Справа № 1-173 /2007 p.

ВИРОК

 ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

м.  Луцьк                                                                                                       27 лютого 2007 року

Луцький міськрайонний суд Волинської області

під головуванням                       судді  Бачинського В.Л.

за участю секретаря                               Письменної Н.П.

прокурора                                               Остапчука С. О.

потерпілого                                            ОСОБА_1.

законного представника неповнолітнього потерпілого ОСОБА_2. розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця та жителя м.  Луцьк АДРЕСА_1,  непрацюючого,  освіта середня,  неодруженого,  громадянина України,  раніше судимого 22.07.2005 року Луцьким міськрайонним судом за  ст.  185 ч.3 КК України до 3-х років позбавлення волі з іспитовим строком на 2 роки,

- у вчиненні злочинів,  передбачених  ст.   ст.  296 ч. 1,  125 ч. 2 КК України,  -

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_3. ,  10.09.2006 року близько 2000 год.,  на території спортивного майданчику школи ліцею-інтернату,  що по вул.  Селищній,  2 в м.  Луцьку,  діючи з хуліганських спонукань,  грубо порушуючи громадський порядок,  виражаючи явну неповагу до суспільства,  проявляючи особливу зухвалість,  умисно,  безпричинно,  наніс неповнолітньому ОСОБА_1.  удар ногою в область грудної клітки,  внаслідок чого потерпілий впав на землю. Не припиняючи своїх злочинних дій,  ОСОБА_3.  наніс ще один удар ногою по голові потерпілому,  внаслідок чого останній отримав струс головного мозку,  закриту черепно-мозкову травму та скол ріжучої кромки 1-го зуба верхньої щелепи,  що згідно висновку судово-медичної експертизи № 2220 від 21.11.2006 року відноситься до легких тілесних ушкоджень,  що спричинили короткочасний розлад здоров'я.

Допитаний в судовому засіданні по суті пред'явленого обвинувачення підсудний ОСОБА_3.  свою вину в інкримінованих йому злочинах визнав повністю,  давши суду показання про те,  що дійсно 10.09.2006 року близько 20⁰⁰ год.,  на території спортивного майданчику школи ліцею-інтернату,  безпричинно,  наніс ОСОБА_1.  удар ногою в область грудної клітки,  внаслідок чого потерпілий впав на землю. Потім він наніс ще один удар ногою по голові потерпілому. Винним у вчиненні хуліганства себе визнає та просить суворо не карати.

Крім того,  підсудний повідомив,  що повністю погоджується з фактичними обставинами справи та не бажає їх оспорювати.

З показань допитаного в судовому засіданні потерпілого вбачається,  що 10.09.2006 року біля 20 год. він разом зі своїми однокласниками грали у футбол на території спортивного майданчику школи ліцею-інтернату. Під час гри на територію школи зайшли троє невідомих хлопців,  один з яких заподіяв йому тілесні ушкодження.

Аналізуючи зібрані та досліджені ь судовому засіданні докази суд приходить до висновку про доведеність винуватості підсудного у вчиненні злочину передбаченого  ст.  296 ч. 1 КК України,  кваліфікуючою ознакою якого є грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства,  що супроводжувалось особливою зухвалістю та винятковим цинізмом.

2

Суд вважає,  що кваліфікація дій підсудного за  ст.  125 ч. 2 КК України є зайвою,  тому її слід виключити з обвинувачення.

Обираючи покарання підсудному,  суд враховує характер і ступінь тяжкості вчинених злочинів,  особу підсудного,  пом'якшуючі покарання обставини,  якими суд вважає щире каяття у вчинених злочинах,  активне сприяння розкриттю злочину,  добровільне відшкодування завданих збитків,  обтяжуючих покарання обставин суд не знаходить.

Цивільний позов в справі не заявлено,  збитки відшкодовано

Враховуючи вищевикладене,  обставини справи,  особу підсудного,  який раніше притягувався до кримінальної відповідальності,  вчинив злочин в період іспитового строку,  суд приходить до висновку про доцільність обрання підсудному покарання в межах санкції статті,  за якою він притягується до кримінальної відповідальності.

Керуючись  ст.   ст.  323, 324 КГЖ України,  суд,  -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину,  передбаченого  ст.  296 ч. 1 КК України,  призначивши покарання у виді арешту строком на 6 (шість) місяців.

На підставі  ст.   ст.  71,  72 КК України за сукупністю вироків шляхом приєднання до покарання,  призначеного за даним вироком,  частково,  невідбуте покарання за вироком Луцького міськрайонного суду від 22.07.2005 року - 2 роки 7 місяців позбавлення волі - і остаточно призначити ОСОБА_3.  покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 1 (один) місяць.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу засудженому ОСОБА_3.  змінити з підписки про невиїзд на тримання під вартою,  взявши його під варту в залі суду..

На вирок може бути подана апеляція до апеляційного суду Волинської області протягом 15 діб з моменту його проголошення,  а засудженим,  який перебуває під вартою,  протягом такого ж строку з моменту вручення йому копії вироку.