лікування ОСОБА_4.

Протягом вказаного вище  часу на  організм позивачки  під час виконання нею роботи на підприємстві відповідача, впливали виробничі фактори: пил, шум, несприятливий  мікроклімат, вібрація, переохолодження. В результаті впливу даних виробничих факторів на  організм  ОСОБА_4 у неї виникли  вказані вище професійні захворювання.

Той факт, що відповідачем в справі не було створено належних умов для виконання такої фізичної праці, яку виконувала позивачка, підтверджується  вказаними письмовими доказами. Актом  розслідування професійного захворювання, № 23 від 28  березня 2008 року …  яким встановлені причини профзахворювання позивачки в справі,  а саме;  порушення адміністрацією відповідача в справі  ст. 13 Закону України «Про охорону праці»,  та статті  153 Кзпп України

Таким чином, судом встановлено, що робота, яку виконувала позивачка в справі  проходила в умовах важкої фізичної праці, і загальної вібрації , підпадаючи під шкідливу дію шуму та пилу, що перебільшували  граничнодопустимі норми, Саме цим і була заподіяна шкода її здоров'ю. У зв'язку з цим,  із заподіянням шкоди, за висновком МСЕК їй встановлено утрату професіональної працездатності у розмірі - 20%. Це підтверджується  письмовими доказами, а саме; наданими позивачкою суду виписками із актів огляду МСЕК, та виписними епікризами.

Відповідно до ч. 2 ст. 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган, тобто на відповідача в справі.

Частиною першої ст. 237-1 КЗпП України передбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від ОСОБА_4 додаткових зусиль для організації свого життя. Тому на підставі ст. 237-1 КЗпП України на підприємство покладено обов'язок відшкодувати моральну шкоду за втрату здоров’я.

Конституційний Суд України в абзаці 9 пункту 5 Рішення № 20-рп/2008 (справа про страхові виплати) зазначив, що незважаючи на те, що в Законі України «Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»вилучені статті про відшкодування моральної шкоди Фондом соціального страхування, проте такого права він не втратив, оскільки статями 1167 ЦК України та ст. 237-1 КЗпП України йому надано право відшкодування моральної шкоди за рахунок роботодавця, тобто підприємства де він працював.

        Виходячи з викладеного, доводи представника відповідача про відсутність обов'язку підприємства відшкодовувати моральну шкоду завдану позивачу з тих підстав, що останній є суб'єктом страхування від нещасного випадку на виробництві, суперечать нормам діючого законодавства, оскільки Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23 вересня 1999 року, передбачено, що відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України застрахованим і членам їх сімей моральної (немайнової) шкоди, отриманої внаслідок ушкодження здоров'я припинено з 01 січня 2008 року незалежно від часу настання страхового випадку.

Як зазначалося вище, вперше стійку втрату професійної працездатності позивачці було встановлено 28.03.2008 року, що підтверджується висновком МСЕК, отже саме з цього часу у позивачки виникло право на відшкодування моральної шкоди.

Тому суд вважає, що факт заподіяння позивачці  ОСОБА_4 моральної шкоди у зв'язку з отриманням нею професійного  захворювання,  встановлений в судовому засіданні.

Визначаючи розмір моральної шкоди, який підлягає стягненню, суд враховує роз'яснення п.9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" № 4 від 31.03.1995року з подальшими змінами й, беручи до уваги конкретні обставини в справі, характер та тривалість страждань, завданих позивачці внаслідок отриманого професійного захворювання, істотність вимушених змін у її життєвих та виробничих стосунках, тривалість роботи ОСОБА_4 на підприємстві відповідача, і наслідків, що наступили та їх незворотній характер, вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки моральну шкоду в розмірі  не 196 000 гривень, а  частково задовольнивши позов,  в сумі,- 15 000 гривень.

Сума позову про відшкодування моральної шкоди ст. 23 ЦК України не передбачає спеціального розрахунку та не може бути фіксованою.

На підставі викладеного і у відповідності зі ст. 4 Закону України "Про охорону праці",  ст. 153, 237-1 КЗПП України, ст. 10,11,60, 212-214  ЦПК України,  суд,  -       

                                                 В И Р І Ш И В ;

          Позов задовольнити  частково, та  стягнути з  Публічного акціонерного товариства «ЄВРАЗ Суха Балка»у відшкодування моральної шкоди на користь ОСОБА_4 - 15 000 гривень 00 копійок, а іншій частині  позовних вимог, відмовити.

          Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ЄВРАЗ Суха Балка»  судовий збір в сумі,- 214 гривень 60 копійок.

На рішення суду   може бути  подана апеляційна  скарга   усіма учасниками процесу  на протязі 10 днів,  з дня   виготовлення судом повного тексту цього рішення, в палату з цивільних справ Апеляційного суду  Дніпропетровської області,   через Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу.

Суддя:С. М. Водоп"янов