Справа №  2-а-6103/11

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

16 грудня 2011 року  

суддя  Святошинського районного суду м. Києва  Лук’яненко Л. М. розглянувши в порядку письмового провадження  у м. Києві  справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Київської міської державної адміністрації, Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві  про визнання бездіяльності відповідачів протиправною та зобов”язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

          Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання неправомірною відмову у виплаті йому щорічної допомоги учаснику війни, встановленому ч.4 ст. 14 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" №367-ХІІ від 25.12.1998р., посилаючись на те, що  відповідно із ст.7 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" їй встановлений статус учасника  війни, і у зв'язку з цим Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації за 2011 рік невірно виплатило йому щорічну допомогу. Разова грошова допомога до 5 травня  повинна щорічно виплачуватися у розмірі 3 мінімальних пенсій за віком .

У судове засідання позивач   не з’явився,  подав  заяву про слухання справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав.    

Відповідач Головне управління пенсійного фонду України в м. Києві  у судове засідання свого представника не направив, про розгляд справи повідомлений належним чином, надіслав письмові заперечення на позовну заяву та просить слухати справу за його відсутності.

Відповідач Управління праці та соціального захисту населення Святошинської району м. Києва у судове засідання свого представника не направив, про розгляд справи повідомлений належним чином, надіслав письмові заперечення на позовну заяву та просить слухати справу за його відсутності.

Відповідач Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Київської міської державної адміністрації у судове засідання свого представника не направив, про розгляд справи повідомлений належним чином, надіслав письмові заперечення на позовну заяву та просить слухати справу за його відсутності.

 Суд відповідно до ч.4 ст.128 КАС України вважає за можливе розглянути справу у його відсутність на підставі наявних у ній доказів, у разі неприбуття відповідача суб’єкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

 Крім того, відповідно до п. 3 ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження.

  Зважаючи на те, що зазначені заяви надійшли як від позивача по справі, так й від відповідачів по справі, суд вважає, що судовий          розгляд  доцільно провести в порядку письмового провадження.

 Розглянувши подані позивачем  документи і матеріали, заслухавши пояснення позивачки, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню частково з таких підстав.

      Судом  встановлено, що позивач  має статус учасника війни та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників війни, що підтверджено посвідченням серія НОМЕР_1 від 23.04.1996 року.

      Позивачу у квітні 2011 року виплачена щорічна одноразова грошова допомога до Дня Перемоги, яка повинна бути виплачена до 5 травня у розмірах передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2011 року № 341 в сумі 120, грн.  Зазначені обставини не є спірними.

     Спірним у справі є розмір разової грошової допомоги, на яку має право позивач відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».

     Відповідно до підпункту першого пункту першого Постанови Кабінету Міністрів України № 341 від 04.04.2011 року «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань"»встановлено, що виплата у 2011 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та "Про жертви нацистських переслідувань”, здійснюється у таких розмірах: ветеранам війни із числа осіб,  які брали участь у бойових діях під час Великої Вітчизняної війни і війни з Японією,  особам, які  у  неповнолітньому віці були призвані чи добровільно вступили до лав  Радянської Армії  і  Військово-Морського Флоту  під  час військових   призовів   1941-1945   років,   жертвам   нацистських переслідувань,  учасникам війни,  а також членам сімей загиблих  у період  Великої  Вітчизняної  війни  і війни з Японією та дружинам (чоловікам) померлих інвалідів та  учасників  Великої  Вітчизняної війни і війни з Японією: інвалідам війни I групи - 1000 гривень; інвалідам війни II групи - 900 гривень; інвалідам війни III групи - 800 гривень; колишнім малолітнім (яким на момент ув'язнення не виповнилося 14 років) в'язням концентраційних таборів,  гетто та  інших  місць примусового   тримання,   визнаним   інвалідами   від   загального захворювання, трудового каліцтва та з інших причин: інвалідам I групи - 1000 гривень; інвалідам II групи - 900 гривень; інвалідам III групи - 800 гривень; учасникам бойових дій та колишнім  неповнолітнім  (яким  на момент ув'язнення не виповнилося 18 років) в'язням концентраційних таборів,  гетто,  інших місць примусового тримання, а також дітям, які   народилися  у  зазначених  місцях  примусового  тримання  їх  батьків, - 630 гривень; особам, які мають  особливі  заслуги  перед  Батьківщиною,  - 1000 гривень;  членам сімей   загиблих   та  дружинам  (чоловікам)  померлих інвалідів Великої Вітчизняної війни і війни  з  Японією,  дружинам (чоловікам)  померлих  учасників  бойових  дій  в  період  Великої Вітчизняної війни і війни з Японією, учасників Великої Вітчизняної війни  і  війни  з  Японією  та  жертв  нацистських переслідувань, визнаних за  життя  інвалідами,  які  не  одружилися   вдруге,   - 320 гривень;     учасникам війни, нагородженим орденами та медалями колишнього Союзу РСР за самовіддану працю і  бездоганну  військову  службу  в тилу  в  роки  Великої  Вітчизняної  війни  та  війни  з  Японією, учасникам  війни  та  колишнім  в'язням  концентраційних  таборів, гетто, інших місць примусового тримання, особам, які були насильно вивезені на  примусові  роботи,  дітям  партизанів,  підпільників, інших  учасників боротьби з націонал-соціалістським режимом у тилу ворога - 120 гривень Відповідно до вимог ч. 5 ст. 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”  позивач має право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 9 травня (яка повинна виплачуватися до 5 травня) в розмірі 3 мінімальних пенсій за віком.  Згідно ч. 1 ст. 28 Закону України „Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003, № 1058-IV, мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом. Суми прожиткового мінімуму на 2011 рік встановлено Законом України «Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати»від 20.10.2009 р. № 1646-VI, а також Законом України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»від 23.12.2011 р. № 2857-VI, який застосовується з 1 січня 2011 року.    Соціальні і демографічні групи населення, особи, які втратили працездатність розмір прожиткового мінімуму  у період           01.04.2011 –30.09.2011  становить 764 грн. Тобто, відповідно до ч. 5 ст. 14  Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” позивач повинний був отримати допомогу в розмірі 2292,0 грн. (764,0 грн. Х 3).  До частини 5 статті 14 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” вносилися зміні у 2007 та у 2008 роках.

      Але, положення пункту 13 статті 71 Закону України “Про Державний бюджет України на 2007 рік”, яким на 2007 рік зупинено дію частини п’ятої ст. ст. 12, 13, 14, 15 Закону України „Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” визнані неконституційними рішенням Конституційного Суду України  у справі  № 6-рп від 09.07.2007 р.

      Також, зміни, внесені підпунктом "б" підпункту 1 пункту 20 розділу II Закону України від 28.12.2007 р. N 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" в ч. 5 ст. 14 “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” про виплату разової грошової допомоги у розмірі визначеним Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України, визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008.

     Інших змін до частини 5 статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»на день розгляду справи судом , 2011 року не вносилося.

     Статтею 2 Закону України  “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” визначено, що законодавство України про статус ветеранів війни та їх соціальні гарантії складається з цього закону та інших актів законодавства України; права та пільги для ветеранів війни, встановлені раніше законодавством України, не можуть бути скасовані без їх рівноцінної заміни; нормативні акти органів державної влади, які обмежують права і пільги ветеранів, передбачені цим законом є недійсними.

      Крім того, ч. 2, 3 ст. 22 Конституції України передбачено, що «Конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані при прийнятті нових законів, або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод»

      Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, суд першої інстанції зробив вірний висновок, що при визначенні розміру пенсій позивачеві застосуванню підлягають частини 5 статті 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а не постанова Кабінету Міністрів України № 341 від 04.04.2011 року «Про розміри разової грошової допомоги, що виплачується у 2011 році відповідно до Законів України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та "Про жертви нацистських переслідувань"», яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.

     Посилання відповідачів на ту обставину, що виплата вказаної грошової допомоги здійснена в межах фінансування, передбаченого державним бюджетом на 2011 рік та Постановою Кабінету Міністрів України від 04.04.2011 р. є безпідставним, оскільки факт відсутності коштів не є сам по собі підставою для звуження змісту існуючого у позивача права на отримання грошової допомоги і не є підставою для звільнення відповідача від виплати допомоги у передбаченому законом розмірі. Стягнення разової грошової допомоги повинно здійснюватися на користь позивача за рахунок коштів Державного бюджету України.

       Керуючись  ст. ст. 17-20, 69-72, 86, 94, 158-163, 167, 185, 186, 254 КАС України,  суд-

П О С Т А Н О В И В :

   Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати відмову Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Київської міської державної адміністрації, Головного управління пенсійного фонду України в м. Києві щодо перерахунку та виплати ОСОБА_1 грошової допомоги до 5 травня  у розмірі трьох мінімальних пенсій за віком за 2011 р. неправомірною.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Святошинської районної в місті Києві державної адміністрації, Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Головного управління праці та соціального захисту населення Київської міської державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродж. Росії, проживаючого в АДРЕСА_1 -  грошову допомогу до 05 травня за 2011 рік відповідно до ст. 14 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», виходячи із розміру трьох мінімальних пенсій за віком з урахуванням проведених виплат.

    В іншій частині позову відмовити.

    Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії рішення до Київського апеляційного адміністративного суду  через районний суд.

Суддя                                                                                        Лук'яненко Л.М.