Справа № 2-164/2008р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

19 травня 2008 року Красноармійський міськрайонний суд Донецької області

в складі: головуючого - судді Воробйова С.О.

              при секретарі - Подлєсної О.А.

              позивача      ОСОБА_1.            

               представника позивача ОСОБА_2.

              відповідача ОСОБА_3.

              представника відповідача ОСОБА_4.

розглянувши у відкритому судовому засідання в місті Красноармійську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 та ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2007 року позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача ОСОБА_3. про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 31120грн. та моральної шкоди у сумі 10000грн., на обґрунтування якого зазначила, що вказаний відповідач, який був володільцем мотоцикла «ІЖ-Ю-3» д/н НОМЕР_1 09.01.2006 року передав управління ним ОСОБА_5, який знаходячись у стані алкогольного сп'яніння в селі Михайлівка Красноармійського району Донецької області скоїв наїзд на неї, спричинивши їй тілесні ушкодження середньої тяжкості, її спричинена матеріальна шкода, яка складається з витрат на лікування в сумі 1300грн., на оплату праці найнятої нею домашньої робітниці в сумі 2700грн. за 6місяців, не отриманих доходів від підприємницької діяльності в сумі 12000грн., на оплату праці працівника, який виконував за неї роботу приватного підприємця в сумі 7200грн., майбутніх витрат на пластичні операції в сумі 6000грн., та моральна шкода в сумі 10000грн.

Оскільки ОСОБА_3. був володільцем мотоцикла, то позивачка вважає, що він і повинен відшкодувати їй вказану шкоду.

Надалі позивачка доповнила позовні вимоги, просила стягнути  на її користь витрати на оплату праці домробітниці 5400грн., зазначивши, що вона працювала у неї не 6місяців, а 1 рік, та стягнути з відповідача ОСОБА_3. як на її користь вказані суми на відшкодування матеріальної шкоди та 10000грн. моральної шкоди.

Судом до участі у справі в якості співвідповідача притягнуто ОСОБА_5.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 17.09.2007 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_5. на користь позивачки на відшкодування матеріальної шкоди 15820грн., на відшкодування моральної шкоди 5000грн., судовий збір в сумі 89грн.50коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення справи в сумі 30грн., в іншій частині позовних вимог (про стягнення 12000грн. не отриманого доходу від підприємницької діяльності та 6000грн. витрат на пластичні операції) та у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_3. відмовлено.

Ухвалою апеляційного суду Донецької області від 06.11.2007року за апеляційною скаргою позивачки ОСОБА_1. рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 17.09.2007 року скасовано і справа передана на новий судовий розгляд.

У процесі нового розгляду справи позивачка доповнила позовні вимоги, просила стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_3. та ОСОБА_5. на її користь матеріальну шкоду у розмірі 27820грн., яка складається з витрат на лікування, на оплату праці найнятої домашньої робітниці, не отриманих доходів від підприємницької діяльності та моральної шкоди у розмірі 10000грн., оскільки вона на протязі тривалого часу переносила фізичні і душевні страждання, змінився уклад її життя, внаслідок чисельних ран, які знівечили її обличчя у неї були розірвані стосунки з чоловіком з яким вона перебувала в цивільному шлюбі.

У судовому засіданні позивачка та її представник позов підтримали, відповідач ОСОБА_3. та його представник позов не визнали, відповідач ОСОБА_5. в судове засідання не з'явився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

            Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивачки ОСОБА_1. підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3., який володів мотоциклом «ІЖ-Ю-3» д/н НОМЕР_1 не маючи на нього права власності, 09.01.2006 року передав управління ним ОСОБА_5,  який знаходячись у стані алкогольного сп'яніння в селі Михайлівка скоїв наїзд на ОСОБА_1.,  спричинивши їй тілесні ушкодження середньої тяжкості внаслідок чого, 22.02.2007 року Красноармійським міськрайонним судом Донецької області він був визнаний винним за ст.286 ч.1 КК України (а.с.5,6), а позивачка визнана потерпілою, у зв'язку з отриманням нею з вини ОСОБА_5. тілесних ушкоджень внаслідок ДТП у вигляді закритого перелому лівої голені, багаточислених поранень і ушкоджень обличчя.

У зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями позивачка знаходилися з 09 по 14.01.2006року та з 10 по 15.05.2006року на стаціонарному лікуванні в Селидівській центральній міській лікарні, між названими датами і до 19 грудня 2006 року вона знаходилась на амбулаторному лікуванні в травматологічному відділенні цієї лікарні і протягом часу лікування їй необхідно було купувати ліки на свої кошти на лікування на суму 1300грн. (а.с.7-9).

У зв'язку з неможливістю самостійно пересуватись, виконувати побутову роботу і самостійно доглядати дитину, яка народилася у неї 19.02.2005 року (а.с.47) позивачка змушена була звертатися за допомогою до робітниці, якій вона на протязі 12 місяців сплатила 5400грн. з розрахунку 450грн. за один місяць, що підтверджується копією договору та  розпискою про отримання оплати за договором (а.с.21,22,45-46).

Позивачка неодноразово відвідувала Селидівську лікарню з метою лікування, зв'язаного з ДТП і нею було витрачено на транспортні витрати 1920грн., що підтверджується довідкою від 11.07.2007року (а.с.11) та відомістю про надані послуги таксі (а.с.28).

Позивачка, будучі приватним підприємцем, не маючі можливості самостійно виконувати роботу уклала угоди з працівником, якому на протязі 12 місяців сплатила 7200грн., з розрахунку 600грн. за кожний місяць, що підтверджується копією договору та розпискою про отриману оплату за договором (а.с.22,45).

Крім цього, вона на протязі року не одержала 12000грн. у вигляді доходу за виконувану роботу, як приватний підприємець (а.с.84,85,86).

Таким чином, всього їй внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини відповідача ОСОБА_5., якому передав управління мотоциклом відповідач ОСОБА_3., заподіяна матеріальна шкода на загальну суму 27820грн.

Крім цього, суд вважає, що позивачка внаслідок дорожньо-транспортної пригоди одержала моральну шкоду, яка полягає в тому, що вона тривалий час переносила фізичні і душевні страждання, змінився уклад її життя, стосунки в сім'ї, оскільки у неї були розірвані стосунки з чоловіком, з яким вона перебувала в цивільному шлюбі, а також вона одержала чисельні травми, які знівечили її обличчя і ця шкода, відповідно до ст.1167 ЦК України відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, а саме відповідача ОСОБА_5., який судом визнаний винним у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди,  внаслідок чого позивачка одержала тілесні ушкодження.

Але суд вважає, що позовні вимоги позивачки  в частині відшкодування моральної шкоди підлягають частковому задоволенню у розмірі 5000грн., при цьому суд виходив з характеру та глибини моральних страждань, вимог розумності і справедливості.

Судом встановлено, що позивачці ОСОБА_1. була заподіяна шкода джерелом підвищеної небезпеки, а саме мотоциклом ІЖ-Ю-3 д/н НОМЕР_1, який ОСОБА_3. передав в управління ним ОСОБА_5 і останній скоїв ДТП.

Проте суд неможе погодитись з позивачем ОСОБА_1, що ОСОБА_3. володів мотоциклом «ИЖ-Ю-3», оскільки позивачем її представником, а також у судовому засіданні не надано відповідних доказів, що він є власником мотоцикла. Під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності, тощо).

Оскільки судом при розгляді справи не було добуто доказів права власності на мотоцикл «ІЖ-Ю-3» д/н НОМЕР_1, а позивачка і її представник не надали суду таких доказів, то ОСОБА_3. не вважається володільцем джерела підвищеної небезпеки і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим.

Крім того, з відповідача ОСОБА_5. необхідно стягнути на користь держави судові витрати відповідно до ст.88 ЦПК України, а саме: державне мито у розмірі 278грн. та 8,50грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30грн.

            Керуючись ст.ст.1166-1168, 1187 ЦК України, ст.ст.10, 11, 79, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1  матеріальну шкоду в розмірі 27820(двадцять сім тисяч вісімсот двадцять)грн. та моральну шкоду у розмірі 5000(п'ять тисяч)грн., а всього 32820грн.

Стягнути з ОСОБА_5 судові витрати: державне мито на користь держави 278грн. та 8,50грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30грн.

В іншій частині у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовити.

Заява про апеляційне оскарження рішення може бути подана на протязі 10 днів, апеляційна скарга на протязі 20 днів в Апеляційний суд Донецької області.

Суддя/підпис/                                                                                              з оригіналом згідно

                                                                        Суддя: