Червоноармійський районний суд Житомирської області

                                            Справа  № 2-а-4/12

П О С Т А Н О В А

        ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

21 лютого 2012 року                                                                         смт. Червоноармійськ

Червоноармійський районний суд Житомирської області в складі:
                        головуючої-судді                      Рябенької Т.С.

                                       при секретарі                             Володіній В.В.                                                                      відповідача                                      Лавренчука О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт.Червоноармійську справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до інспектора дорожньо-патрульної служби ВДАІ Червоноармійського РВ УМВС в Житомирській області старшого сержанта міліції Лавренчука Романа Сергійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,

                                                        В С Т А Н О В И В :                                                             Позивач, ОСОБА_3, звернувся до суду з адміністративним позовом до інспектора дорожньо-патрульної служби ВДАІ Червоноармійського РВ УМВС в Житомирській області старшого сержанта міліції Лавренчука Р.С. про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, мотивуючи його тим, що постановою відповідача серії АМ1 № 095731 від 29.01.2012 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 425 грн. за те, що він 29 січня 2012 року о 11 годині 20 хвилин в смт.Червоноармійськ Житомирської області по вул.К.Маркса, керуючи автомобілем марки «ЗАЗ-Lanos», н/з НОМЕР_1, здійснив обгін транспортного засобу з виїздом на зустрічну смугу руху, виходячи з повороту з обмеженою оглядовістю та на пішохідному переході ближче 50 м, чим порушив п.14.6 в), г) ПДР України. Вважає дану постанову необгрунтованою, безпідставною, незаконною та такою, що не відповідає дійсним обставинам справи, тому просить суд скасувати її, а дії відповідача визнати неправомірними. Крім цього, зазначив, що він 29 січня 2012 року близько 11 години 00 хвилин рухався на власному автомобілі марки «ЗАЗ-Lanos», н/з НОМЕР_1 зі швидкістю, яка не перевищувала 60 км/год в смт.Червоноармійську Житомирської області по вул.К.Маркса в напрямку траси Київ-Чоп. Проїхавши поворот, що знаходиться навпроти парковки Центральної районної лікарні по вул.К.Марса в смт.Червоноармійськ Житомирської області, виконав випередження автомобіля "SUZUKI" н/з НОМЕР_2, який рухався в одному з ним напрямку з дуже малою швидкістю. Через 350 м на перехресті вул.К.Маркса-Пушкіна в смт.Червоноармійськ Житомирської області, де стояв автомобіль працівників ВДАІ, його автомобіль та автомобіль "SUZUKI" зупинив інспектор, який не представився та не надав для ознайомлення свого службового посвідчення. Перевіривши документи, повідомив, що ним було порушено ПДР України, а саме: обгін транспортного засобу в зоні закритого повороту та на пішохідному переході. Позивач вказав, що по-перше, він не обганяв, а випереджував автомобіль, який рухався попереду зі швидкістю 30 км/год в попутному з ним напрямку. По-друге, цей маневр було виконано вже після проїзду повороту та далі ніж 50 м (80 м) від знака нерегульованого пішохідного переходу. По-третє, він своїм маневром ні пішоходам, ні зустрічному транспорту перешкод не створив, адже їх просто там не було. По-четверте, інспектор знаходився за 350 м від місця виконання ним маневру випередження і не міг достеменно бачити ситуацію, що склалася. Таким чином, при розгляді справи, інспектором не були з’ясовані і доведені обставини, які б свідчили, що в його діях є ознаки проступку, за який законодавством України встановлено адміністративну відповідальність.                                        Позивач у судове засідання не з"явився, був належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи. Заяви про розгляд справи без його участі чи визнання причин його відсутності поважними  до суду не надійшло.                                                                       Відповідач у судовому засіданні не визнав позовні вимоги ОСОБА_3 та вказав, що постанова та протокол по справі про адміністративне правопорушення були винесені відповідно до вимог чинного законодавства України. Крім цього долучив до матеріалів справи пояснення свідків: ОСОБА_5, який був за кермом автомобіля "SUZUKI" н/з НОМЕР_2 та ОСОБА_6, яка була його пасажиром від 29.01.2012 року. З наданих пояснень вбачається, що дійсно ОСОБА_3 на автомобілі марки «ЗАЗ-Lanos», н/з НОМЕР_1 на виході з повороту здійснив обгін їх транспортного засобу і завершив свій маневр на пішохідному переході.                                                                                                                           Заслухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає залишенню без задоволення за наступних обставин.                              Відповідно ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.                                                                                Як вбачається з ст.288 КУпАП постанова іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення може бути оскаржена у вищестоящий орган, (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міжміський суд, у порядку визначеному КАС України з особливостями, встановленими КУпАП.                    Згідно ст.289 КУпАП скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом 10 днів з дня винесення постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову може бути поновлено органом (посадовою особою) правомочним розглядати скаргу.                                                                                                                        На підставі ст.19 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження адміністративних актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження) позивача.                                                  Відповідно до Положення про Державну автомобільну інспекцію Міністерства внутрішніх справ, затверджену постановою КМУ від 14.04.1997 року № 341 одним з основних завдань ДАІ є забезпечення безпеки руху, удосконалення регулювання дорожнього руху, захист прав та законних інтересів учасників дорожнього руху.                              На підрозділи ДПС відповідно до Інструкції з питань діяльності підрозділів ДПС ДАІ МВС, затвердженої наказом МВС України 27.03.2009 № 111 покладені завдання по контролю за дорожнім рухом, попередженню та припиненню адміністративних правопорушень у сфері дорожнього руху. Працівникам підрозділів ДПС надано право складати протокол про адміністративне правопорушення у сфері безпеки дорожнього руху, також виносити відповідно до чинного законодавства постанови про адміністративне правопорушення. А тому інспектор мав відповідні повноваження на складання протоколу та постанови.                                                                                          Як встановлено в судовому засіданні і вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії АМ1 № 224779 та постанови про накладення адміністративного стягнення серії АМ1 № 095731 від 29.01.2012 року, ОСОБА_3 29 січня 2012 року о 11 годині 20 хвилин в смт.Червоноармійськ Житомирської області по вул.К.Маркса, керуючи автомобілем марки «ЗАЗ-Lanos», н/з НОМЕР_1, здійснив обгін транспортного засобу з виїздом на зустрічну смугу руху, виходячи з повороту з обмеженою оглядовістю та на пішохідному переході ближче 50 м, чим порушив п.14.6 в), г) ПДР України. Містяться підписи інспектора та правопорушника, а також зазначається, що останній не погоджується з викладеними у протоколі обставинами.                                                                      Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

           Згідно зі ч.2 ст.122 КУпАП передбачена відповідальність за порушення водіями транспортних засобів правил проїзду перехресть, зупинок транспортних засобів загального користування, проїзд на заборонний сигнал світлофора або жест регулювальника, ненадання переваги в русі маршрутним транспортним засобам, порушення правил обгону і зустрічного роз'їзду, безпечної дистанції або інтервалу, розташування транспортних засобів на проїзній частині, порушення правил руху автомагістралями, користування зовнішніми освітлювальними приладами або попереджувальними сигналами при початку руху чи зміні його напрямку, використання цих приладів та їх переобладнання з порушенням вимог відповідних стандартів, користування водієм під час руху транспортного засобу засобами зв'язку, не обладнаними технічними пристроями, що дозволяють вести перемови без допомоги рук (за винятком водіїв оперативних транспортних засобів під час виконання ними невідкладного службового завдання), а так само порушення правил навчальної їзди.                                                                                                    На підставі ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин,  що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

          Відповідно до ст.80 КАС України речовими доказами є предмети матеріального світу, що містять інформацію про обставини, які мають значення для справи. Речовими доказами є також магнітні, електронні та інші носії інформації, що містять аудіовізуальну інформацію про обставини, що мають значення для справи.                                                            Згідно ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.                                                                                Відповідно до  ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім  випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а згідно ч.4 ст.70 КАС України, обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.                                                                                                                         Позивач у позовній заяві вказав, що він здійснив не обгін транспортного засобу, як зазначається в протоколі та постанові в справі про адміністративне правопорушення, а випередження, яке є рухом транспортного засобу  із швидкістю, що перевищує швидкість попутного транспорту, що рухається поряд по суміжній смузі. Оскільки на проїзній частині розмітка була відсутня, адже на ній знаходився товстий шар снігу, то як того вимагає п.11.1 ПДР України, він, з урахуванням ширини проїзної частини відповідного напрямку руху, габаритів транспортних засобів та безпечних інтервалів руху, сам визначився з кількістю смуг та здійснив випередження автомобіля вже після закінчення повороту. Зазначене підтвердив фотознімками, долученими до матеріалів справи (а.с.7-10). Дослідивши їх, суд вирішив не брати до уваги дані твердження ОСОБА_3, оскільки вказана ділянка проїзної частини, хоча й була покрита снігом у зв"язку з поганими погодніми умовами, а розмітки дійсно на ній не видно, проте її ширина не дозволяє здійснити саме випередження автомобіля, оскільки на ній не передбачено суміжних смуг для руху попутного транспорту, а навпаки рух здійснюється лише по зустрічних смугах, що і повинен був врахувати водій.                                                                      Крім того, з постанови по справі про адміністративне правопорушення серії АМ1 № 095731 вбачається, що водій ОСОБА_3 здійснив обгін транспортного засобу з виїздом на зустрічну смугу руху, виходячи з повороту з обмеженою оглядовістю та на пішохідному переході ближче 50 м. Як зазначив ОСОБА_3 у позовній заяві, маневр випередження було виконано ним вже після проїзду повороту та далі ніж 50 м (80 м) від знака нерегульованого пішохідного переходу. Дана позиція позивача спростовується долученим до справи фотознімком, де чітко видно, що після закінчення повороту в декількох  метрах від нього знаходиться пішохідний перехід, а тому виконати маневр випередження вже після проїзду повороту, проте не порушуючи відстань ближче 50 м від пішоходного переходу, є фізично неможливим (а.с.8).                                                                      Таким чином, суд не вважає обгрунтованими доводи позивача щодо відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення з огляду на не представлення ним жодних доказів, які підтверджують такі обставини та спростовують факти, викладені в протоколі та постанові.                                                                                                                  Тому за наведених обставин, підстав для скасування постанови з мотивів вказаних позивачем не вбачається.

          Керуючись ч.1 ст.11, ст.19, ст.69, ч.4 ст.70, ч.1 ст.71, 104-106, 158-162, 163 КАС України, ч.1 ст.122, ст.ст.245, 288, 289, 251 КУпАП, суд -                                                                                                     П О С Т А Н О В И В :                                                             У задоволенні позову ОСОБА_3 до інспектора дорожньо-патрульної служби ВДАІ Червоноармійського РВ УМВС в Житомирській області старшого сержанта міліції Лавренчука Романа Сергійовича про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, відмовити.                                                               Постанова остаточна і оскарженню не підлягає.                                                                      Суддя                                                                           Т. С. Рябенька