Справа №2-208 2007 p.

РIШЕННЯ

ІМ"ЯМ УКРАЇНИ

20 червня 2007 р.Червоноградський міський суд Львівської області

в складі: головуючого - судді             Новосада М. Д.

при секретарі                                        Султан Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Червонограді справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ „ОСОБА_2",  Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м.  Червонограді Львівської області про стягнення відшкодування шкоди по втраті годувальника,

встановив:

Позивачка звернулася у суд із позовом ,  як спадкоємниця ОСОБА_3 ,  до ВАТ „ОСОБА_2" та Відділення Фонду соціального страхування про стягнення відшкодування шкоди мотивуючи тим,  що її мама,  ОСОБА_3 ,  подала у суд позов до ВАТ „ОСОБА_2" 18.06.204 року про стягнення одноразової допомоги по втраті годувальника та компенсації і зв"язку із несвоєчасною її виплатою. Після смерті матері вона є спадкоємницею,  не виплачених їй сум по втраті годувальника.

Поскільки відповідач ВАТ „ОСОБА_2" не виплатив своєчасно належну суму одноразової допомоги,  то також просить стягнути компенсацію.

Відповідно до розміру середньомісячного заробітку по професії прохідника,  за якою працював її батько,  розмір одноразової допомоги становитиме 15712 грн.20 коп. та компенсація у сумі 23175 грн.

Також підлягають виплаті щомісячні платежі по втраті годувальника які не були призначені і її мати їх не отримала у розмірі 7550 грн.19 коп.

У судовому засіданні позивачка підтримала свої вимоги.

Представник ВАТ „ОСОБА_2" у судовому засіданні позов визнав частково та пояснив,  що розрахунки подані позивачкою є завищені. ОСОБА_3  не була виплачена одноразова допомога так як не видавався наказ по підприємству і були відсутні кошти.

Представник Фонду соціального страхування позов заперечила та пояснила,  що підстав для стягнення з Фонду страхових виплат не має,  так як справа їм не була передана і позивачка (матір ОСОБА_1) не зверталася у Фонд для призначення їй виплат по втраті годувальника.

Заслухавши пояснення сторін,  оцінивши зібрані документи,  суд вважає,  що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення із наступних підстав.

Судом встановлено,  що ОСОБА_4 працював у Будівельних управліннях в підземних умовах і отримав профзахворювання та групу інвалідності.

Рішенням Нововолинського міського суду Волинської області від 1.03.1989 року встановлено вину у заподіянні ушкодження здоров"я потерпілого БУ-21,  тресту „Укрособвуглемонтаж",  правонаступником якого є в даний час ВАТ „ОСОБА_2",  у розмірі 80% та стягнуто відшкодування шкоди.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року,  ОСОБА_4 помер.

Згідно висновку Нововолинської міжрайонної медико-соціальної комісії від 16.06.1989 року встановлено,  що смерть ОСОБА_4 пов"язана із отриманим ним профзахворюванням.

Відповідно до  ст. 456 ЦК України,  п.п.4, 8 "Правил відшкодування шкоди...",  які діяли на час виникнення спірних правовідносин,  у разі заподіяння громадянину каліцтва або іншого ушкодження здоров"я,  пов"язаних з виконанням ним трудових обов'язків,  організація відповідальна за шкоду зобов'язана відшкодувати потерпілому( членам сім"ї

померлого,  які перебували на його утриманні) одноразову допомогу та частину втраченого заробітку. До таких осіб належать жінки старші 55 років.

Поскільки мати позивачки,  ОСОБА_3  була дружиною потерпілого і на час його смерті була непрацездатна та перебувала на його утриманні,  то останній підлягали призначенню та виплаті відшкодування шкоди у вигляді одноразової допомоги на сім"ю,  утриманця та щомісячні виплати.

Відповідачем,  ВАТ „ОСОБА_2" зазначені вище виплати призначені не були,  тому остання звернулася 18.06.2004 р. у суд із позовом про стягнення відшкодування шкоди по втраті годувальника. 14.12.204 року ОСОБА_3  померла.

Згідно свідоцтва про право на спадщину за законом від 27.10.2005 року спадкоємцем майна ОСОБА_3. є її дочка ОСОБА_1В.

Так як виплати по відшкодуванню шкоди по втраті годувальника на які ОСОБА_3. мала право не були своєчасно призначені та виплачені то зазначені правовідносини допускають правонаступництво і право на їх отримання переходить до спадкоємців,  тобто до позивачки.

Як передбачено п.п.9, 19 „Правил відшкодування шкоди..." у разі смерті потерпілого,  розмір одноразової допомоги його сім"ї повинен бути не менше п"ятирічного заробітку потерпілого і крім того не менше однорічного заробітку потерпілого на кожного утриманця. Розмір відшкодування шкоди (втраченого заробітку) у разі смерті годувальника особам,  які мають на це право визначається із середньомісячного заробітку З врахуванням частки ,  яка припадала на нього.

П.24 „Правил відшкодування шкоди..." встановлено,  що для визначення розміру одноразової допомоги потерпілому або його членам сім'ї та утриманцям у разі смерті потерпілого,  середньомісячний заробіток береться у порядку передбаченому п.22 даних правил за 12 або 3 повні місяці роботи,  що передували профзахворюванню потерпілого або звільненню з роботи,  яка пов"язана з ушкодженням здоров"я з відповідним коригуванням на час висновку МСЕК.

Поскільки рішенням Нововолинського міського суду від 1.03.1989 року встановлено Громику В.А. заробіток для відшкодування шкоди за останніх повних 12 місяців його роботи з травня 1959 року по вересень 1960 року у розмірі 291 крб.03 коп., тому зазначений заробіток слід взяти для підрахунку відшкодування шкоди.

Так як на час висновку МСЕК професія по якій працював потерпілий у відповідача відсутня,  а заробіток обчислений до 1970 року , то відповідно до вимог постанов KM України від 20.12.1991 року,  № 369 „Про коригування рівнів пенсій призначених до введення в дію Закону України „Про пенсійне забезпечення",  від 1.01.1992 року № 1,  „Про здійснення першочергових заходів щодо забезпечення соціального захисту населення в умовах лібералізації цін та від 25.06.1992 року № 276 „Про заходи щодо виконання постанови Верховної Ради від 24.04.1992 року „Про підвищення соціальних гарантій для населення",  роз'яснення Міністерства праці України від 27.01.1992 року,  № 6, 16.04.1992 р. № 25, 17.06.1992 р. № 15 -2206,  зазначений заробіток підлягає коригуванню на кф.4, 5 ,  з 1.01.1992 року на 2,  16 і в дальнішому на коефіцієнти росту заробітної плати працівників ВАТ „ОСОБА_2".

Таким чином відкоригований середньомісячний заробіток для обрахунку відшкодування шкоди становитиме 261 грн.87 коп.

291, 3 х 4, 5 = 1310, 85 х 2, 16 = 2831, 43 х 3 х 2, 25 х 3 х 2 х 3, 16 х 2, 9 х 2, 5 х 1, 6 х 2 х 1, 75 х 1, 78 = 26187551 крб. = 261 грн. 87 коп.

Розмір одноразової допомоги на сім"ю та утриманця з врахуванням 80% вини відповідача буде такий:

261, 87 х 60 = 15712 х 80%= 12576 грн.

261, 87 х 12 = 3142, 44 х 80% = 2513, 95 грн. Всього: 15089, 95 грн.

Відповідно до п.п. 38, 39 „Правил відшкодування шкоди..." право на отримання відшкодування шкоди в ОСОБА_3  виникло з часу встановлення МСЕК причинного зв"язку між смертю потерпілого і профзахворюванням,  тобто з 16.06.1999 року.

Так як зазначені суми не були своєчасно виплачені з вини відповідача то вони підлягають коригуванню відповідно до п.43 „Правил відшкодування шкоди..." та  ст. 34 Закону України „Про оплату праці".

Розмір компенсації на час винесення рішення суду становитиме 18273 грн.92 коп.(15089, 95 х 1, 211= 18273 грн.92 коп.)

Розмір щомісячних виплат по втраті годувальника становитиме: 261, 87 х 80% = 209, 49 : 2 = 104 грн.74 коп.

Поскільки з позовними вимогами ОСОБА_3. звернулася після трьох років з дня смерті годувальника і встановлення МСЕК причинно-наслідкового зв"язку то зазначені платежі підлягають присудженню з часу звернення - 18.06.2004 року

Так як з 1.04.2001 року дані виплати проводить Фонд соціального страхування то з 18.06.2004 року розмір страхової виплати складе 170 грн. 14 коп.( 104, 74 х 1, 193 х 1, 182 х 1, 152 = 170, 14),  а за період до 14.12.2004 року - 1020 грн.78 коп. (170, 14 х 6 міс.  = 1020, 78).

Тому вказана сума підлягає стягненню з Фонду соціального страхування.

Решта вимог не підлягають до задоволення з наведених вище підстав.

Керуючись  ст.  ст. 10,  60, 212, 209,  ЦПК України,   ст.  ст. 440, 456 ЦК України від 1963 року,  суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ВАТ „ОСОБА_2" в користь ОСОБА_1 одноразову допомогу по втраті годувальника в сумі 15089 грн.95 коп.

Стягнути з ВАТ „ОСОБА_2" в користь ОСОБА_1 18273 грн. 92 коп. компенсації за несвоєчасну виплату одноразової допомоги та 333грн. 63 коп. державного мита в дохід держави.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Червонограді одноразово в користь ОСОБА_1 1020 гривень 78 коп. страхових виплат по втраті годувальника за період з 18.06.2004 року по 14.12.2004 року.

В решті вимог відмовити.

Рішення набирає чинності через десять днів з часу його проголошення,  якщо не буде подано заяву про апеляційне оскарження.

Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення .

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Рішення виготовлено в нарадчій кімнаті.