ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

10 червня 2025 рокум. Ужгород№ 260/1231/25

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Плеханова З.Б., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1    ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1    про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1    яким просить суд:

1.          Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у адміністративній справі.

2.          Справу розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

3. Визнати протиправними бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка виразилась           у невірному нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 , грошового забезпечення у період з 25.02.2022 по 29.10.2023 (основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення), застосовуючи при визначенні розміру посадового окладу та окладу за військовим званням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, а не на 1 січня відповідного календарного року, як це передбачено чинною редакцією постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб"

4.          Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 25.02.2022 по 29.10.2023 (основних, додаткових та одноразових видів грошового забезпечення), на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", виходячи з розміру посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого Законами України "Про Державний бюджет України" на відповідний календарний рік (на 01.01.2022 - 2481,00 грн., на 01.01.2023 - 2684,00 грн.), на відповідний тарифний коефіцієнт що відповідав у цей період займаній посаді та військовому званню, згідно з додатками 1,14 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", з урахуванням раніше виплачених сум.

5.Звільнити  від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».

Ухвалою суду від 03 березня 2025 року відкрито спрощене провадження в адміністративній справі .

10 березня 2025 року від ІНФОРМАЦІЯ_1  надійшов відзив на позов.

Перевіривши матеріали справи, суд встановив, що позовна заява, не відповідає вимогам, встановленим статтею 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши поданий адміністративний позов, суд вважає за необхідне залишити такий без руху з огляду на наступне.

Згідно ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Ч. 1 ст. 120 КАС України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).

Зокрема, ч. 2 ст. 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Поряд з цим, нормами Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) , що є спеціальним законодавчим актом у сфері трудових правовідносин, передбачено інші терміни оскарження.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01.07.2022 №2352-IX), у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України від 01.07.2022 №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:

«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».

Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Відповідно до ч. 1 ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України неодноразово висловлював позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів.

Так, у Рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року №1-зп і від 05 квітня 2001 року №3-рп/2001 зроблено висновок про те, що закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.

З огляду на згадані правові позиції Конституційного Суду України щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, Верховний Суд у постанові від 06 квітня 2023 року у зразковій справі №260/3564/22 дійшов висновку про поширення дії ч. 1 ст. 233 КЗпП України в редакції Закону України від 01.07.2022 №2352-IX тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.

Спір в даній адміністративній справі виник з приводу протиправних, на думку позивача, дій суб`єкта владних повноважень щодо невиплати йому грошового забезпечення за період проходження військової служби із 25.02.2022 по 29.10.2023  у встановленому законодавством розмірі.

Таким чином, відповідно до чинного нормативно-правового регулювання на момент звернення до суду з даним позовом (за спірний період, що виник після 19 липня 2022 року), у спорах, пов`язаних з виплатою всіх сум, що належать працівникові при звільненні та інші виплати, пов`язані з проходженням публічної служби, встановлюється тримісячний строк.

При цьому, на думку суду, оскільки спірні правовідносини стосуються нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення під час проходження ним публічної служби  то для обчислення строків звернення слід застосовувати саме положення ч. 1 ст. 233 КЗпП України.

Відтак, ключовим для вирішення даної справи є встановлення моменту, з якого позивач дізнався про порушення своїх прав та визначення процесуального строку на звернення до суду за захистом своїх прав.

Наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам (далі - Порядок).

Так, п. 8 Розділу І Порядку передбачено, що грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців. Щомісячні основні та додаткові види грошового забезпечення виплачуються в поточному місяці за минулий.

Отже, отримуючи щомісяця грошове забезпечення позивач повинен був знати про можливі порушення своїх прав з боку відповідача.

Отже, пасивна поведінка позивача, що проявилася у не вчиненні жодних активних дій для своєчасного звернення до суду з оскарження протиправності дій відповідача не може слугувати достатнім обґрунтування для визнання причин пропуску до суду поважними.

Згідно п. 1 Прикінцевих положень КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Наведене є свідченням того, що відлік тримісячного строку звернення до суду з цим позовом розпочався з 01.07.2023 та з урахуванням приписів частини першої статті 233 КЗпП України закінчився 01.10.2023.

Згідно п. 1 Прикінцевих положень КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Відповідно до п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Наведене є свідченням того, що відлік тримісячного строку звернення до суду з цим позовом розпочався з 01.07.2023 та з урахуванням приписів частини першої статті 233 КЗпП України закінчився 01.10.2023.

Отже, суд вважає, що до позовних вимог, що стосуються питання виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення з 20.07.2022 по 29.10.2023 року , слід застосувати строки звернення, встановлені ч. 1 ст. 233 КЗпП України.

У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку, - ч.1 ст.123 КАС України.

У відповідності до ч.13-15 ст. 171 КАСУ суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Отже, позивачу необхідно надати суду доказово підтверджену заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду .

За таких обставин, згідно з вимогами ч. 13 ст. 171 КАС України позов ОСОБА_1 до   ІНФОРМАЦІЯ_1 в частині позовних вимог, що стосуються протиправності дій відповідача щодо обчислення та виплати грошового забезпеченняу період з  20.07.2022 по 29.10.2023 року із застосуванням показника прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 року, та зобов`язання провести відповідний перерахунок, необхідно залишити без руху та надати заявнику строк для усунення вказаних недоліків шляхом подачі до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску цього строку та наданням підтверджуючих доказів.

На підставі наведеного та керуючись ч. 13 ст. 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

1. Адміністративну справу за позовом   ОСОБА_1  до ІНФОРМАЦІЯ_1     про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії- залишити без руху.

2. Запропонувати позивачу подати до суду протягом п`яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності причин пропуску цього строку та надати підтверджуючі докази.

Попередити позивача, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали позовна заява в цій частині залишається без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя                                                                                                      З.Б.Плеханова