Справа № 1-177/11

В И Р О К

іменем України

"21" вересня 2011 р. Липовецький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого - судді   Мочульської Л.  Т.

за участю секретаря                   Белінська С. І.,

прокурора                                    Гаврилюк М.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті  Липовець кримінальну справу про обвинувачення  ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Білозерівка, Липовецького району, Вінницької області, жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, освіта середня, одруженого, працюючого  трактористом ТОВ СОП «Щасливе»,  раніше не судимого.

                    у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.129 КК України,

                                                      В  С  Т  А  Н  О  В  И  В:

          23.05.2011 року біля 21 години 30 хвилин, ОСОБА_1,  перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння  в с. Щаслива на вул. Фрунзе, висловлюючись нецензурною та брудною лайкою, на ґрунті неприязних відносин, розмахуючи ножем та висловлюючи  словесні погрози вбивством, погрожував вбивством гр. ОСОБА_2 1960 р.н., жителю АДРЕСА_2 та гр. ОСОБА_3, 1977 р.н., жителю АДРЕСА_3, в результаті чого в останніх виникли реальні підстави побоюватися здійснення цієї погрози

          Підсудний , як на досудовому слідстві, так і в судовому засіданні, вину свою визнав повністю. Щиро  розкаявся у вчиненому та по суті пред'явленого обвинувачення  суду пояснив, що біля нього по сусідству проживають гр. ОСОБА_2 та ОСОБА_3, із якими він перебуває в неприязних відносинах та на протязі довгого часу не спілкується взагалі, по причині колишніх суперечок по розподілу меж земельних ділянок. 23.05.2011 року він знаходився вдома та розпивав спиртні напої і коли він вже був п'яний  і вийшов на вулицю, то біля домогосподарства гр. ОСОБА_3 на лавці сидів він разом із  ОСОБА_2, до яких він вирішив підійти поспілкуватися. Але між ними виникла чергова суперечка, в ході якої він ображав їх нецензурними словами і вони його теж, після чого він не  стримавшись, побіг до себе додому та, взявши кухонного ножа, щоб налякати вище вказаних громадян,  вибіг на вулицю. Коли він знову підійшов до них, ніж був схований у кишені штанів. Він продовжив суперечку. Також на вулицю вийшла гр. ОСОБА_4 та ОСОБА_5, і він із ними усіма почав сперечатися та погрожувати вбивством. Потім він не стримався та , діставши ножа, підбіг до  ОСОБА_2, і  махнув ним біля його голови, сказавши ОСОБА_2, що вб'є його, а потім із ножем в руках побіг на  ОСОБА_3, який теж кричав до нього, але той став тікати додому і він почувши, що дружина ОСОБА_3  крикнула, що викличе міліцію, втік додому. Через деякий час він, взявши велосипед, поїхав ним в с. Білозерівку щоб уникнути  зустрічі з працівниками міліції, а по дорозі викинув ніж у  річку.

Враховуючи думку учасників  судового процесу, та приймаючи до уваги, що підсудний   повністю визнавав  свою вину як на досудовому, так і під час судового слідства, суд, відповідно до ч.3 ст.299 КПК України, визнав недоцільним дослідження  фактичних обставин справи, оскільки  зазначені фактичні обставини справи  ніким не оспорюються, а   цивільний позов  потерпілі не заявляли. При цьому судом роз"яснено відсутність у сторін по справі права подальшого оспорювання цих фактичних обставин в апеляційному порядку.

          Дії підсудного      суд кваліфікує за ч1 ст.129  КК України, як погроза вбивством, оскільки були реальні  підстави побоюватись здійснення цієї погрози.

          Призначаючи покарання підсудному,  суд враховує  наступні  обставини.

 Злочин, передбачений  ч.1 ст..129  КК України - відноситься до злочинів  невеликої тяжкості.

Обтяжуючою покарання підсудного  обставиною  суд визнає  вчинення злочину в стані алкогольного сп»яніння.

Пом'якшуючими    покарання підсудного   обставинами суд визнає щире каяття,  визнання своєї   вини, активне сприяння розкриттю злочину.

Підсудний  раніше не  судимий, позитивно  характеризується  за місцем проживання.  

          Враховуючи викладене,    суд важає, що підсудному    слід призначити покарання  у  виді обмеження волі.

При цьому , приймаючи до уваги  зазначені обставини, особу винного,     наявність декількох  обставин, що пом'якшують покарання  та істотно знижують  ступінь тяжкості вчиненого злочину,  суд прийшов до висновку про  можливість виправлення    підсудного без відбування покарання та  вважає   можливим  на  підставі ст. 75 КК України, звільнити його від  відбування   покарання з випробуванням.                       

          Керуючись ст.ст.323,324 КПК України,  суд

                                               З  А  С  У  Д  И  В:

                    ОСОБА_1    визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.1  ст. 129  КК України та призначити йому  покарання у виді  ОБМЕЖЕННЯ  волі строком на    1 (один)  рік .

          На підставі ст. 75  КК України, звільнити  ЙОГО  від  відбування покарання, якщо він протягом іспитового строку, тривалістю в 1 (один) рік   не вчинить  нового злочину та виконає покладені на   нього, відповідно до ст.76 КК України , наступні обов'язки:

1.не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи

          2.повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання або роботи

                Міру запобіжного заходу до набрання вироком законної сили  залишити попередню –підписку про невиїзд.

           Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку протягом  15 діб з  часу проголошення.

Суддя:Л. Т. Мочульська