Справа №2-146/07 p.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2007 року                             Новоайдарський районний суд Луганської області

у складі:        головуючого судді - Копанєвої О. М.  при секретарі - Махортовій В. В. за участю представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши в відкритому судовому засіданні,  в залі суду смт.  Новоайдар Луганської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ПП «ОСОБА_2.» про розірвання договору купівлі-продажу та повернення сплаченої суми вартості мобільного телефону,  відшкодування моральної шкоди у розмірі 2500,  відшкодуванні за кожний день затримки телефону у ремонті 1% від вартості телефону у розмірі 435 грн. 60 коп,  судових витрат, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом,  вказавши в обґрунтування,  що 04 листопада 2006 року він купив мобільний телефон „Nokia 70-1» IMEL: НОМЕР_1 у ПП „ОСОБА_2." за 1980 грн. При покупці вищевказаного мобільного телефону йому не були надані товарний чек із вказанням ціни телефону,  та не було вказане його прізвище в гарантійному талоні (прізвище було вписане в гарантійний талон пізніше,  коли телефон перебував у ремонті,  на ім'я - ОСОБА_1.) Так як вищевказаний телефон є старт фоном,  достатньо складним апаратом,  всі функції телефону у магазині він перевірити не зміг і,  як наслідок,  тільки вдома 11 листопада 2006 року після кількох спроб не зміг записати відео-ролик камерою телефону,  відповідно камера телефону не знімала у режимі відео. 12 листопада 2006 року він звернувся до ПП „ОСОБА_2.",  продавець йому сказала,  що причина полягає в карті пам'яті телефону,  яка не функціонує,  а внутрішньої пам'яті телефону не достатньо. Однак вдома він збагнув,  що пам'яті достатньо і неодноразово звертався до продавців ПП „ОСОБА_2." 13 та 15 листопада 2006 року,  і тільки 16 листопада 206 року вкотре вже звернувся до продавців ПП „ОСОБА_2." і вони на його доводи прийняли вищевказаний телефон із ціллю його подальшого направлення до ремонту,  відповідно продавець дав йому товарний чек. Вищевказаний мобільний телефон знаходився у ремонті з 16 листопаду 2006 року по 30 грудня 2006 року. На прохання позивача видати йому телефон замість його,  так як його знаходився на той час у ремонті,  продавець йому відповіла,  що вони такої послуги не надають. У період з 16 листопада 2006 року по 30 грудня 2006 року він неодноразово звертався до ПП „ОСОБА_2." з метою з'ясування,  що з телефоном і як просувається ремонт. У відповідь він чув,  що телефон знаходиться у сервісному центрі в м.  Київ,  перевірити цю інформацію позивач не міг фізично. 30 грудня 2006 року йому телефонували із ПП „ОСОБА_2.",  щоб він забрав відремонтований телефон. Продавець спробувала віддати йому телефон,  запакований у пакет без перевірки,  але коли на прохання позивача вона спробувала продемонструвати функцію камери телефону у режимі відео,  то камера не працювала,  відповідно дефект не був ліквідований. Коли позивач уважно роздивився гарантійний талон то там не було ніякого запису про

ремонт, перевірити чи був телефон у ремонті на той час він не міг. Так як наступили свята, позивача попрохали звернутися у ПП „ОСОБА_2." після свят, 09 січня 2007 року що він і зробив. 9 січня 2007 року він повторно віддав телефон до ПП „ОСОБА_2." (телефон знаходився у ПП „ОСОБА_2." з 30 грудня 2006 року по 9 січня 2007 року) на повторний гарантійний ремонт. Знову на прохання йому не був виданий аналогічний телефон, так як його знаходився у ремонті. У період з 9 січня 2007 року по 24 січня 2007 року позивач неодноразово розмовляв по телефону з хазяїном ПП „ОСОБА_2." ОСОБА_2, питав: „Де мій телефон?" він відповідав, що справа на контролі і телефон у сервісному центрі АДРЕСА_1 „Рембиттехніка". Позивач неодноразово телефонував у цей сервісний центр (останній раз 26 січня 2007 року), йому сказали, що телефон на ремонт не надходив. При розмові з ОСОБА_2 по телефону він сказав, що телефон знаходиться у сервісному центрі м. Київа, перевірити цю інформацію позивач не міг. 25 січня 2007 року по телефону позивач домовився з ОСОБА_2 про заміну телефону „Nokia 70-1» IMEL: НОМЕР_1 на аналогічний, хоча ціна його знизилася до 1890 грн. (одна тисяча вісімсот дев'яносто гривен), однак коли позивач прийшов до ПП „ОСОБА_2." на обмін телефону продавець йому сказала, що позивач повинен заплатити за обмін 100 грн. (в усній домовленості цього не було), позивач відмовився. Після виходу з магазину у позивача погіршилося самопочуття, з'явилися скарги на біль за грудиною, загальну слабкість, головну біль і позивач змушений був звернутися до лікаря терапевта поліклініки Новоайдарської ЦРЛ, де йому було проведено обстеження та назначено лікування на суму 156 грн 70 коп. ( Сто п'ятьдесят шість грн. 70 коп).

При куплі -продажу вищевказаного мобільного телефону були порушені його права, як споживача. Телефон „Nokia 70-1» IMEL: НОМЕР_1 перебуває у ремонті з 09.01.2007 року по теперішній час, внаслідок чого позивач не можу користуватися даною річчю.

Діями відповідача позивачеві спричинена моральна шкода, яка полягає у виникненні у позивача загострення ішемічної хвороби серця, стенокардії та гіпертонічної хвороби, внаслідок психотравматичного фактору, який спричинили негативні емоції, моральні та душевні страждання та хвилювання.

Перенесенні страждання вплинули на життєві плани та наміри позивача. Він втратив душевний спокій, витратив багато часу на оформлення відповідних документів, також його хвилювання збільшилися із-за відмови відповідача добровільно сплатити вартість мобільного телефону чи обміняти його на аналогічний без доплат. Порушено його законне право розпоряджатися на праві власності річчю, яку він отримав, уклавши правочин. Вищевказані моральні збитки у розмірі 2500 грн (дві тисячі п'ятсот гривен) позивач просить відшкодувати за рахунок ПП "ОСОБА_2."

06.02.2007 року позивач звернувся в управління по питанням захисту прав споживачів Луганської області (місто Луганськ вул. Тімірязєва 50), де була прийнята його заява за № 63, щодо порушення прав позивача ПП "ОСОБА_2.". В управлінні по питання захисту справ споживачів Луганської області йому надані були роз'яснення, щодо порушення його прав і було рекомендовано звернутися до суду за захистом порушеного права.

Позивач просить стягнути з ПП „ОСОБА_2." на його користь вартість мобільного телефону „Nokia 70-1», яка складає 1980 грн., стягнути з ПП „ОСОБА_2." на його користь моральну шкоду у розмірі 2500 грн., за кожен день затримки телефону у ремонті починаючи з 24.01.2007 року ( тобто через 14 днів з моменту здачі телефону до ремонту з 09.01.2007 року) стягнути з ПП "ОСОБА_2." 1 % від вартості телефону - 435,60 грн., стягнути з ПП "ОСОБА_2." кошти затрачені на придбання лікарських засобів - 156 грн 70 коп., стягнути з ПП „ОСОБА_2." на користь позивача понесені судові витрати при подачі позову: сплату державного мита у розмірі - 51 грн.; та сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у Новоайдарському районному суді у розмірі 30 грн.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 уточнив свої позовні вимоги, просив суд   розірвати   договір   купівлі-продажу   мобільного   телефону   „Nokia   70-1»   IMEL:

НОМЕР_1,  укладеного 04 листопада 2006 року між ним та відповідачем,  стягнути з відповідача на його користь вартість мобільного телефону у розмірі 1980 грн.

Відповідач ОСОБА_2,  представник відповідача ОСОБА_3. у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували,  просили відмовити позивачеві у їх задоволенні за необґрунтованістю.

Суд,  заслухавши пояснення сторін,  свідків,  перевіривши матеріали справи та дослідивши надані сторонами докази,  вважає уточненні позовні вимоги позивача обґрунтованими та такими,  що підлягають задоволенню частково,  з наступних підстав.

Відповідно до  ст.  11 ЦПК України,  суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Згідно статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до  ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін,  спрямована на встановлення,  зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами,  згідно з вимогами  ст. 629 ЦК України.

У судовому засіданні сторонами визнані наступні обставини,  що 04 листопада 2006 року між позивачем та ПП "ОСОБА_2." було укладено договір купівлі-продажу мобільного телефону „Nokia 70-1» IMEL: НОМЕР_1 у ПП „ОСОБА_2.",  згідно якого відповідач передав у користування позивача вищезазначений телефон,  а позивач сплатив відповідачу за нього 1980 грн.

Відповідний факт підтвердили у судовому засідання допитані у якості свідків ОСОБА_4.,  ОСОБА_1

З урахуванням наведеного,  у суду не має підстав ставити під сумнів достовірність і правдивість фактів,  повідомлених свідками. Даних про їхню заінтересованість в результаті розгляду справи відсутні,  їх показання об'єктивно підтверджуються і не суперечать іншим зібраним у справі доказам.

Факт того,  що між позивачем та відповідачем укладався договір купівлі-продажу ніким не оспорювався,  не оспорюється він і в даний час,  у зв'язку із чим на підставі ч.1  ст. 61 ЦПК України дані обставини доказуванню не підлягають.

Відповідно до ч.2  ст. 651 ЦК України,  договір може бути розірвано за рішенням суду

на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших

випадках,  встановлених договором або законом.    Статтею        673        ЦК        України

передбачено,  що продавець повинен передати покупцеві товар,  якість якого відповідає умовам договору купівлі-продажу,  а у разі відсутності у договорі таких умов,  продавець зобов'язаний передати покупцеві товар,  придатний для мети,  з якою товар такого роду звичайно використовується.

Як пояснили у судовому засіданні позивач,  свідок ОСОБА_1.  та відповідач,  мобільний телефон „Nokia 70-1» IMEL: НОМЕР_1 був придбаний з метою його подальшої експлуатації за призначенням.

Згідно з ч.2  ст.  678 ЦК України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару покупець має право за своїм вибором відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.

Судом установлено,  що 11 листопада 2006 року позивачем було виявлено недолік телефону,  а саме: камера телефону не знімала у режимі відео.

16 листопада 2006 року позивач звернувся до продавців ПП „ОСОБА_2." з метою узгодження недоліків товару,  мобільний телефон було прийнято на ремонт до сервісного центру та видано товарний чек.

Вищевказаний мобільний телефон знаходився у ремонті з 16 листопаду 2006 року по 30 грудня 2006 року (л.с. 7).

30 грудня 2006 року позивач не зміг скористатися телефоном,  оскільки дефект камери телефону у режимі відео не був ліквідований.

9 січня 2007 року телефон повторно наданий на гарантійний ремонт до сервісного центру.

22.02.2007 р. на адресу позивача було надіслано супроводного листа з повідомленням про те,  що телефон "Nokia 70-1» IMEL: НОМЕР_1 відремонтований та підлягає поверненню на адресу позивача (л.с. 41).

Як вбачається із матеріалів звернення позивача 06.02.2007 року до управління по питанням захисту прав споживачів Луганської області,  оглянутими у судовому засіданні,  у зв'язку зі зверненням позивача у відношенні ОСОБА_3. було складено протокол №000345 від 05.03.2997 р. про притягнення його до адміністративної відповідальності за  ст. 155 ч.1 КУпАП України,  винесено постанову про накладання стягнень,  передбачених  ст. 23 ЗУ "Про захист прав споживачів" №000328 від 05.03.2007 р. (л.с.  49,  50,  51-52,  53,  54).

Статтею 679 ч.1 ЦК України передбачено,  що продавець відповідає за недоліки товару,  якщо покупець доведе,  що вони існували до передання товару покупцеві з причин,  які існували до цього моменту.

Суд критично ставиться до стверджень відповідача та його представника в частині надання пояснень з приводу того,  що товар покупцеві надано без недоліків,  у належному стані,  оскількі відповідні факти не доведені у суді письмовими доказами.

Таким чином,  вищевикладені обставини,  дають підстави вважати,  що відповідач в порушення умов договору купівлі-продажу,  продав позивачу товар неналежної якості та недоліки товару виникли не з вини покупця.

Відповідно до п.1,  2  ст. 10 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків,  якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно,  що закінчити її у визначений строк стає неможливим,  якщо під час виконання робіт (надання послуг) стане очевидним,  що їх не буде виконано з вини виконавця згідно з умовами договору,  споживач має право призначити виконавцю відповідний строк для усунення недоліків,  а в разі невиконання цієї вимоги у визначений строк - розірвати договір і вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення недоліків третій особі за рахунок виконавця.

Згідно з п.1  ст. 1167 ЦК України моральна шкода,  завдана фізичній особі неправомірними рішеннями,  діями чи бездіяльністю,  відшкодовується особою,  яка її завдала,  за наявності її вини,  крім випадків,  встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» №4 від 31.03.1995р.,  зі змінами,  під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ,  заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями чи бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати,  зокрема: у порушенні прав,  наданих споживачам; інших цивільних прав; у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя; порушення стосунків з оточуючими людьми; при настанні інших негативних наслідків.

Вирішуючи питання про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині відшкодування моральної шкоди,  суд приходить до висновку про те,  що відповідні вимоги не є належним чином обгрунтованими,  оскільки,  відповідно до оглянутої у судовому засіданні медичної картки позивача встановлено,  що захворювання позивача: загострення ішемічної хвороби серця,  стенокардії та гіпертонічної хвороби носить хронічний характер. До суду не надано доказів,  які б надали підстави пов'язувати погіршення здоров'я позивача саме з спричиненням моральної шкоди,  тому у задоволенні позовних вимог в цій частині та в частині стягнення з відповідача грошових коштів на придбання ліків позивачеві слід відмовити за недоведеністю.

Відповідно до п.1  ст. 88 ЦПК України стороні,  на користь якої ухвалено рішення,  суд

присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Таким чином,  понесені позивачем витрати,  пов'язані з оплатою судового збору у розмірі 51 гривні та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи,  у розмірі 30 гривень підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі вищевикладеного,  керуючись  ст.  ст.  1,  10, 22 Закону України «Про захист прав споживачів»,   ст.  ст.  626,  651,  673,  678,  679 ЦК України,   ст.   ст.  10-11,  15,  60,  79-81,  208-209,  212-215 ЦПК України,  суд,  -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ПП «ОСОБА_2.» про розірвання договору купівлі-продажу та повернення сплаченої суми вартості мобільного телефону,  відшкодування моральної шкоди у розмірі 2500,  відшкодуванні за кожний день затримки телефону у ремонті 1% від вартості телефону у розмірі 435 грн. 60 коп,  судових витрат- задовольнити частково.

Розірвати договір купівлі-продажу мобільного телефону "Nokia N-70-1",  укладений 04 листопада 2006 р. між ОСОБА_1 з одного боку та ПП "ОСОБА_2." з іншого боку.

Стягнути з ПП "ОСОБА_2." на користь ОСОБА_1 вартість мобільного телефону у розмірі 1980 грн.

Стягнути з ПП "ОСОБА_2." на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 51 грн. за сплату державного мита та 30 грн. за сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи.

В останній частині ОСОБА_1 в задоволенні позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги,  з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч.4  ст. 295 ЦПК України.