Судове рішення #2116761
Справа №2-1594/2007

Справа №2-1594/2007

РІШЕННЯ

 ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

 

02березня 2007 року                                                   Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі: головуючого - судді                                                   Кухтея Р.В.

при секретарі                                                                            Яблончук Л.Б.

3 участю : представника позивача                                          ОСОБА_1.

представника відповідача - Луцької міської ради                  Дячука P.O.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луцьку цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Луцької міської ради про визнання права власності на спадкове майно,  -

ВСТАНОВИВ:

 

Позивач ОСОБА_2. звернулася в суд з позовом до Луцької міської ради про визнання права власності на спадкове майно. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим,  що їй на праві спільної часткової власності належить 1/4 частини квартири АДРЕСА_1 в місті Луцьку. Право власності на вказану квартиру вона набула відповідно до свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 21 листопада 2005 року. В даній квартирі вона проживала та доглядала за ОСОБА_3 який помер ІНФОРМАЦІЯ_1. Право власності на іншу 1/4 частину квартири АДРЕСА_1 в місті Луцьку зареєстровано за ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право власності від 26 березня 1993 року за № 21-р,  виданого комітетом по майну комунальної власності міста Луцька. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла,  про що свідчить свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_2. З того часу ОСОБА_3. добросовісно і безперервно володів вказаною частиною квартири,  так як вона є неподільною,  сплачував всі необхідні комунальні платежі,  проводив поточні ремонти,  будь-хто з інших осіб до даної квартири не заявляв своїх вимог і право власності після смерті ОСОБА_4. ні до кого іншого не переходило. Фактично ОСОБА_3. добросовісно володів даним нерухомим майном протягом дванадцяти років,  а я вона його спадкоємцем,  а тому маю право приєднати до свого часу володіння увесь час володіння ОСОБА_3,  тобто на даний час строк володіння складає більше тринадцяти років.  Ухвалою суду від 29 січня 2007 року до участі в справі було залучено в якості співвідповідача ОСОБА_5,  який проживає в місті Донецьку, АДРЕСА_2. В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1. позов підтримав з підстав,  викладених у позовній заяві та просив його задовольнити.

Представник відповідача - Луцької міської ради в судовому засіданні позов визнав повністю.

Співвідповідач ОСОБА_5. в судове засідання не з'явився і не повідомив про причину своєї відсутності,  хоча був належним чином попереджений,  а тому суд розглядає справу у його відсутності по наявних в матеріалах справи. Заслухавши пояснення осіб,  що беруть участь у справі,  дослідивши письмові докази по справі,  суд приходить до висновку,  що позов підлягає до часткового задоволення з таких підстав. В судовому засіданні встановлено,  що спірна квартира була у спільній частковій власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 відповідно до свідоцтва про право власності від 26 березня 1993 року за № 21-р,  виданого комітетом по майну комунальної власності міста Луцька. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла,  про що відділом реєстрації актів цивільного стану Луцького міського управління юстиції видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_2 (актовий запис № 757). Спадщину після померлої прийняв чоловік ОСОБА_3 шляхом постійного проживання разом із спадкодавцем на момент смерті. Крім того,  протягом шести місяців в першу державну нотаріальну контору подав заяву про прийняття спадщини син померлої - ОСОБА_5. ОСОБА_3. помер ІНФОРМАЦІЯ_1,  про що видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_2 (запис № 416). Після його смерті спадщину по заповіту прийняла позивача,  про що державним нотаріусом Першої Луцької державної нотаріальної контори Шкльодою Я.А. за реєстраційним № 1-1333 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 21 листопада 2005 року,  виданого.Згідно ч.2  ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно,  якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом. Відповідно до ч.3  ст. 397 цього кодексу фактичне володіння майном вважається правомірним,  якщо інше не випливає із закону або не встановлено рішенням суду.

 

2

 

Відповідно до ч.1  ст. 344 цього ж кодексу особа,  яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито,  безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років,  набуває право власності на це майно (набувальна давність),  якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2  ст.  344 ЦК України,  особа,  яка заявляє про давність володіння,  може приєднати до часу свого володіння увесь час,  протягом якого цим майном володіла особа,  чиїм спадкоємцем (правонаступником) вона є.

Відповідно до ч.3  ст. 1268 ЦК України спадкоємець,  який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини,  вважається таким,  що прийняв спадщину,  якщо протягом строк,  встановленого  ст. 1270 цього кодексу,  він не заявив про відмову від неї.

Згідно до  ст. 1276 ЦК України,  якщо спадкоємець за заповітом або за законом помер після відкриття спадщини і не встиг її прийняти,  право на прийняття належної йому частки у спадщині,  переходить до його спадкоємців.

Таким чином,  оцінивши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності,  суд приходить до висновку,  що за ОСОБА_2 слід визнати право власності на 1/4 частину квартириАДРЕСА_1 в місті Луцьку.

Керуючись  ст.  ст. 3,  10,  57,  60,  88, 208, 209, 215, 218 ЦПК України,  на підставі  ст.  ст. 328,  344,  397,  1268,  1276 ЦК України,  суд,  -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/4 частину квартириАДРЕСА_1 в місті Луцьку.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Волинської області через суд першої інстанції шляхом подачі протягом десяти днів з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження рішення і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги або в порядку,  передбаченому ч.4  ст. 295 ЦПК України.

Рішення набирає законної сили протягом десяти днів з дня його проголошення,  якщо не буде подана заява про апеляційне оскарження рішення. Якщо буде подана заява про апеляційне оскарження рішення,  рішення набирає законної сили протягом двадцяти днів,  якщо не буде подана апеляційна скарга. Якщо буде подана апеляційна скарга,  рішення набирає законної сили після розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація