2
Справа № 11-28/2012
Категорія ст. ч.3 ст.296 КК України
Головуючий у 1 інстанції Бунчак Б.Р.
Суддя-доповідач Томенчук Б.М.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 січня 2012 року м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді Томенчука Б.М.,
суддів Ткачук Н.В., Кавацюка М.Ф.,
з участю секретаря Іванюк Л.Є.,
прокурора Федорук Ю.І.,
засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
осіб, яких звільнено від покарання ОСОБА_5 та ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та представника потерпілих ОСОБА_7 на вирок Болехівського міського суду від 26 вересня 2011 року, -
в с т а н о в и л а:
Цим вироком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, неодруженого, з середньою освітою, працюючого водієм в ПП “ОСОБА_5”, несудимого, засуджено
за ч.3 ст.296 КК України до покарання у виді п,яти років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України його звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на три роки.
На підставі ст.76 КК України на ОСОБА_2 покладено ряд обов,язків.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, неодруженого, з вищою освітою, працюючого бухгалтером ТзОВ “Ірест”, несудимого, засуджено
за ч.3 ст.296 КК України до покарання у виді п,яти років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на три роки.
На підставі ст.76 КК України на ОСОБА_3 покладено ряд обов,язків.
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця та жителя АДРЕСА_2, українця, громадянина України, неодруженого, з середньою освітою, непрацюючого, несудимого, засуджено
за ч.3 ст.296 КК України до покарання у виді п,яти років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнено від відбування призначеного покарання з випробуванням з іспитовим строком на три роки.
На підставі ст.76 КК України на ОСОБА_2 покладено ряд обов,язків.
Запобіжний захід ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишено у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.
Питання щодо речових доказів вирішено згідно ст.81 КПК України.
Постановлено стягнути із засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3, та ОСОБА_4 в солідарному порядку на користь ОСОБА_8-1911грн.45коп. та ОСОБА_9-1449грн. матеріальної шкоди, моральну шкоду на користь потерпілих: ОСОБА_8- 4000 грн., ОСОБА_9-4000 грн., ОСОБА_10- 3000 грн., ОСОБА_11 та ОСОБА_12 по 2000 грн., а на користь Івано-Франківської центральної міської клінічної лікарні та Болехівської центральної міської лікарні 1778,64 грн. за стаціонарне лікування ОСОБА_8 та ОСОБА_9
Крім того, постановлено стягнути з ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 по 833 грн. з кожного на користь усіх потерпілих за надання їм правової допомоги.
За вироком суду ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 визнані винуватими та засуджені за те, що вони грубо порушили громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю та опором громадян, які припиняли хуліганські дії. Злочин вчинено за таких обставин.
19 квітня 2009 року приблизно о 21 годині, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 разом з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 справа щодо яких закрита на підставі Закону України «Про амністію», рухались на автомобілі марки “Опель Омега” по вул. Воїнів УПА в м. Болехові. Зупинившись біля будинку №3 та вийшовши з автомобіля, водій ОСОБА_2 безпричинно почав сварку з ОСОБА_9 та його дружиною ОСОБА_10, а також з ОСОБА_13, в ході якої наніс удар кулаком в обличчя ОСОБА_9 Хуліганські дії активно підтримали ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в результаті чого ОСОБА_9, ОСОБА_12 та ОСОБА_10 отримали легкі тілесні ушкодження, ОСОБА_14 – садно у лівій висковій ділянці та побої, а ОСОБА_11- побої.
В апеляції прокурор вважає вирок суду незаконним з підстав невідповідності призначених покарань тяжкості злочину та особам засуджених внаслідок м’якості, так як позитивні характеристики засуджених, на його думку, безпідставно визнані обставиною, що пом,якшує покарання, оскільки є лише характеризуючою обставиною. Крім цього, в доповненні до апеляції зазначає, що суд першої інстанції неправильно вирішив цивільний позов в частині стягнення із засуджених на користь потерпілих матеріальної шкоди у зв’язку з оплатою правової допомоги адвоката. Просить вирок щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 скасувати та постановити новий вирок, яким призначити більш суворе покарання засудженим за ч.3 ст.296 КК України в межах санкції вказаної статті.
Представник потерпілих ОСОБА_7 у своїй апеляції просить вирок Болехівського міського суду від 26 вересня 2011 року скасувати у зв,язку із м,якістю призначеного покарання та неправильної кваліфікації дій засуджених із направленням справи на додаткове розслідування з метою кваліфікації дій засуджених за ч.4 ст.296 КК України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, яка підтримала подану апеляцію та заперечила щодо апеляції представника потерпілих в частині неправильної кваліфікації дій засуджених та направлення справи на додаткове розслідування, пояснення засуджених, які заперечили апеляційні вимоги апелянтів, провівши судове слідство в частині призначеного засудженим покарання, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи і мотиви апеляцій, колегія суддів вважає, що вони не підлягають до задоволення з таких підстав.
Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і його висновок про винуватість засуджених ОСОБА_2, ОСОБА_3, та ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих їм злочинах, за які їх засуджено, ґрунтується на належно зібраних досудовим слідством, досліджених та правильно оцінених в судовому засіданні доказах.
Кваліфікація їх неправомірних дій за ч.3 ст.296 КК України є правильною.
Покликання представника потерпілих у апеляції про неправильну кваліфікацію дій засуджених за ч.3 ст.296 КК України не ґрунтується на матеріалах справи.
Ні на досудовому слідстві, ні в судовому засіданні не знайшов свого підтвердження факт застосування предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленного для нанесення тілесних ушкоджень потерпілим.
Суд першої інстанції критично оцінив пояснення потерпілих, покази яких були частково не послідовними, а також свідка ОСОБА_13 про те, що вона нібито бачила, як один з підсудних витягав з багажника кришку від каструлі, якою пізніше було нанесено удар по голові ОСОБА_9, оскільки, на досудовому слідстві, таких показань вона не давала, а тільки в судовому засіданні, тобто через півтора року після вчинення засудженими злочину.
Таким чином, у матеріалах справи відсутні будь-які достовірні дані про застосування засудженими предмета, спеціально пристосованого або заздалегідь заготовленного для нанесення тілесних ушкоджень.
При розгляді питання про направлення кримінальної справи на додаткове розслідування судом першої інстанції детально у постанові зазначено підстави про відмову у такому клопотанні, з чим погоджується і колегія суддів, а так як суд поклав в основу вироку докази, які здобуті законним шляхом, тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування вироку і направлення кримінальної справи на додаткове розслідування.
Питання про те, що суд першої інстанції неправильно вирішив цивільний позов в частині стягнення із засуджених на користь потерпілих матеріальної шкоди у зв’язку з оплатою правової допомоги адвоката не заслуговує на увагу, так як у своїх позовних заявах потерпілі, а представник потерпілих в судовому засіданні просили стягнути вказану суму із засуджених.
Також, призначаючи засудженим покарання, суд належним чином дотримався принципів ст. 65 КК України та врахував як ступінь тяжкості вчиненого злочину, так і інші дані, що відповідно до закону впливають на покарання винної особи. Зокрема, судом в повній мірі враховано пом’якшуючі покарання обставини: їх щире каяття у вчиненому, оскільки вони, хоч і в кінці судового слідства, критично оцінивши свою злочинну поведінку по відношенню до потерпілих, повністю визнали вину і готові понести кримінальну відповідальність за вчинене, молодий вік засуджених, їх негативне ставлення до вчиненого, що вони вперше притягуються до кримінальної відповідальності та, з огляду на тяжкість вчиненого злочину, особи винних, які позитивно характеризуються, з врахуванням обставин справи, при відсутності обставин, що обтяжують покарання, суд першої інстанції обґрунтовано звільнив засуджених від відбування покарання з випробуванням.
Судом також враховано, що засудженими, до постановлення вироку, потерпілим було перечислено по 4 000грн. кожному в рахунок відшкодування шкоди.
За наведених обставин рішення суду про звільнення засуджених від відбування покарання з випробуванням мотивоване належним чином. Усім засудженим призначено покарання, необхідне й достатнє для їх виправлення та попередження нових злочинів, тому підстав для скасування вироку внаслідок м’якості призначеного засудженим покарання та постановлення нового вироку колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів, -
у х в а л и л а :
Апеляції прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції, та представника потерпілих ОСОБА_7 залишити без задоволення, а вирок Болехівського міського суду від 26 вересня 2011 року щодо ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 – без змін.
Головуючий Б.М. Томенчук
Судді Н.В. Ткачук
М.Ф. Кавацюк
Згідно з оригіналом
Суддя Б.М. Томенчук