ун. №  2-а-5637/11

пр. №   2-а/2608/10109/11  

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

17 жовтня 2011 року  

суддя Святошинського районного суду м. Києва Шум Л.М. розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Управління праці та соціального захисту населення Святошинського району в м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії , -

В С Т А Н О В И В:

Позивачка звернулася до суду з адміністративним позовом та просить суд визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Святошинського району в м. Києві неправомірними та зобов’язати останнього здійснити позивачу нарахування одноразової компенсації за шкоду заподіяну здоров’ю у розмірі 45 мінімальних заробітних плат; зобов’язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат здійснити позивачці виплату одноразової компенсації за шкоду заподіяну здоров’ю у розмірі 45 мінімальних заробітних плат.

Позивачка в обґрунтування позовних вимог посилається на те, що вона є учасником ліквідації  наслідків аварії на Чорнобильській АЄС 1 категорії, інвалід ІІ групи, у зв’язку з захворюванням, яке пов’язане з виконанням робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Оскільки одноразова компенсація за шкоду заподіяну здоров’ю позивачці виплачена у меншому розмірі, ніж передбачено ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідачі направили на адресу суду заперечення на позов, в яких просять у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ч. 1 ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та інших випадках, передбачених законом.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоров’я, створення єдиного порядку, визначення категорій зон радіоактивного забруднення території. У разі проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені та закріпленні в Законі України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Судом встановлено, що позивачка згідно посвідчення серії НОМЕР_1 має право на пільги і компенсації, встановлені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Встановлено, що згідно довідки МСЕК позивачу встановлено другу групу інвалідності безстроково, пов’язаної з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та перебуває на обліку в Управлінні праці та соціального захисту населення Святошинської районної у м. Києві державної адміністрації як інвалід ІІ групи та має статус постраждалого внаслідок ЧАЕС І категорії.  

Згідно ст. 49 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4 встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров’ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»№ 796-ХІІ, одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, виплачується, зокрема, інвалідам ІІ групи –45 мінімальних заробітних плат.

Згідно ст. 62 Закону № 796-ХІІ роз’яснення порядку застосування цього Закону провадить у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов’язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб’єктами господарювання, незалежно від їх відомчості та форм власності.   

Згідно ч. 1 ст. 67 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій  підвищується Кабінетом міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.

Таким чином, встановлено, що Законом України № 796-ХІІ не уповноважено Кабінет Міністрів України зменшувати конкретні суми компенсацій і допомоги, а надано право роз’яснення порядку застосування цього Закону. Суд не враховує твердження, що встановлення конкретних (зменшення) сум компенсацій і допомоги, допомоги на оздоровлення Кабінетом Міністрів України є виконанням норм Закону України  «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», оскільки вказані дії Кабінету Міністрів України не реалізують, встановлені Законом, права та гарантії, а змінюють та коректують, встановлені цим законом, прав та гарантії в бік їх зменшення, чим, в свою чергу, порушують його норми, оскільки ст. 71 Закону № 796-ХІІ чітко встановлено, дія положень цього Закону  не може призупинятися  іншими нормами, крім законів про внесення змін до цього Закону.

Оскільки позивачка є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 р. (категорія 1, та є інвалідом ІІ групи у зв’язку з ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи), остання має право на отримання одноразової компенсації за шкоду заподіяну здоров’ю, у розмірі встановленому вказаним Законом.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та й спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з положеннями ч. 4 ст. 9 КАС України у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода обов’язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.

Виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, при розрахунку одноразова компенсація за шкоду заподіяну здоров’ю, передбаченої ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб. Які втратили працездатність, встановленого в законі про Державний бюджет України на відповідний рік, із якого визначається мінімальний розмір пенсії за віком.  

За таких підстав бездіяльність Управління праці та соціального захисту населення Святошинського району в м. Києві, що полягає у відмові здійснити позивачці перерахунок одноразової компенсації та привести їх розмір у відповідність з ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»- є протиправною.

Встановлено, що Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. № 10-рп2008 положення ЗУ «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України»в частині нової редакції ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»визнані неконституційними.

Враховуючи те, що позивачці була проведена виплата одноразової компенсації в меншому розмірі ніж передбачено відповідним Законом, суд приходить до висновку про правомірність заявлених позивачкою вимог в частині визнання неправомірними дій Управління праці та соціального захисту населення Святошинського району в м. Києві та зобов’язання відповідачів провести нарахування і виплату одноразової грошової компенсації за шкоду заподіяну здоров’ю, у розмірі згідно ст. 48 Закону № 796-ХІІ.

          На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 48, 49, 50, 54, 67 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи», ст.ст. 19, 46 Конституції України, ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 99, 100,102, 158-163 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

           Адміністративний позов ОСОБА_1 до Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, Управління праці та соціального захисту населення Святошинського району в м. Києві про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії –задовольнити.

           Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Святошинського району в м. Києві при нарахуванні ОСОБА_1 одноразової грошової компенсації за шкоду заподіяну здоров’ю –неправомірними.

           Зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Святошинського району в м. Києві провести ОСОБА_1 нарахування одноразової грошової компенсації за шкоду заподіяну здоров’ю згідно ст. 48 ЗУ «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок  Чорнобильської катастрофи»в розмірі 45 мінімальних заробітних плат, з урахуванням раніше проведених виплат.

           Зобов’язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на підставі нарахування проведеного Управлінням праці та соціального захисту населення Святошинського району в м. Києві провести виплату ОСОБА_1 одноразової грошової компенсації за шкоду заподіяну здоров’ю у розмірі 45 мінімальних заробітних плат, з урахуванням раніше проведених виплат.

          Постанова може бути оскаржена до Апеляційного адміністративного суду м. Києва через районний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.        

Суддя: