Справа № 2-9/ 2007р
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 травня 2007р. Сколівський районний суд Львівської області
в складі головуючого Міхняк Я.А.
при секретарі Яцульчак Л.І.
та адвоката ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сколе справу за позовом
ОСОБА_1 до ВАТ «Львівобленерго» про стягнення заборгованості по виплаті гірських та премій за складання актів на порушників правил споживання електроенергії і компенсації за затримку виплати,
встановив:
Позивачка ОСОБА_1 просить суд стягнути з ВАТ «Львівобленерго» заборгованість по виплаті гірських за 2000-2004роки в сумі 1850 грн. 94 коп. премій за складання актів на порушників правил використання електроенергії за жовтень -грудень 2004р. в сумі- 98.86грн., за лютий 2005р. - 126 грн., березень -26.19грн., травень -26.73 грн., липень -129.06грн., серпень -71.99грн., вересень 12.50грн., жовтень -19.01грн., а всього 509грн. 46 коп. та компенсацій витрати частини заробітку у зв»язку з порушенням строків її виплат гірських в сумі 275грн. 21коп. і за премії в сумі 65 грн.72 коп. покликаючись на те, що 1.XI.2000р. була прийнята на роботу до відповідача контролером. Згідно колективного договору та положення до цього контролерам дораховувалася зарплата за складання актів на порушників користування електроенергією. За вищевказаний період її було нараховано 509грн. 46 коп., але було виплачено по тій причині, що 8.XI.2005р. вона була звільнена з роботи, з чим вона не згідна.
Крім цього її, як жительці гірського району за весь час роботи виплачували лише 10% до зарплати гірських, а не 25% як це передбачено законом. Сума заборгованості після уточнення складає: за 2000р.- 62.70грн., 2001р. -455грн. 40 коп., 2002р. -542грн. 52коп., 2003р. -599грн. 22Коп., 2004р. -473 грн. 51 коп., а всього разом 2133грн. 35 коп. і 275грн. 21 коп. компенсації за затримку виплати зарплати.
Також просить стягнути судові витрати та витрати на юрдопомогу адвокатом.
Представники ВАТ «Львівобленерго» Гіль В.Б. та Герасимчук Н.Є. позов не визнали і пояснили, що згідно з п.1 Постанови KM України від 11.08.1995р. № 648 «Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах із змінами і доповненнями від 25.10.2002р. № 1594 на підприємствах, які мають відокремлені підрозділи і робочі місця в населених пунктах, що мають статус гірськи, тарифні ставки та посадові оклади працівників, як мінімальні гарантії в оплаті праці підвищуються на 25% про що позивачка мала подати посвідчення встановленого зразка, яке вона не подала, однак підприємство з власної ініціативи провело виплату гірських в розмірі 10%) тарифної ставки, посадового окладу, встановленого колективним договором, а не 25%, яка є мінімальною гарантією в оплаті праці, визначеною чинним законодавством. Підвищення тарифних ставок на 10% є більшою
ніж 25% частини тарифної ставки, яка є мінімальною гарантією в оплаті праці встановленого чинним законодавством. Перевіркою МДІ по праці у Львівській обл. було виявлено ці порушення і вони відповідно до припису за період від 1.01.2004р. по 1.06.2005р. було усунуто та проведено згідно наказу № 162 від 15.06.2006р. доплату позивачці в розмірі 282грн. 41коп.
Також вважають безпідставним позов в частині виплат премій за складання актів за безоблікове використання електроенергії, оскільки премії виплачуються тільки тим працівникам, які на момент нарахування премій перебували в обліковому складі Товариства, а поскільки позивачка 8.Х1.2005р. була звільнена з роботи, то її премії не виплачувалася, а зараховувалася у фонд товариства.
Просять суд в позові відмовити за безпідставністю позовних вимог.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши зібрані в судовому засіданні докази в їх сукупності суд вважає, що позов підлягає до задоволення частково з послідуючих підстав.
Згідно наказу № 165-К від 1.Х 1.2000р. позивачка ОСОБА_1 зарахована на роботу контролером енергонагляду Сколівського РЕМу. А відповідно наказу № 646-К від 08.Х1.2004р. звільнена з роботи по п.1 ст. 40 КЗПП.
Згідно п.5 ЗУ «Про статус гірських населених пунктів в Україні від 15.02.1995р. із змінами і доповненнями особа, яка проживає постійно працює або навчається на території населеного пункту, якому надано статус гірського, нараховується відповідно ст. 6 цього Закону доплата до заробітної плати.
Відповідно Постанови KM України від 11.08.1995р. № 648 «Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах» встановлено, що на підприємствах, установах, організаціях та військових частинах, розташованих на території населених пунктів, яким надано статус гірських, тарифні ставки і посадові оклади працівників, військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та Державної кримінально-виконавчої служби, визначені генеральною, галузевими та регіональними угодами, як мінімальні гарантії в оплаті праці, а також встановлені за рішенням Кабінету Міністрів України або за його дорученням, підвищуються на 25 відсотків.
Згідно додатку до Постанови KM України від 11.08.1995р. № 647 «Про перелік населених пунктів, яким надається статус гірських» с Коростів Сколівського району надано статус гірського, а також м. Сколе.
З галузевої угоди між міністерством палива та енергетики України на 2004-2005р., а за попередні роки відповідач угоди не представив, в п. 2.11 роз. 11 передбачено, що тарифні ставки і посадові оклади працівникам підприємства, розташованого на території населених пунктів, яким надано статус гірських підвищується на 25%.
З колективних договорів ВАТ «Львівобленерго» за 2001-2002р., 2003-2004р. п.9 встановлено, що працівниками структурних підрозділів, розташованих на території населених пунктів, яким надано статус гірських, встановлювати надбавку до посадових окладів і тарифних ставок, враховуючи Постанову KM України від 11 серня 1995р. № 648 та зміни до неї.
З поданого позивачкою ОСОБА_1 посвідчення НОМЕР_1, виданого 4.12.1997року вбачається, що вона має право на гарантії і пільги встановлені Законом України «Про статус гірських населених пунктів в Україні», копію якого, як ствердила позивачка було надано відповідачу, який виплачував надбавку до посадового окладу в розмірі 10% всім працівникам Сколівського РЕМу, а не 25%, як встановлено вищенаведеним законодавством, а тому суд розцінює такі дії адміністрації відповідача
протиправними.
З акту перевірки № 13-01-041/0456 від 11.04.2006р. проведеного інспектором праці ТДІП у Львівській області та приписі № 13-01-017/0456-0353 від 11.04.2006р. в п.2 говориться про порушення вимог п.1 Постанови КМУ від 11.08.1995р. № 648 «Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах» -підприємство підвищувало на 10%, а не на 25% тарифні ставки та посадові оклади, визначені генеральною, галузевими та регіональними угодами, як мінімальні гарантії в оплаті праці і в приписі зобов»язано адміністрацію ВАТ «Львівобленерго « підвищувати тарифні ставки і посадові оклади на 25%. На виконання цього припису видано наказ № 162 від 15.06.2006р., яким проведено доплату гірських позивачці ОСОБА_1 на суму 282 грн. 41 коп., тобто частково визнано помилку.
А тому суд на підставі вищенаведеного погоджується з доводами позивачки, що її неправильно виплачено, як це вбачається із довідки про заробіток за № 82 від 13.01.2006р. надбавку до окладу в розмірі 10% і вважає, що правильно зроблено в позові розрахунок заборгованості по виплаті гірських за 2000р. в сумі 62грн. 70 коп., 2001р. - 455грн.40 коп., за 2002р. - 542 грн. 52 коп., 2003р. -599 грн.22 коп., 2004р. -473грн.51 коп., а разом 2133грн. 35 коп. та відповідно проведено індексацію згідно п.2 Постанови КМУ від 21.02.2001р. за № 159 «Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам витрати частини грошових доходів у зв»язку з порушенням термінів їх виплати з відповідними доповненнями, що складає 2133, 35 х 1.29:100=275.21грн.
Представники відповідача не мали заперечень, щодо наведеного розрахунку, а тому суд вважає його правильним і також приймає і те, що позивач не побажав його збільшувати на день розгляду справи.
Суд також не приймає до уваги твердження представників відповідача про те, що позивачці не повинно виплачуватися гірські, оскільки вона не подала посвідчення і підприємство виплачувало гірські в розмірі 10% з доброї волі, та не представив доказів, що вимагав посвідчення.
Судом встановлено, що між сторонами є спір, щодо розміру належних гірських, а тому ці твердження є безпідставними і суд їх відхиляє з вищенаведених підстав.
Суд вважає, що позов в частині стягнення премій, а не зарплати, як вказано в позові, безпідставний і не підлягає до задоволення, оскільки позивачка не навела жодних вагомих доказів для задоволення позову.
Суд надає віри запереченням представником відповідача в тій частині, що така премія не передбачена Положенням про преміювання працівників ВАТ «Львівобленерго» за виявлення необлікового споживання електричної енергії, прихованої та наддоговірної потужності», яка є частиною колективного договору, де в п.2 говориться, що дія Положення поширюється на працівників, які на момент нарахування премії перебувають в обліковому складі товариства. Преміювання проводиться після оплати рахунку відповідно до протоколу засідання комісії по розгляду акту. У відомість включаються всі працівники, які перелічені в акті, а премія виплачується тільки тим працівникам, які працюють в товаристві.
В судовому засіданні позивачка не навела жодного факту про те, що за час її роботи вона склала акт і гроші поступили під час її роботи, але не були її виплачені. Положення відповідає нормам законодавства і ніким не оспорюються. Процедура нарахування та виплати премій не порушена, а тому в тій частині позивачу слід відмовити за безпідставністю.
На відповідача слід покласти судові витрати.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 209, 212, 214, 215, 218 ЦПК, ст. 34 «Про оплату праці « ст. ст. 94, 95, 97, 116, 117 КЗПП, ЗУ «Про статус гірських населених пунктів в Україні», Постанови КМУ № 648 від 11.08.1995р. з наступними змінами і доповненнями «Про умови оплати праці осіб, які працюють в гірських районах», Положення «Про порядок компенсації витрат частини заробітної плати у зв»язку з порушенням строків її виплат», суд -
вирішив:
Позов задоволити частково. Стягнути з ВАТ «Львівобленерго» на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жительки АДРЕСА_1 1849 (одну тисячу вісімсот сорок дев»ять) грн. 90 коп.- заборгованості по виплаті гірських та 275(двіста сімдесят п»ять) грн. 21 коп. компенсації витрат частини грошових доходів та 160 грн. (сто шістдесят) грн. за надання юридичної допомоги адвокатом, а разом 2285(дві тисячі двіста вісімдесят п»ять) грн. 11 коп. та 51 грн. держмита на користь держави і 30 грн. за інформаційне забезпечення, а всього 2475(дві тисячі чотириста сімдесять п»ять) грн. 11 коп.
В решті частині позову відмовити за безпідставністю.
Заяву про апеляційне оскарження рішення можна подати до суду протягом 10 днів з часу проголошення, а апеляційну скаргу- протягом наступних 20 днів.
- Номер: 2-зз/369/65/18
- Опис:
- Тип справи: на заяву у цивільних справах (2-сз, 2-р, 2-во, 2-др, 2-зз,2-і)
- Номер справи: 2-9/07
- Суд: Києво-Святошинський районний суд Київської області
- Суддя: Міхняк Я.А.
- Результати справи: скасування заходів забезпечення позову, доказів
- Етап діла: Розглянуто
- Департамент справи:
- Дата реєстрації: 28.11.2018
- Дата етапу: 07.12.2018