Справа №11-249/12Головуючий у І інстанціїОмельченко М.М.

Категоріяст.356  КК України  Доповідач у 2 інстанції Нагорний А.М.

24.02.2012

УХВАЛА

Іменем України

22 лютого 2012р. Колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:                                                                                         

Головуючого –Беха М.О.

Суддів - Нагорного А.М.,  Загоруйко В.В.

Представника потерпілої - ОСОБА_3 та адвоката засудженої ОСОБА_4,

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією адвоката засудженої та потерпілого на вирок Києво-Святошинського районного суду Київської області від  24.11.2011 року,-

Цим вироком          ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженка  м. Шпола Черкаської обл., жителька АДРЕСА_1, раніше не судима, -

засуджена за  ст. 356 КК України до штрафу у розмірі 510 грн. на користь держави.

ОСОБА_6,  ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець та житель АДРЕСА_2, раніше не судимий, -

за  ст. 356 КК України виправданий за недоведеністю вини.

          Частково задоволено цивільний позов потерпілого. З засудженої ОСОБА_5 на користі потерпілого ОСОБА_7 стягнуто 5000грн. моральної шкоди, в задоволенні цивільного позову про стягнення матеріальної шкоди цивільному позивачу відмовлено.

ОСОБА_7 звернувся до суду з заявою приватного обвинувачення щодо обвинувачення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 в тому, що вони, знаючи що ОСОБА_7 є власником АДРЕСА_3 самовільно вчинили самоправні дії. Самоправаними діями ОСОБА_7 вважав, самовільне без представника влади і державного виконавця вселення їх в належний йому, ОСОБА_7, будинок.

В поданій апеляції та її доповненнях адвокат засудженої ОСОБА_8 вказує, що в діях ОСОБА_5 відсутній склад злочину, так як вона ОСОБА_7І з будинку не виселяла та речі його на подвір’я не виставляла. Також, судом  достовірно не встановлено чи було у будинку майно потерпілого і не з’ясовано, яким чином завдано потерпілому   шкоду. Крім того, ОСОБА_7 своє примусове виселення з будинку та постанову про відмову у порушенні кримінальної справи по факту незаконного проникнення до житла не оспорював.

Адвокат також звертає увагу суду на те, що потерпілий з жодними майновими претензіями щодо втраченого ним майна до ОСОБА_5 не звертався. Потерпілий просить апеляційний суд вирок суду першої інстанції скасувати і постановити свій вирок, яким виправдати ОСОБА_5 за відсутністю в її діях складу злочину та відмовити у задоволенні цивільного позову.

В поданій апеляції потерпілий вважає вирок суду в частині часткового задоволення цивільного позову незаконним. Зазначає, що судом неповно було проведено судове слідство, недосліджені обставини завдання матеріальної шкоди.

Потерпілий просить вирок суду змінити в частині цивільного позову та стягнути з підсудних на свою користь по 8 мільйонів грн. моральної та матеріальної шкоди.  

Заслухавши доповідача, засуджену, яка заперечувала проти апеляції потерпілого і просила суд її виправдати, потерпілого, який проти апеляції засудженої заперечував і підтримав свою апеляцію, перевіривши вирок суду, матеріали справи і доводи апеляцій, судова колегія вважає апеляції частково обґрунтованими.

Згідно вимог ст.323 КПК України, вирок суду повинен бути законним і обґрунтованим. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об’єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Як вбачається з матеріалів справи і вироку суду, суд першої інстанції ці вимоги закону виконав не в повній мірі.

Окрім того, згідно вимог ст.334 КПК України, мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину.

Мотивувальна частина виправдувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, яке пред’явлене підсудному і визнане судом недоведеним.

Як вбачається з вироку суду ці вимоги закону судом не дотримані. Судом в одному вироку прийнято два рішення, одно з яких є обвинувальним, а друге – виправдувальним. І одне і друге формулювання  в мотивувальній частині вирку відсутні.

Поряд з цим, виносячи обвинувальний вирок стосовно ОСОБА_5, суд не в повній мірі дослідив і не надав всебічної оцінки тим обставинам, що згідно рішення Апеляційного суду Київської обл. від 14 березня 2011р. право на спірний будинок було визнане за гр. ОСОБА_6, який є чоловіком засудженої. При таких обставинах примусове виконання рішення суду є необхідним, якщо для його виконання існують суттєві перепони.

Крім того,  вирішуючи в вироку питання цивільного позову і відмовляючи в його задоволенні в частині стягнення матеріальної шкоди, суд в порушення вимог ст.334 КПК України, - не навів мотивів прийняття такого рішення.

При таких обставинах вирок суду не відповідає вимогам закону і підлягає скасуванню. При повторному розгляді справи суд має усунути вказані в ухвалі недоліки, повно, всебічно і об’єктивно дослідити всі докази і обставини справи, надати їм належну юридичну оцінку і прийняти законне і обґрунтоване рішення.

На підставі викладеного, керуючись ст.365,366 КПК України, судова колегія, -

УХВАЛИЛА:

Апеляції засудженої та потерпілого задовольнити частково. Вирок Києво-Святошинського районного суду Київської обл. від 24 листопада 2011р. стосовно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 скасувати.  

Кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_5 та ОСОБА_6 за ст. 356 КК України направити в цей же суд на новий судовий розгляд іншим суддею.

  Судді:                 Бех М.О.                       Нагорний А.М.                    Загоруйко В.В.