Справа № 2-а- 11/2007р.
ПОСТАНОВА
СУДОВОГО ЗАСІДАННЯ
04 червня 2007р. Сколівський районний суд Львівської області
у складі: головуючого- судді Міхняк Я.А.
при секретарі Яцульчак Л.І.
з участю прокурора
та адвоката ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сколе справу за позовом
ОСОБА_1 до Лавочненської сільради Сколівського району про визнання дії сільської ради протиправним та визнання права на приватизоцію земельної ділянки,
встановив:
Позивачка ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 просять суд визнати дії службових осіб Лавочненської сільради протиправними, визнати рішення сесії Лавочненської сільради від 19.10.2006р. про відмову у передачі її у приватну власність земельну ділянку площею 029749 та в урочищі «За потоком» незаконним, визнати за нею право власності на цю земельну ділянку та зобов»язати Лавочненську сільраду прийняти рішення про передачу її у приватну власність цю земельну ділянку та видати на неї Державний акт про право приватної власності на землю покликаючись на те, що протягом 40 років вона користувалась спірною земельною ділянкою та присадибною ділянкою площею 040га, а після 1990р. її були додали землі і в неї стало 1.15 га, якою вона користується.
Вона зверталась із заявами в Лавочненську сільраду про приватизацію земельних ділянок, однак рішенням сесії Лавочненської сільради за № 184 від 09.08.2005р. її дали згоду лише на приватизацію 025га землі для обслуговування житлового будинку та 056га для ведення особистого селянського господарства, а стосовно земельної ділянки площею 030 га в урочищі «За Потоком» не було вирішено, а тому вона подала повторну заяву, яка розглядалася на сесії Лавочненської сільради 19.10.2006р. і під час голосування 4 депутати проголосували «за», 1-проти, 4 утрималися інші депутати були відсутні, а тому рішення не було прийнято.
Вважає, що її заява на приватизацію землі не була вирішена тому, що на цю земельну ділянку претендує ОСОБА_4, більшість депутатів працюють з ним на залізниці і тому не прийняли рішення, а сільський голова не вживав відповідних заходів.
В зв»язку з тим, що її не дозволено приватизувати всі земельні ділянки площею 1.15га та з врахуванням що вона є інвалідом 1 групи і старшого віку по окремо займатися приватизацією земельних ділянок її буде заважко, а тому вона хоче, щоб сільська рада видала рішення на всі земельні ділянки і вона одночасно буде оформляти приватизацію приналежних її земельних ділянок.
В судовому засіданні свої позовні вимоги підтримала.
Питання про відшкодування судових витрат не ставить.
Представник Лавочненської сільради сільський голова Годзінець Я.Ф. позов
визнав частково і пояснив, що по господарських книгах сільради за позивачкою рахується 1.15 га землі.
Вона звернулась в сільраду із заявою про приватизацію приналежних її земельних ділянок. Рішенням сесії Лавочнянської сільради за № 184 від 09.08.2005р. її було передано безкоштовно у приватну власність 081га землі. Земельну ділянку площею 030га в урочищі «За Потоком» не було передано як і не було позитивно вирішено її заяву на сесії від 19.10.2006р., оскільки на цю земельну ділянку претендує ОСОБА_4, якому було відмовлено у приватизації цієї земельної ділянки. На сесії це питання не вдалося вирішити на користь позивачки, оскільки більшість депутатів співробітники ОСОБА_4. Вважає, що питання приналежності земельної ділянки позивачка ОСОБА_1 та ОСОБА_4 мали би вирішити між собою.
Допитаний в якості свідка ОСОБА_5 пояснив, що до 1990р. позивачка мала 040га, у 1993р. - 1.05га у 1995-115га. Про те, що земельна ділянка площею 030га в урочищі «За потоком» належить позивачці видно із записів у погосподарських книгах. Останні чотири роки позивачка довала користуватися цією земельною ділянкою сусідам. Тепер подала заяву на приватизацію , а тому вважає це неправильно і суперечить вимогам ст. 116 ЗК України, оскільки повинна була зразу сказати, що хоче приватизувати всі земельні ділянки. Межі земельної ділянки виділені в натурі і знаходиться акт у позивачки.
Допитана в якості свідка представник позивачки ОСОБА_3 пояснила , що її довірителька ОСОБА_1 є інвалідом 1 групи загального захворювання. Згідно довідки Лавочненської сільради № 316 від 27.10.2006р. вона користується земельною ділянкою площею 1.15га на протязі довшого часу. Позивачка ОСОБА_1 неодноразово зверталася в сільраду із заявами про приватизацію земельних ділянок. 17.08.2006р. вона знову звернулася із заявою про приватизацію земельних ділянок, але на сесії Лавочненської сільради 19.10.2006р. її було відмовлено в приватизації земельної ділянки в урочищі «За потоком», оскільки на неї претендує ОСОБА_4 І рішення не було прийнято.
З показань свідка ОСОБА_6 встановлено, що позивачка ОСОБА_1 користується земельною ділянкою площею 030 га в урочищі «За Потоком» з 1964 p., яка є недалеко від її хати.
Коли помер чоловік і син вона здавала цю земельну ділянку в оренду за продукти. Вона звернулася в сільраду за дозволом на приватизацію земельних ділянок, але її на цю земельну ділянку дозволу не дали, бо на неї претендує ОСОБА_4, якого підтримує голова сільради, бо його дружина працює бухгалтером в сільраді.
Аналогічні показання дала свідок ОСОБА_7 та ОСОБА_8
З показань свідка ОСОБА_9 встановлено, що вони претендують на спірну земельну ділянку, на якій хочуть будувати хату. Вони зверталися із заявою в сільраду, але їм цю земельну ділянку не передали бо нею користується позивачка ОСОБА_1
Заслухавши пояснення сторін, свідків, дослідивши зібрані докази в їх сукупності суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково з послідуючих підстав.
Як вбачається з погосподарських книг та довідки Лавочненської сільради № 316 від 27.10.2006р., показань свідків, позивачка покистується спірною земельною ділянкою з 1964р. тобто за часів радгоспу «Славський», а після розпаду радгоспу її наділили ще 075га землі, на які встановлені межі.
Як вбачається із заяви позивачки від 3.08.2005р. , яка зареєстрована в журналі реєстрації заяв та скарг за № 44 позивачка просила приватизувати земельні ділянки «За Потоком» та «Біля хати».
Із рішення 15-ої сесії четвертого скликання Лавочненської сільради за № 184 від 09.08.2005р. заява позивачки задоволена, приватизовано 081га землі.
Із заяви позивачки від 5.07.2006р. вбачається, що вона просила передати її у приватну власність земельну ділянку в урочищі «За Потоком» якою вона користується з 1964р., яка зареєстрована в журналі під номером 53.
З аналогічною заявою про приватизацію земельних ділянок в урочищах «За ланом», Біля хати», «За Потоком», «на Помірку» позивачка звернулася в сільраду 16.08.2006 p., яка зареєстрована в журналі за № 82.
Із протоколу !У сесії Лавочненської сільради від 19.10.2006р. вбачається, що за приватизацію земельної ділянки в урочищі «За Потоком» проголосували 4 депутати, 4 - утрималися- 1 - проти. Рішення не прийнято. Також вбачається, що депутат ОСОБА_4 виступив проти приватизації земельної ділянки, оскільки вона знаходиться біля його житлового будинку , а позивачка ОСОБА_1 хоче її продати.
Суд вважає, що дії сільського голови на сесії були пасивними, зокрема він не роз»яснив депутатам вимог земельного законодавства та не поставив це питання на повторний розгляд при більшій кількості депутатів щоб можна було прийняти відповідне рішення, оскільки згідно п.7 Постанови ВР України від 13.03.1992р. «Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі» встановлено, що передача у приватну власність громадянам підлягають земельні ділянки, якими вони користувалися на 15.04.1992р.
Згідно запису в погосподарській книзі Ловочненської сільради починаючи з 1990р. вбачається, що спірна земельна ділянка надана у користування позивачці і це також підтверджено вищевказаною довідкою сільради.
Як вбачається із рішення № 184 від 09.08.2005р. позивачці ОСОБА_1 передано безкоштовно у приватну власність лише 081га землі в урочищі «За Потоком» та «Біля хати», а відповідно ст. 121 ЗК України громадяни України для ведення особистого сенлянського господарства мають право на безплатну передачу земельних ділянок не більше 2.0га.
А тому суд вважає, що своїми діями Лавочненська сільрада порушила права позивачки ОСОБА_1 на приватизацію земельної ділянки розміром 029743га в урочищі «За Потоком» і в тій частині позов слід задоволити і зобов»язати Лавочненську сільраду належно розглянути заяву позивачки та прийняти відповідне рішення.
Стосовно визнання права власності на спірну земельну ділянку, то таке ніким не оспорюється і це питання буде вирішено на сесії сільради та видано Державний акт на право власності на земельну ділянку.
Суд вважає, що заперечення представника Лавочненської сільради стосовно не прийняття рішення по заяві ОСОБА_1 , поскільки на цю земельну ділянку претендує ОСОБА_4 та ненабрання відповідної кількості голосів під час голосування є необгрунтованими і протирічать діючому законодавству, а тому їх відхиляє та враховує , що по сільській раді обрано 15 депутатів.
Керуючись ст. ст. 118, 119 ЗК, Декрету KM України від 26.12.1992р. «Про приватизацію земельних ділянок, « Постанови ВР України «Про прискорення земельної реформи та приватизацію землі», ст. ст. 159-163 КАСУ, суд -
постановив:
Позов задоволити частково. Визнати дії Лавочненської сільради Сколівського району від 19.10.2006р. щодо розгляду заяви ОСОБА_1 про передачу її безкоштовно у приватну власність земельну ділянку площею 029743га в урочищі «За Потоком» с Лавочне Сколівського району протиправними.
Зобов»язати Лавочненську сільську раду Сколівського району на черговій сесії вирішити заяву ОСОБА_1 про передачу безкоштовно у приватну власність земельну ділянку площею 029743 га в урочищі «За Потоком « с Лавочне Сколівського району та видачу Державного акту на право власності на земельну ділянку.
В решті частині позову відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження постанови можна подати до суду протягом 10 днів з дня її проголошення, а апеляційну скаргу протягом наступних 20 днів.