ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02 листопада 2011 року Справа № 2а-0870/6312/11
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Сіпаки А.В.
при секретарі судового засідання Глінському А.А.
за участю представників позивача: Ярош О.М., Селезень Г.Ю.
за участю представника відповідача: Проценко Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовною заявою: Відкритого акціонерного товариства «Запорізький металургійний
комбінат «Запоріжсталь»
до: Запорізької митниці
про: визнання протиправним та скасування рішення
ВСТАНОВИВ:
В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду знаходиться зазначений адміністративний позов.
Позивач просить визнати протиправними та скасувати рішення Запорізької митниці з митної оцінки товару №112000006/2011/000222/1 від 08.02.2011 та рішення Запорізької митниці про неможливість застосування митної вартості, заявленої декларантом №07-02-09-24/3243 від 05.05.2011р. Судові витрати покласти на відповідача.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на думку позивача усі оскаржені рішення винесено з порушенням норм чинного законодавства. В позові зазначають, що митний орган мав усі підстави упевнитися в дійсності задекларованої митної вартості товару за наявних документів (як первинно так і додатково наданих). Витребувавши весь перелік документів, передбачений у п. 11 Порядку №1766, відповідач не зазначив, для підтвердження яких обставин затребуються додаткові документи. В спірному випадку відповідач скористався методом №3 визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, не дослідивши усі обставини, що впливають на рівень цін.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. Надав додаткову угоду №6 до контракту №ВП.1323.37515.10.55И від 01.12.2010р. та Специфікацію №3 до зазначеного контракту щодо вартості товару.
Представник відповідача позов не визнав. Пояснив, що під час здійснення контролю визначення митної вартості товару, заявленого за ВМД від 03.02.2011р. №1120030000/2011/003399 були перевірені документи подані для підтвердження митної вартості товару, проаналізовано рівень митної вартості ідентичних та подібних товарів, у декларанта затребувані додаткові документи, які надані не були. Враховуючи зазначене, митницею було прийняте рішення щодо визначення митної вартості за методом 3.
Представником позивача було подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач просив визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької митниці з митної оцінки товару №112000006/2011/000222/1 від 08.02.2011.
Суд, заслухавши пояснення учасників процесу, перевіривши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до повного задоволення.
Судом встановлено, що 30 квітня 2010 року між позивачем (покупець) та компанією «Veraco Alliance LTD» (продавець) було укладено контракт № ВП. 1323.37515.10.55И, відповідно до якого продавець взяв на себе зобов’язання поставити та продати кокс доменний на умовах DAF, кордон Польщі/України, прикордонна станція Ізов/Хрубешов, а покупець зобов’язався оплатити та прийняти продукцію відповідно до специфікацій до контракту, про що свідчить надана суду копія контракту.
Як вбачається з копії договору № ВП. 1323.37515.11.14И від 1 січня 2011 фірма «Veraco Alliance LTD» передала фірмі «Veraco Intertrading LTD» права та обов’язки по виконанню зобов’язань за контрактом № ВП. 1323.37515.10.55И від 30 квітня 2010р. згідно специфікації №3.
03 лютого 2011 року позивачем для проведення митного оформлення поставленого товару до Запорізької митниці було подано вантажну митну декларацію №1120030000/2011/003399, в якій зазначено основний метод (перший) визначення митної вартості за ціною угоди, який передбачено ст.ст. 266, 267 МК України.
При поданні ВМД позивачем було надано наступні документи: контракт № ВП.1323.37515.10.55И від 30.04.2010 зі специфікацією № 1; контракт № ВП.1323.37515.11.14И від 01.01.2011; ВМД, заявлена по контрактній вартості № 112030000/2011/003399 від 03.02.2011; рахунки-фактури № Р-043/06/2011 від 27.01.2011, № Р-043/07/2011 від 29.01.2011 з вартістю коксу грубого кам’яновугільного доменного 282,20 дол. США за тонну; рахунки-фактури № 10 від 25.01.2011, № 8 від 27.01.2011; висновки по контролю якості № PGL/TC/DEW/30A/11 від 31.01.2011, № PGL/TC/DEW/32A/11 від 01.02.2011 на кокс грубий кам’яновугільний доменний для ВАТ «Запоріжсталь»; сертифікати походження № PL/MF/AE 0025189 від 27.01.2011, № PL/MF/AE 0032551 від 29.01.2011; ДМВ-1 (декларація митної вартості) до ВМД № 112030000/2011/004429 від 14.02.2011; комерційний акт № 738/2011 від 29.01.2011; лист технічного відділу ВАТ «Запоріжсталь» № 9-41/1094950 від 15.10.2010 з роз’ясненнями, що кокс не є ливарним, а також з описом технічного принципу використання коксу; копія вантажної митної декларації країни-відправлення (із перекладом) № 11PL303030E0001327 від 27.01.2011; копії вантажних митних декларацій № 11PL303030E0001327 від 27.01.2011, № 11PL303030E0001434; висновок ДП «Держізовнішінформ» № 7/826 від 30.12.2010; лист СДПІ м. Запоріжжя б/н від 18.10.2010; технічна специфікація виробника № 95/199 від 21.09.2010.
03.02.2011р. Запорізькою митницею були витребувані додаткові документи, перелік яких зазначено на зворотному боці ф. ДМВ-1, а саме:
- договір з третіми особами, що пов’язаний з договором (контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
- інформація зовнішньоторговельних організацій про вартість товару та/або сировини;
- відповідна бухгалтерська документація (бухгалтерські документи, згідно яких товар було знято з обліку зі складу відправника товару).
Також зазначено про можливість декларанта за власним бажанням подати інші документи для підтвердження заявленої у декларації митної вартості товарів.
08.02.2011р. представником позивача було зроблено на зворотному боці ф. ДМВ-1 наступний запис «На даний час іншого подати неможливо».
08.02.2011р. Запорізькою митницею було прийнято рішення про визначення митної вартості товару №112000006/2011/000222/1за третім методом.
У якості обставин прийняття рішення зазначено відмова від подання декларантом додаткових документів. Метод 1 неможливо застосувати у зв'язку з відмовою декларанта надати додаткові документи. Застосувати методу 2 неможливо у зв'язку з відмінністю певних фізичних характеристик ст. 268 МКУ. При визначенні митної вартості застосована наявна у митного органу інформація про вартість операцій подібними товарами, які продаються на експорт в Україну і час експорту є максимально приближеним до нього (цінова база ЄАІС ДМСУ). ВМД № 112030000/1/966 від 12.01.2011.
14.02.2011р. позивач подав митну декларацію № 112030000/2011/004429.
Позивач вимушений був здійснити надмірну сплату до бюджету митних та інших платежів, контроль за якими покладається на митні органи України.
Загальна сума надмірної сплати складає 186292,45 грн. податків та зборів.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, у відповідності до ст. 259 МК України, є їх ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, обчислена відповідно до положень цього Кодексу.
У відповідності до ч. 1 ст. 260 МК України, митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до положень цього Кодексу.
Ч. 1 ст. 262 МУ України передбачає, що митна вартість товарів і метод її визначення заявляються (декларуються) митному органу декларантом під час переміщення товарів через митний кордон України шляхом подання декларації митної вартості.
Ст. 266 МК України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, здійснюється за такими методами:
1) за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);
2) за ціною договору щодо ідентичних товарів;
3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;
4) на основі віднімання вартості;
5) на основі додавання вартості (обчислена вартість);
6) резервного.
Основним є метод визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).
Якщо митна вартість не може бути визначена за методом 1 згідно з положеннями статті 267 цього Кодексу, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, відповідно до вимог статей 268 і 269 цього Кодексу за основу може братися або ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю відповідно до вимог статті 271, або обчислена відповідно до вимог статті 272 цього Кодексу вартість товарів.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на розсуд декларанта.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, установлених статтею 273 цього Кодексу.
Позивач при декларуванні товару визначив його митну вартість, виходячи саме з ціни угоди, що підлягала сплаті згідно до умов контракту та специфікацій.
Відповідно до п. 7 «Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України, від 20.12.2006, № 1766, для підтвердження заявлених відомостей про митну вартість товарів декларант зобов'язаний подати:
зовнішньоекономічний договір (контракт) і додатки до нього;
рахунок-фактуру (інвойс) або рахунок-проформу;
банківські платіжні документи (якщо рахунок сплачено), а також інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
рішення митного органу про визначення митної вартості раніше ввезених ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів, якщо воно прийнято за одним договором (контрактом);
пакувальні листи;
копію ліцензії на ввезення (вивезення) товарів, імпорт (експорт) яких підлягає ліцензуванню.
Матеріалами справи підтверджено, що позивачем було подано всі необхідні та належні документи, які дозволяли визначити митну вартість товару за методом оцінки за ціною угоди щодо товарів (метод 1).
Крім того, витребувавши документи, передбачені п. 11 Порядку декларування митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, та подання відомостей для її підтвердження, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 № 1766, відповідач не зазначив, які саме обставини ці документи повинні підтвердити.
Відповідачем порушено принцип послідовності застосування методів визначення митної вартості, що суперечить ст. 266 МК України, яка передбачає, що кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Таким чином, відповідачем не було доведено правомірність прийняття оскаржуваного рішення про визначення митної вартості товарів за третім методом, а тому позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення Запорізької митниці з митної оцінки товарів №112000006/2011/000222/1 від 08.02.2011р. підлягають задоволенню.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача усі судові витрати, то згідно із ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 158-163, 186 КАС України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” до Запорізької митниці про визнання протиправним та скасування рішення від 08.02.2011 № 112000006/2011/000222/1 задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Запорізької митниці з митної оцінки товару від 08.02.2011 № 112000006/2011/000222/1.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства “Запорізький металургійний комбінат “Запоріжсталь” (Південне шосе, буд.72, м. Запоріжжя, 69008, код ЄДРПОУ 00191230) 3 (три) грн. 40 коп. судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Постанова виготовлена в повному обсязі 08.11.2011
Суддя А.В. Сіпака