АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

1

                                                                              УХВАЛА    

                                                                     ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

     17 січня 2012 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду м. Києва у складі:

головуючого - судді        Осіпової Л.О.,

суддів                               Глиняного В.П.,Кияшко О.А.,

з участю прокурора        Панчишина М.Я.,

потерпілих                       ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3,

                                          ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6,

                                          ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9,

                                          ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12,

                                          ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15,

                                          ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18,

                                          ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21,

                                          ОСОБА_22, ОСОБА_23,ОСОБА_24, ОСОБА_25

                                          ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28,

представників потерпілих ОСОБА_29, ОСОБА_30, ОСОБА_31,

                                             ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_34,

                                             ОСОБА_35, ОСОБА_36, ОСОБА_37,

                                             ОСОБА_38, ОСОБА_39,ОСОБА_40,

                                             ОСОБА_41, ОСОБА_42, ОСОБА_43,

захисника                            ОСОБА_44,

обвинуваченого                  ОСОБА_45    

розглянувши у  судовому засіданні в м. Києві апеляції прокурора, захисника та обвинуваченого  на постанову Печерського районного суду м. Києва від 25 листопада 2011 року,

                                                   ВСТАНОВИЛА:

Вказаною Печерський районний суд м. Києва з попереднього розгляду повернув кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_45 у вчиненні злочинів, передбачених ст. 28 ч.3. 364 ч.2. 190 ч.4, 28 ч.4, 366 ч.2, 209 ч.2 та ч.3, 28 ч.3 366 ч.2, 358 ч.ч.2 та 3 КК України на додаткове розслідування, пославшись на неповноту та неправильність досудового слідства.

В апеляції прокурор просить постанову скасувати зазначаючи, що  висновки суду про неповноту досудового слідства є надуманими, оскільки при проведені розслідування кримінальної справи відносно ОСОБА_45 були вжиті всі можливі слідчі дії та оперативно-розшукові заходи, спрямовані на з*ясування всіх обставин справи, зокрема, зазначених в ухвалі апеляційного суду  від 31.05.2011 року. Вимоги ж суду про об*єднання в одне провадження даної кримінальної справи із справою, порушеної відносно службових осіб Київської міської державної адміністрації не ґрунтується на вимогах закону.

В апеляції захисник ОСОБА_46 просить  вказану постанову суду скасувати в частині не вирішення питання про закриття кримінальної справи відносно ОСОБА_45 та винести нову постанову, якою закрити кримінальну справу за п.12 ст.6 КПК України. Захисник вказує на те, що суд усунувся від вирішення заявлено клопотання про закриття справи, не врахувавши при цьому бажання ОСОБА_45  бути присутнім  при попередньому розгляді справи та дати пояснення в суді.

В апеляції ОСОБА_45 також просить скасувати постанову суду, кримінальну справу відносно нього закрити та  скасувати запобіжний захід, звільнивши його з-під варти. Обвинувачений вважає, що досудовим слідством та судом не враховані вимоги як п.12 ст.6 КПК України так і ст..14 Європейської Конвенції про видачу правопорушників, оскільки його притягують до кримінальної відповідальності за злочини, щодо яких не йшла мова при видачі його  Швейцарською конфедерацією.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення прокурора, який підтримав вимоги  власної апеляції та не погоджується з вимогами апеляцій обвинуваченого та захисника, потерпілих та представників потерпілих, які заперечують проти поданих у справі апеляцій, пояснення обвинуваченого та його захисника, які підтримали подані в інтересах обвинуваченого апеляції та не погоджуються з вимогами прокурора, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляцій, колегія суддів не вбачає підстав для їх задоволення  за наступних обставин.  

Відповідно до вимог ч.1 ст. 26 КПК України в одному провадженні можуть бути об*єднані  справи по обвинуваченню декількох осіб – співучасників вчинення одного чи кількох злочинів або  по обвинуваченню однієї особи у вчиненні декількох злочинів.  Частина 2 ст. 26 КПК України передбачає можливість виділення справи але за умови, коли це не може негативно відбитися на всебічності, повноті і об*єктивності дослідження та вирішення справи.

Згідно  ст. 22 КПК  України органи дізнання та досудового слідства зобов’язані вжити всіх передбачених законом заходів для всебічного, повного і об’єктивного дослідження обставин справи, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують обвинуваченого, що не було виконано при розслідуванні даної справи.

    Згідно зі ст. 64 КПК України при провадженні досудового слідства, дізнання і розгляді  кримінальної справи в суді підлягають доказуванню подія злочину (час, місце, спосіб та інші обставини  вчинення злочину), а також винність обвинуваченого у вчиненні злочину і мотиви злочину.

Крім того, статтею 132 КПК України передбачено, що обвинувачення повинно бути конкретним, оскільки особа має право знати, в чому саме вона обвинувачується і захищатися від пред’явленого їй обвинувачення

Згідно до ст. 246 ч.1 КПК України, при попередньому розгляді справи суд вправі з власної ініціативи чи за клопотанням учасників процесу своєю постановою повертає справу на додаткове розслідування у випадках, коли під час порушення справи або провадження  досудового слідства були допущені такі порушення вимог КПК України, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду.

Відповідно до вимог ч. 7 ст. 374 КПК України вказівки суду, який розглянув справу в апеляційному порядку, є обов’язковими для органів дізнання і досудового слідства при додатковому розслідуванні.

Разом з тим, вказані вимоги закону органом досудового слідства виконані не були, чим допущено порушення кримінально-процесуального закону, яке, з підстав вказаних судом першої інстанції в постанові, всупереч доводам апелянтів, не може бути усунено під час судового розгляду даної справи.

Як вбачається з оскарженої постанови, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що досудове слідство по справі проведено неповно та з порушеннями кримінально-процесуального законодавства. Останнє, за висновком  суду, полягало у окремому розслідуванні кримінальних справ відносно ОСОБА_45, ОСОБА_47 та ОСОБА_48, тоді як за матеріалами справи злочини були вчинені вказаними особами у співучасті.  ОСОБА_45 та  ОСОБА_47 були безпосередніми  керівниками, а ОСОБА_45  - власником підприємств, які входили до групи інвестиційно-будівельних  компаній «Еліта – Центр», та спільними діями  заволоділи коштами у сумі понад 384 266 574,08 грн.,  що належали  1693 громадянам та були передані останніми в якості інвестицій в будівництво житла. При цьому, суд вказав на невиконання органом досудового слідства  вказівок суду, які були викладені  14.03.2011 року в рішенні про направлення даної кримінальної справи  на додаткове розслідування, а саме: про необхідність об*єднання в одне провадження вказаної справи із справами за обвинуваченням ОСОБА_47 та ОСОБА_48; про необхідність усунення протиріч  у показаннях обвинувачених щодо заволодіння коштами потерпілих, а звідси – в пред*явленні ОСОБА_45 конкретного обвинувачення, яке б відповідало вимогам ст.132 КПК України: про необхідність встановлення місця знаходження коштів  чи майна, придбаного за кошти потерпілих; про проведення слідчих дій, направлених на встановлення всіх потерпілих по справі та розміру заподіяної шкоди.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, оскільки він підтверджується дослідженими апеляційним судом матеріалами кримінальної справи, яка повторно була надіслана на розгляд суду знову ж таки, за звинуваченням лише ОСОБА_45  

 Також  колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано зазначив у постанові про  порушення органами досудового слідства вимог   КПК України, що стосуються  пред'явленого ОСОБА_45 обвинувачення, оскільки останнє за наведених вище порушень досудового слідства, є неконкретним в частині кваліфікації злочинних дій останнього, що слід визнавати за порушення  права як обвинуваченого на захист, так і законних прав потерпілих, які постраждали від злочинних дій та яким була спричинена матеріальна шкода.

Розслідування  в окремому  провадженні справи щодо ОСОБА_45  без встановлення ролі інших причетних до  спричинення потерпілим шкоди осіб, є істотним порушенням вимог кримінально-процесуального закону, оскільки тягне за собою неповноту та однобічність досудового слідства, про що вірно зазначено  в  постанові суду.

За наведеного доводи прокурора про незаконність висновків суду першої інстанції є непереконливими і не підлягають задоволенню.    

    Колегія суддів переконана, що допущена неповнота та неправильність досудового слідства, на які вказав суд першої інстанції, є  істотними порушення процесуального закону, які перешкоджають суду призначити справи до судового розгляду, повно і всебічно розглянути її та постановити обґрунтований і справедливий вирок.

Доводи апеляцій захисника ОСОБА_46 та обвинуваченого ОСОБА_45 щодо  не вирішення судом питання про закриття кримінальної справи на підставі п.12 ст.6 КПК України є безпідставними, оскільки за встановленої неповноти  та неправильності досудового слідства, що тягнуть за собою необхідність проведення додаткового розслідування, у визнанні  пред*явленого ОСОБА_45 обвинувачення, яке є неконкретним за змістом та обсягом обвинувачення, та необхідності пред*явлення нового обвинувачення, суд цілком слушно відніс вирішення цього питання до компетенції органу досудового слідства.

З огляду на кількість та тяжкості інкримінованих ОСОБА_45 епізодів злочинної діяльності, рішення суду першої інстанції про залишення без змін запобіжного заходу, обраного обвинуваченому є слушним.

Під час проведення додаткового розслідування органу досудового слідства необхідно виконати вказівки суду першої інстанції, усунути неправильність та неповноту досудового слідства, суперечливість  та однобічність розслідування справи, належним чином перевірити доводи ОСОБА_45  на свій захист, дати відповідну правову оцінку його діям, як і діям інших, причетних до вчинення злочинів осіб, та прийняти обґрунтоване та законне рішення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 365, 366, 382 КПК України колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Постанову Печерського районного суду м. Києва від 25 листопада 2011 року про направлення кримінальної справи щодо ОСОБА_45, який обвинувачується у скоєнні злочинів, передбачених ст. 28 ч.3. 364 ч.2. 190 ч.4, 28 ч.4, 366 ч.2, 209 ч.2 та ч.3, 28 ч.3 366 ч.2, 358 ч.ч.2 та 3 КК України, Генеральному прокурору України для організації додаткового розслідування, залишити без зміни, а апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, захисника ОСОБА_49. та обвинуваченого ОСОБА_45 – без задоволення.

Судді: 1.                                                2.                                              3.