Справа № 308/2537/25

1-кп/308/369/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2025 року                                                                         м. Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді                                         ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання                         ОСОБА_2

у складі учасників справи:

прокурора                                                         ОСОБА_3

обвинуваченої                                                ОСОБА_4

захисника обвинуваченої                                адвоката ОСОБА_5

обвинуваченої                                                ОСОБА_6

захисника обвинуваченої                                адвоката ОСОБА_7

обвинуваченого                                                ОСОБА_8

захисника обвинуваченого                            адвоката ОСОБА_9

обвинуваченого                                                 ОСОБА_10

захисника обвинуваченого                             адвоката ОСОБА_11

обвинуваченого                                                ОСОБА_12

захисника обвинуваченого                              адвоката ОСОБА_13

кримінальне провадження                                1-кп/308/369/25

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні зали суду в місті Ужгороді в режимі відеоконференції із адвокатом ОСОБА_11 , клопотання прокурора про продовження дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченим та клопотання захисників ОСОБА_9 , ОСОБА_14 про зміну запобіжного заходу у кримінальному провадженні № 12024071070000058 відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 березня 2024 року про обвинувачення

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, українки, уродженки м. Ровеньки, Луганської області, яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , раніше судимої, тимчасово не працюючої

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.1 ст.317, ч.1 ст.306 КК України,

ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянки України, українки, уродженки м. Краматорськ, Донецької області, яка зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 та фактично проживає за адресою АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.1 ст.317 КК України,

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянина України, українця, уродженця м. Ужгород, Ужгородського району Закарпатської області, який зареєстрований за адресою АДРЕСА_3 , фактично проживаючийй: АДРЕСА_4 , раніше не судимого, тимчасово не працюючого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України,

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , громадянки України, українки, уродженки м. Хмельницький, Хмельницької області, яка зареєстрована та фактично проживає за адресою АДРЕСА_5 , раніше не судимої, тимчасово не працюючої

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України,

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , громадянки України, українки, уродженки м. Ужгород, Закарпатської області, яка зареєстрована та фактично проживає за адресою АДРЕСА_6 , раніше судимої, тимчасово не працюючої

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України

встановив:

В провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області знаходиться обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12024071070000058 відомості щодо якого внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 13 березня 2024 року про обвинувачення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.1 ст.317, ч.1 ст.306 КК України, ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.1 ст.317 КК України, ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст.307 КК України.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 18 лютого 2025 року призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 16 травня 2025 року кримінальне провадження призначене до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні прокурором подано до суду клопотання про продовження запобіжного заходу виді тримання під вартою, строк якого завершується 06 червня 2025 року, в якому він просить продовжити строк запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Враховуючи, що дія запобіжного заходу на даний час спливає, а ризики які були підставою для його застосування на стадії досудового розслідування продовжують існувати, наявна необхідність у продовженні запобіжного заходу на час судового розгляду вказаного кримінального провадження.

05 червня 2025 року в судовому засіданні:

прокурор ОСОБА_3 подане клопотання підтримав, просив таке задовольнити.

захисник ОСОБА_4 адвокат ОСОБА_5 заперечив проти задоволення клопотання, просив застосувати до підозрюваної більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, зазначив, що його підзахисна не перешкоджає судовому розгляду та не має наміру вчиняти тиск на свідків. Крім того просив врахувати наявність міцних соціальних зв`язків, а саме зареєстроване місце проживання та двох неповнолітніх дітей на утриманні.

Обвинувачена ОСОБА_4 заперечила проти задоволення клопотання, зазначила, що на її утриманні перебувають неповнолітні діти, якими наразі опікється її мама, вона не має можливості з ними бачитись, на її думку вона не вчинила нічого такого, щоб утримуватись під вартою.

Захисник ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_9 заперечив проти задоволення клопотання, зазначив, що ризики на які посилається сторона обвинувачення не підтверджені, ризики встановлені під час досудового розслідування зменшились, а клопотання про продовження строку тримання не відповідає вимогам ст.184 КПК, просив застосувати до підозрюваного більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або зменшити заставу до 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, оскільки раніше визначений судом розмір є обтяжливим для обвинуваченого, підтримав обставини викладені в раніше поданому клопотанні про зміну запобіжного заходу, яке просив задовольнити.

Обвинувачений ОСОБА_8 підтримав думку свого захисника.

Захисник ОСОБА_15 адвокат ОСОБА_7 у судовому засіданні заперечив проти задоволення клопотання, ризики на які посилається сторона обвинувачення не підтверджені, а клопотання про продовження строку тримання не відповідає вимогам ст.184 КПК. Просив, врахувати значне погіршення стану здоров"я обвинуваченої, яке відбулось в умовах утримання в УВП № 9, застосувати до обвинуваченої більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту або зменшити заставу, оскільки раніше визначений судом розмір є обтяжливим для обвинуваченої.

Обвинувачена ОСОБА_15 підтримала думку свого захисника, зазначила, що стосовно неї може бути застосований більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, який вона може відбувати за адресою АДРЕСА_1 за місцем реєстрації обвинуваченої ОСОБА_4 , або орендувати собі житло.

Захисник ОСОБА_10 адвокат ОСОБА_11 зазначила, що ризики, викладені в клопотанні про продовження строку тримання під вартою, не підтверджені, ризики встановлені під час досудового розслідування зменшились, а клопотання про продовження строку тримання не відповідає вимогам ст.184 КПК, просила застосувати до підозрюваної більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, також вказала, що на утримані обвинуваченої є малолітня дитина.

Обвинувачена ОСОБА_10 підтримала думку свого захисника, просила змінити запобіжний захід на домашній арешт, зобов`язується виконувати обов`язки покладені на неї судом, або зменшити визначену раніше судом заставу.

Захисник ОСОБА_12 адвокат ОСОБА_13 заперечив проти задоволення клопотання, просив застосувати до підозрюваної більш м`який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, зазначив, що його підзахисна не перешкоджає судовому розгляду та не має наміру вчиняти тиск на свідків. Тому просив відмовити у задоволенні клопотання прокурора та задовольнити його клопотання про зміну запобіжного заходу. Крім того зазначив, що необхідність звільнення його підзахисної з під варти та обрання більш мякого запобіжного заходу, обумовлено, крім іншого, необхідністю оформлення для її дитини статусу члена сім"ї загиблого захисника України, через загибель на війні батька дитини ОСОБА_12 , а оформити такий статус може лише законний представник дитини особисто, вказаним представником є лише ОСОБА_12 .

Обвинувачена ОСОБА_12 підтримала думку свого захисника, просила змінити запобіжний захід на домашній арешт.

Заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, дослідивши та оцінивши докази, якими обґрунтовуються клопотання, та матеріали справи в межах заявлених клопотань, суд встановив наступне.

Статтею 29 Конституції України регламентовано, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст.131 КПК України запобіжний захід є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, який застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно з ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення цих питань судом відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу. Незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двохмісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.

Метою застосування запобіжного заходу, згідно з ч.1 ст.177 КПК України, є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4)перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч.3 ст.199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 цього Кодексу, повинно містити: 1) виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; 2) виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Відповідно до ч.1 ст.184 КПК України клопотання слідчого, прокурора про застосування запобіжного заходу повинно містити: 1) короткий виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому підозрюється або обвинувачується особа; 2) правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність; 3) виклад обставин, що дають підстави підозрювати, обвинувачувати особу у вчиненні кримінального правопорушення, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 4) посилання на один або кілька ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу; 5) виклад обставин, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку про наявність одного або кількох ризиків, зазначених у його клопотанні, і посилання на матеріали, що підтверджують ці обставини; 6) обґрунтування неможливості запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів; 7) обґрунтування необхідності покладення на підозрюваного, обвинуваченого конкретних обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу.

Згідно з ч.1 ст.194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З фактичних обставин вбачається, що питання продовження строку тримання обвинуваченого під вартою вирішується на стадії судового розгляду, тобто на стадії, яка унеможливлює перевірку обґрунтованості підозри, оскільки така перестала існувати, а на її заміну висунуте обвинувачення.

У свою чергу, обґрунтованість обвинувачення перевіряється судом, який здійснює судовий розгляд на підставі обвинувального акта шляхом дослідження наданих сторонами кримінального провадження доказів і може бути вирішене шляхом ухвалення остаточного рішення у даному кримінальному провадженні.

Таким чином, при вирішенні питання про продовження строків тримання під вартою на стадії судового розгляду вирішальне значення має наявність чи відсутність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Перевіряючи доводи клопотання сторони обвинувачення на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, суд приходить до переконання, що прокурором під час розгляду клопотання доведено наявність ризиків, передбачених п.п.1, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України.

Зокрема, наявний ризик щодо можливості переховування обвинуваченими від органів досудового розслідування та/або суду, зважаючи на вид та розмір покарання, яке їм загрожує у разі визнання винними у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень (до 10 років позбавлення волі), такі можуть переховуватися від органу досудового розслідування та суду, що свідчить про існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а відповідно до рішення Європейського суду з прав людини (надалі - ЄСПЛ) у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26.07.2001 «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування».

Вищевказані обставини, а також той факт, що Закарпатська область межує з чотирма країнами Європейського союзу, а саме з такими республіками як Румунія, Угорщина, Словаччина та Польща, що дає підстави вважати, що обвинувачені усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання за вчинення тяжкого злочину, може переховуватись від органів досудового розслідування та має реальні можливості покинути територію України з цією метою, як і в межах пункту пропуску через державний кордон України так і поза межами таких, а також переховуватись на території України.

Будучи обізнаними про осіб, які були свідками та яким відомі обставини вчинення кримінального правопорушення обвинувачені можуть незаконно впливати на них, а також на осіб, які будуть встановлені та покази яких матимуть суттєве значення для неупередженого досудового розслідування, а також їх родичів з метою дачі, зміни ними показань на його користь.

Аналогічним чином можливий вплив ще на експертів та спеціалістів які вже залучені для проведення експертиз та в подальшому можуть бути залучені до проведення інших судових експертиз. Це створює загрозу тиску та підбурювання вказаних осіб до дачі неправдивих показань, або відмови від надання таких.

Перебуваючи на волі, обвинувачені можуть перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом, зокрема, підшукуючи осіб, що можуть надати вигідні для них неправдиві показання, чи штучно створити докази, які б підвереджували їх невинуватість у вчиненні інкримінованих злочинів, а також переїжджати в інші регіони та області України, чим ускладнять розгляд кримінального провадження, що свідчить про наявність ризику передбаченого п.4 ч.1 ст.177 КУпАП.

Крім того, з огляду на характер інкримінованих обвинуваченим кримінальних правопорушень, у вчиненні яких вони обвинувачуються, корисливий мотив вчинення таких, беручи до уваги, що вони не є працевлаштованим, не має офіційного та постійного джерела доходу, суд приходить до переконання, що наявний ризик у вигляді можливого вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Згідно з п.5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Кримінальні правопорушення, інкриміновані обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_15 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 за ступенем тяжкості є особливо тяжкими.

Згідно з ч. 1 ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, враховуються в сукупності всі обставини, в тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

Суд враховує, що стороною захисту не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що ризик переховування цих обвинувачених, а також ризик їх впливу на свідків та інших учасників процесу, матеріали відносно яких було виділено в окреме провадження, взагалі перестали існувати, або зменшилися настільки, що й такий запобіжний захід як інший не пов`язаний із позбавленням волі здатний їм запобігти. 

Суду не надано достатньо доказів, щодо обставин, які свідчать про наявність необґрунтованості обвинувачення у вчиненні кримінальних правопорушень та наявність підстав вважати, що ОСОБА_4 , ОСОБА_15 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 залишаючись на волі, не будуть ухилятись від органів досудового розслідування та суду.

З огляду на наведене, суд бере до уваги, що ОСОБА_4 , ОСОБА_15 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, які у відповідності до ст.12 КК України відноситься до особливо тяжких злочинів, зокрема санкція яких передбачає позбавленням волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна, яке має значний ступінь суспільної небезпеки.

Таким чином, судом встановлені підстави, які передбачені КПК України, рішеннями ЄСПЛ та Конвенцією з прав людини, щодо продовження строку тримання під вартою обвинувачених та ризик їх ухилення від суду. На даний період часу у суду відсутні дані які б свідчили про те, що більш м`який запобіжний захід забезпечить належної поведінки обвинувачених.

Судом приймається до уваги наявність обґрунтованої підозри про вчинення обвинуваченими, інкримінованих їм злочинів, які є особливо тяжкими злочинами, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до дванадцяти років, наявність суспільного інтересу в встановленні істини по справі, а також особи обвинувачених.

Доводи захисників про те, що в матеріалах кримінального провадження є достатньо доказів та підстав, які свідчать про те, що запобіжний захід обвинуваченим може бути змінений на більш м`який без шкоди для реалізації завдань кримінального провадження, а також про те, що прокурором не доведено існування будь-яких ризиків того, що більш м`які запобіжні заходи будуть недостатніми для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених, не знайшли свого підтвердження та спростовуються вищенаведеними висновками суду.

Суд не відхиляє доводів на користь обвинувачених, але вважає, що у даному випадку ці доводи не перевищують завдання кримінального провадження у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних рішень у справі та запобігання процесуальних ризиків.

На виконання вказаних вимог судом враховуються: тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_15 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , у разі визнання їх винуватим у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень, зокрема те, що санкція за вказані правопорушення передбачає позбавлення волі на строк до дванадцяти років з конфіскацією майна. Судом також враховуються вік, стан здоров`я обвинувачених, сімейний стан, останні не працюють, тобто відсутність на думку суду міцних соціальних зв`язків.

За таких обставин та з огляду на тяжкість ймовірного покарання, конкретні обставини кримінального правопорушення, встановлені ризики, суд вважає, що належний контроль за поведінкою обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_15 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 та запобігання встановленим в провадженні ризикам неможливе шляхом застосування запобіжного заходу, яке не пов`язане з триманням під вартою строком до 60 днів, а відтак клопотання сторони обвинувачення про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Разом з тим, при постановленні ухвали суду, за якою обвинуваченим ОСОБА_4 , ОСОБА_15 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 обрано запобіжний у вигляді тримання під вартою, судом визначено заставу як альтернативний триманню під вартою запобіжний захід.

Згідно ч.3 ст.183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов`язків, передбачених КПК України.

З огляду на те, що обвинувачені вже тривалий час не вносять заставу в означеному розмірі, суд вважає, що майновий стан осіб є незадовільним, а розмір застави непомірно великим, тому вважає, за можливе зменшити раніше визначений розмір застави.

У задоволенні клопотань захисників ОСОБА_9 та ОСОБА_14 про зміну запобіжного заходу відмовити з огляду на вищевикладене, оскільки суд вважає, що зазначені в клопотаннях аргументи, не спростовують вищевикладених висновків суду.

       Окремо, щодо клопотання захисника ОСОБА_16 , суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Як було встановлено в судовому засіданні, батько неповнолітньої дитини ОСОБА_12 , ОСОБА_17 , загинув під час виконання свого військового обов"язку, ще в грудні 2023 року, задовго до затримання обвинуваченої ОСОБА_12 , за вказаний проміжок часу до затримання ОСОБА_12 не вирішувала питання, щодо отримання її дитиною статусу члена сім"ї загиблого захисника України, а таке питання постало перед нею після її затримання та її утримання під вартою.

На переконання суду, вказана обставина не може бути безумовною підставою для обрання більш м"якого запобіжного заходу, не спростовує вищевикладених висновків суду, та не переважає над встановленими судом ризиками .

Разом з тим, враховуючи встановлені обставини, суд використовуючи надані йому в межак КПК України можливості, буде вживати заходів, для можливої організації виниклого питання для неповнолітньої дитини ОСОБА_12 , про що буде постановлено окремий процесуальний документ.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.176, 177, 178, 183, 184, 186, 194, 196, 199, 376, 392 КПК України, суд, -

постановив:

Клопотання прокурора задовольнити.

Продовжити щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.1 ст.317, ч.1 ст.306 КК України, дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів починаючи з 05 червня 2025 року по 03 серпня 2025 року включно.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , визначити заставу, достатню для забезпечення виконання нею обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, у розмірі 150 (сто п`ятдесят) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 454 200 (чотириста п`ятдесят чотири тисячі двісті ) гривень 00 копійок (150х3028).

Продовжити щодо ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.307, ч.1 ст.317 КК України, дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів починаючи з 05 червня 2025 року по 03 серпня 2025 року включно.

ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визначити заставу, достатню для забезпечення виконання нею обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, у розмірі 90 (дев`яносто) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 272 520 (двісті сімдесят дві тисячі п`ятсот двадцять) гривень 00 копійок (90х3028).

Продовжити щодо ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів починаючи з 05 червня 2025 року по 03 серпня 2025 року включно.

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , визначити заставу, достатню для забезпечення виконання нею обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, у розмірі 90 (дев`яносто) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 272 520 (двісті сімдесят дві тисячі п`ятсот двадцять) гривень 00 копійок (90х3028).

Продовжити щодо ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів починаючи з 05 червня 2025 року по 03 серпня 2025 року включно.

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визначити заставу, достатню для забезпечення виконання нею обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, у розмірі 90 (дев`яносто) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 272 520 (двісті сімдесят дві тисячі п`ятсот двадцять) гривень 00 копійок (90х3028).

Продовжити щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 (шістдесят) днів починаючи з 05 червня 2025 року по 03 серпня 2025 року включно.

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , визначити заставу, достатню для забезпечення виконання ним обов`язків, передбачених ч.5 ст.194 КПК України, у розмірі 90 (дев`яносто) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 272 520 (двісті сімдесят дві тисячі п`ятсот двадцять) гривень 00 копійок (90х3028).

У разі внесення застави на обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_15 , ОСОБА_10 , ОСОБА_12 , ОСОБА_8 у відповідності до ч.5 ст.194 КПК України покласти наступні обов`язки:

- прибувати до прокурора, суду на їх першу вимогу;

- не відлучатися із населеного пункту в якому вони фактично поживають, а саме: Закарпатська область, м.Ужгород, без дозволу прокурора або суду;

- не спілкуватися із свідками, у цьому кримінальному провадженні;

- здати на зберігання в органим ДМС України свій паспорт (паспорти, якщо їх декілька) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд із України та в`їзд в Україну.

Роз`яснити, що обвинувачені або заставодавці мають право в будь який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Строк дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 03 серпня 2025 року включно.

У разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок Територіального управління ДСА України в Закарпатській області коштів, має бути наданий уповноваженій службовій особі установи, в якій утримуватиметься обвинувачений.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з-під варти, про що повідомити Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області.

Роз`яснити обвинуваченим, що в разі невиконання вище перерахованих обов`язків до них може бути застосовано більш жорсткий запобіжний захід і може бути накладено грошове стягнення.

У задоволенні клопотань захисників ОСОБА_9 та ОСОБА_14 про зміну запобіжного заходу відмовити.

Копію ухвали вручити обвинуваченим, захисникам та прокурору.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено та оголошено 09 червня 2025 року о 16 год. 50 хв..

Суддя                                                                                 ОСОБА_1