АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  У Х В А Л А

   ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

              31 січня 2012 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних  справ Апеляційного суду м Києва у складі:

головуючого                                            Осіпової Л.О.,

суддів                                                       Глиняного В.П., Кияшко О.А.,

з участю прокурора                                Мінакової Г.О.,

засудженої                                               ОСОБА_1,

     захисника                                                ОСОБА_2    

розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями засудженої ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2 та  прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, на вирок Печерського районного суду міста Києва від 27 жовтня 2011 року,  

ВСТАНОВИЛА:

Вироком Печерського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2011 року ОСОБА_1,  ІНФОРМАЦІЯ_1, українка, уродженка м. Києва, громадянка України, не працююча, розлучена, з середньою освітою, має на утриманні двох неповнолітніх дітей ІНФОРМАЦІЯ_3, та ІНФОРМАЦІЯ_4, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судима,  засуджена за ст. 309 ч.2 КК України на 2 роки позбавлення волі. Утримується під вартою з 12.06.2010 року.

Згідно вироку, ОСОБА_1,  засуджена за те, що 09.06.2011, в денний час поблизу с. Гребінки Білоцерківського району Київської області, придбала  у невстановленої досудовим слідством особи особливо небезпечний наркотичний засіб - опій ацетильований об»ємом приблизно 100 мл., в пластиковій пляшці 0,5 л. Після чого, ввела собі частину придбаного наркотичного засобу ін»єкційно. Перевезла вказаний наркотичний засіб до м. Києва, де приблизно    0 16.00 год. по АДРЕСА_2, була затримана працівниками міліції та доставлена до Печерського РУГУ МВС України в м. Києві, де у неї було виявлено та вилучено пластикову пляшку з наркотичним засобом, який згідно висновку експерта є опій ацетильований, масою - 3.01 г., який остання, незаконно придбала, привезла та зберігала при собі без мети збуту.  

               В апеляції, прокурор, який затвердив обвинувальний висновок , не оспорюючи фактичні обставини справи та правильність кваліфікації злочинних дій    просить вирок в частині призначеного покарання скасувати і постановити новий, яким ОСОБА_1 призначити покарання за ч.2 ст.309 КК України - 3  роки позбавлення волі. Прокурор вважає, що призначене судом покарання не відповідає ступеню тяжкості і суспільної небезпечності скоєного злочину, особі засудженої в зв»язку з  м»якістю призначеного покарання. Крім того, прокурор зазначає, що ОСОБА_1 вчинила злочин будучи підсудною в Дніпровському районному суді по іншій справі.

В апеляції, захисник ОСОБА_2 посилаючись на суворість  призначеного покарання, просить вирок змінити та призначити ОСОБА_1 покарання із застосуванням ст.ст. 75, 76 КК України.

 В обґрунтуванні своїх вимог,  вказує на те, що суд при призначенні покарання не в повній мірі врахував обставини, що пом*якшують покарання, а саме визнання вини,  щире каяття,  а також те, що ОСОБА_1, раніше  не судима, не є соціально небезпечною особою, стала на шлях виправлення, усвідомила пагубність вживання наркотичних засобів.

 Крім цього, захисник вказує на те, що у ОСОБА_1 на утриманні є двоє неповнолітніх дітей. Батько з дітьми не проживає і дітьми не опікується. В запереченнях захисник  просить не задовольняти вимоги апеляції прокурора.

В апеляції засуджена  просить вирок районного суду змінити та призначити їй покарання із застосуванням ст.69 КК України у вигляді позбавлення волі строком на один рік. Вважає, що вирок є суворим і підлягає зміні з пом»якшенням міри покарання, мотивуючи тим, що вона  визнає вину, а також те, що суд не врахував в повній мірі, щире каяття у вчиненому злочині, активне сприяння слідству, те що вона раніше не судима, а також на утриманні має двох неповнолітніх дітей.

 Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляції засудженої та захисника, не підтримав апеляцію прокурора, пояснення засудженої та захисника, які  підтримали вимоги власних апеляцій та просять пом»якшити призначене покарання, з доводами апеляції прокурора не погоджуються, перевіривши матеріали справи,  обговоривши доводи апеляції, провівши судові дебати та заслухавши останнє слово, колегія суддів вважає, що вони не підлягають задоволенню з таких підстав.

      Висновки суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні злочину за ч.2 ст.309 КК України є правильними, відповідають фактичним обставинам справи і підтверджуються зібравшими у справі та  дослідженими в судовому засіданні доказами в їх сукупності, та не оспорюються в апеляції, а тому колегія суддів докази щодо цього не досліджує згідно ч.1 ст.365 КПК України.

       Що стосується доводів апеляції про суворість призначеного покарання, то колегія суддів вважає їх безпідставними.

       Обираючи ОСОБА_1 міру покарання, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 65 КК України врахував характер і ступінь суспільної небезпечності вчиненого нею діяння, ступінь тяжкості вчиненого підсудною злочину, який кримінальним законом віднесений до злочинів середньої тяжкості, обставини які пом»якшують  і обтяжують покарання, зокрема в якості пом»якшуючих покарання обставин, суд першої інстанції врахував, що підсудна повністю визнала свою вину, у скоєному щиро кається. В якості даних, що характеризують її особу, суд першої інстанції врахував те, що ОСОБА_1, має постійне місце проживання,  позитивно характеризується, не працює, має на утриманні неповнолітнього сина та малолітню доньку.

      Обставини, що обтяжують покарання винної згідно ст. 67 КК, судом першої інстанції не встановлено.

       Тобто, судом  при призначенні покарання засудженій ОСОБА_1, враховано всі обставини, на які вона та захисник  посилається в своїй апеляції, як на підстави для застосування положення ст. ст. 69, 75  КК України.

         З урахуванням викладеного, за відсутності підстав для постановлення нового вироку та  зміни вироку із застосування до засудженої ст.ст. 69, 75, 76 КК України, колегія суддів вважає, що  вирок Печерського районного суду м. Києва щодо ОСОБА_1 має бути залишений без зміни, а апеляції прокурора, засудженої ОСОБА_1, та захисника, без задоволення.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Вирок Печерського районного суду міста Києва від 27 жовтня 2011 року щодо ОСОБА_1 залишити без зміни, а апеляції прокурора, засудженої та захисника залишити без задоволення.  

Судді:                1.     2.     3.