Справа № 1-404/07

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 вересня    2007 року                                       Коростенський міськрайонний суд

Житомирської області

в складі: головуючого - судді                              Волкової Н.Я.

при секретарі                                                        Кириленко І.B.

за участю прокурора                                            Калініна A.M.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Коростені кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Ковалівщина Коростенського району Житомирської області, українки, громадянки України, одруженої, з середньою освітою, непрацюючого, раніше не судимої, проживаючої АДРЕСА_1,

у вчиненні злочинів, передбачених  ст. ст. 357,ч.3; 358,ч.3 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 в кінці вересня 2006 року, перебуваючи в будинку АДРЕСА_2 заволоділа пенсійним посвідченням НОМЕР_1, виданим на прізвище ОСОБА_2 Шаргородським УПСЗН Вінницької області та привласнила його з метою подальшого використання для отримання пільг. 16 червня 2007 року о 07.25 год. дане посвідчення пред'явила в квиткову касу залізничного вокзалу  ст. Коростень ПЗЗ, отримала безкоштовний квиток №510890 на проїзд в приміському дизель-поїзді сполученням Коростень-Житомир о 08.30 годині та використала його, здійснивши посадку та поїзду в даному дизель-поїзді.

Допитана в судовому засіданні підсудна свою вину визнала повністю по показала, що дане посвідчення взяла в будинку своєї покійної сестри, бо в нього була вклеєна її фотокартка. 16.06.2007 року вона витратила всі кошти на ринку в м. Коростені, тому на придбання квитка не залишилось і вона вирішила скористатись пенсійним посвідченням сестри. Свою вину визнала та кається у вчиненому.

Враховуючи, що підсудна свою вину визнала повністю, правильно розуміє сутність обвинувачення, фактичні обставини справи ніким не

2

оспорюються, судом в порядку  ст. 299 КПК України визнано недоцільним дослідження показань свідків по справі.

Крім власних показань підсудної її вина доводиться і письмовими матеріалами справи.

Так, 16.06.2007 року в купе №2 вагону №6460 дизель-поїзду сполученням Коростень-Житомир було виявлено та вилучено пенсійне посвідчення НОМЕР_1, видане на прізвище ОСОБА_2, та безкоштовний квиток №510890 (а.с. 5-6), які в подальшому були приєднані до справи в якості речових доказів (а.с. 48-49). Згідно висновку експерта №25 від 17.07.2007 року у виявлене пенсійне посвідчення вносились зміни в зміст першочергового запису (а.с. 40-44). Згідно довідки Управління Пенсійного фонду України в Коростенському районі Житомирській області ОСОБА_1 на обліку не перебуває та пенсію не отримує (а.с. 27).

Таким чином, проаналізувавши всі зібрані та дослідженні в судовому засіданні докази суд дійшов висновку про доведеність вини підсудної ОСОБА_1 в інкримінованих їй злочинах та кваліфікує її дії, які виразились в незаконному заволодінні будь-яким способом важливим особистим документом, за  ст. 357,ч.3 КК України, дії, які виразились у використанні завідомо підробленого документа за  ст. 358,ч.3 КК України.

Обставинами, які б пом'якшували покарання підсудної є її каяття у вчиненому та сприяння в розслідуванні злочину.

Обставин, які обтяжують покарання підсудної, не встановлено.

ОСОБА_1, 1961 року народження, одружена, має середню освіту, по місцю проживання характеризується позитивно, раніше не судима.

Враховуючи суспільну небезпеку та ступінь тяжкості вчинених злочинів, особу підсудної, її відношення до вчиненого, обставини справи, пом'якшуючі покарання обставини, суд вважає, що її виправлення та перевиховання можливо без ізоляції від суспільства та звільняє її від відбування покарання з іспитовим строком, відповідно до  ст. 75 КК України, поклавши на підсудну обов'язки, передбачені  ст. 76 КК України, що буде достатнім для попередження вчинення нею нових злочинів.

Речові докази підлягають залишенню при справі, судові витрати стягненню з підсудної.

На підставі викладеного, керуючись  ст. ст.323, 324 КПК України, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочинів, передбачених  ст.  ст. 357, ч.3, 358,ч.3 КК України, і призначити їй покарання за  ст. 357,ч.3 КК України у вигляді обмеження волі строком на один рік, за  ст. 358,ч.3 КК України у вигляді обмеження волі строком на один рік три місяці. На підставі  ст. 70,ч.1 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити до відбуття покарання у вигляді обмеження волі строком на один рік три місяці.

На підставі  ст. 75 КК України, звільнити засуджену ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, встановивши іспитовий строк в один рік ,

3

якщо вона   протягом зазначеного строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на неї обов'язки.

Відповідно до  ст. 76 КК України зобов'язати не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи; повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання або роботи.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу залишити попередній - підписку про невиїзд.

Речові докази залишити при справі.

Судові витрати в сумі 194 ( сто дев'яносто чотири ) гривень 80 копійок стягнути з засудженої ОСОБА_1.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області протягом п'ятнадцяти діб з моменту його проголошення через Коростенський міськрайонний суд.